Іменем України
10 березня 2026 року м. Кропивницький
справа № 390/2370/24
провадження № 22-ц/4809/226/26
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,
при секретарі - Зайченко В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кривонос Андрій Ілліч, на рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2025 року (суддя Гершкул І.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про визнання права в порядку спадкування,-
встановив:
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що її батько - ОСОБА_3 , з 1980 року був членом колгоспу імені Карла Маркса Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. 12.01.1993 року відповідно до Розпорядження представника Президента України за №16 зареєстровано КСП ім. Карла Маркса, а в подальшому проведено розпаювання земель, проте ОСОБА_3 з невідомих причин до списку громадян - членів КСП, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, не включено. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті спадщину прийняли вона, його дружина - ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та син - ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Вказала, що вона може претендувати на частки у праві власності на земельну ділянку, а саме на частки у праві власності, що належала її батькові ОСОБА_3 (спадкоємцем якого на 1/6 частку був його син ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових справ, на 1/12 частку була його мати ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав) та на частки у праві власності на земельну ділянку, що належала її матері ОСОБА_4 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових справ. У зв'язку з відсутністю у неї документів, що посвідчують право власності на зазначене спадкове майно, нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій.
Посилаючись на ці обставини, позивач просила визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на земельну частку (пай), в розмірі 7,04 га умовних кадастрових гектарів, із земель колишнього колективного підприємства імені Карла Маркса, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за рахунок земель комунальної власності Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області; визнати за нею право на земельної частки (паю), в розмірі 7,04 га умовних кадастрових гектарів, із земель колишнього колективного підприємства імені Карла Маркса, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за рахунок земель комунальної власності Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (1/4 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , та в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ).
Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 07 січня 2025 року до участі у справі залучено в якості третьої особи - ОСОБА_2 .
Рішенням Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційний скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Доводи апеляційної скарги повторюють зміст позовної заяви.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , яке видане повторно 05.04.2024 року Кропивницьким відділом державної реєстрації актів цивілного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №19, де батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.12).
10.01.1995 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 уклали шлюб, про що виконавчим комітетом Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області складено актовий запис №1, подружжя отримало спільне прізвище '' ОСОБА_8 '', що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00046634568 від 22.08.2024 року (а.с.139-140).
06.11.2001 року розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , після державної реєстрації дружині присвоєно прізвище ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , яке видане повторно 23.08.2017 року Кіровоградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис №84 (а.с.14).
15.03.2002 року ОСОБА_10 та ОСОБА_9 уклали шлюб, подружжя отримало спільне прізвище '' ОСОБА_11 '', що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , яке видане 15.03.2002 року Веселівською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області, актовий запис №6 (а.с.15).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане 13.07.1993 року Аджамською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області, актовий запис №45 (а.с.16).
Протокол №17 засідання правління колгоспу імені Карла Маркса Кіровоградського району від 21.12.1992 року свідчить, що було проведено засідання правління колгоспу та вирішено провести збори по трудових колективах про розпаювання земель колгоспу та перереєстрацію на колективне сільськогосподарське підприємство. Паювання земельних угідь, тобто визначення частки кожного члена колективу, мають наявні на 01.01.1993 року члени колгоспу (а.с.20-22).
Розпорядженням представника Президента України №16 від 12.01.1993 року зареєстровано колективне сільськогосподарське підприємство імені К. Маркса за адресою: с. Аджамка Кіровоградського району Кіровоградської області (а.с.23).
Листами Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №29-11-0.331-3896/2-23 від 14.11.2023 року та №963/290-4 повідомлено, що за наявною інформацією відділу державний акт на право колективної власності на землі КСП імені Карла Маркса Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області зареєстрований 07.02.1997 року №21 серія КР №000021 та згідно списку громадян членів КСП імені Карла Маркса Оленич Володимир ОСОБА_12 не значиться. Згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 , як член КСП імені Карла Маркса, на території Аджамської сільської ради Кіровоградськогорайону Кіровоградської області сертифікат на право на земельну частку (пай) не отримував (а.с.27-28).
Постановою державного нотаріуса Другої знам'янської державної нотаріальної контори Кіровоградської області від 20.08.2024 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_5 , на частку у праві власності на земельну ділянку, що належала батькові спадкодавця - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на частку у праві власності на земельну ділянку, що належала матері спадкодавця - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на спадкове майно (а.с.29-30).
Довідка №1116 від 20.12.2023, видана виконкомом Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, свідчить, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований і проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На момент його смерті разом із ним за вищевказаною адресою були зареєстровані та проживали: дружина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Заповіт від імені померлого не посвідчувався (а.с.123).
На запит суду Кропивницькою державною нотаріальною конторою Кіровоградської області надано лист №799/01-09 від 17.12.2024 року, яким повідомлено, що після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , заяв про прийняття спадщини та про відмову від прийняття спадщини не подавалося, свідоцтв про право на спадщину не видавалося, спадкова справа не заводилася. У зв'язку з тим, що спадковий реєстр створено в 2002 році, для більш повної інформації рекомендовано звернутися до Державного нотаріального архіву в Кіровоградській області, а також надано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якої з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва звернулася ОСОБА_2 . Спадкоємцем за законом є також син спадкодавиці ОСОБА_5 . Свідоцтво про право на спадщину на частку житлового будинку видано ОСОБА_2 (а.с.51-78).
На запит суду Другою знам'янською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області надано копію спадкової справи №238/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , з якої вбачається, що з заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частку у праві власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами видано ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на земельну ділянку не видавалося (а.с.79-185).
На запит суду Державним нотаріальним архівом у Кіровоградській області надано лист №25/01-21 від 23.01.2025 року, яким повідомлено, що відповідно до алфавітних книг спадкових справ свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не видавалося, заповіт не посвідчувався (а.с.191).
На запит суду Державним архівом Кіровоградської області надано лист №130/258/01-40 від 16.05.2025 року та Протокол №1 звітно-виборних зборів уповноважених колгоспників колгоспу імені Карла Маркса Кіровоградського району від 06.02.1993 року, з якого вбачається затвердження рішень правління колгоспу про виробіток мінімуму трудової участі за 1992 рік. Вирішено, що колгоспники, які не виробили мінімуму трудової участі за 1992 рік без поважної причини позбавляються оплачуваної відпустки, премій і доплат по результатах року на 100%, механізатори позбавляються 25% доплати за стаж, зокрема до даного списку увійшов ОСОБА_3 (т.1 а.с.210-225).
Встановивши дані обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що позивачкою не надано належних, допустимих і достатніх доказів, які беззаперечно свідчать, що ОСОБА_3 набув за життя право на земельну частку (пай), а саме доказів його перебування в членах КСП на час паювання, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Правовідносини, що є предметом розгляду у цій справі, виникли до набрання чинності ЦК України, отже для вирішення цієї справи підлягають застосуванню норми ЦК Української РСР.
Відповідно до положень статті 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Згідно зі статтею 525 ЦК Української РСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» колективне сільськогосподарське підприємство (далі - підприємство) є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визначено, що підприємство створюється за бажанням громадян на добровільних засадах на їх загальних зборах. Створення підприємства не обумовлюється будь-якими рішеннями державних, господарських та інших органів.
Членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів (частина перша статті 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»). Отже, членство у колективному сільськогосподарському підприємстві не виникає автоматично, воно може виникнути лише внаслідок волевиявлення особи стати членом такого підприємства та оформлення в установленому статутом порядку свого статусу.
Відповідно до Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, зокрема пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Стаття 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначає, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, якіотримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) (стаття 2 Закону).
Згідно зі статтею 5 ЗК України земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств.
Згідно із статтею 23 ЗК України право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.
Отже, громадянин України - член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Під час вирішення спору про спадкування права на земельну частку (пай) суд має перевірити документ, що посвідчує таке право, яким є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин ЗК України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».
У постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року № 294/1094/17 зазначено, що головним критерієм для одержання права на земельну частку (пай) є факт членства громадянина в колективному сільськогосподарському підприємстві на момент реєстрації державного акта на право колективної власності на землю. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 685/1373/17, від 15 червня 2021 року у справі № 743/961/20.
У постанові Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі № 175/2757/21 вказано, що право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов:
- одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю;
- перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта;
- включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.
Вказаний висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 02 березня 2020 року у справі № 573/813/19-ц, від 13 травня 2020 року у справі № 627/66/17, від 20 травня 2020 року у справі № 384/642/17, від 02 вересня 2020 року у справі № 530/311/19, від 22 жовтня 2020 року у справі № 149/2978/18, від 16 грудня 2020 року у справі № 637/672/19-ц, від 23 грудня 2020 року у справі № 609/1117/18, від 16 червня 2021 року у справі № 137/1642/19.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
В якості єдиного доказу, що ОСОБА_3 був членом колгоспу імені Карла Маркса позивачем надано Протокол №1 звітно-виборних зборів уповноважених колгоспників колгоспу імені Карла Маркса Кіровоградського району від 06.02.1993 року.
Проте, суд розцінив його як неналежний доказ, з чим погоджується колегія апеляційного суду.
Як вже було вказано вище, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов:
- одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю;
- перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта;
- включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.
За даними ГУ Держгеокадастру (т.1 а.с. 28) державний акт на право колективної власності на землю КСП ім.Карла Маркса був зареєстрований 07.02.1997, тоді як ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Зогляду на вказане, на час отримання державного акта на право колективної власності на землю КСП ім.Карла Маркса, ОСОБА_3 не міг бути включеним в його члени.
Враховуючи те, що наданими позивачем доказами не доведено перебування ОСОБА_3 в членах КСП на час паювання, включення його до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, відсутні підстави вважати, що спадкодавець за життя мав право на земельну частку (пай) внаслідок розпаювання земель колективної власності.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться лише до незгоди з висновками суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кривонос Андрій Ілліч, залишити без задоволення.
Рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 08.04.2026.
Судді:
О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич