10 квітня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/1875/16
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого судді Міліціанова Р.В., суддів Іванчук С.В., Ржепецького В.О., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 вих.№01-4-26 від 01.04.2026 (вх. №01-04/2789/26 від 03.04.2026) про відвід суддів Західного апеляційного господарського суду Панової І.Ю., Зварич О.В., Скрипчук О.С. від розгляду апеляційних скарг ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ “Фінансова компанія “Ю-Бейс» на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.02.2026, на стадії апеляційного провадження у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Гетьман»
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Гетьман»
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.02.2026 у справі №914/1875/16 відхилено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Гетьман» від 17.10.2025 р. про скасування держаної реєстрації права іпотеки та обтяження - заборони на нерухоме майно, яке належить ТОВ фірми “Гетьман»; задоволено клопотання ОСОБА_4 від 05.01.2026 р. про відсторонення арбітражного керуючого Солдаткіна І. В. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ фірми “Гетьман» та призначено ліквідатором ТОВ фірми “Гетьман» арбітражного керуючого Комлика І.С; зобов'язано арбітражного керуючого Солдаткіна Ігоря В'ячеславовича протягом 15 днів передати ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Гетьман» арбітражному керуючому Комлику Іллі Сергійовичу всю документацію щодо банкрутства ТОВ фірми “Гетьман».
Також, судом першої інстанції задоволено клопотання про визначення умов продажу майна ТОВ фірми “Гетьман» шляхом реалізації окремими лотами.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 оскаржив таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 13.02.2026.
Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.02.2026 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Скрипчук О.С.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 б/н від 13.02.2026 (вх. №01-05/417/26 від 13.02.2026) на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.02.2026 у справі №914/1875/16.
Ухвалою суду від 11.03.2026 призначено розгляд справи на 21.04.2026 та об'єднано розгляд апеляційних скарг ОСОБА_2 б/н від 13.02.2026 (вх. №01-05/417/26 від 13.02.2026)., ОСОБА_3 б/н від 13.02.2026 (вх. №01-05/418/26 від 13.02.2026) та ТОВ “Фінансова компанія “Ю-Бейс» б/н від 16.02.2026 (вх. №01-05/444/26 від 17.02.2026) в одне апеляційне провадження.
Також, не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_3 оскаржила таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 13.02.2026. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати пункти 6, 7 (7.1.-7.4.2.) Ухвали Господарського суду Львівської області від 03.02.2026 у справі № 914/1875/16.
Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.02.2026 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Скрипчук О.С.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 б/н від 13.02.2026 (вх. №01-05/418/26 від 13.02.2026) на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.02.2026 у справі: №914/1875/16.
Ухвалою суду від 11.03.2026 призначено розгляд справи на 21.04.2026 та об'єднано розгляд апеляційних скарг ОСОБА_3 б/н від 13.02.2026 (вх. №01-05/418/26 від 13.02.2026)., ОСОБА_2 б/н від 13.02.2026 (вх. №01-05/417/26 від 13.02.2026) та ТОВ “Фінансова компанія “Ю-Бейс» б/н від 16.02.2026 (вх. №01-05/444/26 від 17.02.2026) в одне апеляційне провадження.
Крім того, не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ “Фінансова компанія “Ю-Бейс» оскаржила таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 17.02.2026. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати пункти 1, 2, 3, 4, 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Львівської області від 03.02.2026 року по справі № 914/1875/16 в частині відхилення клопотання ТОВ Фірма “Гетьман» від 17.10.2025 року.
Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.02.2026 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Скрипчук О.С.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “Фінансова компанія “Ю-Бейс» б/н від 16.02.2026 (вх. №01-05/444/26 від 17.02.2026) на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.02.2026 у справі: №914/1875/16.
Ухвалою суду від 11.03.2026 призначено розгляд справи на 21.04.2026 та об'єднано розгляд апеляційних скарг ТОВ “Фінансова компанія “Ю-Бейс» б/н від 16.02.2026 (вх. №01-05/444/26 від 17.02.2026)., ОСОБА_3 б/н від 13.02.2026 (вх. №01-05/418/26 від 13.02.2026) та ОСОБА_2 б/н від 13.02.2026 (вх. №01-05/417/26 від 13.02.2026) в одне апеляційне провадження.
03.04.2026 від кредитора ОСОБА_1 надійшла заява вих.№01-4-26 від 01.04.2026 (вх. №01-04/2789/26) про відвід Суддів Західного апеляційного господарського суду Панової І.Ю., Зварич О.В., Скрипчук О.С.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 заяву про відвід визнано необґрунтованою, передано справу №914/1875/26 для вирішення питання про відвід у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2026 розгляд заяви про відвід розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Міліціанова Р.В. - головуючий суддя, судді Іванчук С.В., Ржепецький В.О.
За загальним правилом, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи (ч. 8 ст. 39 ГПК України). Відповідно до вимог ч. 7 ст. 39 ГПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Враховуючи заздалегідь визначену дату розгляду апеляційної скарги, заяву про відвід розглянуто у відповідності до вимог ч. 7 ст. 39 ГПК України.
Заявник посилається на публікації у мережі Інтернет від 01.04.2026 щодо суддів Панової І.Ю., Зварич О.В., тому стверджує, що сукупність вказаних фактів породжує у стороннього спостерігача законні сумніви у безсторонності суду.
Заява обґрунтована обставинами послідовного винесення рішень, які, на думку заявника, сприяють ТОВ “ФК “КАНТІЄРО» та ТОВ “Ю-БЕЙС», котрі залишились єдиними кредиторами у справі, в отриманні всіх коштів від реалізації витребуваного майна у заявника.
Заявник звертає увагу на скасування Верховним Судом попередніх рішень колегії суддів (від 22.04.2025) у споріднених справах №914/347/24 та №914/348/24 через неправильне застосування ст. 388 ЦК України та порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції. За твердженням заявника, судді мають заздалегідь сформовану, упереджену, не об'єктивну позицію щодо учасників справи.
Заявник також посилається на міжнародно-правові акти, які регулюють питання безсторонності діяльності суддів.
Отже, заява про відвід мотивована існуванням інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів Західного апеляційного господарського суду Панової І.Ю., Зварич О.В. Скрипчук О.С., тому Павлиш І.С. просить відвести суддів від розгляду справи № 914/1875/16.
Надавши правову оцінку відповідним доводам заяви про відвід, колегія суддів зазначає наступне.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2016, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5).
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Рішення ЄСПЛ від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Відповідно до частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді (суддів), які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його (їх) безсторонність.
За висновком Європейського суду з прав людини у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Щодо об'єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Рішення ЄСПЛ у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
Надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Імперативними положеннями частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя, відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому рахунку і вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
В силу ст. 74 ГПК України, обов'язок доказування обґрунтованості заявленого відводу покладено на відповідну особу, яка заявила відвід судді.
Суд констатує, що усі доводи заяви про відвід мотивовані незгодою з постановленими Суддями Західного апеляційного господарського суду Пановою І.Ю., Зварич О.В. Скрипчук О.С. процесуальним рішенням у межах розгляду судових справ, зокрема сформованою процесуальною позицією з розгляду апеляційних скарг по суті вимог.
Інших доводів, які свідчили б про наявність у заявника обґрунтованих підстав вважати, що судді є упередженими при розгляді цієї конкретної справи не надано.
Зазначені підстави для відводу підпадають під імперативну заборону, встановлену процесуальним законом, тому не допускають оцінки наявності у діях (бездіяльності) судді ознак, з якими закон пов'язує необхідність задоволення самовідводу або задоволення відводу.
При об'єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді.
Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Рішення у справі Газета Україна-Центр проти України, № 16695/04 від 15.07.2010 року).
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Відповідно до ст. 6 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI Черговим З'їзд суддів України 22.02.2013 (із змінами, внесеними згідно з Рішенням З'їзду суддів від 18.09.2024), суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи, зокрема на публічну критику.
Тому, необґрунтованими є доводи заявниками стосовно розміщення публікацій у мережі Інтернет, як підстави для задоволення відводу.
Згідно Коментарю до ст. 12 Кодексу суддівської етики, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 02 березня 2026 року № 14, зміна та скасування судових рішень є об'єктивним процесом відправлення судочинства, за рахунок якого формується судова практика та досягається правова визначеність і передбачуваність майбутніх судових рішень.
Тому, суддя не повинен пояснювати мотиви винесених рішень, які були скасовані, крім прямо встановлених законом випадків притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
Не є обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, зокрема: розгляд у минулому суддею справи, у якій брали участь ті самі сторони, або спору, який виник з тих самих підстав, якщо це рішення не було скасовано; факт подання особою, яка бере участь у справі, скарги на дії судді, крім випадків, коли сам суддя вважає неможливим у зв'язку із цим об'єктивний розгляд справи; подання учасником справи та реєстрація заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення (Коментар до ст. 15 Кодексу суддівської етики).
Таким чином, скасування судових рішень, винесених у інших судових справах не можуть підтверджувати упередженість суддів під час розгляду інших судових справ, що свідчить про безпідставність доводів заяви про відвід.
У справі «Мушта проти України» (рішення від 18.11.2010 року, заява №8863/06) Європейський суд з прав людини акцентував увагу, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.
Таким чином, вибір складу суду або необґрунтована вимога про зміну складу суду одним з учасників справи підпадає під нормативні обмеження, котрі узгоджуються з положеннями національного законодавства, змістом Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини.
Отже, викладені у заяві про відвід обставини суперечать вимогам ст. ст. 32-36, 74 ГПК України.
Підсумовуючи викладене вище, суд доходить висновку, що відсутні достатні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 вих.№01-4-26 від 01.04.2026 (вх. №01-04/2789/26 від 03.04.2026) про відвід Суддів Західного апеляційного господарського суду Панової Ірини Юріївни, Зварич Оксани Володимирівни, Скрипчук Оксани Степанівни від розгляду апеляційних скарг ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ “Фінансова компанія “Ю-Бейс» на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.02.2026 у справі №914/1875/16.
Керуючись ст. ст. 2, 18, 32-40, 232-234, 281 ГПК України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні заяви ОСОБА_1 вих.№01-4-26 від 01.04.2026 (вх. №01-04/2789/26 від 03.04.2026) про відвід Суддів Західного апеляційного господарського суду Панової Ірини Юріївни, Зварич Оксани Володимирівни, Скрипчук Оксани Степанівни від розгляду апеляційних скарг ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ “Фінансова компанія “Ю-Бейс» на Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.02.2026 у справі №914/1875/16.
2. Матеріали справи №914/1875/16 повернути попередньо визначеному складу суду.
3. Примірник ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності - засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р.В. Міліціанов
Суддя С.В. Іванчук
Суддя В.О. Ржепецький