вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
24 березня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/297/22
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.
За участю секретаря судового засідання Райніш М.І.,
розглянувши матеріали справи за позовом заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород та Полянської сільської ради Мукачівського району, с. Поляна Мукачівського району
до державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» (код ЄДРПОУ: 44768034) в особі філії “Карпатський лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України»
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1
про стягнення суми 363.142,94 грн. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища
За участю представників:
від прокуратури - Черненко С.С., прокурор (в залі суду)
від позивача 1 - Данч Н.О., представник в порядку самопредставництва (в залі суду)
від позивача 2 - не з'явився
від відповідача - Порада С.В., адвокат (в залі суду)
від третьої особи відповідача - не з'явився
Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах позивачів до відповідача про стягнення суми 363.142,94 грн. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.05.2022 р. відкрито провадження у справі № 907/297/22 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
14.06.2022 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.
17.06.2022 від прокурора до суду надійшла відповідь на відзив.
13.06.2022 заступником керівника Закарпатської обласної прокуратури подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з мотивів, наведених у ньому.
Ухвалою суду від 29.06.2022 р. розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено підготовче засідання у справі № 907/297/22 на 20 липня 2022 року.
Відповідачем 14.06.2022 р. через канцелярію суду подано заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - фізичну особу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 29.06.2022 задоволено заяву представника Державного підприємства “Свалявське лісове господарство» про залучення до участі у справі №907/297/22 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
04.07.2022 р. представником позивача - Державної екологічної інспекції у Закарпатській області подано відповідь на відзив та заперечення проти клопотання про залучення третіх осіб.
Представником відповідача 04.07.2022 р. подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №306/327/22 за обвинуваченням майстра лісу Плосківського лісництва ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною ч.1 ст.367 Кримінального кодексу України.
Ухвалою суду від 20.07.2022 року задоволено клопотання та зупинено провадження у справі №907/297/22 до набрання законної сили рішенням у справі №306/327/22 за обвинуваченням майстра лісу Плосківського лісництва ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною ч.1 ст.367 Кримінального кодексу України.
Супровідним листом від 01.09.2022 №01-16/126/22 у зв'язку з відкриттям апеляційного провадження за скаргою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури №12-2342-22/576 від 01.08.2022 на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.07.2022 у справі № 907/297/22 про зупинення провадження у справі, матеріали справи скеровано до Західного апеляційного господарського суду.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 року апеляційну скаргу Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури №12-2342-22/576 від 01.08.2022 (Вх.№ ЗАГС 01-05/1926/22 від 04.08.2022) задоволено, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.07.2022 у справі №907/297/22 скасовано. Справу №907/297/22 направлено до Господарського суду Закарпатської області для продовження розгляду.
01.12.2022 відповідачем подано касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022.
02.01.2023 до Господарського суду Закарпатської області надійшла ухвала Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23.12.2022, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження.
29.01.2024 року до суду надійшла заява від державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс», м. Ужгород про заміну відповідача у справі №907/297/22 - державного підприємства “Свалявське лісове господарство» на його правонаступника - державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».
Ухвалою суду від 03.02.2025 заяву призначено до розгляду на 25.02.2025.
Прокурор заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві, не заперечує стосовно доводів заявника, письмового викладену позицію з цього приводу суду не подав.
Позивач та відповідач своїх повноважних представників у засідання суду не направили, письмово викладеної позиції з даного приводу суду не надали.
У судовому засіданні судом задоволено заяву державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс», м. Ужгород про заміну відповідача правонаступником.
Ухвалою суду від 25.02.2025 р. відкладено підготовче засідання на 25.03.2025 року.
Ухвалою суду від 25.03.2025 р. відкладено підготовче засідання на 22.04.2025 року.
21.04.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 22.04.2025 р. відкладено підготовче засідання на 20.05.2025 року.
06.05.2025 від прокуратури надійшла відповідь на відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення прокуратурі процесуального строку на подання відповіді на відзив та визнання причини його пропуску поважними.
12.05.2025 від відповідача надійшли письмові заперечення по суті заявлених позовних вимог.
Ухвалою суду від 20 травня 2025 р. 2. поновлено Закарпатській обласній прокуратурі строк подання відповіді на відзив. Відповідь на відзив Закарпатської обласної прокуратури долучено до матеріалів справи. Відкладено підготовче засідання на 08 липня 2025 р. на 10:00 год.
Ухвалою суду від 08.07.2025 постановлено про закриття підготовчого провадження у справі та призначення до розгляду по суті на 03.09.2025.
За згодою представників сторін у засіданні суду 03.09.2025 судом оголошено перерву у розгляді справи по суті на 15.10.2025.
13.10.2025 прокурором подано суду клопотання про відкладення судового засідання по розгляду справи по суті з підстав, наведених у ньому.
У засіданні суду 18.11.2025 за згодою представників сторін судом оголошено перерву розгляді справи по суті на 09.12.2025.
Ухвалою суду від 09.12.2025 постановлено про відкладення розгляду справи по суті на 29.01.2026 з підстав, наведених у ній.
Проте, судове засідання призначене на 29.01.2026 р. не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни у щорічній основній відпустці згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/2-к від 29.01.2026 р.
Ухвалою від 05.02.2026 відкладено розгляд справи по суті на 18 лютого 2026 р.
18.02.2026 в засідання суду оголошено перерву до 24.03.2026.
Позиція прокурора
В позовній заяві прокурор зазначає, що Закарпатською обласною прокуратурою у ході реалізації представницьких повноважень опрацьовано матеріали кримінального провадження №62022140050000036 від 11.02.2022 за ч. 2 ст. 367 КК України. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, внаслідок неналежного виконання лісничим Плосківського лісництва ДП «Свалявське ЛГ» ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, невстановленими досудовим розслідуванням особами, проведено незаконну рубку 60 дерев породи бук, на території 35 виділу 33 Плосківського лісництва Підприємства що спричинило шкоду державним інтересам у сфері лісового господарства в сумі 363 142,94 грн.
Розмір завданої шкоди за порушення лісового законодавства в сумі 363 142,94 гривень, підтверджується, зокрема, розрахунком розміру шкоди, складеним 05.07.021 Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області, та висновком експерта за результатами проведення судової інженерно - екологічної експертизи від 01.11.2021 №3153.
Стверджує, що, саме ДП «Свалявське лісове господарство», як постійний лісокористувач, зобов'язано відшкодувати заподіяну шкоду.
Прокурор у поданій відповіді на відзив, не погоджується з доводами відповідача та вказує на те, що огляд місця події 02.06.2021 проводився у тому- числі за участі спеціалістів ДЕІ у Закарпатській області та працівників Плосківського лісництва. Дані щодо розмірів діаметрів зрубаних пнів були відображені у відомості попневого переліку, яка е додатком до протоколу огляду.
Крім того, вважає, що відповідачем неправильно трактовано зміст постанови Верховного Суду у справі № 907/449/22. Зауважує, що пунктом 44 вказаної постанови зазначено, що висновок експерта не містить відомостей щодо натурного обстеження експертом місяця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей на підставі яких було здійснено розрахунок. Однак категоричних застережень щодо обов'язковості проведення натурного обстеження експертом зміст постанови не містить.
Позиція позивача 1
Позивач - Державна екологічна інспекція у Закарпатській області, м. Ужгород, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Позиція позивача 2
Позивач - Полянська сільська рада Мукачівського району, с. Поляна Мукачівського району письмово викладеної позиції по суті спору не надала.
Позиція відповідача
Відповідач, щодо задоволення позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що вирішення кримінальної справи №306/327/22 впливатиме на висновок суду про наявність або відсутність юридичних фактів по господарській справі №907/297/22. Зауважує, що вирішення спору в господарській справі №907/297/22 до вирішення кримінальної справи №30б/327/22 матиме передчасний характер, не сприятиме повному, всебічному та об'єктивному вирішенню цього господарського спору.
Крім того вказує, що для покладання на Відповідача як на постійного лісокористувача відповідальності за збитки, завдані незаконною рубкою лісів, Прокуратура, яка у даній справі представляє інтереси позивача, повинна на підставі належних, достатніх та допустимих доказів, у розумінні статей 76-78 ГПК України, довести наявність у діях Відповідача такого елементу цивільного правопорушення як розмір шкоди. Однак вважає, що у цьому випадку, Прокуратура дійсний розмір збитків, які нібито завдані державі, поза розумним сумнівом стороннього спостерігача на підставі допустимих доказів не довела.
Зазначає, що наявний у матеріалах справи розрахунок розміру шкоди Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 05.07.2021 року вважатися достовірним доказом спірного розміру шкоди не може. Це зумовлено тим, що під час проведення відповідного розрахунку посадовими особами Інспекції власний обмір найбільшого та найменшого розміру діаметру виявлених пнів не здійснювався. Натомість, в основу розрахунків було покладено відомості, отримані від правоохоронних органів, які були використані як вихідні дані. При цьому, Інспекція безпідставно припустила, що надані правоохоронними органами значення відповідають середньому діаметру пня, який і є базою для обчислення розміру шкоди. Як вбачається із протоколу огляду місця події від 02.06.2021 року та відомості попневого переліку від 02.06.2021 року, яка є додатком до відповідного протоколу, такі в собі відомостей щодо розмірів найбільшого та найменшого діаметра виявлених пнів не містять , як і не містять середнього значення діаметру пнів а тільки містять по відношенню до виявленого пня один розмір без конкретизації того, який саме розмір діаметру пня зафіксовано у протоколі (найбільший, найменший чи середній) припущеннях.
Окрім того, як у протоколі огляду місця події від 02.06.2021 р., так і у відомості попневого переліку від 02.06.2021 року відсутня будь-яка інформація щодо вимірювальних приладів, чи проходили вони сертифікацію, хто саме з уповноважених осіб здійснював заміри, у який метод здійснювався замір та інші важливі аспекти та характеристики, які є необхідні для вірного нарахування заподіяної шкоди. На додаток до цього, при замірі пнів, пні не маркувалися належним чином , у зв'язку з чим існує ймовірність обрахунку розміру шкоди по одному і тому ж пні декілька раз. Також у протоколі огляду місця події від 02.06.2021 р., відомості якого взято Інспекцією у якості вихідних даних для розрахунку розміру шкоди, не зазначено в якій частині пнів було здійснено заміри (тобто чи це було біля шийки кореня, як того вимагає постанова КМУ № 665 від 23.07.2008 року, чи в іншій частині дерева / наприклад вище шийки кореня/) , відсутні посилання на нормативно-правові акти, якими керувались спеціалісти при здійсненні обмірів. Таким чином, доданий до позовної заяви Прокуратури розрахунок розміру шкоди Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 05.07.2021 року ґрунтується не на об'єктивно зафіксованих замірах, а на припущеннях, що виключає його достовірність і допустимість як належного доказу.
З посиланням на правовий висновок, що міститься у постанові Верховного Суду у від 16.08.2022 року у справі №925/1598/20 зазначає, що огляд місцевості та оформлення за результатами огляду місцевості протоколу(довідки) не може вважатися доконаним фактом вчинення кримінального правопорушення, підтвердження наявності незаконно зрубаних дерев.
Наявний у матеріалах справи висновок інженерно-екологічної експертизи № 3153 від 01.11.2021 року не може вважатися належним та допустимим доказом у справі, оскільки відповідна експертиза проведена без здійснення особистого огляду експертом виявлених пнів зрубаних дерев та проведення їх обміру.
Звертає увагу, на те, що Касаційний господарський суд у складі Верховного суду постановою від 24.01.2024 у справі №907/449/22 сформував нову судову практику, яка є близькою до даного судового спору. Так, Верховний Суд прийшов до висновку що не належним є висновок експерта та як наслідок проведені розрахунки, якщо він не містить відомостей щодо натурного обстеження експертом місця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей на підстав яких було здійснено розрахунок.
Матеріалами справи підтверджується, що Прокурором в обґрунтування позову не вказано які саме обов'язки і норми чинного законодавства України у сфері ведення лісового господарства були порушені з боку Відповідача, як і не було конкретизовано не надав які саме дії Відповідач повинен був вчинити відповідно до вимог ведення лісового господарства з метою забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок, однак їх не вчинив, доказів невчинення таких дій Відповідачем до суду.
Позиція третьої особи
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 письмово викладеної позиції по суті спору не надав.
Закарпатською обласною прокуратурою у ході реалізації представницьких повноважень опрацьовано матеріали кримінального провадження №62022140050000036 від 11.02.2022 за ч. 2 ст. 367 КК України. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, внаслідок неналежного виконання лісничим Плосківського лісництва ДП «Свалявське ЛГ» ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, невстановленими досудовим розслідуванням особами, проведено незаконну рубку 60 дерев породи бук, на території 35 виділу 33 Плосківського лісництва Підприємства що спричинило шкоду державним інтересам у сфері лісового господарства в сумі 363 142,94 грн.
У ході досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження було проведено огляди місця події із залученням спеціалістів - представників Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та за участю працівників Плосківського лісництва ДП «Свалявське ЛГ», про що складено протоколи огляду від 02 червня 2021 року.
Вказаним протоколом огляду зафіксовано виявлені пні від зрізаних дерев без наявних ознак відведення їх в рубку (60 дерев породи бук на території кварталу 35 виділу 33 Плосківського лісництва Державного підприємства “Свалявське лісове господарство»).
До протоколу огляду від 02 червня 2021 року додано відомості попневого переліку, в яких зафіксовано кількість виявлених пнів, їх діаметри та породу.
Протокол огляду від 02 червня 2021 року та відомості попневого переліку підписані без зауважень всіма особами, які брали участь у проведенні слідчих дій та в переліку, обмірах зрубаних дерев.
Розмір шкоди в сумі 363 142,94 грн підтверджується розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісу незаконними рубками 60 дерев в кварталі 35 виділ 33 Плосківського лісництва Державного підприємства “Свалявське лісове господарство», проведеним відповідно до положень ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 року.
В матеріалах справи № 907/297/22 міститься копія висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 3153 від 01.11.2021, згідно з яким внаслідок незаконної рубки дерев у кварталі 23 виділ 6 Плосківського лісництва Державного підприємства “Свалявське лісове господарство» державі завдано шкоду в розмірі 1977832,22 грн. Внаслідок незаконної рубки дерев у кварталі 35 виліл 33 Плосківського лісництва ДП «Свалявське лісове господарство» державі завдано шкоду в розмірі 363 142,94 грн.
На стор.4 цього висновку у пунктах 2, 3 розділу «Вихідні дані та обставини події, що досліджується» судовий експерт покликається на розрахунки розміру шкоди, заподіяної лісу незаконними рубками в кварталі 23 виділ 6 та кварталі 35 виділ 33 Плосківського лісництва ДП «Свалявське ЛГ», додані до супровідного листа Держекоінспекції у Закарпатській області від 06.07.2021 №2000-06, та висновки, зроблені за наслідками проведеної завідувачем кафедри ботаніки, деревинознавства та недеривних ресурсів лісу Національного лісотехнічного університету України професором Осадчуком Л.С. наукової ботанічної експертизи від 08.07.2021, а саме: проведеним дендрологічним дослідженням зразків деревини, узятих із ростучих дерев і пнів зрізаних дерев бука лісового у Плосківському лісництві ДП «Свалявське ЛГ» встановлено, що в кварталі 35 виділ 33 дерева були зрубані в літньо-осінній період 2020 року, а в кварталі 23 виділ 6 - упродовж осінньо-зимового періоду 2020-21 років.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Щодо представництва прокурора
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII Про прокуратуру, який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
У листах №№12-2309-22, 12-2309-22 року, адресованих Полянській сільській раді та Державній екологічній інспекції у Закарпатській області, прокурор просив повідомити чи вжиті заходи захисту порушених інтересів держави у сфері лісового законодавства по стягненню шкоди в сумі 363 142,94 грн. у зв'язку з встановленим фактом проведення незаконної рубки 60 дерев у кварталі 35 виділ 33 Плосківського лісництва Державного підприємства “Свалявське лісове господарство».
В листі-відповіді від 23.03.2022 року Державна екологічна інспекція у Закарпатській області повідомила прокуратуру, що заходи реагування - здійснення претензійно-позовної роботи щодо відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу не поводились.
Полянська сільська рада залишила без відповіді вказаний запит прокурора.
З огляду на викладене, прокурор надіслав Полянській сільській раді та Державній екологічній інспекції у Закарпатській області повідомлення на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про встановлення підстав для представництва інтересів держави шляхом подання відповідної позовної заяви до Державного підприємства “Свалявське лісове господарство».
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород та Полянської сільської ради Мукачівського району, с. Поляна Мукачівського району.
Згідно з частинами 2, 3 статті 1 Лісового кодексу України Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
В частині 2 статті 19 Лісового кодексу України унормовано, що постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.
Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень (п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України).
У відповідності до приписів статті 86 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Згідно з статтею 65 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.
В силу положень статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.
Відповідно до статті 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.
Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Частинами 1, 2 статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі та додержання операторами вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.
За обставинами цієї справи, у ході досудового розслідування кримінального провадження кримінального провадження № 62022140050000036 від 11.02.2022 за ч. 2 ст. 367 КК України виявлено, що невстановленими досудовим розслідуванням особами проведено незаконну рубку 60 дерев породи бук на території кварталу 35 виділу 33 Плосківського лісництва Державного підприємства “Свалявське лісове господарство».
В протоколі огляду місця події від 02 червня 2021 року та відомостях попневого переліку, складених із залученням спеціалістів - представників Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та за участю працівників Плосківського лісництва ДП «Свалявське ЛГ» зафіксовано кількість виявлених пнів, їх діаметри та породу.
Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу (ст. 90 Лісового кодексу України).
Статтею 105 Лісового кодексу України унормовано, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Згідно з статтями 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області відповідно до Постанови КМУ України від 24.07.2008 №665 “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу» та ст. 20-2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» проведено розрахунок розміру шкоди заподіяної лісу незаконними рубками 60 дерев в кварталі 35 виділ 33 Плосківського лісництва ДП «Свалявське ЛГ» та встановлено, що загальний розмір шкоди становить 363 142,94 грн.
Також заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу в сумі 363 142,94 грн. підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №3153 від 01.11.2021 року.
З аналізу змісту цього висновку судом встановлено, що на стор.4 у пунктах 2, 3 розділу «Вихідні дані та обставини події, що досліджується» судовий експерт покликається на розрахунки розміру шкоди, заподіяної лісу незаконними рубками в кварталі 23 виділ 6 та кварталі 35 виділ 33 Плосківського лісництва ДП «Свалявське ЛГ», додані до супровідного листа Держекоінспекції у Закарпатській області від 06.07.2021 №2000-06, та висновки, зроблені за наслідками проведеної завідувачем кафедри ботаніки, деревинознавства та недеривних ресурсів лісу Національного лісотехнічного університету України професором Осадчуком Л.С. наукової ботанічної експертизи від 08.07.2021, а саме: проведеним дендрологічним дослідженням зразків деревини, узятих із ростучих дерев і пнів зрізаних дерев бука лісового у Плосківському лісництві ДП «Свалявське ЛГ» встановлено, що в кварталі 35 виділ 33 дерева були зрубані в літньо-осінній період 2020 року, а в кварталі 23 виділ 6 - упродовж осінньо-зимового періоду 2020-21 років.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Положення вказаної норми передбачають, що підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.
Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди.
У даній справі відповідач не довів відсутності його вини в незаконній порубці 60 дерев породи бук на території кварталу 35 виділу 33 Плосківського лісництва Державного підприємства “Свалявське лісове господарство».
Обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Таким чином, відповідач, як постійний лісокористувач, не дотримавши вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень допустив самовільну порубку, на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення (незаконна порубка дерев, завдана шкода, протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у незабезпеченні належної охорони лісу, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та бездіяльністю відповідача, вина) та наявність підстав для стягнення з відповідача завданої шкоди.
Доводи відповідача, які фактично зводяться до тверджень про те, що прокуратурою не доведено дійсний розмір збитків судом не беруться до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та вищенаведеними висновками суду. Посилання відповідача на правові висновки, що містяться у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду не спростовують встановлених висновків суду у даній справі.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород та Полянської сільської ради Мукачівського району, с. Поляна Мукачівського району до державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» (код ЄДРПОУ: 44768034) в особі філії “Карпатський лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення суми 363 142,94 грн. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, код ЄДРПОУ 44768034), в особі філії «КАРПАТСЬКИЙ ЛІСОВИЙ ОФІС» ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» (88017, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Ужгород, вул. Собранецька, будинок 156, код ЄДРПОУ 45554542) на користь держави в особі Полянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (89313, Закарпатська область, Мукачівський район, село Поляна, вулиця Духновича, будинок, 63, код ЄДРПОУ - 04351587) суму 363 142,94 грн (триста шістдесят три тисячі сто сорок дві гривні 94 коп.) шкоди завданої навколишньому природному середовищу.
3.Стягнути з державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, код ЄДРПОУ 44768034), в особі філії «КАРПАТСЬКИЙ ЛІСОВИЙ ОФІС» ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» (88017, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Ужгород, вул. Собранецька, будинок 156, код ЄДРПОУ 45554542) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, код ЄДРПОУ 02909967) суму 5 447,14 грн (п'ять тисяч чотириста сорок сім гривень 14 коп.) - у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.
Видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 10.04.2026.
Суддя О. Ф. Ремецькі