Справа № 192/77/26
Провадження № 2/192/826/26
Ухвала
Іменем України
"10" квітня 2026 р. суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н. О., ознайомившись в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області з матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
20 січня 2026 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №816457167 від 01 вересня 2021 року в розмірі 16 470 гривень 77 копійок.
02 березня 2026 року надійшли відомості про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою від 31 березня 2026 року позовну заяву було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків не більше десяти днів з дня вручення копії ухвали, згідно якої було зазначено про те, що виконання ухвали вчинюється шляхом подання позовної заяви в новій редакції з усуненими недоліками з копією для відповідача або з доказами направлення копії позову відповідачу у випадку усунення недоліків через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».
03 квітня 2026 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, яка підписана Куксою Кариною Олександрівною, яка діє на підставі довіреності від 06 березня 2026 року, № 56. Підстави видачі довіреності згідно вимог ЦК України - не вказані.
Ознайомившись із вказаною заявою, суддя зазначає, що недоліки позовної заяви, які вказані в ухвалі від 31 березня 2026 року, станом на 10 квітня 2026 року - не усунені з наступних підстав.
Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 3 ст. 58 ЦПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 цього Кодексу представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Статтею 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.
У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім'я одного з працівників довіреності.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Суддя зазначає, що незалежно від того, чи є справа складною або малозначною, представляти юридичну особу в суді має право виключно адвокат або працівник юридичної особи з наданням до суду документів, які підтверджують його повноваження у відповідності до вимог ЦК України, які підтверджують факт того, що представник є працівником такої юридичної особи або адвокатом.
Вказана позиція суду узгоджується з наведеною позицією ВС у справі № 303/4297/20.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках коли, зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
На підтвердження своїх повноважень Кукса К. О. додала до позову лише копію довіреності від 06 березня 2026 року, № 56, згідно якої позивач уповноважив громадянку Куксу К. О. представляти його інтереси, а доказів того, що остання є адвокатом або керівником, членом виконавчого органу, іншою особою, уповноваженою діяти від імені позивача відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), суду не надано та в довіреності не зазначено, тому позовна заява підлягає поверненню.
Також підставою для повернення позову після залишення його без руху є те, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Суддею встановлено, що на виконання ухвали суду від 31 березня 2026 року про залишення позову без руху, недоліки позову шляхом подання позовної заяви в новій редакції з усуненими недоліками з копією для відповідача або з доказами направлення копії позову відповідачу у випадку усунення недоліків через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» - позивач надав опис, згідно якого направив позов н адресу, яка не є адресою місця реєстрації відповідача, оскільки останній зареєстрований за наступною адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим позов направлено на адресу: АДРЕСА_2 .
Таким чином позивач не виконав вимоги ст. 43 ЦПК України та вимоги ухвали суду від 31 березня 2026 року.
Суддя зазначає, що положення ст. ст. 43, 175, 177 ЦПК України є імперативними та підлягають точному виконанню сторонами. Довільне тлумачення та виконання таких вимог не допускається, оскільки є порушенням положень ЦПК України.
Тому суддя вважає, що недоліки позову не були усунені у встановленому ЦПК України порядку.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. В даному випадку, свідоме не усунення недоліків може бути розцінено як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.
Оскільки позивачем не було виконано вимоги ухвали від 31 березня 2026 року у визначений судом строк, тому є підстави вважати позовну заяву не поданою та повернути її позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185,274, 260 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,, - вважати не поданою і повернути.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 10 квітня 2026 року.
Суддя Н. О. Щербина