вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
10.04.2026 Справа № 904/2235/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.
за позовом Гайсинської окружної прокуратури, м.Гайсин Вінницька область, в інтересах держави в особі Позивача Гайсинської міської ради, м.Гайсин Вінницька область
до Відповідач-1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м.Дніпро
Відповідач-2 Гайсинський комбінат комунальних підприємств, м.Гайсин Вінницька область
про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів
Представники:
Прокурор: Біленко О.А., посвідчення №070038
Позивач: представник не з'явися
Відповідач-1: Відякіна Х.В., паспорт НОМЕР_1 , самопредставництво, довіреність №ДнЕП20251223017 від 23 грудня 2025р.
Відповідач-2: представник не з'явився
1. Короткий зміст позовних вимог
Гайсинська окружна прокуратура, м.Гайсин Вінницька область, в інтересах держави в особі Позивача Гайсинської міської ради 06.05.2025 року через систему "Електронний суд" звернулася з позовом до Відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м.Дніпро та Відповідача-2 Гайсинського комбінату комунальних підприємств, в якому просить суд:
визнати недійсною додаткову угоду №3 від 10.06.2024 до договору № 03338900/2024 від 01.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Гайсинським комбінатом комунальних підприємств та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги";
визнати недійсною додаткову угоду №4 від 12.08.2024 до договору № 03338900/2024 від 01.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Гайсинським комбінатом комунальних підприємств та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги";
визнати недійсною додаткову угоду №5 від 27.09.2024 до договору № 03338900/2024 від 01.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Гайсинським комбінатом комунальних підприємств та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги";
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 4Д, ЄДРПОУ 42082379) на користь Гайсинської міської ради (вул. Центральна (1 Травня), 7, м.Гайсин, Вінницька область, 23700, код ЄДРПОУ 03084523) в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 91 155 гривень 13 копійок (дев'яносто одну тисячу сто п'ятдесят п'ять гривень тринадцять копійок);
судовий збір у розмірі 12112 грн - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49001, м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, 4Д, ЄДРПОУ 42082379) на користь Вінницької обласної прокуратури та перерахувати його на рахунок UА 5682017203431 10002000003988, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909909, адреса: вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050.
В обґрунтування позову прокуратура посилається на те, що підстави внесення змін до договору шляхом підписання додаткових угод №№ 3, 4 та 5 встановлено, що такі угоди укладені безпідставно, у порушення вимог п. п. 3.3, 5.3, пп. 13.12. Договору, умов тендерної документації замовника та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якими збільшено ціну за одиницю товару без наявності та підтвердження факту коливання ціни, на ринку за одиницю товару з моменту укладання договору. Грошові кошти в сумі 91155,13 грн є такими, що були безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", підстава їх набуття відпала, а тому товариство зобов'язане їх повернути Гайсинській міській раді, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
За подання позову прокуратура сплатила судовий збір на суму 12112,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №659 від 04.04.2025 року.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
07.05.2025 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 27.05.2025 о 11:00год.
22.05.2025 через систему "Електронний суд" від представника Відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення розгляду справи (арк.с. 209-210 Т.1), в якому представник просить суд зупинити розгляд справи №904/2235/25 на стадії підготовчого провадження до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
26.05.2025 року канцелярія суду зареєструвала заперечення прокурора на клопотання Відповідача-1 про зупинення розгляду справи (арк.с. 1-4 Т.2), в якому Гайсинська окружна прокуратура не погоджується із доводами клопотання Відповідача-1 про зупинення розгляду справи, оскільки Відповідачем-1 не надано достатніх доказів, які б дозволяли встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а також не доведено наявність обставин, що свідчили б про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у справі №904/19/24.
28.05.2025 ухвалою суд зупинив провадження у справі №904/2235/25 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №920/19/24.
09.01.2026 року через систему "Електронний суд" прокуратура звернулась із клопотання про поновлення провадження у справі (арк.с. 21-25 Т.2), оскільки Великою Палатою Верховного Суду 21.11.2025 відбувся перегляд судового рішення у справі №920/19/24, повний текст постанови оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судовий рішень 15.12.2025.
09.01.2026 ухвалою суд поновив провадження у справі №904/2235/25 та призначив розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 29.01.2026р. о 11:45 год.
27.01.2026 через систему "Електронний суд" представник Відповідача-1 подав заяву про залишення позовної заяви без руху у зв'язку з ненаданням достатніх правових підстав для звернення прокурора до суду в інтересах Позивача (арк.с. 36-39 Т.2).
28.01.2026 через систему "Електронний суд" прокуратура подала заперечення проти заяви про залишення заяви без руху, оскільки вона є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню (арк.с. 50-54 Т.2).
29.01.2026 судове засідання не відбулося у зв'язку з повітряною тривогою оголошеною в Дніпропетровській області.
29.01.2026 ухвалою суд призначив розгляд справи на 24.02.2026 о 09.30 год.
24.02.2026 ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 12.03.2026 о 14:30 год.
В судовому засіданні 12.03.2026 оголошено перерву до 31.03.2026 о 14:30 год.
В судовому засіданні 31.03.2026 оголошено перерву до 10.04.2026 о 12:00 год.
Позивач та Відповідач-2 в судове засідання 10.04.2026 року не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, 31.03.2025 через "Електронний суд" від представника Відповідача-2 надійшло клопотання (арк.с.90-92 Т.2), в якому представник Відповідача-2 просить суд розглянути справу №904/2235/25 без участі представника, за наявними матеріалами справи документами.
Відповідно до ч.1, п.3 ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи неявку Позивача та Відповідача-2 на стадії прийняття судового рішення, які були належним чином сповіщені про завершальне судове засідання, суд вважає за можливе проголосити рішення суду за їх відсутністю.
В судовому засіданні 10.04.2026 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
3. Позиції Відповідачів у відзивах на позов
19.05.2025 через систему "Електронний суд" від представника Відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву (арк.с. 172-186 Т.1), в якому зазначено про таке:
договір №03338900/2024 від 01.01.2024 укладався між сторонами з метою постачання електричної енергії, не був наслідком реалізації власних повноважень, а був проявом господарської правосуб'єктності сільської ради. У відносинах щодо розрахунків з постачальником електричної енергії за договором споживач виступав як установа та сторона у зобов'язальних правовідносинах;
підстави для представництва прокурором інтересів держави у даній справі відсутні, оскільки у прокурора відсутні повноваження зі здійснення нагляду у сфері публічних закупівель, непередбаченість у законі опрацювання інформації з веб-порталу публічних закупівель “Prozorro» із подальшим позиванням до суду за його наслідками, недоведеність факту порушення інтересів держави під час укладання та виконання Договору №03338900/2024 від 01.01.2024 і, як наслідок, бездіяльності уповноваженого органу. Тож, Відповідач-1 керуючись п.2 ч.1, ч.2 ст.226 ГПК України, пропонує позовну заяву прокурора вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати, і залишити позов без розгляду;
враховуючи, що при вчиненні додаткових угод сторони керувалися вимогами законодавства та умовами укладеного між сторонами Договору, Відповідач-1 вважає, що достатні правові підстави для стягнення будь-яких сум грошових коштів із ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" відсутні, оскільки вони сплачені за спожиту Споживачем електричну енергію відповідно до умов Договору і додаткових угод до нього, а всі правочини вчинялися з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178. Таким чином, додаткові угоди №№3, 4, 5 до договору про закупівлю електричної енергії №03338900/2024 від 01.01.2024 є такими, що вчинені відповідно до вимог законодавства та умов укладеного між сторонами Договору. Достатніх правових підстав для їх визнання недійсними прокурор не навів, отже його позовні вимоги задоволенню не підлягають.
19.05.2025 через систему "Електронний суд" та 27.03.2026 року на електронну адресу суду від представника Відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву (арк.с. 201-204 Т.1, арк.с. 85-87 Т.2), в якому Гайсинський комбінат комунальних підприємств зазначає про те, що додаткові угоди №3 від 10.06.2024, №4 від 12.08.2024р, №5 від 27.09.2024р. є правомірними так як вони належним чином обґрунтовані відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель передбачених Законом України “Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
4. Позиція прокуратури у відповіді на відзив
23.05.2025 року канцелярія суду зареєструвала відповіді на відзив Відповідача-1 та Відповідача-2 (арк.с.223-252 Т.1), в яких Гайсинська окружна прокуратура зазначає про те, що подані Відповідачами відзиви на позов не спростовують аргументи, наведені у позовній заяві, тому прокуратура відзиви на позов вважає необґрунтованими, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі.
5. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
На веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 22.12.2023 опубліковано оголошення (UA-2023-12-22-017401-а) Гайсинського комбінату комунальних підприємств (далі - Гайсинський ККП) про запит (ціни) пропозиції щодо закупівлі електричної енергії (класифікатор ДК 021:2015:093 10000-5:Електрична енергія). Очікувана сума закупівлі 2269299,5 грн, очікуваний обсяг електричної енергії 349123 кіловат-година.
Переможцем зазначеної закупівлі визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" із остаточною ціновою пропозицією 1 767 581,62 грн.
01.01.2024 між Гайсинського комбінату комунальних підприємств та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" укладено договір №03338900/2024 про постачання електричної енергії споживачу на суму 1767581,82 грн з ПДВ (далі - Договір) (арк.с. 40-50 Т.1).
Відповідно до умов Договору:
2.1. За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
2.4. Найменування товару: код ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія). Кількість товару: 349123 кВт*год.
3.4. Постачальник зобов'язується поставити Споживачу електричну енергію в строк з 01.01.2024 по 31.12.2024 включно.
5.3. Ціна за 1кВт.год складає 5,06292 грн з ПДВ. Вартість договору складає 1767581,82 грн з ПДВ.
13.12. Істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, а саме:
13.12.2. У випадку коливання ціпи електричної енергії на ринку в бік збільшення, Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення амін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару.
Документ (або документ), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапозону цін тощо) за одиницю товару на момент проведення аукціону/будь-яку дату після укладення договору та середньоринкової ціни (діапозону цін тощо) за одиницю товару на більш пізно дату та до моменту письмового звернення Постачальника до Споживача щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки/інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики.
У випадку прийняття рішення Споживачем щодо внесення змін до нього Договору у вкачаній частині до розрахунку ціпи за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена Сторонами у момент укладення цього Договору (з урахуванням внесених раніше змін до цього Договору, та якщо, такі обставини мали місце). При цьому, максимальна сума, на яку Сторонами може бути здійснено підвищення ціни за одиницю товару визначається як різниця між середньоринковою ціною (діапазоном цін тощо) за одиницю товару, що передує моменту письмового звернення Постачальника щодо зміни ціни (згідно наданого учасником підтверджуючого документу) та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару станом на дату проведення акційну/після укладення цього Договору (згідно наданого учасником підтверджуючого документу)», або станом на момент внесення змін до цього Договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до цього Договору вже були раніше здійснені Сторонами.
Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо Постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Гайсинським комбінатом комунальних підприємств укладено 6 додаткових угод до Договору, а саме:
- додаткову угоду №1 від 04.01.2024 (арк.с. 62-63 Т.1), якою з якою доповнено п.7.1 розділу 7 Договору та виключено пп. 13.8.1 розділу 13 Договору;
- додаткову угоду №2 від 04.01.2024 (арк.с. 64-70 Т.1), згідно з якою заву-приєднання, яка є додатком № 1 до договору, викладено у новій редакції;
- додаткову угоду №3 від 10.06.2024 (арк.с. 71-72 Т.1), на підставі якої визначено обсяги електричної енергії за період з 01.01.2024 по 31.05.2024 в кількості 115534 кВт/год, а з 01.06.2024 по 31.12.2024 в кількості 200817,170 кВт/год. Загальну кількість товару визначено в кількості 316351,170 кВт/год. Ціну за одиницю електричної енергії підвищено з 5,06292 грн за 1 кВт/год до 5,88915 грн за 1 кВт/год;
- додаткову угоду № 4 від 12.08.2024 (арк.с. 76-77 Т.1), на підставі якої визначено обсяги електричної енергії за період з 01.01.2024 по 31.05.2024 в кількості 115534 кВт/год, за період з 01.06.2024 по 09.07.2024 в кількості 2895 кВт/год, за період з 10.07.2024 по 31.12.2024 в кількості 177533,595 кВт/год. Загальну кількість товару визначено в кількості 295662,595 кВт/год. Ціну за одиницю електричної енергії підвищено з 5,88915 грн за 1 кВт/год до 6,56548 грн за 1 кВт/год;
- додаткову угоду № 5 від 27.09.2024 (арк.с. 82-83 Т.1), на підставі якої визначено обсяги електричної енергії за період з 01.01.2024 по 31.05.2024 в кількості 115534 кВт/год, за період з 01.06.2024 по 09.07.2024 в кількості 15064 кВт/год, за період з 10.07.2024 по 15.09.2024 в кількості 19857 кВт/год, за період з 16.09.2024 по 31.12.2024 в кількості 140254,175 кВт/год. Загальну кількість товару визначено в кількості 290709,175 кВт/год. Ціну за одиницю електричної енергії підвищено з 6,56548 грн за 1 кВт/год до 6,87008 грн з 1 кВт/год;
- додаткову угоду №6 від 11.11.2024 (арк.с. 87-88 Т.1), згідно з якою Сторони розірвали Договір з 11.11.2024, в частині постачання електричної енергії з 31.10.2024. Загальний обсяг електричної енергії по Договору визначено в кількості 177 500 кВт/год. Вартість договору з 01.01.2024 по 31.10.2024 становить 989 823,39 грн.
Таким чином, внаслідок укладення додаткових угод №№ 3, 4, 5 збільшено ціну за одиницю товару з 5,06292 за кВт/год до 6,87008 грн за 1 кВт/год, що є більше ніж на 10 % від первинної ціни.
Як зазначає прокуратура в позові, згідно зі звітом про виконання договору про закупівлю UA-2023-12-22-017401-а (арк.с. 144-145 Т.1), Договір наразі є виконаним, строк дії договору про закупівлю з 01.01.2024 до 11.11.2024, сума оплати за договором про закупівлю складає 989 823,39 грн.
Детально про кожну оспорену угоду.
10.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Гайсинським комбінатом комунальних підприємств укладено додаткову угоду № 3 до Договору (арк.с. 71-72 Т.1).
Підставою для укладення вказаної угоди став лист ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" від 10.05.2024 № 25133/KRMP “про зміну ціни (тарифу)» (арк.с. 73-74 Т.1).
У вказаному листі, зокрема, зазначається, що на дату укладення Договору ціна за 1 кВт/год електричної енергії склала 4,21910 (без ПДВ) та 5,06292 гри (з ПДВ).
Врахована середньозважена ціна на електроенергію на ринку “на добу наперед», яка на дату проведення аукціону 27.12.2023 склала 3,39307 грн/кВт*год без ПДВ.
Згідно з інформацією Черкаської торгово-промислової палати від 10.05.2024 №0-167 (арк.с. 75 Т.1), що ґрунтується наданих AT “Оператор ринку», середньозважена ціна закупівлі на ринку “на добу наперед» з 01.05.2024 по 10.05.2024 склала 4,04026 грн/кВт*год без ПДВ.
З моменту проведення аукціону до моменту формування запиту до Черкаської ТПП на 10.05.2024 ціна закупівлі на ринку за одиницю товару була зафіксована на рівні 4,04026 грн/кВт*год без ПДВ, тобто відбулося коливання ціни товару на РДН на 19,07%.
ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" запропоновано Гайсинському ККП з 01.06.2024 підвищити ціну на електричну енергію до 4,90763 грн/кВт*год без ПДВ (арк.с. 73-74 Т.1).
До вказаного листа долучено експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 10.05.2024 № 0-167, згідно з яким на підставі заявки ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" про надання інформації про коливання середньозваженої ціни електричної енергії за 1 декаду травня (01.05.-10.05.) 2024 року відносно 27.12.2023 в торговій зоні - ОЕС України, згідно з інформацією AT “Оператор ринку» по результатам торгів на РДН.
Відповідно до вказаної угоди, сторони дійшли згоди внести зміни до Договору, а саме до п. 2.4. Розділу 2 Договору та викласти його у новій редакції:
“Найменування товару: код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія.
“з 01.01.2024 - 31.05.2024 кількість 115534 кВт/год,
з 01.06.2024 - 31.12.2024 кількість 200817,170 кВт/год
Кількість товару: 3 16351,170 кВт/год».
Пункт 5.3. розділу 5 договору доповнено абзацом наступного змісту:
“з 01.01.2024 - 31.05.2024 - 584939,38 грн з ПДВ,
з 01.06.2024 - 31.12.2024 - 1182642,44 грн з ПДВ.
Ціна за 1 кВт/год з 01.06.2024 складає 5,88915 грн з ПДВ. Вартість Договору складає 1 767 581,82 грн з ПДВ».
Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.06.2024.
За вказаною угодою збільшення ціни складає більше ніж 10% від первинної ціни за договором.
12.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Гайсинським комбінатом комунальних підприємств укладено додаткову угоду №4 до Договору.
Підставою для укладення вказаної угоди став лист ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" від 20.06.2024 №33173/KRMP “про зміну ціни (тарифу)» (арк.с. 78-80 Т.1).
У вказаному листі, з-поміж іншого, зазначається, що на дату укладення Додаткової угоди №3 від 10.06.2024 ціна за 1 кВт/год електричної енергії склала 4,90763 (без ПДВ) та 5,88915 грн (з ПДВ).
Врахована середньозважена ціна на електроенергію на ринку “на добу наперед», яка на дату 10.06.2024 склала 4,96003 грн/кВт*год без ПДВ.
Згідно з інформацією Черкаської торгово-промислової палати від 20.06.2024 №О-268/03 (арк.с. 81 Т.1), що ґрунтується на даних AT “Оператор ринку», середньозважена ціна закупівлі на ринку “на добу наперед» з 11.06.2024 по 20.06.2024 склала 5,61016 грн/кВт*год без ПДВ.
Таким чином, відбулося коливання ціни товару на РДН на 13,11%, у зв'язку з чим ціна на одиницю товару з 10.07.2024 становитиме 4,86266 грн/кВт*год без ПДВ та 5,47123 грн/кВт*год з ПДВ.
У зв'язку з викладеним, ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" запропоновано Гайсинському ККП укласти додаткову угоду.
До вказаного листа долучено експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 20.06.2024 №О-268/03, згідно з яким на підставі заявки ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" про надання інформації про коливання середньозваженої ціни електричної енергії за II декаду червня (11.06.-20.06.) 2024 року відносно 10.06.2024 в торговій зоні - ОЕС України, згідно інформації AT “Оператор ринку» по результатам торгів на РДН.
Відповідно до вказаної угоди, сторони дійшли згоди внести зміни до Договору, а саме до п. 2.4. Розділу 2 Договору та викласти його у новій редакції:
“Найменування товару: код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія.
“з 01.01.2024 - 31.05.2024 кількість 115534 кВт/год,
з 01.06.2024 - 09.07.2024 кількість 2895 кВт/год,
з 10.07.2024 - 31.12.2024 кількість 177533,595 кВт/год.
Кількість товару: 295662,595 кВт/год».
Пункт 5.3. розділу 5 договору доповнено абзацом наступного змісту:
“з 01.01.2024 - 31.05.2024 - 584939,38 грн з ПДВ,
з 01.06.2024 - 09.07.2024 - 17049,17 грн з ПДВ,
з 10.07.2024 - 31.12.2024- 1165593,27 грн з ПДВ.
Ціна за 1 кВт/год з 10.07.2024 складає 6,56548 гри з ПДВ. Вартість Договору складає 1 767 581,82 грн з ПДВ».
Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 10.07.2024.
27.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Гайсинським комбінатом комунальних підприємств укладено додаткову угоду укладено додаткову угоду №5 до Договору. Підставою для укладення вказаної угоди став лист ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" від 26.08.2024 № 47037/KRMP “про зміну ціни (тарифу)» (арк.с. 84-85 Т.1).
У вказаному листі, з-поміж іншого, зазначається, що на дату укладення Додаткової угоди № 4 від 12.08.2024 ціна за 1 кВт/год електричної енергії склала 5,47123 (без ПДВ) та 6,56548 грн (з ПДВ).
Врахована середньозважена ціна на електроенергію на ринку “на добу наперед», яка на дату 12.08.2024 склала 5,57084 грн/кВт*год без ПДВ.
Згідно з інформацією Черкаської торгово-промислової палати від 26.08.2024 №О-424/01 (арк.с. 86 Т.1), що ґрунтується на даних AT “Оператор ринку», середньозважена ціна закупівлі на ринку “на добу наперед» з 21.08.2024 по 25.08.2024 склала 5,86161 грн/кВт*год без ПДВ.
Таким чином, відбулося коливання ціни товару на РДН на 5,22%, у зв'язку з чим ціна на одиницю товару з 16.09.2024 становитиме 5,72507 грн/кВт*год без ПДВ.
ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", запропоновано Гайсинському ККП укласти додаткову угоду.
До вказаного листа долучено експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 26.08.2024 №О-424/01, згідно з яким на підставі заявки ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" про надання інформації про коливання середньозваженої ціни електричної енергії за 5 днів серпня (21.08.-25.08.) 2024 року відносно 12.08.2024 в торговій зоні - ОЕС України, згідно інформації AT “Оператор ринку» по результатам торгів на РДН.
Відповідно до вказаної угоди, сторони дійшли згоди внести зміни до Договору, а саме до п. 2.4. Розділу 2 Договору та викласти його у новій редакції:
“Найменування товару: код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія.
“з 01.01.2024 - 31.05.2024 кількість 115534 кВт/год,
з 01.06.2024 - 09.07.2024 кількість 15064 кВт/год,
з 10.07.2024 - 15.09.2024 кількість 19857 кВт/год,
з 16.09.2024 - 31.12.2024 кількість 140254,175 кВт/год.
Кількість товару: 290709,175 кВт/год».
Пункт 5.3. розділу 5 договору доповнено абзацом наступного змісту:
“з 01.01.2024 - 31.05.2024 - 584939,38 грн з ПДВ,
з 01.06.2024 - 09.07.2024 - 88714,30 грн з ПДВ,
з 10.07.2024 - 15.09.2024 - 130370,74 грн з ПДВ,
з 16.09.2024 - 31.12.2024 - 963657,40 грн з ПДВ.
Ціна за 1 кВт/год з 16.09.2024 складає 6,87008 грн з ПДВ. Вартість Договору складає 1 767 581,82 грн з ПДВ».
Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 16.09.2024.
Таким чином, внаслідок укладення додаткових угод №№ 3, 4, 5 збільшено ціну за одиницю товару з 5,06292 за кВт/год до 6,87008 грн за 1 кВт/год., що складає більше ніж 10% від первинної ціни.
Згідно з наданими Гайсинським ККП актами приймання-передавання електричної енергії, ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" на виконання даного Договору поставлено 177 500 кВт/год електричної енергії на загальну суму 989 823,40 грн, а саме:
- за актом № 259002093277 від 31.01.2024 за січень 2024 року - 25999 кВт/год на суму 13 І 630,84 грн з ПДВ;
- за актом № 250001139517 від 12.02.2024 та № 251701577063 від 29.02.2024 за лютий 2024 року - 1 кВт/год на суму 5,06 грн з ПДВ та 24534 кВт/год на суму 124213,64 грн відповідно;
- за актом № 253001929163 від 31.03.2024 за березень 2024 року -54106 кВт/год на суму 273934,34 грн;
- за актом № 252301653298 від 30.04.2024 за квітень 2024 року 1026 кВт/год на суму 5194,58 грн;
- за актом № 250801713220 від 31.05.2024 за травень 2024 року - 9868 кВт/год на суму 49960,91 грн з ПДВ;
- за актом № 252701718083 від 30.06.2024 за червень 2024 року -12169 кВт/год на суму 71665,13 грн з ПДВ;
- за актом № 253502057373 від 31.07.2024 за липень 2024 року - 9963 кВт/год на суму 63453,93 грн з ПДВ, з яких 2895 кВт/год по ціні 5,88916 за 1 кВт/год на суму 17049,17 та 7068 кВт/год по ціні 6,56548 за 1 кВт/год на суму 46404,76 грн;
- за актом № 256701770982 від 31.08.2024 за серпень 2024 року - 7885 кВт/год на суму 51768,90 грн з ПДВ;
- за актом № 257901906410 від 30.09.2024 за вересень 2024 року -9809 кВт/год на суму 65892,42 грн з ПДВ, з яких 4912 кВт/год по ціні 6,56548 за 1 кВт/год на суму 32249,63 та 4897 кВт/год по ціні 6,87008 за 1 кВт/год на суму 33642,79 грн;
- за актом № 255701817344 від 31.10.2024 за жовтень 2024 року -22140 кВт/год на суму 152103,65 грн з ПДВ.
Тож, прокуратура вважає, що Додаткові угоди №№ 3, 4 та 5 укладені безпідставно, з порушенням вимог п.п. 3.3, 5.3, пп. 13.12 Договору, умов тендерної документації замовника та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», якими збільшено ціну за одиницю товару без наявності та підтвердження факту коливання ціни, на ринку за одиницю товару з моменту укладання договору.
Згідно з актами приймання-передавання за Договором та платіжних інструкцій за період січня-жовтня 2024 року Гайсинський ККП:
- фактично отримало 177 500 кВт/год. електричної енергії,
- сплативши - 989 823,4 грн з ПДВ.
Згідно з актами приймання-передавання за Договором та платіжних інструкцій за період червня-жовтня 2024 року Гайсинський ККП:
- фактично отримало 61 966 кВт/год. електричної енергії,
- сплативши - 404 884,03 грн з ПДВ.
При тому, що без врахування укладених додаткових угод № 3, 4, 5 при ціні електричної енергії згідно Договору - 5,06292 грн за 1 кВт/год з ПДВ за 61 966 кВт/год Гайсинським ККП повинно бути сплачено - 313 728,90 грн.
Таким чином, за Договором Гайсинським ККП прокурором визначено як безпідставно сплачені кошти у сумі 91 155,13 грн (404 884,03 грн - 313 728,90 грн = 91 155,13 грн).
Цю суму прокурор просить стягнути з ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Гайсинської міської ради як така, що безпідставно отримана згідно зі ст. 1212 ЦК України.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
6.1. Щодо представництва прокурора в інтересах держави у справі
Згідно зі статтею 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно зі ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Статтею 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
Ключовим для застосування цієї норми є поняття “інтерес держави».
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 за №3-рп/99 прокурори мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Оскільки “інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
У даному випадку порушенням інтересів держави є те, що сторонами договору під час проведення закупівлі електроенергії порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що призвело до надмірного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.
Зазначені у позові порушення вимог чинного законодавства завдають шкоди територіальній громаді у вигляді порушенні плановості формування та використання фінансових ресурсів, незаконних витрат бюджетних коштів, що унеможливлює раціональне та ефективне використання місцевих коштів і спричинило істотної шкоди інтересам територіальної громади.
Звернення прокурора до суду спрямовано на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні такого значимого питання як раціональне та максимально ефективне витрачення бюджетних коштів, що здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс 19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.
Виконання зобов'язань за додатковою угодою, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України “Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст.3 даного Закону.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України “Про прокуратуру», та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.
У даному випадку, укладення додаткових угод до Договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі №912/989/18).
Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.
Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності.
Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.
Окрім того, укладенням додаткових угод до договору поставки електричної енергії порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод Гайсинським ККП фактично отримано менший обсяг електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.
Недотримання в даному випадку законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих негативних економічних і соціальних наслідків.
Укладення оспорюваних додаткових угод до договору закупівлі товару всупереч норм ЦК України та Закону України “Про публічні закупівлі» є порушенням законності в бюджетній системі, порушує принципи добросовісної конкуренції, об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій.
Таке звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності та цільового використання коштів державного підприємства або установи.
Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва даних порушених інтересів держави органами прокуратури.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 від 26.05.2020 наведено висновки про те, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
“Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він наділений відповідними повноваження для їх захисту інтересів держави, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
“Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
“Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Зазначена позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №4/166“б».
Аналогічні правові позиції Верховного Суду щодо наявності підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави викладені у постановах від 01.03.2018 у справі № 922/1361/17, від 13.03.2018 у справі № 911/620/17, від 25.09.2018 у справі № 804/2244/18, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18, від 13.02.2019 у справі №914/225/18, від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, від 25.03.2019 у справі №469/5 80/16-ц.
Укладенням додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії порушено матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням цих угод Гайсинським ККП отримано менше електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.
Згідно зі Статутом Гайсинського комбінату комунальних підприємств, затвердженого рішенням 22 сесії Гайсинської міської ради 8 скликання від 21.10.2021 № 12 (далі - Статут), Гайсинський ККП є спільною власністю територіальної громади міста Гайсин, управління якою здійснює Гайсинська міська рада. Організаційно-правова форма - комунальне підприємство.
Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахункові та валютні рахунки у банківських установах, круглу печатку, штампи та бланки зі своїм повним найменуванням (п. 1.4 Статуту).
Відповідно до п.2.1 Статуту, метою діяльності підприємства є задоволення суспільної необхідності в роботах та послугах житлово-комунального господарства.
Пунктом 3.1 Статуту передбачено, що майно Підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства.
Майно, здане в безоплатне тимчасове користування Підприємству спільною власністю територіальної громади м. Гайсин, управління якою здійснює Орган управління майном. Основні засоби належать підприємству на правах користування, інше майно - на правах повного господарського відання.
Згідно з п.3.2 Статуту, джерелом формування майна Підприємства, з-поміж іншого, є грошові та матеріальні внески Органу управління майном.
Відповідно до ст. 142 Конституції України, ч. 2 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відповідно до статті 5 Бюджетного Кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.
При складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевими державними адміністраціями, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Частиною 3 ст. 47 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує зокрема досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності та результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (п.3 ч.1 ст.26 Бюджетного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
З огляду на те, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування з метою забезпечення фінансової спроможності місцевих бюджетів для здійснення повноважень місцевого самоврядування на рівні мінімальних соціальних потреб, факт нераціонального витрачання коштів комунального підприємства, яке є власністю територіальної громади, несе загрозу як інтересам територіальної громади так і держави в цілому.
Враховуючи викладене вище, інтерес держави в даному позові виражається в інтересах частини Українського народу - членів територіальної громади щодо законного, доцільного, економного, ефективного витрачання коштів, які є фінансовою основою для забезпечення функціонування та розвитку громади, та здійснення розпорядження такими коштами у суворій відповідності із законодавчо встановленими вимогами.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті. Головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема, затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством, здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі, здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів, тощо.
Відповідно до ч.3 ст. 26 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.
Сільські, селищні, міські ради, відповідно до ст.10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», є органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси територіальної громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.
Відповідно до ст. 143 Конституції України, ч. 2 ст. 327 ЦК України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.
Частиною 8 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.
Частиною 5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Частиною першою статті 17 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються па засадах їх підпорядкованості, підзвітності, та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
При цьому, Верховним Судом у справі № 815/1216/16 від 14.03.2018 надано правовий висновок, що комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, оскільки засновником закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов'язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.
Схожі висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).
Оскільки засновником Гайсинського ККП та власником його майна є Гайсинська міська рада, яка у свою чергу фінансує і контролює діяльність цього комунального підприємства, а також зобов'язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання коштів місцевого бюджету за договорами про закупівлю товарів, Гайсинська міська рада уповноважена вживати заходи щодо захисту інтересів територіальної громади, в тому числі представницького характеру, а тому є належним позивачем у цій справі.
Крім того, за тендерною документацією джерелом фінансування закупівлі є місцевий бюджет, а не власні кошти Відповідача-2 (арк.с.173 т.1).
Фактів розрахунків за оспореними угодами за власні кошти Відповідача-2 останнім не наведено.
Відтак, Гайсинською окружною прокуратурою, відповідно до вимог ст. 23 Закону України “Про прокуратуру», 08.04.2025 скеровано на адресу Гайсинської міської ради відповідний лист, яким повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткових угод до Договору постачання електричної енергії (арк.с. 133-136 Т.1).
У відповідь на лист окружної прокуратури, Гайсинською міською радою 22.04.2025 за №022-08/022-17-792 (арк.с. 137 Т.1) надано інформацію, що міською радою не вживались заходи представницького характеру, оскільки закупівля проводилась згідно з нормами діючого законодавства. Намірів щодо вжиття заходів до усунення порушень не висловлено.
Водночас слід зазначити, що Конституційний Суд України у рішенні від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 ухвалив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв'язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.
Враховуючи викладене, Відповідач-1 вважає, що не можна відстрочити настання законності. Такий підхід взагалі підриває фундаментальні підвалини щодо невідворотності та прямої дії норм Конституції України. Крім того, відповідно до абзацу першого частини шостої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. Отже, Відповідач-1 просить залишити без розгляду позов прокурора, оскільки вважає, що Гайсинська окружна прокуратура не надала достатніх правових підстав для звернення прокурора до суду в інтересах Позивача.
Прокурор заперечує проти залишення позову без розгляду, зауважує, що звернення прокурора до суду є винятковим та виключним способом захисту інтересів держави, оскільки порушення допущено у сфері використання бюджетних коштів, орган місцевого самоврядування не забезпечив належного захисту відповідного інтересу, а укладення додаткових угод з перевищенням граничного розміру зміни ціни без об'єктивного ринкового обґрунтування призвело до безпідставного збереження коштів товариством та реальних втрат місцевого бюджету. Виключність захисту інтересів держави у даній справі зумовлена не лише порушенням імперативних норм публічного права, а й особливим статусом електричної енергії як критично важливого ресурсу для територіальної громади в умовах воєнного стану. Отже, у період воєнного стану електрична енергія є не лише товаром, а об'єктом підвищеного публічного інтересу, що зумовлює виключність судового захисту інтересів держави та об'єктивну необхідність втручання прокурора для відновлення бюджетної справедливості. Також виключність участі прокурора у даній справі полягає в тому, що:
- інтерес держави є безпосереднім та матеріалізованим - він полягає у збереженні та поверненні коштів місцевого бюджету, які були безпідставно сплачені (збережені відповідачем) внаслідок порушення імперативних норм публічного права;
- порушення виходить за межі приватного спору, оскільки: пов'язане з нецільовим та неефективним використанням бюджетних коштів; підриває принципи законності, прозорості та економії у сфері публічних закупівель; створює небезпечний прецедент легітимації штучного завищення ціни договорів.
Таким чином прокурор вважає, що підстави для залишення позовної заяви без руху, визначені ГПК України, відсутні.
Вивчивши наведені аргументи, суд дійшов висновку, що попри визначення неконституційними окремих приписів Закону України "Про прокуратуру", необхідно керуватися положеннями статті 131-1 Конституції України, відповідно до якої в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді саме у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Отже, розглянувши зазначені обставини, суд дійшов висновку про наявність виключного випадку щодо спірних правововідносин та обставин, оскільки неправильне тлумачення обома сторонами договору положень чинного законодавства призвело до неодноразових змін вартості тендерних закупок всупереч вимог Закону України "Про публічні закупівлі". Таке неправильне розуміння вимог чинного законодавства мало доволі поширену практику в Україні, яка повільно врегульовується під час вирішення судових спорів. У зв'язку з викладеним суд відмовляє в задоволенні клопотання Відповідача-1 про залишення позову без розгляду.
6.2. Щодо суті спору
Предметом позову є позовні вимоги Гайсинської окружної прокуратури про визнання недійсними додаткових угоду про збільшення ціни електроенергії до договору про постачання електроенергії, укладеного між Відповідачами, і стягнення з Відповідача-1 в дохід місцевого бюджету коштів як безпідставно отриманих.
Обґрунтуванням позову є твердження про безпідставність збільшення ціни, умов тендерної документації та вимог ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Таким чином, для вирішення спору по суті необхідно встановити наявність або відсутність підстав для внесення змін до договору та дотримання обмежень встановлених Законом України «Про публічні закупівлі».
Пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, яка діяла в спірний період) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Крім того, пунктом 3-7 Розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про публічні закупівлі» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Постановою від 12 жовтня 2022р. №1178 Кабінет Міністрів України затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Зокрема, підпунктом 2 пункту 19 зазначених Особливостей (в редакції, що діяла в спірний період) передбачено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
Відповідачі вважають, що вказані Особливості не мають жодних обмежень та не мають прив'язки до відсоткового значення щодо збільшення ціни за одиницю товару, тому при укладенні оспорених додаткових угод сторони мали право збільшити таку ціну більше ніж на 10%.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує також судову практику Верховного суду.
У постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22 зазначається, що системний аналіз положень ч. 1 ст. 525, ст. 526, ч. 1 ст. 651 ЦК України та положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:
- відбувається за згодою сторін;
- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);
- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);
- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;
- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
За правовою позицією у постанові Верховного Суду України від 15.05.2007 № 30/110 та у постанові Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 904/8354/16 та від 18.06.2021 у справі №927/491/19 в умовах ринкової економіки ціна в договорі визначається попитом і пропозицією, конкуренцією та іншими економічними чинниками. Тому при укладенні договору та визначення його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких від буде виконуватись, зокрема враховувати тенденції зростання (падіння) цін на ринку товарів та послуг тощо.
При вирішенні даного спору у справі №904/2235/25 слід також врахувати, що Верховний Суд неодноразово виснував, що ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24 додатково зауважено, що інший підхід до розуміння п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», який передбачає можливість необмеженого збільшення ціни при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі та спотворення принципу добросовісності конкуренції серед учасників.
Зміни та доповнення до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», внесені Законом України від 03.06.2021 №1530-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель», стосуються лише альтернативного варіанту визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару та не скасовують встановлену первісною редакцією цього Закону заборону збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%.
Щодо роз'яснення Міністерства економіки України від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що позиція міністерства, викладена у формі листа, не є нормативно-правовим актом, а тому не створювала і не створює для осіб жодних прав чи обов'язків щодо дотримання об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
Крім того, надання Міністерством економіки України листів або роз'яснень, які суперечать висновкам щодо застосування норм права, викладеним у постановах Верховного Суду, прямо порушує приписи ст. 19 Конституції України та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та жодним чином не може вплинути на правильність застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі».
Крім того, пунктом 175 Постанови ВП ВС від 21.11.2025 у справі №920/19/24 визначено, що довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точки зору саме факту коливання ціни на товар (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №926/3244/22).
Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, зокрема, у постановах від 29.03.2019 у справі №826/6926/17, від 23.01.2020 у справі №907/788/18 та від 05.07.2021 у справі №826/11063/17, від 02.12.2020 у справі №913/368/19, згідно з якою довідка торгово-промислової палати про ціну на товар/коливання такої ціни на ринку є достатнім доказом для обґрунтованості змін до договору закупівлі, якщо вони містять відомості про відповідне коливання ціни товару на ринку.
Отже, обґрунтовуючи необхідність внесення змін до Договору шляхом підписання оскаржуваної додаткової угоди № 3 від 10.06.2024, якою збільшено ціну за одиницю товару на 16,32% від ціни, встановленої Договором, та яка поширює дію з 01.06.2024, ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" посилається на експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-167 від 10.05.2024, відповідно до якого, згідно з листом ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", експертом надано інформацію про середньозважені ціни на електричну енергію на ринку РДН за І декаду травня 2024 року по відношенню до 23.12.2023, та порівняння між ними. Разом з тим, вказаний висновок не містить інформації про коливання цін на електроенергію впродовж періоду з підписання договору до моменту укладення спірної додаткової угоди чи експертного дослідження, а отже ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" невірно сформовано замовлення для експертного дослідження, оскільки для дослідження експерту замовлено порівняння цін за спеціально взятий період.
Так, прокурор також посилається на інформацію сайту «Оператор ринку», з якої вбачається постійне коливання ціни на електричну енергію впродовж січня-квітня 2024 року як в бік збільшення, так і в бік зменшення. Для прикладу, середньозважена ціна на електричну енергію в січні 2024 року, згідно даних вказаного сайту, складала 3596,57 грн/МВт.год, у лютому 2024 року - 3246,63 грн/МВт.год, у березні 2024 року - 3049,49 грн/МВт.год, у квітні 2024 року - 3313,56 грн/МВт.год, а загалом за період січня-квітня 2024 року - 3301,57 грн/МВт.год, що є нижчою, ніж станом на момент завершення закупівлі (3393,07).
Таким чином, висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-167 від 10.05.2024 не відображає належним чином дійсного стану цін на ринку на електричну енергію, а також не відображає реального його коливання в період дії Договору.
Також сторонами укладенням додаткової угоди від 10.06.2024 узгоджено внесення змін на період, який минув, з 01.06.2024.
Окрема слід зазначити, що оспорена додаткова угода №3 вже перевищує 10%, які встановлені статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що вже є достатньою підставою для її визнання недійсною.
Посилання відповідачів на відсутність обмежень в процентному розмірі підвищення ціни з огляду на Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», затверджених постановою КМУ від 12 жовтня 2022р. № 1178, суд відхиляє, оскільки пріоритет спеціальної норми можливо при рівнозначних нормативно-правових актів, в той час вказані Особливості є підзаконним нормативно-правовим актом, тобто актом нижчого рівня, застосування якого не повинно суперечити положенням Закону.
Обґрунтовуючи необхідність внесення змін до Договору шляхом підписання оскаржуваної додаткової угоди №4 від 12.08.2024, якою збільшено більше ніж на 10% від ціни від ціни, встановленої Договором, та яка поширює дію з 10.07.2024, ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" посилається на експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-268/03 від 20.06.2024, відповідно до якого, згідно з листом ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", експертом надано інформацію про середньозважені ціни на електричну енергію на ринку РДН за ІІ декаду червня 2024 року по відношенню до 10.06.2024, та порівняння між ними.
Разом з тим, вказаний висновок не містить інформації про коливання цін на електроенергію впродовж періоду з підписання договору чи попередньої додаткової угоди до моменту укладення спірної додаткової угоди чи експертного дослідження, а отже ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" невірно сформовано замовлення для експертного дослідження, оскільки для дослідження експерту замовлено порівняння цін за спеціально взятий період.
Так, згідно з інформацією сайту «Оператор ринку» вбачається постійне коливання ціни на електричну енергію впродовж травня-червня 2024 року як в бік збільшення так і в бік зменшення. Для прикладу, середньозважена ціна на електричну енергію в травні 2024 року, згідно даних вказаного сайту, складала 4 221,91 грн/МВт.год, а за І декаду червня (01.06.-10.06.) 2024 року - 4 803,88 грн/МВт.год.
Разом з тим, ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" замовлено для дослідження торгово-промисловій палаті порівняння спеціально визначеного періоду і окремої дати, та відсутній для порівняння період, з якого почала діяти попередня додатково угода.
Таким чином, висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-268/03 від 20.06.2024 не відображає належним чином дійсного стану цін на ринку на електричну енергію, а також не відображає реального його коливання в період дії Договору.
Також сторонами укладенням додаткової угоди від 12.08.2024 узгоджено внесення змін на період, який минув, з 10.07.2024.
Обґрунтовуючи необхідність внесення змін до Договору шляхом підписання оскаржуваної додаткової угоди № 5 від 27.09.2024, якою збільшено ціну за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, встановленої Договором, та яка поширює дію з 16.09.2024, ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" посилається на експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-424/01 від 26.08.2024, відповідно до якого, згідно з листом ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", експертом надано інформацію про рівень середньозважених цін на електричну енергію на ринку РДН за 5 днів серпня (21.08.-25.08.) 2024 року по відношенню до 12.08.2024, та порівняння між ними. Разом з тим, вказаний висновок не містить інформації про коливання цін на електроенергію впродовж періоду з підписання договору чи попередньої додаткової угоди до моменту укладення спірної додаткової угоди чи експертного дослідження, а отже ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" невірно сформовано замовлення для експертного дослідження, оскільки для дослідження експерту замовлено порівняння цін за спеціально взятий період.
Так, згідно з інформацією сайту «Оператор ринку» вбачається постійне коливання ціни на електричну енергію впродовж періоду з 12.08.2024 до 25.08.2024. Для прикладу, середньозважена ціна на електричну енергію в період з 12.08.2024 по 25.08.2024, згідно даних вказаного сайту, складала 5 655,93 грн/МВт.год, а за період з 13.08.2024 по 20.08.2024, тобто з моменту укладення додаткової угоди №4 до початку експертного дослідження, складала - 5 548,60 грн/МВт.год.
Разом з тим, ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" замовлено для дослідження торгово-промисловій палаті порівняння спеціально визначеного періоду і окремої дати. Зокрема, в період після експертного дослідження середньозважена ціна електричної енергії, згідно даних сайту «Оператор ринку» з 26.08.2024 по 31.08.2024 складала 5656,36 грн/ МВт.год.
Таким чином, висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-424/01 від 26.08.2024 не відображає належним чином дійсного стану цін на ринку на електричну енергію, а також не відображає реального його коливання в період дії Договору.
Також сторонами укладенням додаткової угоди від 27.09.2024 узгоджено внесення змін на період, який минув, з 16.09.2024.
Отже, укладаючи додаткові угоди №3,4,5, сторони порушили п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.19 Особливостей, оскільки не підтвердили коливання ціни на ринку в такому значенні, яке дозволяє підвищити ціну за одиницю товару в межах 10% .
При цьому суд погоджується з прокурором, що при оцінці обґрунтованості змін ціни за договором необхідно аналізувати не лише середньозважену ринкову ціну за відповідний місяць, а й подекадні значення, а також середньозважені ціни на конкретні дати. Саме зіставлення цих даних дозволяє достовірно встановити, чи дійсно мало місце ринкове коливання, який відсоток такого коливання є фактичним, та чи виникла об'єктивна економічна потреба у зміні умов договору. Лише після цього, за умови дотримання послідовності та добросовісності, можуть бути внесені відповідні зміни до ціни договору, причому у пропорційному розмірі. В іншому випадку, особливо за умов стабілізації або зниження ринку - підстав для зміни істотних умов договору не існує, і їх внесення суперечить принципу економічної доцільності, пропорційності, обґрунтованості та максимальної економії.
За таких обставин, висновки ТПП не є належним документальним підтвердженням для обґрунтування щодо ціни угод № 3 від 10.06.2024, № 4 від 12.08.2024 та № 5 від 27.09.2024, оскільки: обґрунтовані некоректними періодами; не підтверджують пропорційність зміни ціни; суперечать умовам договору та вимогам законодавства; не можуть бути використані як належна правова підстава для зміни істотних умов договору; є формальними довідками інформаційного характеру, що не підтверджують правомірність підвищення ціни, тому кошти, сплачені внаслідок їх застосування, у сумі 91 155,13 грн. підлягають поверненню як надмірно сплачені кошти (ст. 1212 ЦК України).
Ураховуючи викладене, вказані додаткові угоди № 3 від 10.06.2024, № 4 від 12.08.2024 та № 5 від 27.09.2024 підлягають визнанню недійсними на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України, оскільки не мають належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії Договору.
Отже, наявними порушеннями інтересів держави у бюджетній сфері та необхідністю їх комплексного захисту, адже вчинення порушення Відповідачем-1 та Відповідачем-2 щодо укладення спірних додаткових угод без належного обґрунтування пропорційності коливання цін на ринку електроенергії призвело до постачання товару за умовами Договору упродовж червня - жовтня 2024 року за завищеною ціною, яка зросла фактично понад 10 %. Це відбулося за відсутності документального підтвердження ринкового коливання ціни та неравнозначих періодів порівняння, що свідчить про непропорційність змін. Унаслідок цього суттєво збільшено ціну товару та загальну суму договору, що нівелювало мету публічної закупівлі - забезпечення максимальної економії та ефективності із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів, а також призвело до недотримання принципу максимальної економії, ефективності та пропорційності, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а також пункту 2 частини 5 статті 41 вказаного Закону.
Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Отже, як зазначалося вище, сума коштів, яка є надміру сплаченою Відповідачем-2 з коштів місцевого бюджету на рахунки Відповідача-1 становить 91 155,13 грн.
Оскільки правові підстави для зміни ціни одиниці товару за договором №03338900/2024 від 01.01.2024 за укладеними додатковими угодами №№3,4,5 відсутні, додаткові угоди є такими, що суперечать наведеним вище приписам законодавства, а тому вбачаються підстави для їх визнання недійсними на підставі положень статей 203, 215 ЦК України.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Зокрема, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Отже, грошові кошти в сумі 91155,13 грн є такими, що були безпідставно одержані ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", оскільки у зв'язку з недійсністю додаткових угод №№3,4,5 підстава їх набуття відпала, а тому Відповідач-1 має повернути їх Гайсинській міській раді як власнику джерела, з якого фінансувалися спірні закупки.
7. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору
Враховуючи викладені обставини, позовні вимоги Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гайсинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Гайсинського комбінату комунальних підприємств підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки факт недійсності додаткових угод №3 від 10.06.2024, №4 від 12.08.2024 та №5 від 27.09.2024 доводиться матеріалами справи.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача-1 відповідно до ст.129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гайсинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Гайсинського комбінату комунальних підприємств задовольнити у повному обсязі.
Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 10.06.2024 до договору № 03338900/2024 від 01.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Гайсинським комбінатом комунальних підприємств та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги".
Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 12.08.2024 до договору № 03338900/2024 від 01.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Гайсинським комбінатом комунальних підприємств та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги".
Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 27.09.2024 до договору № 03338900/2024 від 01.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Гайсинським комбінатом комунальних підприємств та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 4Д, ЄДРПОУ 42082379) на користь Гайсинської міської ради (вул. Центральна (1 Травня), 7, м.Гайсин, Вінницька область, 23700, код ЄДРПОУ 03084523) в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 91155,13 грн (дев'яносто одно тисяча сто п'ятдесят п'ять гривень тринадцять копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49001, м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, 4Д, ЄДРПОУ 42082379) на користь Вінницької обласної прокуратури (рахунок НОМЕР_2 , МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909909, адреса: вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050) судовий збір у розмірі 12112 грн.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).
Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 10.04.2026
Суддя Н.Б. Кеся