Справа № 644/2597/26 Слідчий суддя - ОСОБА_1
1-кс/644/389/26 Доповідач - ОСОБА_2
Апеляційне провадження № 11-сс/818/431/26
Категорія: у порядку КПК України
06 квітня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Харкова від 13 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025221180001650 від 29 листопада 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України,
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Харкова від 13.03.2026 задоволено частково клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 450 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 497 600 грн.
Відмовлено у задоволенні іншої частини клопотання.
Надано підозрюваному строк - п'ять днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави для внесення коштів на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надання документу, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Покладено на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на два місяці наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування;
2) не відлучатися із міста Полтава без дозволу слідчого, прокурора або суду, за винятком необхідності явки до слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання чи місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Не погодившись з вказаною ухвалою, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, із визначенням розміру застави в сумі 12 000 000 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, прокурор зазначає, що ухвала слідчого судді незаконна та підлягає скасуванню, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Зазначає, що 12.03.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, за частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України.
У ході досудового розслідування було зібрано достатньо доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_7 інкримінованих кримінальних правопорушень.
Посилається, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, яким можливо запобігти лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави саме у розмірі 12 000 000 грн.
Звертає увагу, що стосовно ОСОБА_7 направлений до суду обвинувальний акт у вчиненні тотожних кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України, який розглядається в Індустріальному районному суді м. Харкова, де встановлено нанесення збитку державі у розмірі 7 491 941 грн.
На переконання прокурора, необхідно визначити розмір застави, який перевищує визначений КПК України та завданий загальний матеріальний збиток у розмірі 1 440 000 грн і при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави в сумі 12 000 000 грн, який забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 та зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Вищевказаний розмір застави прокурор вважає таким, що не буде завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки в ході моніторингу майнового та сімейного стану підозрюваного встановлено, що ним в 2025 році відчужено ряд майна на користь своїх близьких родичів.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення підозрюваного та його захисника, які проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечували, та пояснили, що підозрюваний, покладені на нього слідчим суддею процесуальні обов'язки, виконує належним чином, має на утримання родину, є інвалідом ІІІ групи, заявлений прокурором розмір застави, є завідомо непомірним для нього та не відповідає його майновому стану, перевіривши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, СВ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025221180001650 від 29.11.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України.
12.03.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, за частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України.
Звертаючись із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилався на те, що органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України та наявні достатні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням альтернативного запобіжного заходу - застави у розмірі 12 000 000 грн.
Слідчий вважав, що інший розмір застави не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 обовязків, передбачених КПК України.
Задовольняючи частково клопотання слідчого та застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя оцінюючи сукупність обставин, а саме: наданих органом досудового розслідування доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення інкримінованих йому злочинів, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України та дані, що характеризують особу підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави.
Разом з цим, слідчий суддя дійшов висновку, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України.
Визначаючи підозрюваному розмір застави у розмірі 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 497 600 грн, слідчий суддя врахував особу підозрюваного ОСОБА_7 , його майновий стан, міцність соціальних зв'язків та вважав, що такий розмір застави достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України, те не буде завідомо непомірним для підозрюваного.
З такими висновками слідчого судді погоджується й суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Прокурор у поданій апеляційній скарзі не оскаржує прийняте слідчим суддею рішення в частині підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді застави, проте, вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави у сумі 1 497 600 грн не зможе забезпечити належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу
Частиною 5 цієї статті передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у виді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010.
У цій справі, Суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Суд апеляційної інстанції вважає, що вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу та визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178, 182 КПК України та дійшов обґрунтованого висновку про визначення розміру застави у 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 497 600 грн, який здатний забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків, передбачених частини 5 статті 194 КПК України і є достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
У зв'язку із наведеним, апеляційний суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та відсутності підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги прокурора.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції роз'яснює, що у разі порушення підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, прокурор не позбавлений можливості звернутися до слідчого судді з клопотанням про зміну застосованого до підозрюваної запобіжного заходу.
Керуючись статтями 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Харкова від 13 березня 2026 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: