Ухвала від 09.04.2026 по справі 904/2684/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09.04.2026м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (904/1888/26)

Суддя Примак С.А., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1

до відповідача-1: Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат"

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ"

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія"

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінерфін-Транс"

третя особа: Державна податкова служба України

третя особа: Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ"

третя особа: Пенсійний фонд України

третя особа: арбітражний керуючий Юринець Арсен Володимирович

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК"

третя особа: Державне підприємство "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ"

про визнання недійсним договору зберігання

в межах справи №904/2684/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК", м. Київ

до боржника Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання банкрутом

без участі (виклику) представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

06.04.2026 до господарського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Менеджмент" про визнання договору недійсним.

Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.04.2026 матеріали справи № 904/2684/25 (904/1888/26) передані на розгляд судді Примак С.А.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Згідно із положеннями пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство встановлюється 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3 328,00 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Так, у позовній заяві позивачем заявлено вимогу майнового характеру, а саме: Застосувати наслідки визнання правочину недійсним, визначені ч.3 ст. 42 КУЗпБ зобов'язавши Товариство з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 31227326) повернути Акціонерному Товариству «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» (ЄДРПОУ 00191307) майно, яке було отримане від Акціонерного Товариства «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ», а саме грошові кошти у розмірі 2 781 555 190,00 (два мільярди сімсот вісімдесят один мільйон п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч сто дев'яносто) гривень.

За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об'єднання відповідних вимог судовий збір піддягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Касаційного господарського суду від 09.04.2019 у справі №916/368/18.

Заявлена позивачем вимога, а саме зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» (код ЄДРПОУ 31227326) повернути Акціонерному Товариству «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» (ЄДРПОУ 00191307) майно, яке було отримане від Акціонерного Товариства «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ», а саме грошові кошти у розмірі 2 781 555 190,00 грн є вимогою майнового характеру, оскільки підлягає вартісній оцінці.

Згідно із пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Будь-який майновий спір має ціну.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.05.2021 у справі №759/9008/19, позов про витребування або повернення будь-якого майна свідчить про наявність спору саме майнового характеру.

Також господарський суд зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 02.12.2024 по справі № 904/3993/19 (904/2646/24) у п.п. 32-38 дійшов наступних висновків:

"32. При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 (пункти 100-102 постанови) зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.

33. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

34. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.

35. Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб'єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20).

36. Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Якщо позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об'єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру. Таку правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 09.04.2019, прийнятої за результатами розгляду справи № 916/368/18.

37. Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, у цій справі позовна заява містить дві вимоги про визнання правочинів з відчуження боржником майна недійсними і витребування цього майна, набутого за двома оскаржуваними правочинами, у останнього власника. Таким чином, позовна заява кредитора містить дві вимоги немайнового характеру (вимоги про визнання двох договорів недійсними) і дві вимоги майнового характеру, оскільки витребування майна за оспорюваним правочином, у разі визнання його недійсним, - є застосуванням наслідків недійсного правочину, тобто майновим спором.

38. Суди попередніх інстанцій, враховуючи правові висновки викладені у постанові Верховний Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 14.04.2021 у справі № 905/1818/19, дійшли правильного висновку, що за розгляд у позовному провадженні в межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами Кодексу України з процедур банкрутства, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру до боржника у відповідності до положень підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"."

Так, у позовній заяві позивачем заявлено вимогу майнового характеру (зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» повернути Акціонерному Товариству «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» майно, а саме грошові кошти у розмірі 2 781 555 190,00 грн) за яку підлягає сплаті судовий збір, враховуючи максимальний розмір судового збору та подання позовної заяви через систему "Електронний суд", у розмірі 931 840,00 грн.

Доказом сплати судового збору є оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення (Інформаційний лист Державної судової адміністрації України № 12-6621/11 від 10.11.2011).

Позивачем не надано доказів сплати судового збору в зазначеному розмірі.

У позовній заяві міститься клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.

Господарський суд зазначає, що за змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.

Вказане узгоджується з правою позицією Верховного Суду, яка, зокрема, викладена в ухвалі від 11.11.2019 у справі №908/870/19.

У розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відтак самі лише обставини, пов'язані з неприбутковістю та відсутністю коштів для сплати судового збору без надання відповідних доказів не можуть вважатися підставою, зокрема, для відстрочення від такої сплати.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка, зокрема, викладена в постановах від 30.03.2020 по справі №910/6636/18 та від 01.04.2020 по справі №910/5257/19.

Крім того, до позовної заяви ОСОБА_1 у якості доказу сплати судового збору за немайнову вимогу додана квитанція ID: 0448-0611-5197-5692 від 08.03.2026.

У відповідності до Довідки № 59/26 від 06.04.2026, платіжний документ № 0448-0611-5197-5692 від 08.03.2026 був використаний в справі № 904/2684/25 (904/1136/26).

Враховуючи наведене, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн за позовну вимогу немайнового характеру.

Отже, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу 5-денного строку з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначеного недоліку, а саме подання до суду доказів сплати (доплати) судового збору у загальному розмірі 934 502,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 164, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Позивачу протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- докази сплати судового збору в розмірі 934 502,40 грн.

Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.А. Примак