ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"10" квітня 2026 р. Справа № 903/46/26
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Хабарова М.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 24.03.2026 та на ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.02.2026 у справі №903/46/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Капітал"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеліклаб Юкрейн Плюс"
про стягнення 27 003 732,67 грн
Рішенням Господарського суду Волинської області від 24.03.2026 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеліклаб Юкрейн Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Капітал" 27003732,67 грн заборгованості, в т.ч.: 25 000 100,00 грн основний борг, 1401375,47 грн пеня, 452056,60 грн 10% річних, 150200,60 грн інфляційні витрати, а також 324044,79 грн витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Також, ОСОБА_1 просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.02.2026, якою відмовлено у задоволенні заяви про залучення ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні ТОВ "Хеліклаб Юкрейн Плюс" , та ухвалити нове рішення, яким вказану заяву задоволити та залучити ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Вивчивши зміст апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з огляду на наступне.
Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга встановлені ст.258 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до п.2 ч.3 якої, зокрема, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги до господарського суду визначено Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви немайнового характеру - в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328 грн.
Згідно з п.п. 6 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Таким чином, при подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянту належало сплатити 607 583,98 грн (150% від (27 003 732,67 грн * 1,5%)).
Поряд з цим, апеляційний суд звертає увагу на те, що ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки апелянтом апеляційну скаргу подано засобами електронного зв'язку в електронній формі через підсистему ЄСІКС "Електронний суд" розмір судового збору, який необхідно було сплатити скаржнику за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 486 067,18 грн (607 583,98 грн * 0,8 = 486 067,18 грн).
Однак, як вбачається з матеріалів поданої апеляційної скарги, всупереч наведеним вище вимогам чинного законодавства, скаржником при зверненні до суду апеляційної інстанції не було долучено доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.
Натомість, апелянт одночасно з поданням апеляційної скарги подав клопотання, в якому просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Обґрунтовуючи вказане клопотання, скаржник посилається на свій складний майновий стан, який підтверджує індивідуальними відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду (форма ОК-7) за 2022-2026 роки.
Також вказує, що 21.06.2023 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП Луньова М.К., а тому вже понад 2 роки ОСОБА_1 не здійснює підприємницьку діяльність та не отримує дохід як фізична особа - підприємець.
Таким чином, зазначає, що розмір судового збору унеможливлює реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення, яке впливає на права та інтереси апелянта, а тому вважає наявними підстави для звільнення останнього від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Розглянувши подане ОСОБА_1 клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26 липня 2005 року; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26 липня 2005 року). (Схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.10.2022 у справі №905/1059/21, від 30.11.2022 у справі №905/1060/21, від 02.02.2023 у справі №320/2083/21)
Доказами, які містять відомості про доходи, які підтверджують, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що передував року подання апеляційної скарги, можуть слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Тобто, підтвердження рівня майнового стану сторони має бути повним та всестороннім, для чого особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна обґрунтувати та підтвердити свої доводи відповідними доказами, які б відображали усі аспекти майнової неспроможності сплатити передбачений законом розмір судового збору.
Як вбачається з клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржником надано довідку Пенсійного фонду ОК-7, з якої вбачається відсутність у ОСОБА_1 фактичного заробітку/доходу з березня 2022 року по дату подання апеляційної скарги (квітень 2026 року).
Згідно з практикою Верховного Суду (зокрема постановами від 04.07.2018 у справі №686/114/16-ц, від 30.11.2020 у справі №160/6933/19) положення Закону України "Про судовий збір" не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочення чи розстрочення в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Апеляційний суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст.8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Перевіривши матеріали апеляційної скарги та оцінивши доводи клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, враховуючи приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку, що надані скаржником в обґрунтування клопотання докази достатньо не обґрунтовують доводи щодо неспроможності сплати судового збору за подання скарги у цій справі у встановленому законом порядку та розмірі.
Зокрема, скаржником не доведено відсутність у нього вкладів, грошової допомоги та компенсацій, не надано інформації (доказів) про наявність/відсутність грошових коштів на рахунках, цінних паперів тощо.
Водночас, діючи добросовісно, апелянт не був позбавлений можливості надати інформацію щодо наявності/відсутності коштів на рахунках в тих банківських установах, які його обслуговують, наявності/відсутності рухомого та нерухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Крім того, апелянтом також не надано до суду довідку про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та є документом, що відображає всю суму доходу апелянта за попередній календарний рік, незалежно від джерела їх походження та підстав виплати. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2023 у справі №120/3505/22, від 02.11.2023 у справі №120/6039/22, від 18.01.2024 у справі №520/495/23)
З огляду на вказане, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 не додано в повному обсязі документів на підтвердження скрутного майнового стану, як підстави для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 129 Конституції України господарські суди, здійснюючи свої конституційні обов'язки, повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Ураховуючи положення ст. 129 Конституції України та ст. 5 Закону України "Про судовий збір" господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі і у питанні звільнення або відстрочення судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, що узгоджується із ст. 129 Конституції України.
Таким чином, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору окрім випадків встановлених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" призведене до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Враховуючи вищенаведене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч.2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст.258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до ст.260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне надати можливість апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання належних доказів сплати судового збору в розмірі 486 067,18 грн.
Керуючись ст. 174, 234, 235, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі №903/46/26 відмовити.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 24.03.2026 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 24.02.2026 у справі №903/46/26 залишити без руху.
3. Надати ОСОБА_1 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків.
4. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
6. Копію ухвали направити апелянту.
Суддя Хабарова М.В.