ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"10" квітня 2026 р. Справа № 906/1634/25
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Мамченко Ю.А., перевіривши матеріали апеляційної скарги Звягельської міської ради на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 10.03.2026 року у справі №906/1634/25 (суддя Машевська О.П.)
за позовом Звягельської міської ради
до Стриївської сільської ради
про визнання протиправним та скасування рішення Стриївської сільської ради від 21.01.2025 року, зобов'язання вчинити дії
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.03.2026 року закрито провадження у справі №906/1634/25 за позовом Звягельської міської ради до Стриївської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення Стриївської сільської ради від 21.01.2025 року, зобов'язання вчинити дії, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Не погоджуючись із ухвалою Звягельська міська рада подала скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить поновити пропущений строк на оскарження, скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 10.03.2026 року у даній справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Мамченко Ю.А., суддя Хабарова М.В., суддя Петухов М.Г.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач дійшла висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
За приписами частини 3 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.(ч.1 ст.256 ГПК України).
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно із п.5 ч.6 ст.242 ГПК України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (ч.7 ст.242 ГПК України ).
За приписами ч.1 ст.116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Дослідивши матеріали поданої апеляційної скарги, суд встановив, що ухвала складена 10.03.2026 року, відтак останнім днем подання апеляційної скарги є 20.03.2026 року.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, останню подано 08.04.2026 року через підсистему "Електронний суд", тобто з пропуском процесуального строку.
Водночас, скаржник зазначає, що через електронний кабінет системи ЄСІТС у розділі мої справи станом на 06.04.2026 року зазначена ухвала від 10.03.2026 року досі не надійшла позивачу. З повним текстом ухвали Звягельська міська рада ознайомлена через систему Єдиний реєстр судових рішень 03.04.2026 року.
До апеляційної скарги додано довідки, видані відділом кадрів виконавчого комітету Звягельської міської ради, юридичний відділ укомплектований не повністю, а його працівники у березні 2026 року перебували у відпустках, на лікарняному та проходили навчання, що у сукупності ускладнило своєчасне подання апеляційної скарги.
Перевіривши доводи скаржника, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку з огляду на наступне.
Норми ГПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Белле проти Франції" (Bellet v. France), "Ільхан проти Туреччини" (Ilhan v. Turkey), "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" та інші).
Доступність права на оскарження у зв'язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі "Скорик проти України" Суд зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, відповідно до національного правопорядку, а також роль апеляційного суду в них. У справі "Зубак проти Хорватії" (Zubac v. Croatia) ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи стосовно доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов'язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 Конвенції, наприклад, у тій частині, у якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини роз'яснив, що положення статті 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.
З аналізу практики Європейського суду з прав людини слідує, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania)).
Таким чином, суд зважає на те, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги та підтверджені належними доказами.
Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
До апеляційної скарги додано скриншот сторінки електронного кабінету системи ЄСІТС розділ "Мої справи", з якого неможливо встановити ні дату скриншоту, ні дату надходження оскаржуваної ухвали до електронного кабінету.
При цьому, зазначаючи у тексті апеляційної скарги, що ухвала Господарського суду Житомирської області від 10.03.2026 року у справі №906/1634/25 станом на 06.04.2026 року не надійшла до електронного кабінету, скаржник до апеляційної скарги додає копію оскаржуваної ухвали збережену з електронного кабінету 03.04.2026 року о 08:36 год.
Крім того, до апеляційної скарги також долучено докази сплати судового збору за оскарження ухвали, а саме платіжну інструкцію №180 датовану 02.04.2026 року. Тобто скаржник сплатив судовий збір за оскарження вказаної ухвали за день до дати, про яку він повідомляє як дату ознайомлення із текстом ухвали.
Також суд встановив із бази даних комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", що ухвала Господарського суду Житомирської області від 10.03.2026 року у справі №906/1634/25 надіслана та доставлена до електронних кабінетів Звягельській міській раді та представнику ОСОБА_1 10.03.2026 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення клопотання Звягельської міської ради про поновлення пропущеного строку із підстав вказаних скаржником.
Тобто, скаржником не вказано непереборних та об'єктивних перешкод, труднощів, які не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги та не надано належних доказів на підтвердження вказаного.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Таким чином, подана апеляційна скарга не відповідає приписам ст.258 ГПК України та ст.260 ГПК України, які встановлюють вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Як передбачено ч.2 ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, скаржником не дотримано вимог ст.258 ГПК України, що, відповідно до статті 260 ГПК України, є підставою для залишення без руху апеляційної скарги з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме: надання суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з вказанням інших підстав для поновлення строку.
При цьому, згідно з ч.2 ст.174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч.6 ст.260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Звягельської міської ради на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 10.03.2026 року у справі №906/1634/25 - залишити без руху.
2. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги: надання суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з вказанням інших підстав для поновлення строку.
3. Роз'яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у зазначений строк суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає її скаржнику.
4. Копію ухвали направити учасникам справи.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Мамченко Ю.А.