Справа №338/1554/25
Провадження №2/338/190/26
08 квітня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді Битківського Л.М.,
з участю секретаря Чорній К.М.,
позивач ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідачки ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди завданої неправомірними діями, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 у якому поставила питання про стягнення на її користь майнової шкоди у розмірі 5492 грн., яку вона понесла внаслідок вчинення відповідачкою у відношенні до неї адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Крім того, заявила вимогу про відшкодування заподіяної моральної шкоди, яку оцінила у грошовому еквіваленті розміром 20000 грн.
Позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що 03 вересня 2025 року близько 12 години, в с. Старуня Богородчанської територіальної громади на вул. Травнева, 5, між нею та ОСОБА_3 виник конфлікт, в ході якого остання ображала її нецензурними словами погрожувала фізичною розправою та під час словесного конфлікту облила фарбою, розбила окуляри, пошкодила одяг. Після цього вона змушена була звернутися за медичною допомогою. За фактом вчинення хуліганських дій ОСОБА_3 постановою суду було притягуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та накладено адміністративне стягненняу виді штрафу. Зазначила, що в результаті вчинення у відношенні до неї хуліганських дій їй було заподіяно майнової та моральної шкоди. Зокрема, майнова шкода полягає у пошкодженні окулярів, вартість яких складає 4860 гривень. Також понесла витрати на придбання медикаментів на суму 632 грн. Крім цього, вона зазнала душевних страждань, оскільки будучи особою поважного віку, отримала значні незручності, які в подальшому виразились у порушенні її спокою, хвилюваннях, що потягло за собою перепади артеріального тиску, перебої у сні, поганому самопочутті та тривожност. Відтак вважає, що їй будо заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінила у 20000 гривень.
В судовому засіданні позивачка та її представник заявлений позов підтримали з викладених підстав. Додатково позивачка пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 12 год. на вулиці біля власного господарства у неї виникла словесна перепалка із сусідкою ОСОБА_5 , яка в той час із дочкою ОСОБА_3 малювали свою огорожу. Причиною стали претензії з приводу того, що її зять змінив стовпці на огорожі і не закріпив їх сітку. Під час сварки ОСОБА_5 намагалась її вдарити, а вона у свою чергу боронилась. В цей час ОСОБА_3 підійшла і умисно вихлюпнула на неї фарбу, якою малювала огорожу. При цьому фарба потрапила не лише на одяг, але і на обличчя. Вона викликала поліцію, яка кваліфікувала дії відповідачки, як хуліганські та склала стосовно ОСОБА_3 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП. Вказала, що вимушена була замість пошкоджених окулярів придбати нові. Крім того, зверталась за медичною допомогою, оскільки фарба потраплиа на слизові оболонки ока, понесла витрати на придбання ліків. З приводу моральної шкоди пояснила, що ситуація яка мала місце 03 вересня 2025 року відобразилась на її здоров'ї, з'явилось хвилювання, вона стала погано спати вночі. Просила позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні заявлений позов не визнали. Відповідачка пояснила, що 03.09.2025 року разом з матір'ю малювала огорожу і того дня виявили, що частина їх огорожі, яка кріпилась до стовпа на межі із господарством ОСОБА_6 була самовільно, без погодження із ними від'єднана. З цього приводу зять позивачки вказав, що це не його робота, натякнувши на позивачку. Коли ОСОБА_1 ішла вулицею повз них, мати запитала у неї, навіщо вона їм шкодить, на що позивачка накинулась на матір зі сваркою. Вона втрутилась у розмову, ставши на захист матері, і тоді ОСОБА_1 замахнулась палицею на неї. Захищаючись, вона підняла руки і фарба із лотка, який тримала у руках, вихлюпнулась на позивачку. Умисно фарбу в обличчя ОСОБА_1 , як про це стверджує позивачка, не виливала. Це трапилось випадково, саме через дії позивачки. ОСОБА_7 постійно провокує конфлікти із сусідами і є скандальною особою. Пояснення ОСОБА_1 про те, що її умисно переслідували та намагались побити є неправдивими та маніпулятивними. Окуляри ОСОБА_8 не були розбиті, а фарбу з них можна було витерти. Підстав для стягнення моральної шкоди на користь позивачки немає, оскільки вона сама постійно провокує конфліктні ситуації. Просили у позові відмовити.
Допитаний як свідок офіцер громади ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що 03.09.2025 року отримав повідомлення з чергової частини про інцидент в с.Старуня. Прибувши до опорного пункту поліції у селі, його вже очікувала ОСОБА_1 , у якої дійсно було заляпано фарбою одяг та окуляри. Коли вона писала заяву, до нього прийшла інша сторона - відповідачка з матір'ю, які також подали заяву, що ОСОБА_1 провокувала сварку та вдарила відповідачку. За наслідкам розгляду заяви він розцінив дії обох учасників конфлікту як протиправні та склав на обох адміністративні протоколи за ст.173 КУпАП.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_10 - донька позивачки, пояснила, що очевидцем конфлікту не була. ІНФОРМАЦІЯ_2 мати близько 12 год. прийшла додому схвильована, була обляпана фарбою і розповіла про те, що відбувся конфлікт і сусідками, які облили її фарбою. Вона порадла матері піти в сільську раду. Додому мати повернулась пізно, адже змушена була звертатиь за медичною допомогою. Як наслідок, у неї піднявся артеріальний тиск.
Свідок ОСОБА_11 - дочка позивачки в судовому засіданні пояснила, що їй зателефонувала сімейна лікарка і повідомила, що матір звернулась за допомого, оскільки була облита фарбою і виникла потереба оглянути матір у окуліста. Разом матір'ю поїхала до лікарні де її оглянула офтальмолог.
Допитана як свідок ОСОБА_5 - мати відповідачки, в судовому засіданні підтвердила пояснення ОСОБА_3 .
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно до положень ч.6 ст.82 ЦПК України вироку суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Судом встановлено, що постановою Богородчанського районного суду від 05 вересня 2025 року ОСОБА_3 у справі №338/1200/25 притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 119 гривень. Відповідно до змісту постанови 03 вересня 2025 року о 12 годині 00 хвилин, в АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник конфлікт, в ході якого остання вчинила відносно ОСОБА_1 хуліганські дії, які виразились в образах нецензурними словами погрозі фізичною розправою. Також ОСОБА_3 облила ОСОБА_1 фарбою, розбила окуляри, пошкодила одяг.
Одночасно, постановою Богородчанського районного суду від 05 вересня 2025 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд констатував, що внаслідок дій ОСОБА_3 , які кваліфіковані як дрібне хуліганство, потерпіла ОСОБА_1 зазнала пошкодження майна, а саме окулярів, що заподіяло майнову шкоду.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, крім іншого, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15,частина перша статті 16 ЦК України).
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність шкоди, її розмір та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 липня 2022 року в справі № 753/15095/17 (провадження № 61-16500св20)).
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підтвердження розміру заподіяної шкоди внаслідок знищення її майна, позивачкою було долучено до матеріалів справи дублікат квитанції магазину "Оптика ЗІР", що в м.Івано-Франківську від 30.11.2021 року, якою підтверджено придбання ОСОБА_1 окулярів в оправі "Прімавера" з відповідними лінзами, щоразом із роботою майстра вартували 4860 грн. Саме ці окляри, з пояснень позивачки, були пошкоджені під час конфлікту з відповідачкою. Позивачка представила ці окуляри для огляду у судовому засіданні і суд міг переконатись у тому, що вони, внаслідок масивного забруднення фарбою, втратили своє функціональне призначення. Суд відхиляє доводи сторони відповідача стосовно того, що окуляри могли бути відмиті від фарби, а відтак відсутні підстави для відшкодування їх вартості. При цьому суд зазначає, що окуляри, це оптичний прилад, що складається з оправи та двох лінз (скелець), який призначений для корекції зору. Механічні пошкодження лінзи, будь-які плями, подряпини чи потерптості порушують оптичні властивості лінзи, що є перешкодою для використання їх за функціоанльним призначенням, а тому потребують заміни. Тому, позовні вимоги в частині стягнення вартості пошкоджених окулярів підлягають задоволенню.
Також у порядку вдшкодування майнової шкоди з відповідачки слід стягнути вартість рекомендованого окулістом при огляді препарату ципронекс (краплі очні) та коранргель очний, загальною вартістю 482 грн. Необхідності придбання інших препаратів - вартістю 150 грн. матеріалами справи не обгрунтовано.
За вказаних обставин, суд прийшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення спричинених матеріальних збитків слід задовольнити частково на суму 5342 грн. В задоволенні решти вимог про відшкодування матеріальної шкоди слід відмовити за недоведеністю.
Стосовно вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).
За змістом частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Норми частини першої статті 1167 ЦК України визначають: по-перше, відповідальну за моральну шкоду особу, а саме: особу, яка її завдала; та по-друге, загальні умови відшкодування моральної шкоди - і серед інших, - наявність вини заподіювача, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Отже, цивільне законодавство встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за завдання моральної шкоди настає за наявності всіх основних умов відповідальності: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою та вина.
Адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. Грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
В даній справі суд взяв до уваги, що внаслідок протиправних дій відповідачки було пошкоджено окуляри та одяг, а також позивачка перенесла певні емоційні переживання, пов'язані із протиправними діями у відношенні до неї, що безперечно призвело до її душевних страждань. При цьому суд також бере до уваги, що позивачка певною мірою спричинлась до конфлікту, спровокувавши його. Врахувавши характер стосунків, які призвели до події, глибину переживань та виходячи з принципів розумності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди, орієнтуючись на розмір прожиткового мінімуму. Суд вважає за необхідне наголосити, що відшкодування моральної шкоди має суто компенсаційний характер, спрямований на згладжування душевних страждань, а не на збагачення. Розмір виплат має бути визначений виходячи із принципів розумності та справедливості, виключаючи «заробіток» на заподіяній шкоді.
Згідно з ст.133ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджено понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн. за вимогою майнового характеру та 1211,20 грн. за вимогою про відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи часткове задоволення позову, суд доходить висновку, що з відповідачки на користь позивачки підлягають стягненню 97% сплаченого судового збору за вимогою про відшкодування майнової шкоди, що складає 1175 грн. та 15% за вимогою про стягнення моральної шкоди, що складає 181,68 грн.сплаченого судового збору. Також, виходячи із того, що загалом розмір задоволених позовних вимог позивачки складає 32% від заявлених, то стягненню на користь позивачки з відповідачки підлягає 3840 грн. витрат на правову допомогу (12000*32%), що є пропорційним до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 77, 78, 80, 81, 83, 89,141, 263-265, 280-284, 354-355 ЦПК України; суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 5342,00 гривень майнової шкоди, 3000,00 гривень в якості відшкодування моральної шкоди, а також 1356 гривень на відшкодування сплаченого судового збору та 3840 гривень витрат на правову допомогу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене сторонами у апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30-ти днів з часу його проголошення.
Суддя: Л.М. Битківський