Справа № 201/5051/26
Провадження № 1-кс/201/1415/2026
10 квітня 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про накладення арешту в рамках кримінального провадження № 12026042130000210 від 17.02.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
Слідчий, за погодженням прокурора, звернувся до слідчого судді з клопотання про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042130000210 від 17.02.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилався на те, що у слідчому відділенні відділу поліції № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12026042130000210 від 17.02.2026 за фактом вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 263 КК України. Дніпровською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Встановлено, що до відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення з Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області про те, що невстановлені особи (військовослужбовці), перебуваючи на території Соборного району м.Дніпра, за попередньою змовою групою осіб, зберігають та збувають трофейну зброю, бойові припаси, вибухові речовини, вибухових пристроїв тощо без передбаченого законом дозволу (ЖЕО 6758)
В ході досудового розслідування, було надано доручення працівникам УСБУ у Дніпропетровській області, щодо встановлення причетних осіб до вчинення кримінального правопорушення, щодо придбання, зберігання та збуту зброї .
Працівниками УСБУ було надано відповідь, щодо виконання доручення, згідно якого встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , за попередньою змовою з громадянином України ОСОБА_5 , а також спільно з іншими невстановленими військовослужбовцями організував схему власного збагачення шляхом налагодження каналу реалізації зброї, зокрема трофейної вогнепальної нарізної зброї, вибухових речовин на території Дніпропетровської області та інших регіонів України.
В ході проведення оперативно-розшукових заходів за адресою : АДРЕСА_1 , було виявлено транспортний засіб ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору.
З метою збереження речових доказів, в порядку ст. 233 КПК України слідчим СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 в період часу з 01:01 год. 31.03.2026 по 01:14 год. 31.03.2026 було проведено невідкладну слідчу дію - обшук вищевказаного авто, в ході якого було виявлено та вилучено:
-чорну сумку із сірим шкіряним гаманцем та кристалічною речовиною, білого кольору, які поміщені до спец пакету RAW 0054271.
В рамках кримінального провадження все вилучене майно було визнано речовими доказами. Вищевказані речі можуть мати доказове значення в рамках досудового розслідування кримінального провадження та будуть направлені на відповідні експертні дослідження.
Так, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, керуючись ст.ст. 40, 131-132, 170-173 КПК України, слідчий просить клопотання задовольнити.
Слідчий, власник майна у судове засідання для розгляду клопотання не з'явилися, про час та місце його розгляду повідомлені належним чином. Надали заяву про розгляд клопотання про арешт майна за їх відсутності.
Зважаючи на положення закону, враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого погоджене прокурором підлягає задоволенню, виходячи з такого.
З матеріалів клопотання та доданих до нього документів слідчим суддею встановлено, що у слідчому відділенні відділу поліції № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12026042130000210 від 17.02.2026 за фактом вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 263 КК України. Дніпровською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
В ході проведення оперативно-розшукових заходів за адресою : Дніпропетровська область, м. Перещепине по вул. Шевченка, буд. 15, було виявлено транспортний засіб ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору.
З метою збереження речових доказів, в порядку ст. 233 КПК України слідчим СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 в період часу з 01:01 год. 31.03.2026 по 01:14 год. 31.03.2026 було проведено невідкладну слідчу дію - обшук вищевказаного авто, в ході якого було виявлено та вилучено:
-чорну сумку із сірим шкіряним гаманцем та кристалічною речовиною, білого кольору, які поміщені до спец пакету RAW 0054271.
В рамках кримінального провадження все вилучене майно було визнано речовими доказами. Вищевказані речі можуть мати доказове значення в рамках досудового розслідування кримінального провадження та будуть направлені на відповідні експертні дослідження.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з положеннями ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, в ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Нормами чинного КПК України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
У відповідності до вимог ст. 171 КПК України, звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий, прокурор має обґрунтувати свої вимог щодо наявності підстав для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні доводів.
Не доведення вказаних обставин, згідно з положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Сукупність наданих суду матеріалів містить достатньо підстав вважати, що вилучене майно в ході обшуку є доказами у даному кримінальному провадженні.?
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту на вказане вище майно у зазначений спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали вказують, що вище зазначене майно може зберігати на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на його відповідність ст. 98 КПК України.
Усі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу у судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про накладення арешту в рамках кримінального провадження № 12026042130000210 від 17.02.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на речі, які були вилучені в ході обшуку від 31.03.2026 транспортного засобу ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, за адресою: Дніпропетровська область, м. Перещепине, вул. Шевченка, 15, а саме:
-чорну сумку із сірим шкіряним гаманцем та кристалічною речовиною, білого кольору, які поміщені до спец пакету RAW 00542712.
Заборонити здійснення будь-яких операцій пов'язаних із відчуженням вказаного майна, та заборонити інший особі розпоряджатись будь - яким чином та використовувати зазначено майно.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1