Справа № 613/651/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/651/26 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст. 122 КК України
08 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 26 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025221010000020 від 17.01.2025 за частиною 1 статті 122 КК України,
Вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 26 листопада 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сінне Богодухівського району Харківської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 КК України не судимого, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі статті 76 КК України на період іспитового строку покладено на ОСОБА_7 такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов прокурора Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Богодухівської міської ради Харківської області задоволено повністю та стягнуто з обвинуваченого на користь Богодухівської міської ради Харківської області витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 7523,97 грн (сім тисяч п'ятсот двадцять три грн 97 коп.)
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задоволено повністю, стягнуто із обвинуваченого на користь потерпілого у рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 2343,42 грн (дві тисячі триста сорок три грн 42 коп.) та в рахунок відшкодування моральної шкоди - суму в розмірі 30000,00 грн (тридцять тисяч грн 00 коп.).
Згідно вироку, ОСОБА_7 17 січня 2025 року близько 13 год. 00 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в одній з кімнат будинку домоволодіння, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 , в ході сварки, яка виникла на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень, знаходячись у положенні стоячи, обличчям до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був повернутий спиною до ОСОБА_7 , наніс ОСОБА_8 один удар дерев'яним стільцем по спині в область ребер зліва, внаслідок чого ОСОБА_8 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 12-14/27-БГ/25 від 30 січня 2025 року, спричинено тілесне ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини у вигляді переломів VІІ-Х ребер зліва, з незначним зміщенням, яка ускладнилася у своєму перебігу частковим гідропневматораксом та підшкірною емфіземою. За ступенем тяжкості вищевказана закрита тупа травма грудної клітини, що була заподіяна ОСОБА_8 , кваліфікується як середньої тяжкості тілесне ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров'я терміном більше 3 тижнів (більше, ніж 21 день). Не погоджуючись із вироком суду, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити в частині задоволення в повному обсязі цивільного позову. Апеляційні вимоги обвинувачений мотивує тим, що визначений судом розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого, у розмірі 30000 є явно неспівмірним із негативними наслідками морального характеру від протиправних дій. Зазначає, що не має постійного заробітку, проживає у сільській місцевості, живе за рахунок натурального господарства, тому моральна шкода в розмірі 5000 відповідатиме ступеню понесених потерпілим моральних страждань. Крім того, до позову не було долучено довідки лікарняної установи про затрати, які поніс потерпілий під час лікування, у зв'язку із чим матеріальна шкода у розмірі 2343,42 гривні стягнута судом безпідставно, враховуючи, що перелом ребер фактично не потребує медикаментозного лікування. Від потерпілого ОСОБА_8 надійшла заява, в якій він просив проводити розгляд апеляційної скарги за його відсутності, апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок суду - без змін. Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 надіслав до суду заяву, в якій просив розглядати апеляційну скаргу за відсутності обвинуваченого та його захисника. Заслухавши суддю - доповідача, думку прокурора, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши оскаржуваний вирок, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне. Висновки суду відносно фактичних обставин справи та кваліфікації дій обвинуваченого апелянтом не заперечуються, у зв'язку із чим суд апеляційної інстанції на підставі частини 1 статті 404 КПК України переглядає вирок суду в межах апеляційної скарги. Враховуючи, що в апеляційній скарзі обвинувачений лише зазначає про незгоду із вирішенням судом цивільного позову потерпілого, суд апеляційної інстанції перевіряє вирок у цій частині. Надаючи оцінку вироку в частині вирішення судом першої інстанції цивільного позову потерпілого ОСОБА_8 , суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до змісту вироку, обвинувачений визнав позовні вимоги прокурора та потерпілого в частині відшкодування матеріальної шкоди. Матеріальні витрати потерпілого ОСОБА_8 підтверджуються фотокопіями чеків, які він долучив до цивільного позову, випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 332, в якій зазначено про призначене потерпілому лікування. Відповідно до статті 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. З урахуванням наведеного, підстави для зміни вироку в цій частині відсутні. Щодо доводів обвинуваченого про завищений розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь потерпілого, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у її душевних стражданнях через протиправну поведінку щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, установлених ч. 2 цієї статті. При цьому розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) і з урахуванням інших обставин. Суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має навести в рішенні відповідні мотиви. Таким чином, законодавець визначив загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду. З матеріалів провадження вбачається, що потерпілий подав цивільний позов, в якому моральну шкоду, оцінену в 30 000 грн, обґрунтував душевними стражданнями, які він важко пережив, бо є людиною похилого віку, отримав тілесне ушкодження середньої тяжкості, переживав за своє здоров'я та життя. Суд першої інстанції за результатами розгляду кримінального провадження, установивши доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, дійшов беззаперечного висновку, що заподіяна потерпілому протиправними діями обвинуваченого моральна шкода є очевидною, та повністю задовольнив цивільний позов ОСОБА_8 , з чим погоджується колегія суддів. Суд апеляційної інстанції враховує, що розмір визначеної судом першої інстанції моральної шкоди відповідає характеру фізичного болю та моральних страждань потерпілого, який внаслідок протиправних дій обвинуваченого отримав перелом чотирьох ребер з незначним зміщенням, перебував на стаціонарному лікуванні. Крім того, отримана травма ускладнилася частковим гідропневматораксом та підшкірною емфіземою, Потерпілий є особою похилого віку, 1955 року народження. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди було визначено із засад розумності, виваженості та справедливості з урахуванням фізичних та моральних страждань потерпілого, конкретних обставин справи, наслідків вчиненого злочину і вважати його необґрунтовано завищеним підстав не має. Та обставина, що обвинувачений не має постійного заробітку, проживає у сільській місцевості, живе за рахунок натурального господарства не зменшує рівень моральних страждань потерпілого. Перенесений фізичний біль, якого він зазнав, у зв'язку із заподіяними тілесними ушкодженнями ОСОБА_7 , та змушений був змінити свій уклад життя, у зв'язку із неможливістю вести активний спосіб життя, свідчить про тяжкість вимушених змін у житті потерпілого, враховуючи його вік. Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів не встановила підстав для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з обвинуваченого, а вирок суду в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_8 є обгрунтованим та мотивованим та підстав для його зміни в цій частині за доводами апеляційної скарги обвинуваченого не встановлено.
Керуючись статтями 405, 407, 418, 419 КПК України,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 26 листопада 2025 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: