вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
01.04.2026м. ДніпроСправа № 904/5717/25 (904/109/26)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Товстоп'ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укрнікельхром», м.Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно-механічний завод", м.Запоріжжя
про зобов'язання прийняти товар та стягнення заборгованості за договором
Представники:
від позивача: Шурин І.В., ордер серія АЕ №1440599 від 27.01.2026
від відповідача: Прокопенко М.О., довіреність №9960-16.10.25/03 від 16.10.2025
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "УКРНІКЕЛЬХРОМ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно-механічний завод", в якому просить суд:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно-механічний завод"прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "УКРНІКЕЛЬХРОМ" замовлений товар по Договору №8/2023/793 від 12.10.2023, а саме Електрод зварювальний ОЗЖН-1 d=4.0 у кількості 905,37 кг загальною вартістю 1 499 292,79 грн.;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно-механічний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "УКРНІКЕЛЬХРОМ" вартість замовленого товару у розмірі 1 499 292,72 грн.
Судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що 13.10.2025 Господарським судом Дніпропетровської області відносно позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Укрнікельхром" (49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 9, офіс 3, ЄДРПОУ 40873173) відкрито провадження у справі про банкрутство №904/5717/25, що перебуває на розгляді судді Господарського суду Дніпропетровської області Соловйової А.Є.
21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, на підставі положень частини 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи №904/5717/25(904/109/26) передані до розгляду судді Соловйовій А.Є.
Ухвалою суду від 14.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті, яке відбудеться 03.02.2026 о 12:00 год.
02.02.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 30.01.2026, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно-механічний завод" заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
03.02.2026 від позивача надійшла заява б/н від 03.02.2026 про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для ознайомлення відзивом відповідача, який було подано 02.02.2026.
Суд долучив подані документи до матеріалів справи.
Судове засідання, призначене на 03.02.2026 о 12:00 год., не відбулось оскільки в Господарському судді Дніпропетровської області в період з 11:35 год. до 18:00 год. була відсутня електроенергія у зв'язку з екстреними та/або плановими відключеннями, що унеможливило проведення судових засідань, підписання документів, тощо, що підтверджується Актом Господарського суду Дніпропетровської області, копія якого міститься в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 09.02.2026 призначено судове засідання на 24.02.2026 об 11:50 год.
Судове засідання, призначене на 24.02.2026, не відбулось у зв'язку з прийняттям суддею Соловйовою А.Є. в період з 23.02.2026 по 27.02.2026 участі у підготовці суддів місцевих господарських судів, що проводить Національна школа суддів України.
Ухвалою суду від 06.03.2026 призначено судове засідання на 24.03.2026 о 14:10 год.
У судове засідання, призначене на 24.03.2026, з'явився представник позивача та представник відповідача.
Суд надав вступне слово учасникам справи.
Представник позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
З метою виконання завдань господарського судочинства та дотримання його основних засад, для продовження розгляду справи по суті, а саме: дослідження доказів та переходу на стадію ухвалення рішення, в судовому засіданні, призначеному на 24.03.2026, оголошено перерву до 01.04.2026 о 09:30 год.
У судове засідання, призначене на 01.04.2026, з'явився представник позивача та представник відповідача.
Суд здійснив дослідження доказів.
У судовому засіданні, призначеному на 01.04.2026, оголошене скорочене рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд
12.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "УКРНІКЕЛЬХРОМ" (надалі - Позивач, Боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно-механічний завод" (надалі - Відповідач) було укладено Договір № 8/2023/793 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого: «Постачальник зобов'язується передати, а Покупець - прийняти й оплатити матеріали, номенклатура і ціна яких узгоджуються у Специфікаціях до цього Договору (далі - «Ресурси») на умовах, передбачених цим Договором».
Положеннями п. 2.1 Договору було погоджено, що: «Кількість номенклатура Ресурсів зазначаються у специфікаціях до цього Договору, які є його невід'ємною частиною (надалі - «Специфікації»)».
Згідно п. п. 3.1 - 3.2 Договору: «Постачання Ресурсів здійснюється видами транспорту, зазначеними у Специфікаціях. Постачальник зобов'язується здійснити постачання Ресурсів на умовах постачання, зазначених у Специфікаціях, відповідно до міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року.
Терміни постачання Ресурсів зазначаються у Специфікаціях. У разі постачання Ресурсів згідно з графіком, графік оформлюється як додаток до цього Договору, який є його невід'ємною частиною».
З метою виконання вказаних домовленостей між сторонами було підписано Специфікацію № 4 від 01.04.2024 (далі - Специфікація), відповідно до якої погоджено поставку Електродів та зварювального дроту на загальну суму 2 238 517,50 грн (два мільйони двісті тридцять вісім тисяч п'ятсот сімнадцять грн 50 коп.). Частина товару була поставлена Відповідачу 10.04.2024.
Позивач зазначив, що листом від 09.05.2024 за вих.№09/05-1 було повідомлено Відповідача про завершення виготовлення іншої частини замовлення та заплановану дату його постачання 20.05.2024.
Однак, Відповідач своїм листом від 17.05.2024 за вих.№ДЗ-З-65 відмовився від придбання Електроду ОЗЖН-1 d=4.0 у кількості 905,37 кг. на загальну суму 1 499 292,72 грн.
При цьому Відповідач послався на п. 2.2 Договору, відповідно до якого: «Покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від придбання всіх або частини Ресурсів шляхом надсилання Постачальникові відповідного повідомлення з переліком Ресурсів, від постачання яких він відмовляється, не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати постачання Ресурсів, зазначених у повідомленні. З моменту надсилання Покупцем Постачальникові повідомлення про відмову від придбання всіх або частини Ресурсів цей Договір втрачає чинність у частині, що стосується Ресурсів, зазначених у повідомленні, але залишається чинним у частині, що стосується Ресурсів, які не зазначені у повідомленні».
Позивач зазначив, з вказаного вбачається, що у Відповідача станом на 17.05.2024 були відсутні підстави для відмови від замовлення в односторонньому порядку, оскільки поставка товару вже була запланована Боржником на 20.05.2024.
Після цього, листом від 21.05.2024 за вих. № 21/05-1 Позивач просив розглянути можливість поставки всього замовленого товару, але Відповідачем було проігнороване відповідне звернення.
На думку Позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно-механічний завод" безпідставно та протиправно відмовилось від отримання замовленого по Договору товару, незважаючи на те, що він був готовий до відвантаження 20.05.2024.
Враховуючи викладені обставини, Позивач просить суд:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЛИВАРНО- МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «УКРНІКЕЛЬХРОМ» замовлений товар по Договору від 12.10.2023 №8/2023/793, а саме Електрод зварювальний ОЗЖН-1 d=4.0 у кількості 905,37 (дев'ятсот п'ять цілих тридцять сім сотих) кг. загальною вартістю 1 499 292,72 грн;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЛИВАРНО- МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «УКРНІКЕЛЬХРОМ» вартість замовленого товару у розмірі 1 499 292,72 грн.
В матеріалах справи міститься відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно-механічний завод", в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "УКРНІКЕЛЬХРОМ" посилаючись на те, що відповідач правомірно відмовився від поставки частини Ресурсів за специфікацією № 4, оскільки відмова відповідача за своєю правовою природою є одностороннім правочином, який сторонами не оскаржувався та не визнавався в судовому порядку недійним
На думку відповідача, позивач намагається через суд примусити Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно-механічний завод" вчинити дії, які суперечать умовам договору, Інструкціям П-6, П-7 та ст. 19 Конституції України в цілому. Оскільки прийняття товару складається з певної процедури щодо прийняття по якості, кількості, яка чітко визначена в розділі 6 Договору та законодавстві, а також примусити відповідача оплатити товар всупереч умовам договору, невідомої якості, асортименту, без надання первинної документації.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з таких підстав.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договорів, укладених за умови дотримання загальних принципів цивільного законодавства.
Одними з фундаментальних принципів цивільних відносин є справедливість, добросовісність і розумність. Це означає, що суб'єкти цивільних правовідносин повинні діяти добросовісно і розумно для досягнення легітимності у виникненні прав та обов'язків.
Ці принципи стосуються також прав та обов'язків, які виникають на підставі договорів як однієї з форм правочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України).
При здійсненні цивільних прав особа повинна дотримуватися моральних засад суспільства (ч. 4 ст. 13 ЦК України).
Відповідно до ч. 6 ст.1 3 ЦК України, у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити положенням цього Кодексу, іншому цивільному законодавству, інтересам держави і суспільства, а також моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути укладений у формі, встановленій законом, і бути спрямованим на досягнення реальних правових наслідків, що ним передбачені.
Частинами першою, другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 525 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно-механічний завод" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "УКРНІКЕЛЬХРОМ" (Постачальник) було укладено договір поставки № 8/2023/793, за умовами якого Постачальник зобов'язався передати, а Покупець - прийняти й оплатити матеріали, номенклатура і ціна яких узгоджується у Специфікаціях до цього Договору (надалі - Ресурси) на умовах, передбачених цим Договором.
Як зазначено у п. 2.1 Договору, кількість, номенклатура Ресурсів зазначаються у специфікаціях до цього Договору (далі - Ресурси) на умовах, передбачених цим Договором.
Пунктом 2.2 Договору перебачено, що Покупець має право в односторонньому відмовитися від придбання всіх або частини Ресурсів шляхом надсилання Постачальникові відповідного повідомлення з переліком Ресурсів від постачання яких він відмовляється, не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати постачання Ресурсів зазначених у повідомленні.
З моменту надсилання Покупцем Постачальнику повідомлення про відмову від придбання всіх або частини Ресурсів цей договір втрачає чинність у частині, що стосується Ресурсів, зазначених у повідомленні, але залишається чинним у частині, що стосується Ресурсів, які не зазначені у повідомленні.
Відповідно до п. 3.1 Договору, Постачання Ресурсів здійснюється видами транспорту, зазначеними у Специфікаціях. Постачальник зобов'язується здійснити постачання Ресурсів на умовах постачання, зазначених у Специфікаціях, відповідно до міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року.
Як зазначено у п. 3.2 Договору, терміни постачання Ресурсів зазначаються у Специфікаціях. У разі постачання Ресурсів згідно з графіком, графік оформлюється як додаток до цього Договору, який є його невід'ємною частиною.
Пунктом 3.3 Договору визначено, що Постачальник має право здійснити постачання Ресурсів в інші терміни виключно на підставі попередньої згоди Покупця в письмовій формі.
17.04.2024 за допомогою сервісу «Вчасно» між сторонами було підписано специфікацію № 4 від 01.04.2024р. за умовами якої Постачальник зобов'язався передати, а Покупець прийняти і оплатити наступні ресурси:
1. Електрод зварювальний ЦЛ-11 d=4.0 у кількості 282,91 кг (ціна за одиницю 195, 00 грн без ПДВ) загальною вартістю 55 167,45 грн.
2. Електрод зварювальний ЦЛ 11d=5.0 у кількості 202,80 кг (ціна за одиницю 194,00 грн без ПДВ) загальною вартістю 39 343,20 грн.
3. Електроди КС-100 d=3 у кількості 5 кг (ціна за одиницю 610,00 грн без ПДВ) загальною вартістю 3 050,00 грн.
4. Електрод зварювальний ОЗЖН -1d=4.0 у кількості 905,37 кг (ціна за одиницю 905,37 грн без ПДВ) загальною вартістю 1 249 410,60 грн.
5. Електрод наплавлювальний ЭП-ТБ-2-40 d=8.0 у кількості 279 кг (ціна за одиницю 1 240, 00 грн.) загальною вартістю 345 960,00 грн.
6. Дріт зварювальний 30ХГСА d=4.0 у кількості 1500 кг (ціна за одиницю 115,00 грн) у кількості 172 500,00 грн.
Всього без ПДВ 1 865 431,25 грн.
З урахуванням ПДВ 2 238 517,50 грн.
Пунктом 2 Специфікації визначено, що ресурси поставляються на умовах поставки DDP - склад покупця АДРЕСА_1, відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року.
Пунктом 4. Специфікації визначено термін поставки: поз. 1-3 таблиці - протягом 10-ти календарних дні від дати заявки направленої на електронну адресу постачальника, яка вказана у договорі; поз 4-6 - протягом 60-ти календарних днів від дати заявки, направленої на електронну адресу постачальника, яка вказана у договорі.
Пунктом 5 Специфікації визначені Умови оплати Ресурсів: відтермінування платежу протягом 30 календарних дні від дати постачання та надання документів згідно з п. 6.4 Договору. За відсутності зазначених документів термін розрахунків обчислюється з дати отримання повного пакету документів.
Як було зазначено Відповідачем у поданому відзиві та не заперечувалось Позивачем - загальна комунікація між сторонами за договором здійснювалась між співробітниками сторін за допомогою електронної пошти. Зі сторони Відповідача використовувалась електронна адреса: ОСОБА_2 (ОСОБА_2) ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі сторони позивача електронна адреса: ОСОБА_1 .
Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надсилання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за статтею 7 ЦК України (постанови ВС від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20, на яку посилався скаржник, ухвала Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №914/1003/21).
Верховний Суд у постановах від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 18.02.2021 у справі №442/3516/20 надані сторонами скрін-шоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з Viber фактично визнав належними та допустимими доказами, які досліджені судами у їх сукупності та яким надана належна правова оцінка. Постанова КГС ВС від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21.
Також Верховний Суд у постановах від 17.04.2020 у справі №905/2319/17, від 25.03.2020 у справі №570/1369/17, від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 27.11.2019 у справі №1540/3778/18 дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.
У постанові від 29.01.2021 у справі №922/51/20 Верховний Суд вказав, що подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, лише у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Аналогічний висновок зроблений у постанові від 23.09.2021 у справі №910/17662/19.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2024 ОСОБА_2 направила на електронну адресу позивача проект вказаної вище специфікації № 4 та просила перевірити її та у разі згоди повідомити про це ОСОБА_2. для запуску в роботу» (том 1, а.с. 56).
10.04.2024 на підставі видаткової накладної № 100401 від 10.04.2024 позивач поставив відповідачу ресурси за договором на суму 323 910,00 грн (вказаний товар відповідав номенклатурі, зазначеній у п 1-3 проекту специфікації №4) (том 1, а.с. 50).
Надалі Відповідач направив на електронну адресу Позивача лист №ДЗ-З-61 від 10.05.2024, в якому зазначав, що частина поставлених ресурсів 10.04.2024 не відповідає критеріям якості та просив забезпечити явку представника для складання акту (том 1, а.с. 55).
Взамін неякісних ресурсів, Позивач 09.08.2024 поставив в адресу Відповідача ресурси на суму 115 740,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №90802 від 09.08.2024.
17.05.2024 Відповідач направив на електронну адресу Позивача лист вих.№ ДЗ-З- 65 від 17.05.2024, в якому повідомлялось, що у зв'язку зі зміною плану виробництва та на підставі п.2.2 договору № 8/2023/793 від 12.10.2023 року, ТОВ «ЗЛМЗ» відмовляється від подальшого приймання непоставленого обсягу Ресурсів по специфікації № 4, а саме: Електрод ОЗЖН-1 d=4.0 у кількості 905,37 кг (позиція 4 таблиці специфікації №4) (том 1, а.с.57).
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо листа Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "УКРНІКЕЛЬХРОМ" вих.№09/05 від 09.05.2024, що міститься в матеріалах справи та в якому зазначено, що "запланована дата постачання встановлена на 20.05.2024" не може бути належним доказом повідомлення відповідача про заплановану дату постачання Електроду ОЗЖН-1 d=4.0 у кількості 905,37 кг., оскільки матеріали справи не містять доказів направлення даного листа на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно-механічний завод" чи то поштову, чи то електрону.
Відтак, суд не може встановити факт направлення листа Відповідачу.
Таким чином, твердження позивача про те, що він повідомляв Відповідача про заплановану дату постачання 20.05.2024 спірних ресурсів не підтверджено доказами.
Пунктом 2.2. Договору №8/2023/793 від 12.10.2023 встановлено, що покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від придбання всіх або частини Ресурсів шляхом надсилання Постачальникові відповідного повідомлення з переліком Ресурсів, від постачання яких він відмовляється, не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати постачання Ресурсів, зазначених у повідомленні
Так, враховуючи, що Відповідачем повідомлення про дату постачання ресурсів направлено не було й відповідно останній його не отримував, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно-механічний завод" правомірно у встановлений в п.2.2 договору спосіб та строк відмовилось від придбання частини ресурсів по специфікації № 4, а саме: позиції № 4 - Електрод зварювальний ОЗЖН -1d=4.0 у кількості 905,37 кг (ціна за одиницю 905,37 грн без ПДВ) загальною вартістю 1 249 410,60 грн без ПДВ (1 499 292, 72 грн з ПДВ.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Оскільки матеріали справи не містять, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставини на які він посилався, як на підставу своїх вимог, чи на спростування наведених вище висновків, суд на підставі наявних у матеріалах справи доказах та з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, вважає заявлені позовні вимоги не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В процесі розгляду справи №904/5717/25(904/109/26) судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам позивача та відповідача, а тому з урахуванням наведеного вище, господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "УКРНІКЕЛЬХРОМ" (49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 9, офіс 3, ЄДРПОУ 40873173) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ливарно-механічний завод" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, код ЄДРПОУ 32729463) про зобов'язання прийняти товар та стягнення заборгованості за договором - відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядки та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено - 10.04.2026.
Суддя А.Є. Соловйова