вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову в забезпеченні позову
"10" квітня 2026 р. Cправа № 902/470/26
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., розглянувши заяву (б/н від 09.04.2026) (вх. №01-36/2/26 від 09.04.2026) Фізичної особи-підприємця Герасименко Інни Вікторівни про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви,
До Господарського суду Вінницької області через систему "Електронний суд" надійшла заява Фізичної особи-підприємця Герасименко Інни Вікторівни до подачі позовної заяви.
Як вбачається з поданої заяви про забезпечення позову, заявник просить суд, забезпечити позовні вимоги за майбутнім позовом шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІНХАНТЕР" (код - 38135439), які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках товариства, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах суми позову 244 475,04 грн.
Розглянувши заяву про забезпечення позову суд дійшов наступних висновків.
Згідно із ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За приписами ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.ст. 76-78 ГПК України).
Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, заявник зазначає, що має намір звернутись з позовом до суду та що існує велика ймовірність того, що відповідачем по справі можуть бути вчинені дії, що призведуть до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Надавши оцінку матеріалам заяви про забезпечення позову в їх сукупності, суд з урахуванням вищевказаних приписів законодавства зазначає, що посилання заявника на можливе утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду мотивовані наведеними вище обставинами безумовно та переконливо не свідчить про наявність достатньо обґрунтованого припущення стосовно можливості невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі невжиття такого заходу забезпечення позову, позаяк позивачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження наведених обставин, у розумінні ст.ст. 76-78 ГПК України.
Лише посилання у заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання майбутнього судового рішення, без наведення відповідного обґрунтування підтвердженого доказами не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Суд враховує, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження наміру відчуження активів або дій спрямованих на їх відчуження.
Зокрема, невчасний розрахунок зі сторони контрагента віднесено до звичайного ризику господарської діяльності (ст. 42 ГК України).
Сам факт наявності заборгованості, її розмір, термін прострочення виконання грошових зобов'язань не може бути достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, у поданій заяві не конкретизовано, з яким саме позовом планується звернення до суду.
За таких обставин, суд позбавлений можливості встановити, яким чином заявлені заходи забезпечення позову пов'язані з предметом можливого позову та які саме вимоги підлягатимуть судовому розгляду.
Подання заяви про скасування судового наказу не є підтвердженням вчинення дій.
Зі змісту вказаної заяви, на переконання боржника (відповідача) між сторонами існує спір щодо обставин справи.
Враховуючи те, що заявник не обґрунтував належним чином необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову в повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Герасименко Інни Вікторівни (б/н від 09.04.2026) (вх. №01-36/2/26 від 09.04.2026) про забезпечення позову до подачі позовної заяви - відмовити.
Примірник ухвали надіслати заявнику та його представнику на офіційні електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили після підписання суддею та може бути оскаржена відповідно до приписів ст. 255,256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 10.04.2026.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук.прим.:
1 - до справи;
2 - заявнику ( АДРЕСА_1 )
3 - представнику заявника адвокату Сохацькому А.В. (вул. Мистецька, 7, оф. 501, м. Луцьк, Волинська область, 43025)