Єдиний унікальний номер судової справи 201/2869/26
Номер провадження 3/201/697/2026
17 березня 2026 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Ополинська І.Г., за участю прокурора Баклан В.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, яка надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , з 29 листопада 2024 року звільнена з посади головного спеціаліста відділу захисту прав дітей та розвитку сімейних форм виховання служби у справах дітей Дніпропетровської обласної військової адміністрації, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
Згідно Наказу Дніпровської обласної військової (державної) адміністрації №13к-тр від 15.05.2024 року «Про призначення ОСОБА_1 » - ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу захисту прав дітей та розвитку сімейних форм виховання служби у справах дітей Дніпропетровської обласної військової (державної) адміністрації з 20.05.2024 року та присвоєно 9 ранг державного службовця в межах посад державної служби категорії «В».
У подальшому Наказом Дніпропетровської обласної військової (державної) адміністрації № 41 к-тр від 26.11.2024 «Про звільнення ОСОБА_2 » - ОСОБА_1 було звільнено з посади головного спеціаліста відділу захисту прав дітей і та розвитку сімейних форм виховання служби у справах дітей Дніпропетровської обласної військової (державної) адміністрації з 29.11.2024.
Відповідно до 4. 5 ст. 5 Закону України «Про державну службу», на державних службовців поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Отже ОСОБА_1 , обіймаючи головного спеціаліста відділу захисту прав дітей та розвитку сімейних форм виховання служби у справах дітей Дніпропетровської обласної військової (державної) адміністрації, згідно з П.П. «В» п. 1 ч. 1 ст. З Закону є особою, уповноваженою на виконання функцій держави та відповідно суб'єктом декларування згідно зі ст. 1 Закону.
Частиною 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов?язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"'" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://public.nazk.gov.ua), встановлено, що ОСОБА_3 подала декларацію за типом «при звільненні» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (15.05.2024 - 29.11.2024) - 08.01.2025 о 13 год. 01 хв.
Перевіркою не встановлено поважних причин несвоєчасного подання декларації.
Загалом за час здійснення діяльності, пов'язаної з виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала 17 декларацій, що безумовно свідчить про її обізнаність з роботою у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
Слід звернути увагу, що суб?єкт декларування до початку вчинення дій щодо подання будь-якого типу декларацій ознайомлюється з Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08 листопада 2023 року № 252/23, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2023 р. за N? 1965/41021 про що ставить відповідну відмітку про ознайомлення та лише після цього може приступити до її заповнення.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 , припинивши діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави у зв'язку зі звільненням з 29.11.2024 з посади головного спеціаліста відділу захисту прав дітей та розвитку сімейних форм виховання служби у справах дітей Дніпропетровської обласної військової (державної) адміністрації, будучи згідно з п.п. «в» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом декларування, а також відповідно до примітки до статті 172-6 КУпАП будучи суб'єктом правопорушення за цією статтею, у порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно 08.01.2025 року о 13 год. 01 хв. та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (15.05.2024 - 29.11.2024), тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнала вину у вчиненні адміністративного правопорушення, підтвердила обставини, викладені у протоколі. Підтвердила, що поважні причини, які зумовили несвоєчасне подання нею декларації за типом «при звільненні» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (15.05.2024 - 29.11.2024), відсутні. Просила призначити мінімальне стягнення.
Прокурор Баклан В.В. вважав, що протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою законом на такі дії особою, із дотриманням ст. 254, 256 КУпАП, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення доведена у повному обсязі і підтверджується наявними у справі належними і допустимими доказами, а тому просив визнати останню винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Заслухавши міркування прокурора Баклана В.В., пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні останньої, якій інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
При чому ЄСПЛ у справі «AllenetdeRibemont v. France» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчинення адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
За положеннями ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (абз. 1 ст. 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (абз. 2 ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб'єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб'єктом доказами.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Оскільки обов'язок подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування визначений Законом України «Про запобігання корупції», а тому диспозиція норми ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого нормативно-правового акту, тому, формулюючи суть адміністративного правопорушення, вказівка на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Відповідно до 4. 5 ст. 5 Закону України «Про державну службу», на державних службовців поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Частиною 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов?язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"'" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Отже, ОСОБА_1 будучи обіймаючи головного спеціаліста відділу захисту прав дітей та розвитку сімейних форм виховання служби у справах дітей Дніпропетровської обласної військової (державної) адміністрації, згідно з П.П. «В» п. 1 ч. 1 ст. З Закону є особою, уповноваженою на виконання функцій держави та відповідно суб'єктом декларування згідно зі ст. 1 Закону.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, яка передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та її вина у скоєнні цього правопорушення є цілком доведеною та підтверджується наступними матеріалами адміністративної справи, дослідженими під час судового розгляду, зокрема, листом Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій НАЗК №47-06/81229-25 від 03.10.2025 року, повідомленням Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відносно ОСОБА_1 «13382/0/06-25 від 14.01.2025 року, наказом Служби у справах дітей Дніпропетровської обласної державної адміністрації №41к-тр від 26.11.2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 », послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 у період з 29.11.2024 року по 09.01.2025 року, у відповіді Служби у справах дітей Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 27.11.2025 року за вихідним №10-3329/0/148-25, копією наказу Служби у справах дітей Дніпропетровської обласної державної адміністрації №13к-тр від 15.05.2024 року «Про призначення ОСОБА_1 », копією наказу Служби у справах дітей Дніпропетровської обласної державної адміністрації №41к-тр від 26.11.2024 року «про звільнення ОСОБА_1 », копією посадової інструкції державного службовця на посаді головного спеціаліста відділу захисту прав дитини, усиновлення та розвитку сімейних форм виховання служби у справах дітей Дніпропетровської облдержадміністрації, копією розпорядження Голови обласної державної адміністрації №Р-590/0/3/21 від 29.06.2021 року «Про затвердження Положення про Службу у справах дітей Дніпропетровської обласної державної адміністрації у новій редакції», у витягах з табелів обліку робочого часу за період з травень по листопад 2024 року відносно ОСОБА_1 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14.01.2026 року, рапортом оперуповноваженого УСР в Дніпропетровській області ДСР НПУ від 16.02.2026 року, роздруківкою декларації ОСОБА_1 за типом «при звільненні» особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями з 15.05.2024 року по 29.11.2024 року, яка була подана 08.01.2025 року о 13 годині 01 хвилину, інформацією про особу на ім'я ОСОБА_1 з Державної міграційної служби України.
Отже, аналізуючи досліджені під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, документи та матеріали, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Так, ОСОБА_1 припинивши діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави у зв'язку зі звільненням з 29.11.2024 з посади головного спеціаліста відділу захисту прав дітей та розвитку сімейних форм виховання служби у справах дітей Дніпропетровської обласної військової (державної) адміністрації, будучи згідно з п.п. «в» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом декларування, а також відповідно до примітки до статті 172-6 КУпАП будучи суб'єктом правопорушення за цією статтею, у порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно 08.01.2025 року о 13 год. 01 хв. та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (15.05.2024 - 29.11.2024), тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, а тому в її діях міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та її вина у вчиненні такого правопорушення є цілком доведеною.
Отже, дослідивши надані докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження і в її діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні інкримінованого правопорушення, визначаючи останній вид і розмір адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП враховую дані про особу правопорушниці, ступень її вини, майновий стан та обставини, що обтяжують і пом'якшують її відповідальність.
З урахуванням викладеного, приходжу до переконання, що з метою виховання ОСОБА_1 у дусі дотримання законів України, а так само попередження здійснення нею нових правопорушень необхідно застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, необхідно стягнути з правопорушниці судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 33, 283, 284, 285, 287-289, 299 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.Г. Ополинська