30 березня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/2504/25
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
судді Орищин Г.В.
Галушко Н.А.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області від 22.12.2025 (вх. №01-05/3793/25 від 22.12.2025)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.12.2025 (суддя Морозюк А.Я., повну ухвалу складено 11.12.2025)
у справі №914/2504/23
за заявою: Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Львівській області, м. Львів
про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло» (81050, Львівська обл., Яворівський р-н, смт Шкло, вул. Курортна, буд. 1, ідентифікаційний код 32673458)
за участю представників:
від апелянта: Підгайний О.І. - представник
від боржника: не з'явився
від Державної судової адміністрації: Сердіченко С.А. - представник (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів)
Учасникам процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.12.2025 у справі №914/2504/25 відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло».
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.12.2025 у справі №914/2504/25 скасувати, справу повернути в Господарський суд Львівської області для розгляду заяви про відкриття провадження зі стадії підготовчого засідання.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2025 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.12.2026 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 30.01.2026, призначено розгляд справи на 04.02.2026.
29.01.2026 Державна судова адміністрація України подала відзив на апеляційну скаргу (вх. №01-04/880/26), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 відкладено розгляд справи на 11.03.2026.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 відкладено розгляд справи на 30.03.2026.
В судовому засіданні 30.03.2026 представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив оскаржувану ухвалу скасувати та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло» зі стадії підготовчого провадження.
Представник Державної судової адміністрації проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржену ухвалу без змін.
Боржник явки представника в судове засідання не забезпечив.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Після судового засідання, ГУ ДПС у Львівській області подало через систему «Електронний суд» клопотання про долучення доказів з додатками. Вказане клопотання зареєстроване 30.03.2026 о 15:18 за вх.№01-04/2623/26.
У зв'язку з тим, що вказане клопотання надійшло після судового засідання, у якому було проголошено вступну та резолютивну частину постанови за результатами розгляду апеляційної скарги, колегія суддів не бере таке до уваги.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників справи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на таке.
Розгляд справи в суді першої інстанції, короткий зміст оскарженої ухвали
Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у Львівській області звернулась до Господарського суду Львівської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло» (81050, Львівська обл., Яворівський р-н, смт.Шкло, вул. Курортна, буд. 1, ідентифікаційний код 32673458) в порядку норм Кодексу України з процедур банкрутства.
В обґрунтуванні наявності підстав для відкриття провадження заявник вказав, що за час діяльності ДП «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло» утворилась заборгованість перед бюджетом, яка станом на 28.03.2025 становить 15 050 506,55 грн., з яких 8 560 400,36 грн. - основний платіж, 5 560 576,26 грн - штрафні санкції, 884 529,93 грн - пеня.
Ця сума боргу частково охоплена претензійно-позовною роботою, що підтверджується рішеннями Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі №380/777/23, від 30.08.2022 у справі №380/4186/22, від 09.07.2020 у справі №380/305/20, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 у справі №813/2034/20.
Також контролюючий орган скеровував інкасові доручення на відкриті банківські рахунки, окрім казначейського електронного рахунку, проте платіжні доручення повертались без виконання у зв'язку з тим, що на рахунках платника відсутні кошти.
Відтак внаслідок вжитих контролюючим органом заходів сума заборгованості не погашена.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.09.2025 заяву Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Львівській області прийнято до розгляду, залучено до участі у справі орган, уповноважений управляти державним майном - Державну судову адміністрацію, призначено підготовче засідання суду.
Боржник під час розгляду справи в суді першої інстанції відзиву на заяву про відкриття провадження у справі не подав.
Державна судова адміністрація у письмових поясненнях заперечила проти відкриття провадження у справі, повідомила загальні відомості щодо господарської діяльності боржника та щодо активів, вартість яких значно перевищує суму заборгованості перед ГУ ДПС у Львівській області.
Місцевий господарський суд, постановляючи оскаржену ухвалу, дійшов висновків про те, що у відкритті провадження у справі про банкрутство слід відмовити з метою недопущення банкрутства Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло», за яким на праві господарського відання закріплено велику кількість державного майна, за рахунок реалізації лише незначної частини якого могли-б бути повністю погашені вимоги ініціюючого кредитора, а також матеріальна база якого використовується для забезпечення базових потреб у тимчасовому прихистку внутрішньо переміщених осіб у час воєнного стану.
Узагальнені доводи апелянта (ініціюючого кредитора)
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржувану ухвалу постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підтвердження чого апелянт покликається на такі доводи:
- ДП «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло» має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість (з вироблених в Україні товарів), що складається із основного платежу, штрафної санкції та пені, по податку на прибуток, що складається із основного платежу, штрафної санкції та пені, по податку на доходи фізичних осіб що складається із штрафної санкції, по військовому зборі що складається із штрафної санкції, по рентній платі за спецвикористання води, що складається із основного платежу, штрафної санкції та пені, по рентній платі за спецвикористання надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що складається із основного платежу, штрафної санкції, по рентній платі за спецвикористання надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що складається із основного платежу, по земельному податку з юридичних осіб, що складається із основного платежу, штрафної санкції та пені, по екологічному податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, що складається із основного платежу, штрафної санкції та пені, по екологічному податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення, що складається із основного платежу, по часині чистого прибутку господарських організацій, що складається із основного платежу, штрафної санкції та пені, по адміністративних санкціях та інші санкції, що складається із штрафної санкції, по єдиному внеску, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, що складається із основного платежу, штрафної санкції;
- заборгованість згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість №10953/6/13-01-13-07-09 від 31.03.2025 року складає 15 050 506,55 грн;
- вказана заборгованість підтверджується рішеннями Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі №380/777/23, від 30.08.2022 у справі №380/4186/22, від 09.07.2020 у справі №380/305/20, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 у справі №813/2034/20;
- відповідно до п.п.37.3.1 п.37.3 ст.37 Податкового кодексу України підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання є ліквідація юридичної особи;
- Податковий кодекс України не звільняє боржника ні від ведення податкового обліку, ні від необхідності подання податкової звітності, ні від фіксування своїх податкових зобов'язань;
- на цей час грошові зобов'язання боржника не є сплаченими до бюджету;
- статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом; Конституційний Суд України у п.4.1 рішення від 24.03.2005 в справі №1-9/2005 зазначив, що виконання конституційного обов'язку, передбаченого статтею 67 Конституції України, реалізується сплатою кожним податків і зборів;
- відповідно до п. 56.11. статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків;
- відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України;
- статтею 20 ПК України, визначено права контролюючих органів, до яких зокрема, згідно пп. 20.1.34 пункту 20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; таким чином, контролюючий орган діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Узагальнені заперечення інших учасників справи.
Боржник правом подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений строк судом не скористався. Відповідно до ч.3 ст.263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу Державна судова адміністрація наводить такі аргументи на спростування наявності підстав для скасування оскарженої ухвали:
- на сьогодні ДП «СКЛЦ «Шкло» перебуває у сфері управління ДСА України та виконує функції відповідно до Статуту ДП «СКЛЦ «Шкло», затвердженого в новій редакції наказом ДСА України від 26.11.2019 № 1141, зокрема, є комерційним підприємством, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також може мати товарний знак, який реєструється відповідно до законодавства, несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно із законодавством;
- управління підприємством здійснюється його директором, який підзвітний Уповноваженому органу управління, несе відповідальність за виконання покладених на нього завдань, що визначені Статутом, зокрема організовує виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність Підприємства відповідно до мети та основних напрямів його діяльності, розпоряджається коштами та майном Підприємства відповідно до цього Статуту та законодавства; забезпечує
- до 2015 року ДП «СКЛЦ «Шкло» надавалися послуги санаторно-курортного лікування застрахованим особам і членам їх сімей за наданими путівками за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, однак протягом останніх років, згідно з фінансовою звітністю підприємства, склалася критична ситуація з виплатою заробітної плати, заборгованістю перед бюджетом, зменшенням доходу та нарощуванням збитків;
- за інформацією ДП «СКЛ «Шкло» заборгованість по заробітній платі, сплаті податків, оплати комунальних платежів виникла внаслідок зміни положень нормативно-правових актів щодо припинення видачі санаторно-курортних путівок у зв'язку відсутністю бюджетних призначень Фонду соціального страхування України, внаслідок цих змін санаторій з 2015 року існує тільки за рахунок відпочиваючих, які проходять оздоровлення виключно за власні кошти, тому максимальна завантаженість санаторію склала вже тільки 25-30%;
- з метою покращення фінансово-економічного стану ДП «СКЛ «Шкло» ДСА України вжито всіх можливих заходів відповідно до норм законодавства, зокрема тричі надавалась фінансова допомога, а саме: у 2017 році - 5,0 млн грн, у 2018 році - 6,0 млн грн, у 2019 році - 32,6 млн грн, у 2019 році бюджетні асигнування були передбачені для проведення реконструкції спального корпусу № 4;
- рішенням Новояворівської міської ради від 09.08.2022 №1957 затверджено Програму фінансової підтримки ДП «СКЛЦ «Шкло» на 2022 рік, якою передбачено проведення поточного ремонту приміщень ДП «СКЛ «Шкло» на суму 10 000 тис. грн за рахунок коштів місцевого бюджету з метою покращення матеріальної бази та створення належних умов щодо проживання внутрішньо переміщених осіб, крім того, в листопаді 2022 року з місцевого бюджету виділено ще 15 000 тис. грн на продовження цих робіт; на сьогодні завершені роботи з поточного ремонту 3-х поверхового та 6-ти поверхового корпусів для проживання внутрішньо переміщених осіб;
- станом на сьогодні на території ДП «СКЛЦ «Шкло» розміщується Військова академія (м. Одеса), що підтримує в належному стані приміщення та територію санаторію, зокрема здійснює ремонти приміщень за власні кошти і відшкодовує поточні комунальні витрати; у зв'язку з цим заборгованість та сукупність грошових витрат підприємства не збільшується;
- досить складну економічну ситуацію з початку 2022 року створило вторгнення росії на територію України, яка унеможливлює ДП «СКЛЦ «Шкло» здійснювати свою роботу відповідно до мети та основних напрямів діяльності; як відомо, основна частина державних коштів Україні спрямована на відсіч збройної агресії та протистояння геноциду і знищення української нації, що у свою чергу позбавляє ДСА України виділити додаткову фінансову допомогу ДП «СКЛЦ «Шкло», зокрема для закриття податкових заборгованостей;
- безумовною підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство є неплатоспроможність боржника, кредитор посилається у заяві на наявність податкоовго боргу, проте як було досліджено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази вжиття ГУ ДПС у Львівській області заходів погашення податкового боргу за рахунок будь-якого майна платника;
- державне майно у вигляді цілісного майнового комплексу закріплено за Державним підприємством «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло» на праві господарського відання; до складу цілісного майнового комплексу ДП «СКЛЦ «Шкло» належать 40 будівель загальною площею 29 750,3 кв. метрів, 3 об'єкти незавершеного будівництва, 18 інженерних споруд, 3 житлові будинки, а також ДП «СКЛЦ «Шкло» на праві постійного користування належить три земельні ділянки загальною площею 76,6972 га;
- вартість вищевказаних активів боржника, безумовно, набагато перевищує суму заборгованості перед ГУ ДПС у Львівській області, яку зазначено у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство як безспірну вимогу в розмірі 15 050 506,55 грн;
- захист публічного інтересу в цій ситуації буде полягати в недопущенні банкрутства Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло», за яким на праві господарського відання закріплено велику кількість державного майна, від реалізації лише незначної частини якого у виконавчому провадженні могли-б бути отримані кошти для повного погашення вимог ініціюючого кредитора;
- заява про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП «СКЛЦ «Шкло» вже була предметом розгляду суду в схожих правовідносинах у справі №914/1415/24; ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.10.2024, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та постановою Верховного суду від 13.05.2025 відмовлено ТзОВ «Біоенерджітранс» у задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП «СКЛЦ «Шкло».
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства неплатоспроможністю є неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України «Про страхування» чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України «Про кредитні спілки».
Грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Відповідно до ч.2 ст.8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом №35353368 на 17.06.2025, Державне підприємство «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло» (ідентифікаційний код 32673458); зареєстроване 15.10.2003; за організаційно-правовою формою є державним підприємством; скорочене найменування - ДП Санаторій «Шкло»; вид економічної діяльності: 86.10. Діяльність лікарняних закладів (основний); 86.22 Спеціалізована медична практика; органом, уповноваженим управляти державним майном є Державна судова адміністрація України.
Відповідно до ч.7 ст.96 КУзПБ у разі якщо боржник є державним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, господарський суд залучає до участі у справі про банкрутство представників органу, уповноваженого управляти державним майном, з повідомленням про відкриття провадження у справі про банкрутство такого підприємства.
Відповідно до ч.2 ст.96 КУзПБ Кабінет Міністрів України вживає заходів для запобігання банкрутству державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, визначає оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координує дії відповідних органів виконавчої влади.
В ч.3 ст.96 КУзПБ передбачено, що органи виконавчої влади приймають рішення щодо:
доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам;
розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибір оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов'язань;
проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації;
доцільності виключення відповідних суб'єктів господарювання з переліку підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, та застосування до них процедури санації чи ліквідації.
Відповідно до норм, викладених у ч.1, ч.3 ст.34 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником або Національним банком України у випадках, передбачених цим Кодексом, у письмовій формі та повинна та повинна, серед іншого, містити виклад обставин, що є підставою для звернення до суду, відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
Відповідно до ч.6 ст.39 КУзПБ господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
Системний аналіз ст.ст. 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
Вимоги ініціюючого кредитора Головного управління ДПС у Львівській області обґрунтовані тим, що згідно з довідкою про заборгованість №10953/6/13-01-13-07-09 від 31.03.2025, Державне підприємство "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло", має податковий борг в загальній сумі 15 050 506,55 грн., яка виникла по податку на додану вартість (з вироблених в Україні товарів) на суму 5 416 626,74 грн. (в т.ч. 3 972 253,11 грн. - основний платіж, 742 870,93 грн. - штрафні санкції, 701 502,70 грн.- пеня); по податку на прибуток на суму 1 127 677,35 грн. (в т.ч. 946 136,59 грн. - основний платіж, 36 824,36 грн. - штрафні санкції, 144 716,4 грн.- пеня); по податку на доходи фізичних осіб на суму 4 458 022,13 грн. (штрафні санкції); по військовому зборі на суму 361 065,56 грн. (штрафні санкції); по рентній платі за спецвикористання води на суму 32 944,94 грн. (в т.ч. 30 713,84 грн. - основний платіж, 1 788,79 грн. - штрафні санкції, 442,31 грн.- пеня); по рентній платі за спецвикористання надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на суму 56 583,63 грн. (в т.ч. 56 487,96 грн. - основний платіж, 95,67 грн. - штрафні санкції); по рентній платі за спецвикористання надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на суму 10 366,70 грн.(основний платіж); по земельному податку з юридичних осіб на суму 565 606,43 грн. (в т.ч. 563 247,47 грн. - основний платіж, 2 307,26 грн. - штрафні санкції, 51,70 грн.- пеня); по екологічному податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на суму 8 587,49 грн. (в т.ч. 8 503,06 грн. - основний платіж, 38,46 грн. - штрафні санкції, 45,97 грн.- пеня); по екологічному податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення на суму 5 160,00 грн. (основний платіж); по частині чистого прибутку господарських організацій на суму 169 793,95 грн. (в т.ч. 130 820,00 грн. - основний платіж, 1 203,10 грн. - штрафні санкції, 37 770,85 грн.- пеня); по адміністративних санкціях та інші санкції на суму 1 190,00 грн. (штрафні санкції); по єдиному внеску, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами на суму 2 836 881,63 грн. (в т.ч. 2 836 711,63 грн. - основний платіж, 170,00 грн. - штрафні санкції).
Податкова заборгованість в розмірі 15 050 506,55 грн. була частково охоплена претензійно позовною роботою.
За результатами розгляду позовів про стягнення податкового боргу:
- рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі №380/777/23 стягнуто до бюджету кошти в сумі 425 3,35,70 грн. що знаходяться на рахунках боржника;
- рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 у справі №380/4186/22 стягнуто до бюджету кошти в сумі 21 302 056,20 грн., що знаходяться на рахунках боржника;
- рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №380/305/20 стягнуто до бюджету кошти в сумі 231 268,98 грн., що знаходяться на рахунках боржника;
- постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 у справі №813/2034/16 стягнуто до бюджету кошти в сумі 4 715 683,55 грн. грн., що знаходяться на рахунках боржника.
Таким чином, як зазначено в заяві, загальний розмір податкового боргу становить 15 050 506,55 грн.
Також кредитор зазначає, що контролюючий орган скеровував інкасові доручення на відкриті банківські рахунки боржника, окрім казначейського електронного рахунку, які повернулись без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника.
Разом з цим, орган управління майном боржника - Державна судова адміністрація України, повідомила суд про те, що державне майно у вигляді цілісного майнового комплексу закріплено за Державним підприємством “Санаторно-курортний лікувальний центр “Шкло» на праві господарського відання. До складу цілісного майнового комплексу ДП Санаторій “Шкло» належать 40 будівель загальною площею 29 750,3 кв. метрів, 3 об'єкти незавершеного будівництва, 18 інженерних споруд, 3 житлові будинки, а також ДП Санаторій “Шкло» на праві постійного користування належить три земельні ділянки загальною площею 76,6972 га.
Окрім того, Державна судова адміністрація України повідомила суд про те, що з метою покращення фінансово-економічного стану ДП Санаторій “Шкло» вживались заходи відповідно до норм законодавства, зокрема тричі надавалась фінансова допомога, а саме: у 2017 році - 5,0 млн. грн, у 2018 році - 6,0 млн. грн, у 2019 році - 32,6 млн. грн. (у 2019 році бюджетні асигнування були передбачені ДП “СКЛЩ “Шкло» для проведення реконструкції спального корпусу № 4).
За інформацією ДП “СКЛЦ “Шкло» рішенням Новояворівської міської ради від 9 серпня 2022 року № 1957 затверджено Програму фінансової підтримки ДП “СКЛЦ “Шкло» на 2022 рік, якою передбачено проведення поточного ремонту приміщень ДП “СКЛЦ “Шкло» на суму 10 000 000 грн за рахунок коштів місцевого бюджету з метою покращення матеріальної бази та створення належних умов щодо проживання внутрішньо переміщених осіб. Крім того, в листопаді 2022 року з місцевого бюджету виділено ще 15 000 000 гривень на продовження цих робіт. На сьогодні завершені роботи з поточного ремонту 3-х поверхового та 6-ти поверхового корпусів для проживання внутрішньо переміщених осіб.
Окрім цього, у поясненні від 30.10.2025 Державна судова адміністрація України покликається на Відомості про нерухоме державне майно станом на 01.07.2024 в яких відображено належне ДП “СКЛЦ “Шкло» майно у кількості 70 позицій (серед яких: їдальня, клуб, адміністративний корпус, спальні корпуси, медичний пункт, склади, гаражі, котельня, житлові будинки, автозаправка, басейн, свердловини, автомобілі, земельні ділянки на праві постійного користування, лікувальні корпуси тощо), вартість яких у рази перевищує розмір заборгованості боржника перед кредитором в розмірі 15 050 506,55 грн. Наприклад, залишкова вартість їдальні становить 1 199,07 тис. грн., залишкова вартість клубу становить 1 026,35 тис. грн., залишкова вартість басейну становить 2 170,4 тис. грн., залишкова вартість спального корпусу №4 становить 2 029,09 тис. грн.
Також Державна судова адміністрація України зазначила, що вартість лише земельних ділянок боржника значно перевищує суму заборгованості (не беручи до уваги вартість інших об'єктів власності).
У відповідності до ч.3 ст.39 КУзПБ якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
Наведені вище органом управління майном боржника відомості щодо активів боржника підтверджуються наявними в матеріалах справи інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
Відтак на виконання вимог ч.3 ст.39 КУзПБ, з метою перевірки можливості боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав, суд першої інстанції встановив, що вартість активів боржника, безумовно, набагато перевищує суму заборгованості перед бюджетом, яку зазначено у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство як безспірну вимогу, в розмірі 15 050 506,55 грн., таким чином, з наявних у справі матеріалів прослідковується спроможність ДП “СКЛЦ “Шкло» виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість в розмірі 315 050 506,55 грн.
Також, згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до ч.2 ст.34 КУзПБ до заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.
Проте, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не додано доказів, що Державна податкова служба в особі Головного управління ДПС у Львівській області вживала заходів погашення податкового боргу за рахунок будь-якого майна платника.
Відсутність доказів вжиття заходів погашення податкового боргу за рахунок майна боржника обґрунтовано взяв до уваги суд першої інстанції.
Окрім цього, суд першої інстанції врахував, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.10.2024 у справі №914/1415/24 було відмовлено у задоволенні заяви ТзОВ «Біоенерджітранс» про банкрутство Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло».
Так, у цій ухвалі встановлено, що вартість активів боржника, безумовно, набагато перевищує суму заборгованості перед кредитором - ТзОВ «Біоенерджітранс» (3 116 151,51 грн.), зокрема встановлено, що згідно з відомостями про нерухоме державне майно станом на 01.07.2024, залишкова вартість майна ДП Санаторій «Шкло» становить 25 068,802 тис. грн.
Ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.10.2024 про відмову у відкритті провадження у справі №914/1415/24 про банкрутство Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло» залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та постановою Верховного Суду від 13.05.2025.
При цьому Верховний суд у своїй постанові від 13.05.2025 у справі №914/1415/24 вказав такі висновки:
« 38. Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є пропорційне і якомога максимальне задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Водночас однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
39. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України).
40. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
41. При цьому, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, захист публічного інтересу не може бути обмежений лише метою недопущення фіктивного банкрутства чи доведення боржника до банкрутства, а може переслідувати також іншу легітимну мету, зокрема, недопущення банкрутства державного підприємства, матеріальна база якого використовується для забезпечення базових потреб у тимчасовому прихистку внутрішньо переміщених осіб у час воєнного стану. Також, суди врахували, що з місцевого бюджету витрачено 25 млн. грн. для покращення матеріальної бази ДП «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло».
42. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що баланс захисту приватного інтересу у цьому випадку зберігається, оскільки судові накази ініціюючого кредитора перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, а також можливим є досягнення сторонами домовленостей про мирне вирішення спору, зокрема, за участю органу управління майном боржника. Тоді як захист публічного інтересу в цьому випадку буде полягати в недопущенні банкрутства ДП «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло», за яким на праві господарського відання закріплено велику кількість державного майна, від реалізації лише незначної частини якого у виконавчому провадженні могли-б бути отримані кошти для повного погашено вимог ініціюючого кредитора, як наслідок результативне використання бюджетних коштів, виділених на покращення матеріальної бази ДП «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло».».
Також слід враховувати правову позицію, викладену в пунктах 74-75 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 липня 2023 року у справі №914/1650/22, відповідно до якої:
« 74. Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов'язання боржником. У зв'язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
75. При цьому, на господарський суд покладається обов'язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.».
В постанові від 03.09.2020 у справі №910/16413/19 Верховний Суд виклав правовий висновок, відповідно до якого процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес.
Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України).
Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
Водночас, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
При цьому, захист публічного інтересу не може бути обмежений лише метою недопущення фіктивного банкрутства чи доведення боржника до банкрутства, а може переслідувати також іншу легітимну мету, зокрема, недопущення банкрутства державного підприємства, матеріальна база якого використовується для забезпечення базових потреб у тимчасовому прихистку внутрішньо переміщених осіб у час воєнного стану. Слід врахувати, що з місцевого бюджету витрачено 25 млн.грн. для покращення матеріальної бази Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло».
Баланс захисту приватного інтересу у цьому випадку зберігається, оскільки судові накази ініціюючого кредитора перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, а також можливим є досягнення сторонами домовленостей про мирне вирішення спору, зокрема, за участю органу управління майном боржника.
Відтак колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду в тому, що захист публічного інтересу в цьому випадку буде полягати в недопущенні банкрутства Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло», за яким на праві господарського відання закріплено велику кількість державного майна, від реалізації лише незначної частини якого у виконавчому провадженні могли би бути отримані кошти для повного погашення вимог ініціюючого кредитора.
Колегія суддів наголошує на тому, що згідно з ч.7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Доводи кредитора, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду, апелянт не довів порушення застосування судом норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про обґрунтованість та законність ухвали Господарського суду Львівської області від 04.12.2025 у справі №914/2504/23.
В порядку положень ст.129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області від 22.12.2025 (вх. №01-05/3793/25 від 22.12.2025) - відмовити
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.12.2025 у справі №914/2504/25 - залишити без змін.
3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повну постанову складено 10.04.2026.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.