Справа № 639/8580/25 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/872/26 Чижиченко Д.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
09 квітня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,
за участю секретаря - Михайлюка А.В.,
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Хараїм О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Хараїм Ольги Валеріївни на постанову судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 22 січня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,
Постановою судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 22.01.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погодившись з вказаною постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Хараїм О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги, захисник посилається на винесення суддею необґрунтованої постанови, оскільки суддею було розглянуто справу поверхнево, без повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин.
Посилається на відсутність законних підстав для зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Звертає увагу, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, але був спровокований на відмову працівниками поліції, які ввели його в оману щодо проходження такого огляду.
Посилається на порушення поліцейськими процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, з огляду на те, що останній є військовослужбовцем, відповідно його огляд регулюється положеннями статті 266-1 КУпАП.
Звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Вказує, що в матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння до закладу охорони здоров'я.
Захисник вважає, що у даній справі можливо застосувати положення Конвенції ООН про дорожній рух від 08.11.1968.
Звертає увагу на неврахування суддею обставин, які характеризують ОСОБА_1 , який є багатодітним батьком та утримує дружину і трьох дітей.
Також захисник просить врахувати, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та має статус учасника бойових дій, просить розглянути можливість змінити адміністративне стягнення та не позбавляти його права керування транспортним засобом.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який пояснив, що він не місцевий та поліцейські пояснили йому, що відсутній сенс у проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, він розгубився, у зв'язку з чим виникла така ситуація, та його захисника - адвоката Хараїм О.В., яка апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, апеляційний суд приходить таких висновків.
Притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП суддя виходив з того, що вчинене ним адміністративне правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушено вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України, що підтверджено зібраними у справі доказами.
З таким висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 «а» ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено, що у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частини 1 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 статті 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 3 вказаної статті у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Судовим розглядом встановлено, що 03.11.2025 о 15:48 в м. Харкові, по вул. Дудинської, 35, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного за згодою водія із застосуванням газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» відповідно до тесту № 2857. Результат огляду становив - 0,44 %0 (проміле) у видихаємому повітрі.
Проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора зафіксовано на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, відеозапис з якої долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 502337 від 03.11.2025 за порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.9 «а» ПДР України.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, яким суддя надав належну правову оцінку.
Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно водія ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлені фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП
Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо безпідставної зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , є безпідставними.
Відповідно до статей 23, 35 Закону України «Про Національну поліцію», статей 130, 255, 266 КУпАП, вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» поліцейський є спеціально уповноваженою особою на зупинку транспортного засобу.
Законність підстав для зупинки транспортного засобу, не охоплюється диспозицією статті 130 КУпАП і дії поліцейських щодо законності таких підстав, можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в порядку адміністративного судочинства.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що поліцейські не уповноважені проводити огляд військовослужбовця ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Судовим розглядом встановлено, що під час спілкування з поліцейськими водій ОСОБА_1 про безпосереднє виконання ним обов'язків військової служби, перебування під дією наказу командира або бойового розпорядження, не повідомляв.
Водночас доказів виконання ОСОБА_1 обов'язків військової служби за обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 502337 від 03.11.2025, суду не надано.
Сам факт проходження ОСОБА_1 військової служби заслуговує на повагу, але не свідчить про те, що на момент вчинення діяння він безпосередньо виконував обов'язки військової служби.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 перебував у площині адміністративного процесу саме як водій транспортного засобу, відповідно, порядок його огляду регулюється положенням статті 266 КУпАП, та враховуючи положення частини 1 статті 15 КУпАП, водій ОСОБА_1 відповідальність за вчинене адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, несе на загальних підставах.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 був введений працівниками поліції в оману щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та є суб'єктивним сприйняттям захисника порядку оформлення поліцейськими адміністративних матеріалів.
З наявного в матеріалах справи відеозапису, який був предметом дослідження під час апеляційного перегляду справи вбачається, що на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, водій ОСОБА_1 відмовився без стороннього примусу, з власної волі, і неправомірні, на думку захисника, дії працівників поліції, ні захисником, ні ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржувалися.
Апеляційний суд звертає увагу, що водій ОСОБА_1 погодився з результатами огляду за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», про що свідчить його особистий підпис у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Положеннями статті 267 КУпАП визначено порядок оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до яких адміністративне затримання, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящий посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
Щодо висловленого в апеляційній скарзі захисником можливого застосування положень Конвенції ООН про дорожній рух від 08.11.1968, апеляційний суд звертає увагу на зміст статті 2 КУпАП, в якій визначено поняття законодавства України про адміністративні правопорушення.
Не знаходять свого обґрунтованого підтвердження й доводи апеляційної скарги захисника про не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Згідно рапорту поліцейського, водія було відсторонено від керування, а транспортний засіб залишено на місці зупинки, без порушень ПДР України.
Також необхідно враховувати актуальні зміни до законодавства, зокрема, частиною 1 статті 265-2 КУпАП не передбачено тимчасового затримання транспортного засобу, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене статтею 130 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що матеріали справи не містять направлення водія на проходження огляду у закладі охорони здоров'я, апеляційний суд зазначає наступне.
Направлення на огляд до закладу охорони здоров'я виписується для закладу охорони здоров'я у разі погодження водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, що є підставою для проведення працівниками медичного закладу відповідного огляду.
Враховуючи, що ОСОБА_1 погодився з результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, у поліцейських були відсутні підстави для забезпечення проходження огляду у закладі охорони здоров'я.
Щодо врахування даних, які характеризують ОСОБА_1 апеляційний суд звертає увагу на положення частини 2 статті 33 КУпАП, відповідно до яких, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом'якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника, судом не враховуються.
Розглядаючи клопотання про призначення адміністративного стягнення з урахуванням принципу індивідуалізації без позбавлення права керування транспортними засобами, апеляційний суд виходить з наступного.
Статтею 25 КУпАП передбачено, що позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.
За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.
Відповідно до частини 1 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з частиною 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та не містить альтернатив щодо застосування адміністративного стягнення.
З врахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги захисника зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин.
У зв'язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Хараїм О.В., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП або зміни постанови судді в частині накладеного адміністративного стягнення.
Керуючись статтями 1, 7, 23, 33, 130, 245, 251, 252, 256, 266-268, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Хараїм Ольги Віталіївни - залишити без задоволення.
Постанову судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 22 січня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна