Справа № 953/4772/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/409/26 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.2 ст.156, ч.3 ст.153,
ч.4 ст.152, ч.6 ст.152 КК України
23 березня 2026 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м.Харкова від 10 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_7 , -
Вироком Київського районного суду м.Харкова від 10.10.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, тимчасово не працюючого, розлученого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156 КК України (в редакції 25.09.2008), ч. 2 ст. 156 КК України (в редакції 14.03.2018), ч. 3 ст.153 КК України (в редакції 01.06.2010), ч. 4 ст. 152 КК України (в редакції 06.12.2017), ч. 6 ст. 152 КК України (в редакції 19.12.2019), та призначено покарання:
- за ч. 2 ст. 156 КК України (в редакції від 25.09.2008) у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з навчанням та вихованням дітей, чи займатися педагогічною чи виховною діяльністю строком на 3 роки;
- за ч. 2 ст. 156 КК України (в редакції від 14.03.2018) у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з навчанням та вихованням дітей, чи займатися педагогічною чи виховною діяльністю строком на 3 роки;
- за ч. 3 ст. 153 КК України (в редакції від 01.06.2010) у виді 15 років позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 152 КК України (в редакції від 06.12.2017) у виді 15 років позбавлення волі;
- за ч. 6 ст. 152 КК України (в редакції від 19.12.2019) у виді довічного позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з навчанням та вихованням дітей, чи займатися педагогічною чи виховною діяльністю строком на 3 роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахується з дня ухвалення вироку, а саме з 10.10.2025.
Відповідно до вимог ст. 72 КК України, зараховано до строку покарання ОСОБА_7 строк його попереднього ув'язнення з 13.03.2025 по 09.10.2025 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Продовжено відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - до набрання вироком законної сили.
Задоволено цивільний позов ОСОБА_9 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_10 , про відшкодування шкоди, що завдана кримінальним правопорушенням.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_10 , моральну шкоду в сумі 10 000 000 грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення судових комп'ютерно-технічних експертиз Харківським НДЕКЦ МВС України: № СЕ-19/121-25/3373-КТ від 01.04.2025 у розмірі 8356, 95 грн.; № СЕ-19/121-25/3374-КТ від 02.04.2025 у розмірі 2387,70 грн.; № СЕ-19/121-25/3375-КТ від 22.04.2025 у розмірі 6239,80 грн.; № СЕ-19/121-25/3376-КТ від 28.04.2025 у розмірі 12479, 60 грн.; № СЕ-19/121-25/3610-КТ від 01.05.2025 у розмірі 12033,90 грн.; № СЕ-19/121-25/3612-КТ від 30.04.2025 у розмірі 16936,60 грн.; №СЕ-19/121-25/3611-КТ від 07.05.2025 у розмірі 12925, 30 грн., а всього у розмірі 71 359 грн. 85 коп.
Вирішено долю речових доказів відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі п. 2. ч. 4. ст. 374 КПК України, ст. 6-1 КВК України, внесено до «Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи», інформацію про ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особу засуджену за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
Оскаржуваним вироком встановлено, що у період часу з 2013 року по 2020 рік ОСОБА_7 мешкав за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_11 , спільною донькою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донькою ОСОБА_9 від першого шлюбу - малолітньою ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
24.03.2016 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 , діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, лежав на ліжку поруч із ОСОБА_10 , змусив її оголитись та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, пальцями лівої руки торкався її статевих органів.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 30.06.2016 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, лежав на ліжку поруч із ОСОБА_10 , змусив її оголитись, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, пальцями лівої руки торкався її статевих органів.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 06.07.2016 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, лежав на ліжку поруч із ОСОБА_10 , змусив її оголитись, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, пальцями лівої руки торкався її статевих органів.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 13.07.2016 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, лежав на ліжку поруч із ОСОБА_10 , змусив її оголитись, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, пальцями лівої руки торкався її статевих органів.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 19.07.2016 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, лежав на ліжку поруч із ОСОБА_10 , змусив її оголитись, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, пальцями лівої руки торкався її статевих органів.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 06.08.2016 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, лежав на ліжку поруч із ОСОБА_10 , змусив її оголитись, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, пальцями лівої руки торкався її статевих органів, а також змусив її саму своїми пальцями рук торкатися власних статевих органів.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 10.08.2016 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, змусив ОСОБА_10 зняти весь одяг та сидячі на ліжку у кімнаті розсунити свої ноги, демонструючи статеві органи.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 25.08.2016 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, лежав на ліжку поруч із ОСОБА_10 , змусив її оголитись, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, пальцями лівої руки торкався її статевих органів, а також змусив її саму своїми пальцями рук торкатися власних статевих органів.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 30.08.2016 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом з малолітньою ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно ОСОБА_10 дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті неприродним способом, маючи злочинний умисел на порушення статевої свободи та статевої недоторканості, а також на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, лежачі на ліжку і погрожуючи їй фізичною розправою, скориставшись безпорадним станом потерпілої, маючи намір на задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, лежачи оголений на ліжку, змусив ОСОБА_10 сісти поруч з ним, і взяти його статевий орган до рота, таким чином здійснивши проникнення до її ротової порожнини, тобто здійснив орогенітальний контакт.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 153 КК України, тобто насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, а саме задоволення статевої пристрасті неприродним способом із використанням безпорадного стану потерпілої особи, вчинене щодо малолітньої (в редакції 01.06.2010).
Крім того, 17.09.2016 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, лежав на ліжку поруч із ОСОБА_10 , змусив її оголитись, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, змусив її саму своїми пальцями рук торкатися власних статевих органів, після чого почав своїм статевим органом торкатися її піхви.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 24.09.2016 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, лежав на ліжку поруч із ОСОБА_10 , змусив її оголитись, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, змусив її взяти свій статевий орган у руки і торкатися власних статевих органів, після чого сам взяв в руки свій статевий орган і почав торкатися ним піхви потерпілої.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи, вчинені вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 27.09.2016 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, лежав на ліжку поруч із ОСОБА_10 та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином змусив ОСОБА_10 зняти весь одяг, оголити статеві органи та лежачи на ліжку у кімнаті розсунити свої ноги, демонструючи статеві органи та потім пальцями своїх рук торкався її статевих органів.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 04.10.2016 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, лежав на ліжку поруч із ОСОБА_10 , змусив її оголити статеві органи, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, змусив її розсунити свої ноги, демонструючи статеві органи.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 06.10.2016 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, лежав на ліжку поруч із ОСОБА_10 , змусив її оголитись, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, змусив її розсунити ноги і власним пальцем проникнути до себе у анальний отвір.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 22.10.2016 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, лежав на ліжку поруч із ОСОБА_10 , змусив її оголити статеві органи, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, пальцями лівої руки торкався її статевих органів.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 11.11.2016 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, лежав на ліжку поруч із ОСОБА_10 , яка була одягнена у кофту та колготки, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, приспустив колготи та змусив її торкатися своїми пальцями власних статевих органів.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 03.12.2016 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, змусив її оголитись та встати у непристойну позу, демонструючи статеві органи.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 24.01.2017 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 , перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, змусив ОСОБА_10 зняти з себе спідню білизну та лягти на ліжко, демонструючи статеві органи.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 05.03.2017 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, знаходячись у кімнаті, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, змусив ОСОБА_10 яка лежала на ліжку зняти з себе одяг, після чого ОСОБА_7 пальцями лівої руки торкався її статевих органів.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 04.05.2017 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом з малолітньою ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно ОСОБА_10 дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, маючи злочинний умисел на порушення статевої свободи та статевої недоторканості, а також на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, погрожуючи їй фізичною розправою, скориставшись безпорадним станом потерпілої, маючи намір на задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, лежачи оголеним на ліжку, змусив ОСОБА_10 оголитись, лягти поруч та розсунути ноги, після чого своїм статевим органом проник до її анального отвору, тобто здійснив аногенітальний контакт.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 153 КК України, тобто насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, а саме задоволення статевої пристрасті неприродним способом із використанням безпорадного стану потерпілої особи, вчинене щодо малолітньої (в редакції 01.06.2010).
Крім того, 19.05.2017 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, лежав на ліжку поруч із ОСОБА_10 , змусив її роздягнутися, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, пальцями лівої руки торкався її статевих органів.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 03.07.2017 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, змусив ОСОБА_10 лягти на ліжко та зняти з себе весь одяг та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, змусив її пальцями своєї руки торкатися власних статевих органів.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 30.08.2017 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, змусив ОСОБА_10 зняти з себе спідню білизну та лягти на ліжко, робити непристойні пози, ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, ОСОБА_7 змусив її саму своїми пальцями рук торкатися власних статевих органів, після чого почав своїм статевим органом торкатися її піхви.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, 16.10.2017 приблизно о 14:50, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, змусив ОСОБА_10 зняти з себе спідню білизну, лягти на ліжко і робити непристойні пози, торкатися себе власною рукою в області піхви, вводити власний палець до піхви. Ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, ОСОБА_7 оголивши свій статевий орган, став ним торкатися піхви малолітньої ОСОБА_10 .
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, на початку квітня 2018 року, у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, він одягнений у штани лежав на ліжку поруч із ОСОБА_10 , та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, взяв руку ОСОБА_10 , і поклав її на свій статевий орган, утримуючи її.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом (в редакції 25.09.2008).
Крім того, наприкінці квітня 2018 року, у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, він у кімнаті лежав на ліжку поруч із ОСОБА_10 , та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, оголивши свій статевий орган, взяв руку ОСОБА_10 , і поклав її на свій статевий орган, утримуючи її.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи, вчинені членом сім'ї (в редакції 14.03.2018).
Крім того, в середині травня 2018 року, у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 , діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вони лежали на ліжку у житловій кімнаті та, ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, оголивши свій статевий орган, взяв руку ОСОБА_10 , і поклав її на свій статевий орган, утримуючи її.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи, вчинені членом сім'ї (в редакції 14.03.2018).
Крім того, наприкінці травня 2018 року, у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, погрожуючи фізичною розправою, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вони лежали на ліжку у кімнаті та, ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, оголивши свій статевий орган, взяв руку ОСОБА_10 , і поклав її на свій статевий орган, утримуючи її.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи, вчинені членом сім'ї (в редакції 14.03.2018).
Крім того, в середині червня 2018 року, у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли ОСОБА_10 стояла біля ліжка, він підійшов до неї, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, оголивши свій статевий орган, спустив до коліна її штани та нижню білизну, і став своєю рукою торкатися її статевих органів, після чого, взяв руку ОСОБА_10 , і поклав її на свій статевий орган, утримуючи її.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи, вчинені членом сім'ї (в редакції 14.03.2018).
Крім того, на початку вересня 2018 року, у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно ОСОБА_10 дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, маючи злочинний умисел на порушення статевої свободи та статевої недоторканості, а також на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, підійшов до ОСОБА_10 , яка перебувала у кімнаті і погрожуючи їй фізичною розправою, скориставшись безпорадним станом потерпілої, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, підійшовши до неї ближче, зняв з неї штани та нижню білизну, і своїм пальцем руки проник їй у піхву.
В результаті чого, ОСОБА_7 своїми діями спричинив фізичний біль потерпілій ОСОБА_10 .
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 153 КК України, тобто насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, а саме задоволення статевої пристрасті неприродним способом із використанням безпорадного стану потерпілої особи, вчинене щодо малолітньої (в редакції 01.06.2010).
Крім того, 20.09.2018 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 , перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, змусив ОСОБА_10 зняти з себе спідню білизну та лягти на ліжко та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, ОСОБА_7 пальцями лівої руки торкався її статевих органів.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи, вчинені членом сім'ї (в редакції 14.03.2018).
Крім того, 15.11.2018, у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно ОСОБА_10 дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, маючи злочинний умисел на порушення статевої свободи та статевої недоторканості, а також на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, погрожуючи їй фізичною розправою, скориставшись безпорадним станом потерпілої, маючи намір на задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, лежачи одягненим у футболку синього кольору, змусив ОСОБА_10 лягти поруч з ним і погрожуючи їй фізичною розправою, скориставшись безпорадним станом потерпілої, змусив взяти його статевий орган до рота, таким чином здійснивши проникнення до її ротової порожнини, тобто здійснив орогенітальний контакт.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 153 КК України, тобто насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, а саме задоволення статевої пристрасті неприродним способом із використанням безпорадного стану потерпілої особи, вчинене щодо малолітньої (в редакції 01.06.2010).
На прикінці січня 2019 року, у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно ОСОБА_10 дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, маючи злочинний умисел на порушення статевої свободи та статевої недоторканості, а також на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, підійшов до ОСОБА_10 , яка перебувала у кімнаті і погрожуючи їй фізичною розправою, скориставшись безпорадним станом потерпілої, змусив останню лягти на ліжко, після чого ліг поруч з нею і знявши з неї штани та нижню білизну, своїми двома пальцями проник їй у піхву.
В результаті чого, ОСОБА_7 своїми діями спричинив фізичний біль потерпілій ОСОБА_10 , таким чином вчинив зґвалтування останньої.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 152 КК України, тобто зґвалтування, а саме вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (в редакції 06.12.2017).
На початку лютого 2019 року, у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно ОСОБА_10 дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, маючи злочинний умисел на порушення статевої свободи та статевої недоторканості, а також на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, лежачі на ліжку і погрожуючи їй фізичною розправою, скориставшись безпорадним станом потерпілої, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, змусив ОСОБА_10 сісти поруч з ним, де спустив з себе штани, взяв її за голову і нахилив до свого статевого органу, яким проник їй до рота (орально), на що вона через небажання вступити із ґвалтівником у статевий зв'язок, відштовхнула від себе ОСОБА_7 та вийшла з кімнати. В результаті чого, ОСОБА_7 своїми діями вчинив зґвалтування потерпілої.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 152 КК України, тобто зґвалтування, а саме вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (в редакції 06.12.2017).
На прикінці лютого 2019 року, у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно ОСОБА_10 дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, маючи злочинний умисел на порушення статевої свободи та статевої недоторканості, а також на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, скориставшись безпорадним станом потерпілої, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, змусив ОСОБА_10 зняти свій одяг і оголеною йти до ванної кімнати. Коли вона зайшла до ванної кімнати, то до неї підійшов ОСОБА_7 , підняв і посадив її на пральну машинку, після чого піднявши ноги ОСОБА_10 до гори, своїм статевим органом проник до її анального отвору.
В результаті чого, ОСОБА_7 своїми діями спричинив фізичний біль потерпілій ОСОБА_10 , таким чином вчинив зґвалтування останньої.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 152 КК України, тобто зґвалтування, а саме вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (в редакції 06.12.2017).
Крім того, 25.03.2019, у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно ОСОБА_10 дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, маючи злочинний умисел на порушення статевої свободи та статевої недоторканості, а також на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, лежачи оголеним на ліжку, маючи намір на задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, змусив ОСОБА_10 зняти з себе увесь одяг і погрожуючи їй фізичною розправою, скориставшись безпорадним станом потерпілої, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, змусив взяти його статевий орган до рота, таким чином здійснивши проникнення до її ротової порожнини. В результаті чого, ОСОБА_7 своїми діями вчинив зґвалтування потерпілої.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 152 КК України, тобто зґвалтування, а саме вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (в редакції 06.12.2017).
Крім того, 22.04.2019 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, ОСОБА_7 змусив ОСОБА_10 зняти весь одяг та лежачі на ліжку у кімнаті розсунити свої ноги, демонструючи статеві органи.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи, вчинені членом сім'ї (в редакції 14.03.2018).
На прикінці травня 2019 року, у денний час, більш точний не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно ОСОБА_10 дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, маючи злочинний умисел на порушення статевої свободи та статевої недоторканості, а також на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, перебуваючи у ванній кімнаті, підійшов до ОСОБА_10 , зняв з себе штани і скориставшись безпорадним станом останньої, змусив ОСОБА_10 зняти з себе увесь одяг, після чого посадив її оголену на пральну машинку, підняв її ноги до гори і утримуючи за стегна, своїм статевим органом проник до анального отвору потерпілої ОСОБА_10 та зробивши декілька рухів, витягнув його. В результаті чого, ОСОБА_7 своїми діями спричинив фізичний біль потерпілій ОСОБА_10 , таким чином вчинив зґвалтування останньої.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.4 ст.152 КК України, тобто зґвалтування, а саме вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (в редакції 06.12.2017).
Крім того, 13.06.2019 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, змусив ОСОБА_10 зняти з себе спідню білизну та лягти на ліжко і розсунити ноги, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, став пальцями своєї лівої руки торкатися її статевих органів.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи, вчинені членом сім'ї (в редакції 14.03.2018).
Крім того, 18.09.2019 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, змусив ОСОБА_10 зняти з себе увесь одяг та лягти на ліжко і розсунити ноги, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, ОСОБА_7 став пальцями своєї лівої руки торкатися її статевих органів.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи, вчинені членом сім'ї (в редакції 14.03.2018).
Крім того, 17.02.2020 у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час у нього виник умисел, направлений на вчинення розпусних дій (розбещення) малолітньої ОСОБА_10 .
ОСОБА_7 діючи протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно останньої розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, в той час коли вдома нікого не було, змусив ОСОБА_10 зняти з себе спідню білизну та лягти на ліжко і розсунити ноги, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, ОСОБА_7 сидячи поруч став своїм статевим органом торкатися її піхви.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 156 КК України, а саме розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи, вчинені членом сім'ї (в редакції 14.03.2018).
Крім того, 18.02.2020, у денний час, більш точний час не встановлений, ОСОБА_7 перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи повторно, протиправно, умисно і наполегливо, аморально і цинічно, маючи злочинний намір на вчинення відносно ОСОБА_10 дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, маючи злочинний умисел на порушення статевої свободи та статевої недоторканості, а також на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку, посягаючи на статеву недоторканність і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої особи, користуючись тим, що ОСОБА_11 не здогадувалась про його злочинні наміри та залишила свою дочку ОСОБА_10 на його піклуванні, користуючись довірливістю та беззахисністю малолітньої, посягаючи на її статеву недоторканність, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, лежачи на ліжку, маючи намір на вчинення дій сексуального характеру, лежачи роздягненим, змусив ОСОБА_10 лягти поруч з ним і погрожуючи їй фізичною розправою, скориставшись безпорадним станом потерпілої, змусив взяти його статевий орган до рота, таким чином здійснивши проникнення до її ротової порожнини.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 6 ст. 152 КК України, тобто зґвалтування, а саме вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчинені повторно (в редакції 19.12.2019).
На зазначений вирок суду першої інстанції обвинуваченим ОСОБА_7 та захисником ОСОБА_8 подані апеляційні скарги.
В своїй апеляційній скарзі, з урахуванням доповнених апеляційних доводів та вимоги, обвинувачений ОСОБА_7 просить скасувати оскаржуваний вирок і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Просить повторно дослідити усі докази у справі, викликати і допитати в судовому засіданні свідків та потерпілих.
Обґрунтовуючи свою апеляційну вимогу, обвинувачений посилається на невідповідність висновків суду, викладених у судовому засіданні, фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки він не вчиняв інкриміновані йому злочини за ст.152 КК України, а долучені докази у справі, які враховані при ухваленні оскаржуваного вироку, неналежними та недопустимими.Вказує, що потерпіла інсценувала своє зґвалтування та надавала неправдиві показання як під час досудового розслідування, так і в суді першої інстанції. Під час судового розгляду не доведено, що інкриміновані йому злочину вчинені в період з 2016 по 2020 роки. Зазначає, що судом першої інстанції не надана оцінка висновку судово-медичної експертизи №09-230/2025, з якого вбачається, що експертами не встановлено будь-яких ушкоджень анальної ділянки потерпілої.
Обвинувачений також зазначає, що протокол огляду місця події від 01.02.2025, а саме його квартири, є недопустимим доказом, оскільки під час проведення цієї слідчої дії фактично було проведено не огляд, а обшук за його місцям мешкання. Зазначає, що огляд місця події було проведено до внесення відомостей до ЄРДР без наявності будь-яких підстав, він не надавав дозволу на вилучення речей, а вилучені носії інформації йому не належать.
Зазначає, що результати проведення дослідження за допомогою поліграфа не є доказом у справі, оскільки вони проводились не експертом у порядку визначеному чинним законодавством, а також воно проведено без добровільної згоди. Обвинувачений вказує на те, що судом не надана належна оцінка висновку психолога за результатами проведення допиту потерпілої ОСОБА_10 . Зазначає, що впізнання обвинуваченого відбувалось без присутності сторони захисту та за неістотними ознаками (статура, волосяний покров та пальці рук), жодної індивідуалізуючої ознаки не було наведено (риси обличчя, шрами, татуювання, тілесні пошкодження тощо).
Крім того, обвинувачений посилається на те, що під час досудового розслідування та судового розгляду не було проведено експертизу відеозаписів та фотоматеріалів з метою встановлення наявності або відсутності ознак монтажу, у зв'язку з чим не доведено, що такі відеозаписи є достовірним відображенням реальних подій, а не є підробкою. Також зазначає, що не було проведено мистецтвознавчу експертизу для встановлення наявності чи відсутності на відеозаписах сцен порнографічного характеру, а тому не доведено, що на таких відеозаписах взагалі зображено акти сексуального характеру, у тому числі акти зґвалтування. Окрім цього зазначає, що відеозаписи датовані лютим 2020 року та затемнені, що взагалі унеможливлює ідентифікацію осіб, які зображені на них, а також на цих відеозаписах зафіксовані інші особи, а не обвинувачений.
Апелянт також зазначає, що судом першої інстанції недостатньо враховані усі фактичні обставини кримінального провадження, відомості про його особу, а тому призначене покарання у виді довічного позбавлення волі є невиправдано суворим.
Захисник ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі просить змінити вирок Київського районного суду м.Харкова від 10.10.2025 щодо ОСОБА_7 , призначивши обвинуваченому за сукупністю кримінальних правопорушень остаточне покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
В обґрунтування своїх апеляційних доводів захисник посилається на те, що під час проведення досудового розслідування ОСОБА_14 фактично сприяв органу досудового розслідування, приймав участь в усіх необхідних слідчих діях, не вчиняв будь-яких дій направлених на перешкоджання діяльності слідчих органів, багаторазово пожалкував про скоєні ним кримінальні правопорушення, відчув осуд з боку оточуючих та покараний наріканням як близьких, так і сторонніх людей.
Крім того, захисник зазначає, що така позиція обвинуваченого ОСОБА_15 також не змінились і під час судового розгляду, засуджував свої дії, щиро розкаявся, висловлював жаль з приводу вчиненого, під час свого допиту просив вибачення у потерпілої, висловлював жаль та корив себе, що безпідставно не було враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку. Зазначає, що ОСОБА_14 на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, працював в КП «Харківпасс», де зарекомендував себе як відповідальний, ініціативний та професійний працівник. За час перебування під вартою також характеризується позитивно, виявив бажання та залучався до безоплатних робіт з благоустрою території установи, тактовний, виконує вимоги адміністрації.
За таких обставин, як зазначає захисник, призначення обвинуваченому ОСОБА_16 покарання у виді довідного позбавлення волі не сприятиме його виправленню та поверненню в суспільство, а отже не досягне мети, передбаченої законом, тому що розуміючи перспективу до кінця свого життя перебувати за гратами обвинувачений втрачає стимул до свого виправлення та повернення до життя.
В судове засідання в суд апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_10 , законний представник потерпілої ОСОБА_9 та представник потерпілої - адвокат ОСОБА_17 не з'явились, але вони були належним чином повідомлені про дату, місце та час апеляційного розгляду.
Крім того, до канцелярії Харківського апеляційного суду надійшла письмова заява представника потерпілої ОСОБА_17 , в якій вона просила провадити апеляційний розгляд за їх відсутності.
За таких обставин, з урахуванням думки учасників судового провадження, апеляційний суд визнав за можливе, на підставі ч.4 ст.405 КК України, провадити апеляційний розгляд цього кримінального провадження за відсутності потерпілої ОСОБА_10 , її законного представника ОСОБА_9 та представника - адвоката ОСОБА_17 , які були належним чином повідомлені про дату, місце та час судового розгляду, а також подали письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи обвинуваченого ОСОБА_15 та захисника ОСОБА_8 , які підтримала апеляційні скарги сторони захисту та просили призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції, думку прокурора, який вважав за необхідне залишити без задоволення подані апеляційні скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши оскаржуваний вирок, колегія суддів, вважає, що усі апеляційні скарги задоволенню не підлягають, зважаючи на наступне.
В межах апеляційного розгляду вирішувалося за клопотанням обвинуваченого питання щодо необхідності повторного дослідження доказів та допит потерпілих і свідків.
Вказане клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів в кримінальному провадженні задоволенню не підлягає, оскільки, відповідно до ч.3 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
При цьому належить врахувати те, що у постанові Верховного Суду від 09.07.2019 (справа № 676/603/17) зазначено, що « … відповідно до положень ст.404 КПК, повторне дослідження доказів є правом, а не обов'язком суду». Таку ж позицію підтримала і Велика Палата Верховного Суду (справа № 640/6847/15-к).
Натомість обвинувачений ОСОБА_14 обґрунтовує своє клопотання лише доводами про свою незгоду з оцінкою доказів, на які суд послався у вироку.
З огляду на викладене та вимоги ч.3 ст.404 КПК України, підстави для задоволення такого клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів та обставин кримінального провадження, відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Із цього випливає, що суд при розгляді справи повинен дослідити докази як ті, що викривають, так і ті, що ставлять під сумнів винуватість обвинуваченого, проаналізувати їх та дати їм оцінку.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, перш ніж ухвалювати обвинувальний чи виправдувальний вирок, суд першої інстанції, з дотриманням норм ст. ст. 17, 22, 23 КПК України, повинен дослідити всі докази сторони обвинувачення та докази і позицію сторони захисту, надати їм належну, логічну оцінку, виходячи з вимог ст.ст. 91, 94 КПК України, та за наявністю підстав - визнати такі докази неналежними, недопустимими чи недостовірними, що в свою чергу унеможливить вибірковість їх оцінки.
Крім того згідно з п. 15 ст.7, ст.22 КПК України, однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні суду своїх доказів і у доведенні перед ним їх переконливості.
При цьому суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Колегія суддів дійшла висновку, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону суд виконав в повному обсязі.
Суд першої інстанції дійшов законного, обґрунтованого та вмотивованого висновку про доведеність вини ОСОБА_15 за пред'явленим обвинуваченням, а саме:
- за ч. 3 ст. 153 КК України (в редакції 01.06.2010), як насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, а саме задоволення статевої пристрасті неприродним способом із використанням безпорадного стану потерпілої особи, вчинене щодо малолітньої,
- за ч. 4 ст. 152 КК України (в редакції 06.12.2017), як зґвалтування, а саме вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;
- за ч. 4 ст. 152 КК України (в редакції 06.12.2017), як зґвалтування, а саме вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;
- за ч. 4 ст. 152 КК України (в редакції 06.12.2017), як зґвалтування, а саме вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;
- за ч. 6 ст. 152 КК України (в редакції 19.12.2019), як зґвалтування, а саме вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчинені повторно;
- за ч. 2 ст.156 КК України (в редакції 25.09.2008), як розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи вітчимом;
- за ч. 2 ст.156 КК України (в редакції 14.03.2018), як розбещення неповнолітніх, тобто вчинення розпусних дій, щодо малолітньої особи, вчинені членом сім'ї.
Надаючи оцінку апеляційним доводам обвинуваченого щодо недоведеності його вини за пред'явленим обвинуваченням, колегія суддів виходить із правової позиції, висловленій в постанові Верховного Суду від 28.04.2025 у справі №148/31/23 (провадження № 51-4336км24).
Зокрема, колегія суддів виходить із того, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Законодавець вимагає лише, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням, що у даному провадженні було дотримано.
Колегія суддів, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги обвинуваченого, встановила, що суд першої інстанції з достатньою повнотою, в межах визначеного судом обсягу, дослідив обставини та докази вчинення обвинуваченим ОСОБА_15 кримінальних правопорушень згідно пред'явленого обвинувачення і обґрунтовано дійшов висновку про його винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.153 КК України (в редакції 01.06.2010); ч.4 ст.152 КК України (в редакції 06.12.2017); ч.4 ст.152 КК України (в редакції 06.12.2017); ч.4 ст.152 КК України (в редакції 06.12.2017); ч.6 ст.152 КК України (в редакції 19.12.2019); ч.2 ст.156 КК України (в редакції 25.09.2008); ч.2 ст.156 КК України (в редакції 14.03.2018).
На підтвердження винуватості ОСОБА_15 та доведеності його вини у вчиненні кримінальних правопорушень згідно пред'явленого обвинувачення, суд обґрунтовано послався на показання потерпілої ОСОБА_10 , законного представнику потерпілої ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_18 ,
Зокрема, потерпіла ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи допитана в судовому засіданні в суді першої інстанції в присутності психолога ОСОБА_19 , законного представника ОСОБА_9 та її представника - адвоката ОСОБА_17 , пояснила, що в період з 2014 по 2020 рік її мати перебувала в шлюбі з ОСОБА_7 . Вона мешкала разом з матір'ю ОСОБА_9 , вітчимом - ОСОБА_7 , сестрою ОСОБА_20 , за адресою: АДРЕСА_1 . Її мама працювала на двох роботах, молодша сестра відвідувала дитячий садок, а ОСОБА_7 не працював, практично завжди знаходився вдома. Коли її мати була на роботі, ОСОБА_7 роздягав її, торкався її статевих органів, оголював свої статеві органи, ними торкався її тіла та статевих органів, брав її руку та клав собі на статевий орган, фотографував та знімав на відео її оголену, своїм статевим органом проникав до її піхви, рота та до анального отвору. Під час вчинення з нею вказаних дій, їй було боляче, вона просила ОСОБА_7 цього не робити, однак той погрожував її побити, а також зазначав, що якщо вона розповість, її мати залишиться з однією молодшою донькою, та продовжував вчиняти з нею вказані дії. ОСОБА_21 вчиняв це з нею неодноразово, протягом тривалого часу, проте скільки саме разів це відбувалося вона не пам'ятає, бо була маленька. Вона боялася вітчима, тому що він часто бив її паском та залякував. У листопаді 2023 року, коли вже мама розлучилася з ОСОБА_7 вони з сестрою перебували в гостях у знайомих їх сім'ї, сестра ОСОБА_20 нагадала їй ОСОБА_7 , вона розплакалася та на питання дядька ОСОБА_22 , розповіла йому про дії, які протягом тривалого часу вчиняв з нею ОСОБА_7 , а той все розповів її матері ОСОБА_9 ..
Законний представник потерпілої ОСОБА_9 , яка була допитана в суді першої інстанції, пояснила, що у листопаді 2023 року від знайомого ОСОБА_23 їй стало відомо, що її донька ОСОБА_24 розповіла йому про те, що в період коли їй було 10-11 років ОСОБА_25 , коли залишався з нею в квартирі, роздягав її, торкався її статевих органів, оголював свої статеві органи, ними торкався її тіла та статевих органів, примушував до анального та орального статевого акту, залякував її, щоб вона нікому про це не розповідала. Вона поспілкувалася з ОСОБА_24 та донька розповіла їй про дії сексуального характеру, які вчиняв з нею ОСОБА_7 . Після цього вони з донькою звернулися до психолога та ОСОБА_24 проходила довготривалу психологічну реабілітацію, щоб мати нормальний психічний і соціальний стан. Крім того, вона звернулася до поліції з заявою про вчинене кримінальне правопорушення.
Крім того, під час свого допиту в суді першої інстанції свідок ОСОБА_18 пояснив, що восени 2023 року діти ОСОБА_26 та ОСОБА_20 перебували у гостях у його матері у с. Мала Данилівка Харківської області. Коли він туди приїхав, ОСОБА_24 плакала, на питання, чому вона плаче, остання відповіла, що на неї подивилась ОСОБА_20 , так як раніше дивився її колишній вітчим ОСОБА_7 . Потім вона розповіла, що ОСОБА_7 протягом тривалого часу вчиняв відносно неї сексуальні дії та погрожував, щоб вона нікому про це не розповідала. Вона мовчала, тому що боялася вітчима. Після того, як приїхала ОСОБА_9 , він їй розповів про те, що йому повідомила ОСОБА_24 .
Будь-яких доказів про те, що потерпілаОСОБА_10 , законний представник ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_18 мали намір обмовити обвинуваченого, стороною захисту не надано суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим у колегії суддів відсутні процесуальні підстави ставити під сумнів зазначені вище показання потерпілої, її законного представника та свідка.
Крім того, апеляційний суд критично ставиться до апеляційних доводів обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що потерпіланамагається оговорити його та ввести суд в оману, а її показання є надуманими, неправдивими чи неналежними, оскільки такі твердження, у тому числі, спростовуються висновком судово-психіатричного експертизи № 120 від 21.02.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_10 не схильна до надмірного фантазування та навіювання. На даний час потерпіла виявляє ознаки психічного розладу у виді посттравматичного стресового розладу, психічний розлад посттравматичний стресовий розлад у ОСОБА_10 виник внаслідок протиправних дій, скоєних проти неї.
Колегія суддів також враховує кількість та тривалість протиправних дій, вчинених обвинуваченим, а також малолітній вік потерпілої ОСОБА_10 на час скоєння злочинів, у зв'язку з чим остання об'єктивно могла не пам'ятати усіх епізодів вчинених стосовно неї злочинів, про що вона зазначила під час свого допиту в суді першої інстанції, а тому апеляційна скарга обвинуваченого в цій частині є суб'єктивною та безпідставною.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст.7, ч. 1 ст.26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні суб'єктами кримінального провадження своїх процесуальних прав в межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Обвинуваченим та його захисником також не надано суду доказів, які б свідчили про особисту зацікавленість свідка ОСОБА_18 у розгляді цього кримінального провадження, оскільки цей свідок ретельно допитувався в ході судового розгляду в суді першої інстанції, він надавав детальні показання щодо обставин, пов'язаних із вчиненими ОСОБА_7 злочинів за пред'явленими обвинуваченням, попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а тому підстав вважати, що свідок має намір оговорити обвинуваченого немає.
При цьому, колегія суддів зазначає, що показання свідка ОСОБА_18 , які він надавав під час свого допиту в суді першої інстанції, не є показаннями з чужих слів, оскільки цей свідок повідомляв суду виключно ті факти та обставини, очевидцем яких він був безпосередньо.
Крім того, для визначення того, чи є показання, в яких передаються висловлювання іншої особи, показаннями з чужих слів у значенні с. 97 КПК україни, необхідно встановити, чи надаються або використовуються ці висловлювання іншої особи для доведення існування того факту, про який стверджується в цьому переданому висловлюванні. Показання, які містять висловлювання іншої особи, надані з іншою метою, наприклад, для доведення того, що інша особа висловилася саме так за певних обставин, не можуть вважатися показаннями з чужих слів відповідно до ст. 97 КПК, оскільки у такому разі вони є повідомленням про факт висловлювання, який свідок безпосередньо спостерігав.
Отже, колегія суддів, дослідивши усі матеріали судового провадження та оскаржуваний вироку, не вбачає порушень ст. 97 КПК України.
Згідно ч.4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, а тому апеляційна скарга в цій частині є необґрунтованою та безпідставною.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що показання потерпілої ОСОБА_10 , її законного представника та свідка ОСОБА_18 , попереджених про кримінальну відповідальність і безпосередньо допитаних під час судового розгляду, є стабільними протягом усього розгляду і узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження, які в свою чергу свідчать про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Водночас, колегія суддів зауважує, що показання потерпілої, її законного представника та свідкаОСОБА_18 не є єдиним і вирішальним доказом у цьому кримінальному провадженні, а повідомлені ними фактичні обставини не протирічать та узгоджуються з показаннями інших доказів у справі, що досліджені судом під час судового розгляду та долучені до матеріалів судового провадження.
Зокрема, судом першої інстанції співставлено, проаналізовано і покладено в основу обвинувального вироку відомості наступних доказів:
- витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221130000187 від 01.02.2025, зі змісту якого вбачається, що 01.02.2025 до ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що в період з 2018 року по 2019 рік її колишній чоловік ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняв розпусні дії відносно її малолітньої доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 2 а.с. 1в-27);
- письмової заяви ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_10 , про кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_7 від 01.02.2025 № 4220, відповідно до якої ОСОБА_9 просила внести подану начальнику ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області заяву до ЄРДР, розпочати досудове розслідування на підставі поданої заяви, визнати її - ОСОБА_9 законним представником неповнолітньої потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку ст.. 55 КПК України та прийняти рішення стосовно вжиття заходів з відновлення порушених прав та інтересів, з метою притягнення до відповідальності винної особи, що скоїла дане кримінальне правопорушення (т. 2 а.с. 28-31);
- документів, які підтверджують факт перебування гр. ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_27 ( ОСОБА_9 ) у шлюбі, а саме свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 28.01.2016; витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 18.04.2023 (т. 2 а.с. 32-33);
- письмової заяви ОСОБА_7 про надання дозволу слідчому СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області на огляд його квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (т. 2 а.с. 38);
- протоколу огляду місця події від 01.02.2025, відповідно до якого 01.02.2025 в період з 16 год. 15 хв. по 16 год. 50 хв. було проведено огляд квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в якій мешкає ОСОБА_7 та, зокрема, мешкала потерпіла ОСОБА_10 , під час огляду якої було вилучено: системний блок сірого кольору, жорсткі диски в кількості 7 шт., мобільний телефон Redmi Note 10 Pro IMEI-1: НОМЕР_2 , IMEI-2: НОМЕР_3 , флеш-накопичувачі в кількості 9 шт. та 1 картридер (т. 2 а.с. 39-44);
- протоколу огляду предметів від 04.02.2025, в ході огляду якого було досліджено сейф-пакет PSP3008441 в якому знаходиться 7 жорстких дисків, сейф пакету PSP 1277484 в якому знаходиться 9 флеш-накопичувачів та один картридер, вилучених 01.02.2025 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 45-48);
- постанови слідчого СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_28 від 01.02.2025 про визнання речовими доказами, відповідно до якої системний блок сірого кольору, жорсткі диски в кількості 7 шт., упаковані в полімерний пакт PSP3008441, мобільний телефон Redmi Note 10 Pro IMEI-1: НОМЕР_2 , IMEI-2: НОМЕР_3 , упакований в полімерний пакет WAR1027937, флеш-накопичувачі в кількості 9 шт. та 1 картридер, упаковані в полімерний пакт PSP1277484, вилучені 01.02.2025 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за №12025221130000187 від 01.02.2025 (т. 2 а.с. 49-50);
- протоколу огляду предметів від 03.02.2025, який було здійснено старшим слідчим СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_29 03.02.2025 в період з 10:00 год. по 10:20 год., в ході огляду якого було досліджено системний блок сірого кольору LG, який поміщений в сейф пакет WAR 1801737, вилученого 01.02.2025 за адресою: АДРЕСА_1 . (т. 2 а.с. 51);
- ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04.02.2025 про арешт тимчасово вилученого майна 01.02.2025 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 52-54);
- висновку експерта № СЕ-19/121-25/3373-КТ від 01.04.2025 Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, згідно якого, зокрема, у пам'яті твердотілого накопичувача 2,5" Intel, model; SSDSC2KW128G8, 128GB, SATA, s/n: PHLA915601XK128BGN, в області явних та видалених даних, виявлено: 2799 графічних файлів формату *jpg; 61 відеофайл формату *.mp4. Виявлену інформацію з твердотілого накопичувача 2,5" Intel, model: SSDSC2KW128G8, 128GB, SATA, s/n: PHLA915601XK128BGN архівовано в файл архів «СЕ-3373-КТ-звіт.zір», який записано на надану до висновку карту пам'яті MicroSD, що підтверджують події скоєні проти ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 106-117);
- протоколу огляду предметів від 11.04.2025, який було здійснено слідчим СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_30 11.04.2025 в період з 11:15 год. по 12:20 год., в ході огляду якого було здійснено огляд відео та фото файлів, які були виявлені за результатами висновку судової комп'ютерно-технічної експертизи № CE-19/121-25/3373-КТ від 01.04.2025 на твердотілому накопичувачі 2,5 «Intel, model: SSDSC2KW128G8, 128Gb SATA s/n: PHLA915601XK128BGN, який був вилучений під час огляду місця події за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 118-124);
- постанови слідчого СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_30 від 11.04.2025 про визнання речовими доказами, відповідно до якої карту пам'яті Micro SD, на якій маються відео та фото файли, які були виявлені за результатами висновку судової комп'ютерно-технічної експертизи № СЕ-19/121-25/3373-КТ від 01.04.2025, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за №12025221130000187 від 01.02.2025 (т. 2 а.с. 125-126);
- протоколу додаткового огляду відео- та фото- файлів за результатами висновку судової комп'ютерної-технічної експертизи від 24.04.2025, який було здійснено слідчим СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_30 24.04.2025 в період з 10:05 год. по 12:15 год., в ході огляду якого було здійснено огляд відео- та фотофайлів, які були виявлені за результатами висновку судової комп'ютерно-технічної експертизи № CE-19/121-25/3373-КТ від 01.04.2025 на твердотілому накопичувачі 2,5 «Intel, model: SSDSC2KW128G8, 128Gb SATA s/n: PHLA915601XK128BGN, який був вилучений під час огляду місця події за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 127-131);
- висновку експерта № СЕ-19/121-25/3612-КТ від 30.04.2025, проведеного експертом ОСОБА_31 Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, згідно якого, наданий на дослідження системний блок персонального комп'ютера в корпусі сірого кольору з написом «LG» на час проведення експертизи перебував у працездатному стані. Серед інформаційного вмісту жорсткого диску 3.5" Hitachi Deskstar HDS721680PLA380 80GB SATA S/N: ZE032RRN виявлено наступне: 968 відеофайлів у форматах *.mov, та*.mp4, 466 графічних файлів у форматах * jpg та *.nef, створені користувачем у період з 01.01.2017 по 01.07.2020. Серед інформаційного вмісту жорсткого диску 3.5" WD Caviar Blue WD10EALS-00Z8A0 1TB SATA S/N: WCATR5015929 виявлено наступне: 1729 відеофайлів у форматах *.avi, *.mov, та*.mp4, 136 графічних файлів у форматах *.jpg та *.jpeg, створені користувачем у період з 01.01.2017 по 01.07.2020. Серед інформаційного вмісту жорсткого диску 3.5" WD Caviar Green WD10EZRX-00A8LB0 1TB SATA S/N: WCCIU3401385 виявлено наступне: 979 відеофайлів у форматах *.avi, *.mov, ra*.mp4, 92 графічних файлів у форматі *.jpg, створені користувачем у період з 01.01.2017 по 01.07.2020. Графічних та відеофайлів, створених користувачем у період з 01.01.2017 по 01.07.2020 серед інформаційного вмісту твердотілого накопичувача інформації 2.5" SSD Samsung 860 EVO MZ-76E250 250GB SATA S/N: S4BFNZFN411017Х не виявлено. Інформація про атрибути та метадані виявлених файлів зведена в файли електронних таблиць формату «*.xlsx», які скопійовані на наданий носій інформації у каталог «СЕ-3612-КТ». Виявлені файли скопійовано на наданий носій інформації у каталог «СЕ-3612-КТ ЗвітReport_Files\files\» (т. 2 а.с. 132-140);
- протоколу огляду відео- та фото- файлів за результатами висновку судової комп'ютерної-технічної експертизи від 06.05.2025, який було здійснено слідчим СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_30 06.05.2025 в період з 10:13 год. по 11:30 год., в ході огляду якого було здійснено огляд відео- та фото- файлів, які були виявлені за результатами висновку судової комп'ютерно-технічної експертизи № CE-19/121-25/3610-КТ від 01.05.2025 в пам'яті мобільного телефону "Xiaomi Redmi Note 10 Pro" IMEI-1: НОМЕР_4 , IMEI-2: НОМЕР_5 модель: M2101K6G S/N: НОМЕР_6 та огляд відео- та фото- файлів, які були виявлені за результатами висновку судової комп'ютерно-технічної експертизи №СЕ-19/121-25/3612-КТ від 30.04.2025 (системний блок «LG»), а саме інформації з носіїв які були демонтовані з корпусу СБПК- твердотілого накопичувача 2,5" SSD Samsung 860 EVO MZ-76E250 250GB SATA S/N:S4BFNZFN411017X; жорсткого диску 3,5" Hitachi Deskstar HDS721680PLA380 80 GB SAYA S/N ZEO32RRN; жорсткого диску 3,5"WD Caviar Blue; жорсткого диску 3,5"WD Caviar Green, які були вилучені під час огляду місця події за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 141-145);
- постанови слідчого СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_30 від 06.05.2025 про визнання речовими доказами, відповідно до якої карту пам'яті 128 Gb, на якій маються відео та фото- файли, які були виявлені за результатами висновку судової комп'ютерно-технічної експертизи № СЕ-19/121-25/3612-КТ від 30.04.2025, оптичний DVD-R диск, на якій маються фото- файли, які були виявлені за результатами висновку судової комп'ютерно-технічної експертизи № СЕ-19/121-25/3610-КТ від 01.05.2025 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за №12025221130000187 від 01.02.2025 (т. 2 а.с. 146-147);
- довідки про результати проведення психофізіологічного опитування із використанням поліграфа потерпілої ОСОБА_10 від 01.02.2025 по кримінальному провадженню №12025221130000187 від 01.02.2025, відповідно до якої у ході опитування із використанням поліграфа у ОСОБА_10 виявляються значимі фізіологічні реакції, які свідчать про те, що її вітчим ОСОБА_7 вчиняв відносно неї дії сексуального характеру (т. 2 а.с. 55-60);
- висновком судово-психіатричного експерта № 120 від 21.02.2025, відповідно до якого ОСОБА_10 , у період кримінального правопорушення, вчиненого відносно неї з вересня 2018 року по жовтень 2019 рік включно, будь-яким психічним захворюванням не страждала, не виявляла ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності. На даний час ОСОБА_10 виявляє ознаки психічного розладу у виді посттравматичного стресового розладу. Наявний на теперішній час у ОСОБА_10 психічний розлад посттравматичний стресовий розлад виник внаслідок протиправних дій, скоєних проти неї. Крім того, зокрема, у ОСОБА_10 підвищеної схильності до навіювання та підвищеної схильності до фантазування не виявлено (т. 2 а.с. 66-75);
- протоколу слідчого експерименту від 10.03.2025, який проводився 10.03.2025 в період з 12:15 год. по 13:00 год. за участі неповнолітньої потерпілої ОСОБА_10 , у присутності законного представника потерпілої - ОСОБА_9 , двох понятих, за участю психолога ОСОБА_19 , спеціаліста криміналіста сектору криміналістичного забезпечення СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_32 , відповідно до якого були відтворені фактичні обставини потерпілою ОСОБА_10 на манекені про скоєні проти неї дії в період з 2018 р. по 2019 р. за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 76-95);
- висновку психолога за результатами проведення допиту ОСОБА_10 № 002 від 14.03.2025, відповідно до якого дитина продемонструвала здатність до відтворення подій, однак у процесі допиту виникали емоційні труднощі, що проявлялися у плачі, довгих паузах та затримках мовлення. Спостерігаються ознаки психотравмувального впливу (різноманітні ушкодження психіки, які порушують її нормальний стан, породжують психічний дискомфорт і є причиною виникнення неврозів та інших захворювань.) подій на дитину, зокрема: тривожність та емоційна нестабільність; Соматичні (фізіологічна відповідь організму на емоційні або психологічні фактори, зокрема стрес, тривогу чи травматичний досвід. Такі реакції можуть проявлятися у вигляді м'язової напруги, головного болю, прискореного серцебиття, тремтіння, порушень дихання або шлунково-кишкових розладів (АPA Dictionary of Psychology, 2023) прояви стресу (стискання предметів, нав'язливі рухи, плач); Захисні поведінкові реакції (уникнення розмови, затримки в мовленні, стискання носової хустки) (т. 2 а.с. 98-105).
Крім того, під час судового розгляду в суді першої інстанції були досліджені в відео- та фотофайли, які були виявлені на твердотілому накопичувачі 2,5 «Intel, model: SSDSC2KW128G8, 128Gb SATA s/n: PHLA915601XK128BGN, який був вилучений під час огляду місця події за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , з яких вбачається 42 епізоди дій ОСОБА_7 сексуального характеру по відношенню до малолітньої ОСОБА_10 .
Отже, з вищенаведених показань потерпілої, її законного представника, свідкаОСОБА_18 та долучених до справи доказів об'єктивно вбачається, що судом першої інстанції правильно було встановлено в діях ОСОБА_7 складу злочинів, передбачених ч.3 ст.153 КК України (в редакції 01.06.2010); ч.4 ст.152 КК України (в редакції 06.12.2017); ч.4 ст.152 КК України (в редакції 06.12.2017); ч.4 ст.152 КК України (в редакції 06.12.2017); ч.6 ст.152 КК України (в редакції 19.12.2019); ч.2 ст.156 КК України (в редакції 25.09.2008); ч.2 ст.156 КК України (в редакції 14.03.2018), а тому колегія суддів критично ставиться до апеляційних доводів обвинуваченого щодо недоведеності його вини за пред'явленим обвинуваченням чи відсутності в його діях складу цих злочинів.
Колегія суддів також враховує пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтвердив під час апеляційного розгляду, що він вчиняв протиправні дії сексуального характеру щодо потерпілої ОСОБА_10 , але не погоджувався з кількістю епізодів вчинених злочинів.
При цьому, колегія суддів ставиться критично до апеляційних доводів обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він не вчиняв інкриміновані йому злочини за ч.4 та ч.6 ст. 152 КК України, оскільки такі твердження не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в судах першої та апеляційної інстанції, а також спростовуються дослідженими в судовому засіданні як долученими доказами, так і показаннями потерпілої ОСОБА_10 , її законного представника ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_18 , які є послідовними та узгоджуються між собою.
Крім того, під час свого допиту потерпіла ОСОБА_10 повідомила суду, що у неї відсутні підстави для обмови обвинуваченого.
Колегія суддів також зазначає, що апеляційні доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що потерпіла ОСОБА_10 надавала неправдиві показання щодо її зґвалтування обвинуваченим, оскільки такі твердження спростовуються показаннями самої потерпілої, так і відомостями досліджених під час судового розгляду відео- та фотофайлів, з яких вбачається вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 42-х епізодів дій сексуального характеру стосовно малолітньої ОСОБА_10 .
Що стосується апеляційних доводів обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що 01.02.2025 огляд його квартири було проведено до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та без будь-яких підстав, то такі твердження апелянта повністю спростовуються відомостями витягу з ЄРДР у цьому провадженні, письмової заяви ОСОБА_9 від 01.02.2025 та протоколу огляду місця події від 01.02.2025, з яких вбачається, що відомості у цьому кримінальному провадженні були внесені за заявою ОСОБА_9 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2025 об 11 год. 33 хв., а сам огляд місця події було проведено цього ж дня з 16 год. 15 хв. по 16 год. 50 хв.
При цьому, судом першої інстанції належним чином перевірені доводи сторони захисту щодо недопустимості протоколу огляду місця події від 01.02.2025 в якості доказу, яким надано повну, обґрунтовану та вмотивовану оцінку у мотивувальній частині оскаржуваного вироку, з якою погоджується і колегія суддів.
Зокрема, з відомостей письмової заяви ОСОБА_7 від 01.02.2025 вбачається, що останній добровільно надав дозвіл слідчому СВ ХРУП №1 на огляд його квартири за адресою АДРЕСА_1 , що ним не заперечувалося в судовому засіданні в суді першої інстанції.
Крім того, в судовому засіданні в суді першої інстанції було досліджено відеозапис до протоколу проведення огляду місця події від 01.02.2025 - квартири АДРЕСА_3 , який долучений до матеріалів кримінального провадження, з якого вбачається, що слідча дія була проведена у формі та в порядку, визначеному КПК України.
З відомостей протоколу огляду місця події від 01.02.2025 та відеозапису до нього також вбачається, що ОСОБА_7 не має будь-яких зауважень щодо проведення цієї слідчої дії та ним добровільно надано та в подальшому вилучено системний блок, жорсткі диски в кількості 7 шт., мобільний телефон Redmi Note 10 Pro, флеш-накопичувачі в кількості 9 шт. та 1 картридер.
Отже, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що доводи сторони захисту про недопустимість протоколу огляду місця події від 01.02.2025 є неспроможними, оскільки огляд місця події було проведено за добровільною згодою ОСОБА_7 , а також він надав згоду на огляд всіх предметів, що перебували в квартирі, в тому числі й до комп'ютерної техніки та телефонів.
При цьому, колегія суддів ставиться критично до доводів обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що вилучені предмети та речі під час огляду місця події від 01.02.2025 йому не належать, адже зазначені предмети перебували та виявлені в його квартирі, внаслідок чого були вилучені та запаковані до сейф-пакетів, що також не оспорювалось обвинуваченим під час апеляційного розгляду.
Щодо тверджень обвинуваченого про те, що у цьому кримінальному провадженні неправильно встановлені кількість епізодів вчинених злочинів, не було призначено та проведено експертизу відеозаписів і фотоматеріалів з метою встановлення наявності або відсутності ознак монтажу, а також не було проведено мистецтвознавчу експертизу для встановлення наявності чи відсутності на відеозаписах сцен порнографічного та зображено акти сексуального характеру, колегія суддів оцінює такі твердження критично, вважає їх способом захисту метою яких є уникнення кримінальної відповідальності обвинуваченим за вчинене, з огляду на наступне.
Так,01.02.2025 під час огляду місця події, проведеного у квартирі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в якій мешкає ОСОБА_7 та, зокрема, мешкала потерпіла ОСОБА_10 , було виявлено та вилучено системний блок сірого кольору, жорсткі диски в кількості 7 шт., мобільний телефон Redmi Note 10 Pro IMEI-1: НОМЕР_2 , IMEI-2: НОМЕР_3 , флеш-накопичувачі в кількості 9 шт. та 1 картридер (т. 2 а.с. 39-44).
Згідно висновку експерта № СЕ-19/121-25/3373-КТ від 01.04.2025 Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, згідно якого, зокрема, у пам'яті твердотілого накопичувача 2,5 "Intel, model; SSDSC2KW128G8, 128GB, SATA, s/n: PHLA915601XK128BGN, в області явних та видалених даних, виявлено: 2799 графічних файлів формату *jpg; 61 відеофайл формату *.mp4. Виявлену інформацію архівовано в файл архів «СЕ-3373-КТ-звіт.zір», який записано на надану до висновку карту пам'яті MicroSD.
З відомостей протоколу огляду відео- та фото- файлів за результатами висновку судової комп'ютерно-технічної експертизи від 11.04.2025 вбачається, що під час проведення цієї слідчої дії було проведено огляд відео та фото файлів, які були виявлені за результатами висновку судової комп'ютерно-технічної експертизи № СЕ-19/121-25/3373-КТ від 01.04.2025 на твердотілому накопичувачі 2,5 "Intel, model; SSDSC2KW128G8, 128GB, SATA, s/n: PHLA915601XK128BGN, який був вилучений під час огляду місця події за місце мешкання ОСОБА_7 . Об'єктом огляду є відео та фото файли, які були виявлені на твердотілому накопичувані 2,5 «Intel, model: SSDSC2KW128G8, 128Gb SATA PHLA915601XK128BGN та після проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи записані на карту пам'яті Micro SD.
Під час проведення огляду встановлено, що при відкритті карти пам'яті Micro SD мається папка з назвою «Звіт» , при відкритті якої мається папка з назвою «Питання 2», у якій маються 4 папки з назвою «Golden Memory 240 Gb», «Hitachi 82 Gb», «Intel 128 Gb», «Samsung 20 Gb». При відкритті папки «Intel 128 Gb» маються дві папки з назвою «Відеофайли» та «Графічні файли (цифрові фотографії)».
При відкритті папки «Відеофайли» мається папка «Intel 128 Gb, Раздел 1» та документ у форматі Exel. У папці «Intel 128 Gb, Раздел 1» мається папка «СД 27.07.2024», у якій маються папки з назвою «.4х», «.lubimka», «.S», «DCIM», «Download».
При відкритті папки «.S» мається 17 відеофайлів (за списком), на яких у період з 30.06.2016 по 18.02.2018 зафіксовано, як чоловік (особа №1), знаходячись на дивані у житловій кімнаті, вчиняє розпусні дії сексуального характеру, та здійснює орогенітальний контакт з дівчиною віком 8-9 років (особа №2). При цьому особа №2 на відеофайлі за 30.06.2010 звертається до особи № 1 як "папа".
При відкритті папки «Графічні файли ( цифрові фотографії)» мається папка «Intel 128 Gb, Раздел 1», у якій знаходиться дві папки з назвою «Путь неизвестен» та «СД 27.07.2024».
При відкритті папки «Путь неизвестен» містится папка «нарезанные файлы», при відкритті якої, на ній мається один фотофайл з назвою: «000012» (Nikon 74.94) файл jpg., на якому зображений чоловік, який своїм статевим органом торкається статевих органів дівчинки.
При відкритті папки «СД 27.07.2024» в ній мається 6-ть папок з назвами: «.4х», «.lubimka», «.S», «DCIM», «Download», «Pictures», «whatsapp».
При відкритті папки «.S» встановлено, що ній мається папака «Фотик» з фотофайлами в кількості 28 штук (за списком), 178 штук (за списком), на яких зображена зображена одна і таж сама дівчина приблизно віком 8-9 років та 10-11 років, крім того всі фото зроблені у одній і тій же кімнаті, також мається декілька фото у ванній кімнаті.
Вищевказані відеофайли та фотофайли надаються для огляду законному представнику потерпілої ОСОБА_9 та представнику потерпілої - адвокату ОСОБА_17 .
Після огляду яких, законний представник потерпілої ОСОБА_9 пояснила, що на наданих їй для огляду відео та фото файлах зображена її донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій на той час було 8-9 токів, та на фото знімках зображена її донька віком від 8 до 12 років. Також на відео, зображений чоловік, а саме її колишній чоловік ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого вона впізнала за голосом, за статурою, за волосяним покровом його тіла, за пальцями рук. Крім того, ОСОБА_9 пояснила, що на всіх відео та фото файлах зображена їх кімната у якій вони мешкали, коли перебували з ОСОБА_33 у шлюбі за адресою: АДРЕСА_1 . Кімнату впізнала, за меблями, за ковдрами, за своєю флісовою кофтою, за постільною білизною, за одягом доньки, за одягом ОСОБА_15 .
Цей протокол огляду відео- та фото- файлів за результатами висновку судової комп'ютерно-технічної експертизи від 11.04.2025 підписаний законним представником потерпілої ОСОБА_9 , представником потерпілої - адвокатом ОСОБА_17 та двома понятим без будь-яких зауважень та учасники проведення цієї слідчої дії доповнень не мали (т.2 арк.118-124)
Крім того, під час проведення 24.04.2025 слідчим СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_30 додаткового огляду огляду відео- та фото- файлів за результатами висновку судової комп'ютерно-технічної експертизи встановлено наступне.
Об'єктом огляду є відео- та фото- файли, які були виявлені на твердотілому накопичувані 2,5 «Intel, model; SSDSC2KW128G8, 128GB, SATA, s/n: PHLA915601XK128BGN» та після проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи записано на карту пам'яті Micro SD.
11.04.2025 вищевказані фото- та відео- файли на карті пам'яті Micro SD були оглянуті за участю законного представника потерпілої ОСОБА_9 та представника потерпілого - адвоката ОСОБА_17 , які в подальшому були упаковані в спеціальний паперовий конверт «Національна поліція України слідче управління».
При відкритті карти пам'яті Micro SD мається папка з назвою «Звіт» при відкритті якої мається папка з назвою «Питання 2» у якій маються 4 папки з назвою «Golden Memory 240 Gb», «Hitachi 82 Gb», «Intel 128 Gb», «Samsung 20 Gb».
При відкритті папки «Intel 128 Gb» маються дві папки з назвою «Відеофайли» та «Графічні файли (цифрові фотографії)».
При відкритті папки «Відеофайли» мається папка «Intel 128 Gb, Раздел 1» та документ у форматі Ехеї. У папці «Intel 128 Gb, Раздел 1» мається папка «СД 27.07.2024», у якій маються папки з назвою «.4х», «.lubimka», «.S», «DCIM», «Download».
При відкритті папки «.S» маються 17-ть відеофайлів.
На відеофайлі, який датований 30.06.2016 зображено, як у кімнаті на ліжку лежить оголена дівчина віком 7-8 років (особа №1) яка говорить: "маме только не показывай", при цьому своєю рукою починає торкатися своїх статевих органів. В цей час чоловік (особа №2) вчиняє дії сексуального характеру шляхом ручної стимуляції статевих органів особи №1, на що особа №1 говорить: "эй, папа", на що особа №2 запитує: "Что?", особа №1 відповідає: " я на такое не соглашалась", особа №2 говорить: " Как? ", особа №1 відповідає "Так" і стискає свої ноги перевертається на бік, при цьому каже: "папа".
На відеофайлі, який датований 06.07.2016 зображено, як у кімнаті на ліжку лежить оголена дівчина віком 7-8 років (особа №1) поруч чоловік (особа №2), який вчиняє дії сексуального характеру шляхом ручної стимуляції статевих органів дівчини, при цьому роздвигає у бік її ноги і запитує : " тебе так приятно?", продовжує торкатися своїми пальцями рук статевих органів особи №1 і запитує її: "Приятно?". Особа №1 запитує у особи №2: "долго еще?", на що особа №2 відповідає: " Я же приятно делаю, а вот так", після чого розтискає ії статеві губи і каже: "такая красивая" і продовжуючи вчиняти дії сексуального характеру шляхом ручної стимуляції статевих органів особи №1, запитує її: "а так приятно?"
На відеофайлі, який датований 13.07.2016 зображено як у кімнаті на ліжку лежить оголена дівчина (особа №1) поруч чоловік (особа №2), який вчиняє дії сексуального характеру шляхом ручної стимуляції статевих органів особи №1, в цей час особа №1 щось наспівує.
На відеофайлі, який датований 06.08.2016 зображено як у кімнаті на ліжку лежить оголена дівчина (особа №1) яка здійснює самостимуляцію статевих органів (мастурбацію) своїми пальцами рук.
На відеофайлах (2 шт.), які датовані 25.08.2016, на першому відео зображено, як на ліжку лежить оголена дівчина (особа №1) поруч чоловік (особа №2), який вчиняє дії сексуального характеру шляхом ручної стимуляції статевих органів дівчини, на що особа №1 каже: "Ай", але особа №2 продовжує вчиняти дії сексуального характеру шляхом ручної стимуляції статевих органів дівчини.
На другому відео, зображено як на ліжку лежить оголена дівчина (особа №1) яка здійснює самостимуляцію статевих органів (мастурбацію), тобто вводить свій палець руки до власного анального отвору, поруч перебуває чоловік (особа №2) який говорить особі №1: "давай туда-сюда", після чого, особа №1 прибирає свій палець з власного анальоного отвору і говорить: " Мне больно, папа", на шо особа №2 відповідає: "Ну покажи", особа №1 починає кричати "Мне больно", на що особа №2 говорить: "ну, последний раз".
На відеофайлах (2шт.), які датовані 30.08.2016, зображено як на першому відео у кімнаті на ліжку лежить оголена дівчина віком 7-8 років (особа №1) поруч чоловік (особа №2), який свій статевий орган засунув до її ротової порожнини, тобто здійсню орогенітальний контакт і говорить: " нет, не так", особа №1 говорить: " мне не влазит в рот", особа №2 говорить: "Попробуй", на що особа № Ізнов говорить йому : "ну не влазит, папа ну честно", при цьому розкриває свій рот і показує його особі №2. На другому відео зображено теж саме, тільки зображено, як особа №2 засовує свій статевий орган до ротової порожнини особі №1.
На відеофайлі, який датований 24.09.2016 зображено як у кімнаті на ліжку лежить чоловік (особа №2) зі зпущенми джинсами синього кольору, поруч лежить дівчина 7-8 років (особа №1), яка своєю рукою торкається статевого органу особи №2, яким же і торкається своїх статевих органів, тобто в області піхви. Згодом, особа №1 прибирає свою руку і особа №2 починає своїм статевим органом торкатися статевих органів особи №1.
На відеофайлі, який датований 06.10.2016 зображено, як у кімнаті на ліжку лежить оголена дівчина віком 7-8 років (особа №1) яка роздвинув свої ноги, починає здійснювати самостимуляцію статевих органів (мастурбацію), тобто своїми пальцам рук починає торкатися власного анального отвору, вводити в нього власний палець. Особа №2 щось тихо говорить (нерозбірлива мова), потім говорить: "тихо, тихо", на що особа №1 запитує у особи №2: "так?", особа №2 відповідає: "Да".
На відеофайлі, який датований 11.11.2016 зображено, як у кімнаті на ліжку лежить дівчина віком 7-8 років (особа №1) одягнена у сині колготки та білу кофту з довгим рукавом, при цьому поруч лежить чоловік (особа №2), який спустивши її колготки, тримає їх, а особа № 1 в цей час здійснює самостимуляцію статевих органів (мастурбацію) власними пальцями рук. При цьому, на відео чутно, як в телевізорі або комп'ютері включені мультики.
На відеофайлах (2шт.), які датовані 03.07.2017 зображено яку кімнаті на ліжку лежить оголена дівчина віком 7-8 років (особа №1) яка здійснює самостимуляцію статевих органів (мастурбацію), власними пальцями рук.
На відеофайлі, який датований 15.11.2018 зображено як у кімнаті на ліжку лежить чоловік (особа №2) одягнений у футболку синього кольору у якого спущені труси, поруч лежить дівчина віком 9-10 років (особа №1), яка у своїй ротовій порожнині тримає статевий орган особи №2, тобто особа №2 здійснює орогенітальний контакт відносно особи №1, в цей час особа №1 висовує зі своєю ротової порожнини статевий орган особи №2 і звертаючись до особи №2, каже: " Папа, не кончать", на що особа №2 відповідає: "да, я понял" і звертаючись до особи № 1 говорить: "язычком, язычком".
На відеофайлі, який датований 25.03.2019 зображено як у кімнаті на ліжку лежить оголений чоловік (особа №2), зверху нього під ковдрою лежить дівчина віком 10-11 років (особа №1), і особа №2 здійснює відносно неї орогенітальний контакт, при цьому говорить: "язычком, язычком, вот так, молодец, не спеши, медленно".
На відеофайлі, який датований 17.02.2020 (Відео затемнене) зображено, як чоловік (особа №2) вчиняє дії сексуального характеру шляхом ручної стимуляції статевих органів дівчини (особи №1).
На відеофайлі, який датований 18.02.2020 (Відео затемнене) зображено, як чоловік (особа №2) засунув до ротової порожнини дівчини (особи №1) свій статевий орган, тобто здійснив орогенітальний контакт з особою №1.
При відкритті папки «Графічні файли (цифрові фотографії)» мається папка «Intel 128 Gb, Раздел 1» у якій знаходиться дві папки з назвою «Путь неизвестен» та «СД 27.07.2024».
При відкритті папки «Путь неизвестен» містится папка «нарезанные файлы» при відкритті якої, на ній мається один фотофайл з назвою: «000012» (Nikon 74.94) файл jpg., на якому зображений чоловік, який своїм статевим органом торкається статевих органів дівчинки.
При відкритті папки «СД 27.07.2024» в ній мається 6-ть папок з назвами: «,4х», «.lubimka», «.S», «DCIM», «Download», «Pictures», «whatsapp».
При відкритті папки «.S» в ній мається папка «Фотик» з фотофайлами від 16.10.2017 в кількості 28шт., на яких зображена одна і та ж сама дівчина віком 9-10 років (особа №1), оголеною та з розвинутими ногами, також мається фото, на якому оголена дівчина (особа №1) сидить на статевому органі чоловіка (особи №2), який одягнений тільки у футболку синього кольору.
Також в даній папці маються фотофайли в кількості 178 шт., з зображенням малолітньої дитини (дівчинка), та чоловіка, а саме:
-фотофайл датований 24.03.2016 (3 фото) на якому зображена оголена дівчина з розсунутими ногами, та чоловік який своїми пальцями рук торкається її статевих органів, також зображені геніталії дівчини;
- фотофайл датований 30.06.2016 (4 фото) на якому зображена оголена дівчина з розсунутими ногами, та чоловік який своїми пальцями рук торкається її статевих органів;
- фотофайл датований 13.07.2016 (6 фото) на якому зображена оголена дівчина з розсунутими ногами, та чоловік який своїй палець засовує до її ротової порожнини, -фотофайл датований 19.07.2016 (4 фото) на якому ображена оголена дівчина з розсунутими ногами, та чоловік який своїми пальцями рук торкається її статевих органів;
- фотофайл датований 06.08.2016 (18 фото) на якому зображена оголена дівчина з розсунутими ногами, яка торкається своєю рукою власних геніталій, робить непристойні пози, крім того зображено як чоловік своєю рукою торкається її статевих органів.
- фотофайл датований 10.08.2016 (2 фото) на якому зображена оголена дівчина з розсунутими ногами, яка сидить на ліжку.
- фотофайл датований 25.08.2016 (2 фото) на якому зображена оголена дівчина, поруч чоловік, який торкається своїми пальцями рук її статевих органів.
- фотофайл датований 17.09.2016 (7 фото) на якому зображена оголена дівчина на лідку, та чоловік який своїм статевим органом торкається ії піхви, яку в області статевих органів торкається чоловік
- фотофайл датований 24.09.2016 (5 фото) на якому зображена оголена дівчина, яка лежить на ліжку, і поруч чоловік, який своїми пальцями рук торкається її піхви, також торкається своїм статевим органом її статевих органів.
- фотофайл датований 27.09.2016 (13 фото) на якому зображена дівчина, яка лежить на ліжку, одягнена лише у сіру футболку, поруч чоловік, який своїми пальцями рук торкається її статевих органів.
- фотофайл датований 04.10.2016 (2 фото) на якому зображені статеві органи малолітньої дівчини.
- фотофайл датований 06.10.2016 (2 фото) на якому зображені статеві органи малолітньої дівчини.
- фотофайл датований 22.10.2016 (12 фото) на якому зображена оголена дівчина, яка лежить на ліжку і з розсунутими ногами, з оголеними геніталіми, тобто фото статевих органів малолітньої дівчини.
- фотофайл датований 03.12.2016 (2 фото) на якому зображена оголена дівчина віком 8 років, яка у руках тримає рушник світлого кольору (позує).
- фотофайл датований 24.01.2017 (3 фото) на якому зображені статеві органи малолітньої дівчини та чоловічі пальці рук, які розсовують їх.
- фотофайл датований 05.03.2017 (2 фото) на якому зображені статеві органи малолітньої дівчини.
- фотофайл датований 04.05.2917 (2 фото) на якому зображено як чоловік ввів свій статевий орган до анального отвору малолітньої дівчини.
- фотофайл датований 19.05.2017 (2 фото) на якому зображені статеві органи малолітньої дівчини, біля яких чоловічі пальці рук.
- фотофайл датований 03.07.2017 (3 фото) на якому зображена оголена дівчина, яка лежить на ліжку розсунувши ноги, торкається своїми руками власних статевих органів, також біля ії статевих органів зображені чоловічі пальці рук .
- фотофайл датований 30.08.2017 (14фото) на якому зображена оголена малолітня дівчина, яка лежить на ліжку, робить непристойні пози, також зображено як чоловік своїм статевим органом торкається її піхви, піднімає дівчині ноги до гори, демонструючи її статеві органи.
- фотофайл датований 03.09.2018 (35 фото) на якому зображена оголена дівчина, яка перебуваючи на ліжку розсуває свої ноги, демонструючи свої статеві органи, робить різні пози.
-фотофайл датований 20.09.2018 (2 фото) на якому зображена оголена дівчина, яка лежить на ліжку у рожевій сукні, та зображено біля її статевих органів чоловічі пальці рук.
-фотофайл датований 05.02.2019 (4 фото) на якому зображена оголена дівчина, яка лежить на ліжку, яку в області статевих органів своїми пальцями рук торкається чоловік.
-фотофайл датований 25.03.2019 (6 фото) на якому зображена оголена малолітня дівчина.
- фотофайл датований 22.04.2019 (1 фото) на якому зображені статеві органи малолітньої дівчини.
- фотофайл датований 13.06.2019(3 фото) на якому зображена оголена дівчина, яка лежить на ліжку, і поруч чоловік, який своїми пальцями рук торкається її статевих органів.
- фотофайл датований 18.09.2019 (3 фото) на якому зображена оголена дівчина, яку в області грудей та статевих органів торкається чоловік своїми пальцями рук.
- фотофайл датований 17.02.2020 (6 фото) на якому зображена оголена дівчина, яка лежить на ліжку, і поруч чоловік, який своїм статевим органом торкається ії піхви.
Вищевказана карта пам'яті Micro SD з вищеописаними фото та відеофайлами (виявлених за результатами висновку судової комп'ютерно-технічної експертизи № СЕ- 19/121-25/3373-КТ від 01.04.2025 на твердотілому накопичувані 2,5 «Intel, model: SSDSC2KW128G8, 128Gb SATA s/n: PHLA915601XK128BGN» поміщена до того ж спеціального паперового конверт «Національна поліція України слідче Управління», який опечатаний печаткою «Харківське РУП №1 ГУНП в Харківській області «№61»(т. 2 а.с. 127-131).
Згідно висновку експерта № СЕ-19/121-25/3612-КТ від 30.04.2025, наданий на дослідження системний блок персонального комп'ютера в корпусі сірого кольору з написом «LG» на час проведення експертизи перебував у працездатному стані. Серед інформаційного вмісту жорсткого диску 3.5" Hitachi Deskstar HDS721680PLA380 80GB SATA S/N: ZE032RRN виявлено наступне: 968 відеофайлів у форматах *.mov, та*.mp4, 466 графічних файлів у форматах * jpg та *.nef, створені користувачем у період з 01.01.2017 по 01.07.2020. Серед інформаційного вмісту жорсткого диску 3.5" WD Caviar Blue WD10EALS-00Z8A0 1TB SATA S/N: WCATR5015929 виявлено наступне: 1729 відеофайлів у форматах *.avi, *.mov, та*.mp4, 136 графічних файлів у форматах *.jpg та *.jpeg, створені користувачем у період з 01.01.2017 по 01.07.2020. Серед інформаційного вмісту жорсткого диску 3.5" WD Caviar Green WD10EZRX-00A8LB0 1TB SATA S/N: WCCIU3401385 виявлено наступне: 979 відеофайлів у форматах *.avi, *.mov, ra*.mp4, 92 графічних файлів у форматі *.jpg, створені користувачем у період з 01.01.2017 по 01.07.2020. Графічних та відеофайлів, створених користувачем у період з 01.01.2017 по 01.07.2020 серед інформаційного вмісту твердотілого накопичувача інформації 2.5" SSD Samsung 860 EVO MZ-76E250 250GB SATA S/N: S4BFNZFN411017Х не виявлено. Інформація про атрибути та метадані виявлених файлів зведена в файли електронних таблиць формату «*.xlsx», які скопійовані на наданий носій інформації у каталог «СЕ-3612-КТ». Виявлені файли скопійовано на наданий носій інформації у каталог «СЕ-3612-КТ ЗвітReport_Files\files\» (т. 2 а.с. 132-140).
Відповідно до відомостей протоколу огляду відео- та фото- файлів за результатами висновку судової комп'ютерно-технічної експертизи від 06.05.2025, слідчим ОСОБА_30 в присутності законного представника потерпілої ОСОБА_9 , представника потерпілої - адвоката ОСОБА_17 та двох понятих було здійснено огляд відео- та фото- файлів, які були виявлені за результатами висновку судової комп'ютерно-технічної експертизи № CE-19/121-25/3610-КТ від 01.05.2025 в пам'яті мобільного телефону "Xiaomi Redmi Note 10 Pro" IMEI-1: НОМЕР_4 , IMEI-2: НОМЕР_5 модель: M2101K6G S/N: НОМЕР_6 та огляд відео- та фото- файлів, які були виявлені за результатами висновку судової комп'ютерно-технічної експертизи №СЕ-19/121-25/3612-КТ від 30.04.2025 (системний блок «LG»), а саме інформації з носіїв які були демонтовані з корпусу СБПК- твердотілого накопичувача 2,5 "SSD Samsung 860 EVO MZ-76E250 250GB SATA S/N:S4BFNZFN411017X; жорсткого диску 3,5" Hitachi Deskstar HDS721680PLA380 80 GB SAYA S/N ZEO32RRN; жорсткого диску 3,5"WD Caviar Blue; жорсткого диску 3,5"WD Caviar Green, які були вилучені під час огляду місця події за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час проведення огляду встановлено наступне.
Об'єктом огляду є відео- та фото- файли, які були виявлені в пам'яті мобільного телефону "Xiaomi Redmi Note 10 Pro" та після проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи записано на DVD-R оптичний диск, який упакований до паперового конверту, обклеєний паперовою биркою з відбитком печатки №30 Харківського НДЕКЦ МВС України та підписом експерта ОСОБА_36 .
При відкритті оптичного диску мається папка з назвою «СЕ-3610-КТт» при відкритті якої маються дві папки «На думку експерта» та «Питання 2». При відкритті папки «На думку експерта» мається дві папки з тзвою «Графічні файли.files» та «Графічні файли (1-5000))».
При відкритті папки ««Графічні файли.files» в папці «Images» маються 127 фотознімків малолітньої дитини, а саме дівчини віком приблизно від 8 до 11 років, зовні схожої на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка оголена, з роздвинутими ногами демонструючи власні геніталії, яких торкається чоловіча рука та оголений чоловічий статевий орган торкається її геніталій. Дані фотознімки не датовані.
Об'єктом огляду є відео- та фото- файли, які були виявлені на носіях, монтованих з корпусу СБПК (системного блоку «LG»), та після проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи записано на флешкарту пам'яті форм-фактору MicroSD «Goodram М1АА 128 GB MicroSDXC» , який упакований до паперового конверту, обклеєний паперовою биркою з відбитком печатки №30 Харківського НДЕКЦ МВС України та підписом експерта ОСОБА_37 .
При відкритті флешкарти пам'яті форм-фактору MicroSD «Goodram М1АА 128 GB MicroSDXC» мається каталог «/СЕ-3612-КТ» при відкритті якого мається папка «Звіт» у якій мається папка «Report_Files» з папками «Files», «Interp_video», «res», «screen_captures», «thumbnails», «video thumbnails» та ссилки.
При відкритті папки «Files» маються 1502 елементи, а саме фото- та відео- файли побутового характеру, сексуального характеру ( ІНФОРМАЦІЯ_6) за участю неповнолітніх, також мається фото- та відео- файли за участю неповнолітньої дитини, а саме дівчини зовні схожої на ОСОБА_10 , віком від 8 до 12 років, відносно якої вчиняються дії сексуального характеру, а саме: 112 недатованих фото; 23.03.2016 - 6 фото; 30.06.2016 - 10 фото; 06.07.2016 - 2 відео; 13.07.2016 - 12 фото + 2 відео; 19.07.2016 - 8 фото; 06.08.2016 - 34 фото+2 відео; 10.08.2016 - 4 фото; 25.08.2016 - 4 фото + 4 відео; 30.08.2016 - 4 відео; 17.09.2016 - 14 фото; 27.09.2016 - 10 фото + 2 відео; 27.09.2016 - 26 фото; 04.10.2016 - 4 фото; 06.10.2016 - 4 фото + 2 відео; 22.10.2016 - 24 фото; 11.11.2016 - 2 відео; 03.12.2016 - 4 фото; 24.01.2017 - 6 фото; 05.03.2017 - 4 фото; 04.05.2017 - 4 фото; 19.05.2017 - 4 фото; 03.07.2017 - 10 фото; 30.08.2017 - 28 фото; 03.09.2018 - 70 фото (початок вересня); 20. 09.2018 - 4 фото; 15.11.2018 - 2 відео; 05.02.2019 - 8 фото (початок лютого); 25.03.2019 -12 фото + 2 відео; 22.04.2019 - 2 фото; 13.06.2019 - 6 фото; 18.09.2019 - 6 фото; 17.02.2020 - 14 фото; 18.02.2020 - 2 відео.
На даних фото-та відео-файлах у період з 24.03.2016 по 18.02.2020 зафіксовано, як чоловік (особа №1), знаходячись на дивані у житловій кімнаті, вчиняє розпусні дії сексуального характеру ( своїми пальцями рук торкається її статевих органів малолітньої особи (особа №2) , статевим органом торкається статевих органів, також здійснює орогенітальний та аногенітальний контакт з особою №2.
На даних фото- та відео- файлах зображена одна і таж сама дівчина приблизно віком від 8 до 12 років, крім того всі фото зроблені у одній і тій же кімнаті, також мається декілька фото у ванній кімнаті.
В папці під назвою «thumbnails» маються 466 фото-файлів (без дати), на яких зображена оголена малолітня особа, тобто дівчина віком 8-12 років зовні схожа на потерпілу ОСОБА_10 , яка знаходиться на дивані у житловій кімнаті, де своїми пальцами рук торкаєжться власних геніталій, також зображено як чоловік своїми пальцами рук та своїм статевим органом торкається її статевих органів.
Крім того, маються 350 фото-файлів, на яких зображено, як в період з 30.06.2016 по 18.02.2020 чоловік (особа №1), знаходячись на дивані у житловій кімнаті вчиняє розпусні дії сексуального характеру ( своїми пальцями рук торкається статевих органів малолітньої особи дівчини віком 8-11 років, зовні схожу на ОСОБА_10 (особа №2) , статевим органом торкається її статевих органів, також здійснює орогенітальний та аногенітальний контакт з особою №2 - дані фото кількості 350 шт. тіж самі, до і в папці «Files».
Вищевказані відео- та фотофайли надаються для огляду законному представнику потерпілої ОСОБА_9 , після огляду яких остання пояснила, що на наданих їй для огляду відео- та фото- файлах зображена донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також на відео, зображений чоловік, а саме її колишній чоловік ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого вона впізнала за статурою, за волосяним покровом його тіла, за пальцями рук. Крім того, ОСОБА_9 пояснила, що на всіх відео- та фото- файлах зображена їх кімната, у якій вони мешкали, коли перебували з ОСОБА_33 у шлюбі за адресою: АДРЕСА_1 . Кімнату впізнала, за меблями, за ковдрами, за речами, за постільною білизною, за одягом доньки, за іграшками та всіма предметами побуту, за одягом ОСОБА_15 .
Крім того, ОСОБА_9 пояснила, що вищевказані фото- та відеофайли, оголеної її доньки ОСОБА_10 , які були виявлені в пам'яті телефону "Xiaomi Redmi Note 10 Pro" та в накопичувачах системного блоку «LG» аналогічні тим, що були їй надані для огляду 11.04.2025, які були виявлені за результатами висновку судової комп'ютерно-технічної експертизи СЕ-19/121-25/3373-КТ від 01.04.2025 на твердотілому накопичувані 2,5 «Intel».
Вищевказаний DVD-R оптичний диск та флешкарта пам'яті формфактору MicroSD «Goodram М1АА 128 GB MicroSDXC» з вищеописаними фото- та відео- файлами поміщені до тих самих паперових конвертів, які в подальшому опечатані печаткою «Харківське РУП №1 ГУНП в Харківській області «№61» та підписами учасників даної процесуальної дії.
Цей протокол огляду відео- та фото- файлів за результатами висновку судової комп'ютерно-технічної експертизи від 06.05.2025 підписаний законним представником потерпілої ОСОБА_9 , представником потерпілої - адвокатом ОСОБА_17 та двома понятим без будь-яких зауважень та учасники проведення цієї слідчої дії доповнень не мали (т.2 арк.141-145)
При цьому, під час свого допиту в суді першої інстанції законний представник потерпілої ОСОБА_9 підвередила, що під час досудового розслідування за її участі провадився огляд фото- та відео- файлами за зазначених вище обставин.
Окрім цього, враховуючи, що обвинуваченийОСОБА_7 разом із ОСОБА_9 тривалий час перебували у шлюбних відносинах, а саме з 2014 року, та мешкали разом в одній квартирі, колегія суддів ставиться критично до апеляційних доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_9 помилково впізнала обвинуваченого на відеозаписах та фотоматеріалів, які були оглянуті за її участю11.04.2025 та від 06.05.2025.
Належить також зазначити, що норми чинного кримінального процесуального закону не містять вимог щодо обов'язкової участі підозрюваного при огляді слідчим предметів, які були вилучені під час досудового розслідування.
Апеляційний суд також враховує, що вищезазначені відео- та фотофайли, які були виявлені на твердотілому накопичувачі 2,5 «Intel, model: SSDSC2KW128G8, 128Gb SATA s/n: PHLA915601XK128BGN, були досліджені під час судового розгляду та судом першої інстанції встановлено, що їх відомості з яких вбачається 42 епізоди дій ОСОБА_7 сексуального характеру по відношенню до малолітньої ОСОБА_10 , з чим також погоджує і колегія суддів.
Крім того, колегія суддів зазначає, що обвинувачений не подавав письмових клопотань та не наполягав на призначенні будь-яких судових експертиз відеозаписів та фотоматеріалів під час судового розгляду, що долучені до матеріалів справи,а також змінив свою процесуальну позицію в судовому засіданні від 08.10.2025, визнавши себе винним за пред'явленим обвинуваченням.
Колегія суддів також враховує, що під час апеляційного розгляду сторона захисту також не заявляла відповідних клопотань.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
За змістом ч. 1 ст. 242, п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України, експертиза проводиться, якщо для з'ясування обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
У ч. 2 ст. 242 КПК України передбачено перелік обставин, для встановлення яких проведення експертизи є обов'язковим.
Отже, враховуючи вищезазначені відомості досліджених під час судового розгляду відео- та фотофайлів, протоколів огляду від 11.04.202, від 24.04.2025 та від 06.05.2025, показань потерпілої ОСОБА_10 ,законного представника потерпілої ОСОБА_9 , а також пояснень обвинуваченого, на переконання колегії суддів, у суду першої інстанції були відсутні процесуальні підстави для призначення судових експертиз відеозаписів та фотоматеріалів, які були вилучені при огляді місця події від 01.02.2025 за місцем мешкання ОСОБА_7 , оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей для встановлення фактичних обставин у цьому кримінальному провадженні, які не підлягаю спеціальних знань.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні доводи обвинуваченого щодо неправильного встановлення фактичних обставин кримінального провадження, у тому числі про неврахування судом висновку судово-медичної експертизи №09-230/2025, та непризначення судових експертиз відео- та фотофайлів, долучених до справи, є суб'єктивними та безпідставними.
Щодо інших доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 про незаконність оскарженого вироку колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Бюрг та інші проти Франції», «Гору проти Греції №2»).
Зазначені висновки також повністю узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, що мітяться в постанові від 06.03.2024 у справі №760/205/21, згідно яких, приписи статей 370, 419 КПК України, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зобов'язують суд обґрунтовувати своє рішення, не можна тлумачити як такі, що вимагають детальної відповіді на кожен аргумент, а питання про те, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання належного обґрунтування, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Таким чином, колегія суддів констатує, що у даному конкретному випадку суд першої інстанції дослідивши докази надані сторонами кримінального провадження, оцінивши кожний доказ за своїм внутрішнім переконанням, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_7 за пред'явленим обвинуваченням.
Належить також зазначити, що ч.2 ст. 17 КПК України передбачає, що винуватість особи має бути доведена «поза розумним сумнівом». Стандарт доведення винуватості «поза розумним сумнівом» полягає у тому, що за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, які були досліджені в суді, можливо дійти висновку про те, що встановлена під час судового розгляду сукупність обставин, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка була предметом судового розгляду, крім того, що кримінальне правопорушення вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Колегія суддів звертає увагу, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Кожен доказ має підтверджувати певну обставину, яка має значення для конкретного кримінального провадження, і лише сукупність усіх доказів, оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, у своєму взаємозв'язку доводять винуватість чи невинуватість особи. Тобто, суд робить свій висновок не на окремо взятому доказі, а на сукупності доказів (як прямих, так і непрямих), які доповнюють та уточнюють один одного.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вмотивованого та обґрунтованого висновку, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.153 КК України (в редакції 01.06.2010); ч.4 ст.152 КК України (в редакції 06.12.2017); ч.4 ст.152 КК України (в редакції 06.12.2017); ч.4 ст.152 КК України (в редакції 06.12.2017); ч.6 ст.152 КК України (в редакції 19.12.2019); ч.2 ст.156 КК України (в редакції 25.09.2008); ч.2 ст.156 КК України (в редакції 14.03.2018), оскільки у вироку суду першої інстанції в повній відповідності до вимог ч. 3 ст. 374 КПК України наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 за пред'явленим обвинуваченням, які суд дослідив та оцінив із дотриманням положень ст. 94 КПК України.
В основу обвинувального вироку покладено виключно ті докази, що не викликають сумнівів у їхній достовірності. Зі змісту вказаного вироку вбачається, що суд першої інстанції у мотивувальній частині вироку виклав формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, встановив і зазначив дату, місце та спосіб вчинення злочинів.
Судом першої інстанції повністю дотримані вимоги чинного законодавства, досліджено усі обставини кримінального провадження та оцінено надані докази з точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку, можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, оскільки стороною захисту не доведено наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, з урахуванням доводів, наведених в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_7 .
Тобто, апеляційні доводи обвинуваченого не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності в його діях останнього складів інкримінованих йому злочинів, у тому числі за ч.4 та ч.6 ст. 152 КК України, а тому, на переконання колегії суддів, така позиція апелянтів пов'язана з обраним способом захисту, що обумовлює необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_7 .
Отже, версія та доводи сторони захисту про незгоду з оскаржуваним вироком в частині визнанням ОСОБА_7 винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суперечливість та відсутність достовірних доказів на підтвердження його вини за пред'явленим обвинуваченням мають суто суб'єктивний і безпідставний характер.
Водночас, при обґрунтуванні вини ОСОБА_7 за пред'явленим обвинуваченням, судом першої інстанції враховано відомості довідки про результати проведення психофізіологічного опитування ОСОБА_7 із використанням поліграфа від 01.02.2025, з чим не може погодитись колегія суддів, враховуючи наступне.
Так, положеннями ст. 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
За визначенням поліграф (детектор брехні) є різновидом психофізіологічної апаратури і являє собою комплексну багатоканальну апаратну методику реєстрації змін психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред'явлення за спеціальною схемою певних психологічних стимулів. Аналіз інформації, отриманої від людини в процесі опитування за допомогою поліграфа, дає змогу одержувати необхідну орієнтувальну інформацію та виявляти ту, яку людина приховує.
Тобто фахівець-поліграфолог може лише констатувати, що людина дає певну фізіологічні реакцію на запитання. Натомість, поліграфолог не може бути безперечно впевненим, на що саме відбулася реакція у людини.
Як вбачається з відомостей судового провадження, за дорученням слідчим СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_30 , в порядку ст.40 КПК України, 01.02.2025 спеціалістом-криміналістом оперуповноваженим УКР ГУНП в Харківській області ОСОБА_38 було проведено опитування ОСОБА_7 із використанням семиканального поліграфа «Рубікон», за наслідком якого було складено довідку про результати проведення психофізіологічного опитування із використанням поліграфа від 01.02.2025 (т.2 арк.61-65).
Відповідно до ч.1 ст.243 КПК України, експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження.
Отже, з відомостей долученої довідки про результати опитування з використанням поліграфа від 01.02.2025 вбачається, що психофізіологічне дослідження стосовно ОСОБА_7 проведено неналежною особою - спеціалістом-криміналістом ОСОБА_38 , який не є атестованим судовим експертом і не має кваліфікації експерта-поліграфолога, а також з метою причетності підозрюваного ОСОБА_7 до вчинених злочинів стосовно малолітньої потерпілої ОСОБА_39 .
При цьому чинним кримінальний процесуальним законодавством не передбачено перевірки показань особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, із застосуванням спеціального технічного засобу - поліграфа (детектора брехні) та використання отриманих даних як доказу.
Така правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №234/4850/17, від 26.01.2023 у справі №183/3452/19, від 09.11.2023 у справі №344/17154/18, від 25.03.2025 у справі №127/2822/18.
Крім того, в матеріалах цього судового провадженні відсутні відомості про проведення стосовно ОСОБА_7 психолого-психіатричної експертизи з використанням комп'ютерного поліграфа, яка може бути врахована судом лише у разі, якщо її висновок не суперечить обставинам, установленим під час судового засідання, й узгоджується з іншими доказами у справі.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, при доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 за пред'явленим обвинуваченням, помилково послався на відомості довідки про результати опитування з використанням поліграфа від 01.02.2025, оскільки чинним кримінальний процесуальним законодавством не передбачено перевірки показань із застосуванням спеціального технічного засобу - поліграфа (детектора брехні) та використання отриманих даних як доказу у розумінні вимог ст. 84 КПК України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити оскаржуваний вирок.
Згідно п.4 ч.1 ст.408 КПК України, суд апеляційної інстанції змінює вирок в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
За таких обставин, колегія суддів висновку щодо необхідності зміни оскаржуваного вироку на підставі п.2 ч.1 ст.407, п.4 ч.1 ст.408 КПК України, шляхом виключення з його мотивувальної частини посилання суду першої інстанції на довідку про результати проведення психофізіологічного опитування ОСОБА_7 із використанням поліграфа від 01.02.2025, як на доказ сторони обвинувачення, що підтверджує вину ОСОБА_7 за пред'явленим обвинуваченням.
Перевіряючи вирок в межах апеляційних скарг сторони захисту в частині правильності призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції достатньо та правильно врахував ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненим ним злочинів, відомості про особу обвинуваченого, а також відсутність обставин, що пом'якшують покарання ,та наявність обтяжуючих покарання обставин.
Згідно вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
У відповідності до ст. 65 КК України та роз'яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Відповідно до статей 3 і 27 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, право на життя є невід'ємним правом людини, ніхто не може бути свавільно його позбавлений.
Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи охорони дитинства.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.
Статтею 10 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.
Згідно зі ст. ст. 19, 34 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою ВРУ №789ХІІ від 27.02.1991, держава повинна вживати всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного і психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину. Держава зобов'язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації і сексуальних розбещень.
Статтею 34 цієї Конвенції встановлено, що держава зобов'язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень.
Стаття 52 Конституції України встановлює, будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом.
Конвенція про права дитини вважає завданням кожної держави надати дитині такий захист і піклування, які необхідні для її гаразду, захистити дитину від усіх форм дискримінації або покарання, фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, недбалого і брутального поводження та експлуатації, забезпечити їй здоровий розвиток тощо.
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання ОСОБА_7 , суд першої інстанції діяв з дотриманням вимог ст.ст.50, 65 КК України, а саме.
Так, інкриміновані ОСОБА_7 кримінальні правопорушення, відповідно до ст.12 КК України, є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, спрямованими проти статевої недоторканності та свободи потерпілої.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставинами, які обтяжують покарання, відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України є вчинення злочину повторно, вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини та вчинення злочину щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.
Колегія суддів також не погоджується з апеляційними доводам захисника щодо наявності таких пом'якшуючих покарання обставин, відповідно до ст.66 КК України, як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки матеріали судового провадження не містять відповідних відомостей та під час судового розгляду в судах першої і апеляційної інстанції обвинувачений частково визнавав свою вину за пред'явленим обвинуваченням.
З відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_7 вбачається, що має вищу освіту, розлучений, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , на військову службу під час мобілізації не був призваний, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на стаціонарному лікування в КНП ХОР «ОКПЛ №3» у період з 01.01.2012 по 05.02.2025 не перебував (т.2 арк.152-159).
Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 16.05.2025 року, ОСОБА_7 позбавлено батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 арк.171-181).
З характеристики Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на ув'язненого ОСОБА_7 вбачається, що він характеризується задовільно (т.2 а.с.160).
Згідно довідки Комунального підприємства «Харківпасс» від 10.03.2025 №10/03-3 ОСОБА_7 працює у комунальному підприємстві «Харківпасс» з 03.12.2019 по теперішній час на посаді адміністратора систем. З 01.04.2022 з ОСОБА_7 призупинено трудовий договір (т.2 арк.161). За місцем роботи також характеризується задовільно (т.2 арк.161 зв.бік).
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 214 від 24.03.2025, ОСОБА_7 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_7 перебував поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Крім того, ОСОБА_7 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Згідно анамнезу життя ОСОБА_7 в даній експертизі вказано, що він вважає себе психічно здоровим, в лікарнях з приводу психічних захворювань не лікувався, обтяжену спадковість психічними захворюванням заперечує, військову службу не проходив через захворювання, не пов'язане з психічним (т.2 арк. 173-175).
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 01.05.2025 було зобов'язано філію Державної установи "Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служюи України" у Харківській та Луганській областях повідомити про стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_7 .
Згідно листа філії Державної установи "Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України" у Харківській та Луганській областях від 30.05.2025 №1228/26.10/ХК-25-вих., загальний стан здоров'я ОСОБА_7 задовільний (т.1 арк.138-139 ).
Апеляційні доводи сторони захисту про зайву суворість призначеного ОСОБА_7 покарання за вчинений особливо тяжкий злочин за ч. 6 ст. 152 КК України (в редакції від 19.12.2019) у виді довічного позбавлення волі, на думку колегії суддів, - є безпідставними, оскільки згідно відомостей кримінального провадження та доводів поданих апеляційних скарг, об'єктивно відсутні нові обставини, що пом'якшують призначене покарання та вказують на його невиправдану суворість і несправедливість.
Крім того, питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання тощо.
Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням всіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
Разом із тим, дискреційні повноваження суду щодо призначення покарання або прийняття рішення про звільнення від його відбування мають межі, визначені змістом статей 409, 414 КПК України, які передбачають повноваження суду апеляційної інстанцій скасувати або змінити судове рішення у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, зокрема, коли покарання за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покаранням та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Як зазначено у ч.1 ст. 64 КК України, довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених КК України, якщо суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк.
Обставиною, яка зумовлює призначення покарання у виді довічного позбавлення волі і водночас вказує на неможливість досягнення мети покарання шляхом застосування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, є надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину і особи, яка його скоїла.
Надзвичайність суспільної небезпеки вчиненого злочину визначається сукупністю усіх зібраних у кримінальному провадженні даних, які стосуються вчиненого злочину, особи винного і обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Колегія суддів враховує фактичні обставини кримінального провадження, а саме те, що тривалість протиправних відносин сексуального характеру стосовно малолітньої дитини, а саме з 2016 року по 2020 рік, кількість епізодів вчинених злочинів- 42, ступінь тяжкості та суспільного небезпечності злочину за ч. 6 ст. 152 КК України (в редакції від 19.12.2019), вищезазначені відомості про особу обвинуваченого, а також ураховує, що зґвалтування особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, є одним із найнебезпечніших кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканності, оскільки заподіює шкоду здоров'ю малолітньої дитини та неповнолітньої особи, негативно впливає на її нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції призначив ОСОБА_7 покарання, яке буде необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання скоєння ним, а також іншими особами, нових кримінальних правопорушень, а апеляційні доводи сторони захисту щодо явно несправедливого покарання є формальними, оскільки в своїй апеляційній скарзі обвинувачений та захисник фактично не обґрунтували, в зв'язку з чим пом'якшення покарання може позитивно вплинути на процес виправлення обвинуваченого.
Отже, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, відомостей про особу обвинуваченого, відсутністю обставин, що пом'якшують покарання, фактичних обставин за цим кримінальним провадженням, наведених в оскаржуваному вироку, невідворотність спричинених наслідків, на думку колегії суддів, призначення покарання ОСОБА_7 , в тому числі із застосовуванням положень ст.69 КК України, чи будь-якого іншого пом'якшення покарання, не буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, а також не буде відповідати вимогам статей 50, 65 КК України.
За таких обставин, колегією суддів не встановлено правових підстав для скасування чи зміни оскаржуваного вироку за апеляційними доводами, зазначеними в апеляційних скаргах обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , а також наданих стороною захисту під час апеляційного розгляду.
При цьому, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були би підставами для скасування чи зміни судового рішення при перевірці цього кримінального провадження, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 ч. 1 п. 2, ст.408 ч.1 п.4, ст.ст. 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Київського районного суду м.Харкова від 10 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_7 - змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду першої інстанції на довідку про результати проведення психофізіологічного опитування із використанням поліграфа ОСОБА_7 від 01 лютого 2025 року, як на доказ сторони обвинувачення, що підтверджує вину ОСОБА_7 за пред'явленим обвинуваченням.
В решті вирок Київського районного суду м.Харкова від 10 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий -
Судді :