№ 207/7650/25
№ 2-п/207/15/26
10 квітня 2026 року м.Кам'янське
Південний районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді Притуляка С.А.
за участю секретаря судового засідання Лещенко Л.В.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача Фесюк Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Фесюк Ю.О., про перегляд заочного рішення по цивільній справі 207/7650/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на користь позивача ОСОБА_1 на її утримання як дружини у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно починаючи з дня звернення до суду.
Заочним рішенням Південного районного суду м.Кам'янського від 26.02.2026р. задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини. Стягнуто із ОСОБА_2 аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини всіх доходів щомісячно, починаючи з 20.11.2025 року, а також на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп.
12.03.2026р. представник відповідача адвокат Фесюк Ю.О. звернувся до Південного районного суду міста Кам'янського із заявою, в якій просить переглянути та скасувати заочне рішення Південного районного суду м.Кам'янського від 26.02.2026р. у цивільній справі 207/1650/25 та призначити справу до розгляду.
Ухвалою Південного районного суду від 24.03.2026р. призначено розгляд заяви про перегляд заочного рішення в судовому засіданні на 06 квітня 2026 року.
В судовому засіданні представник відповідача, якого підтримав відповідач, підтримав заяву про скасування заочного рішення та просив її задовольнити та скасувати заочне рішення.
В обгрунтування заяви посилається на те, що термін дії наданого позивачем пенсійного посвідчення станом на момент розгляду справу сплив, що було єдиним доказом для прийняття заочного рішення. Решта документів, на які послався суд встановлюють діагноз, а не наявність інвалідності. Враховуючи вказані обставини, сторона відповідача вважала, що позов є безпідставним та відсутня необхідність подання відзиву на нього.
Крім того, представник відповідача зауважив, що у відповідача є також і інші докази, які дають підстави вважати, що позивач не має права на утримання, внаслідок негідної поведінки, а також привласнення особистих речей відповідача (одягу, взуття, медичних документів та службового ноутбуку), з приводу чого останній звертався до правоохоронних органів, про що є відповідні докази.
Крім того, представник відповідача посилається на те, що у відповідача маються також докази на підтвердження відсутності у нього можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, а саме стан здоров'я відповідача, наявність престарілої матері, яку він зобов'язаний утримувати, утримання з заробітної плати відповідача вартості згаданого вище ноутбука, які сторона відповідача не надавала, аргументовано розраховуючи на те, що в позові буде відмовлено.
Враховуючи вказані обставини, представник відповідача вважає, що заочне рішення має бути переглянуте, оскільки причини відсутності відповідача при розгляді справи пояснюються її розглядом без виклику сторін; причини неподання відзиву є зрозумілими з огляду на очевидну безпідставність позову, а докази, на які є посилання в даній заяві необхідно врахувати для того, щоб рішення було законним та обгрунтованим, оскільки вони мають істотне значення для справи.
Представник позивача, якого підтримала позивач, в судовому засіданні та наданих письмових запереченнях проти заяви про перегляд заочного рішення, заперечував проти скасування заочного рішення, вважаючи його законним та обгрунтованим.
Позиція представника позивача обгрунтована тим, що заява про перегляд заочного рішення взагалі не містить посилань на поважність причин неподання відзиву, в строки встановлені судом при відкритті провадження у справі, а навпаки обгрунтована тим, що неподання відзиву викликано очевидною безпідставністю позовних вимог, що свідчить про усвідомлене рішення відповідача не подавати відзив на позовну заяву.
Крім того, вважає помилковою позицію представника відповідача, що єдиним доказом наявності інвалідності є пенсійне посвідчення, оскільки матеріали справи містять інші докази, з яких вбачається, що позивач має статус інваліда. Посилання відповідача на негідну поведінку позивача та неможливість сплачувати аліменти у встановленому законом розмірі є надуманими та жодним чином не підтвердженими.
Крім того, посилався на недотримання відповідачем процесуальних вимог щодо форми заяви про перегляд заочного рішення, а саме: не надання доказів направлення її копії позивачеві, оскільки заяву було подано через електронний суд; відсутні посилання на докази, якими відповідач обгрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, що мало б наслідком залишення її без руху.
Отже, наслідком пасивної поведінки відповідача, неподання ним відзиву чи то заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, будучі належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, а також відсутності заперечень позивача щодо ухвалення заочного рішення, було ухвалення судом законного та обгрунтованого рішення.
Щодо посилань представника позивача про на недотримання відповідачем процесуальних вимог щодо форми заяви про перегляд заочного рішення, а саме: не надання доказів направлення її копії позивачеві, що мало б наслідком залишення її без руху, суд зазначає, що з огляду на отримання копії даної заяви іншою стороною, надання нею письмових та усних заперечень щодо неї, підстав для залишення її без руху не вбачається.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Ухвалою Південного районного суду м.Кам'янського від 26.12.2025р. відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин на яких він ґрунтується, в строк не пізніше 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, а також повідомлено його, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
15.01.2026р. уповноважений представник відповідача звернувся до суду про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, що було забезпечено.
Отже, станом на момент ухвалення заочного рішення - 26.02.2026р., відповідач був обізнаний про розгляд даної справи судом, користувався правовою допомогою адвоката, що підтверджується доданим до заяви ордером про надання правничої допомоги від 14.01.2026р., та мав об'єктивну можливість та час подати до суду відзив на позовну заяву з доказами в обгрунтування своєї позиції або заперечення щодо розгляду справиза правилами спрощеного позовного провадженні без виклику сторін.
Однак, такою можливістю не скористався та жодних заяв/клопотань/відзиву до суду не надав.
З урахуванням чого, 26.02.2026р. судом, саме через відсутність заперечень сторін проти спрощеного провадження та не подання відзиву на позовну заяву, було ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог, на підставі наявних матеріалів, у відповідності до ч.2 ст.191 ЦПК України.
Підстави неявки відповідача до суду та не надання ним відзиву і доказів на підтвердження своєї позиції, можуть бути різними, а тому, задля забезпечення рівності учасників процесу перед судом, законом передбачений механізм перегляду заочного рішення, тобто ухваленого за відсутності відповідача та без врахування його доказів та пояснень.
Так, згідно відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Обгрунтовуючи поважність причин неподання відзиву на позовну заяву, представник відповідача посилається на те, що сторона відповідача вважала, що позов є очевидно безпідставним та відсутня необхідність подання відзиву на нього.
Надаючи оцінку вказаним аргументам, суд зауважує, що одними з основних принципів здійснення цивільного судочинства є диспозитивність та змагальність.
Так, за приписами ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч.2-3 ст.12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Сприйняття певних обставин та аргументів іншої сторони, як і обрання певної правої позиції по суті спору, є безумовним правом сторони у справі та її представника, яким вони розпоряджаються на власний розсуд та, разом з цим, несуть ризик настання наслідків вчинення чи невчинення процесуальних дій.
В даному випадку, оцінивши позовні вимоги сторона відповідача не вважала за потрібне подавати відзив на позовну заяву, що є її правом, однак наслідком цієї бездіяльності стало ухвалення судового рішення без урахування пояснень та доказів відповідача.
Отже, відповідач під час розгляду даної справи розпорядився своїм правом на подання відзиву та доказів на власний розсуд, що не можна визнати поважною причиною неподання відзиву на позовну заяву.
Крім того, звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення, заявник не подав ані жодного доказу на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої заперечення проти стягнення аліментів, ані навіть не послався які саме це докази, обмежившись загальними фразами щодо того, які обставини можуть бути ними підтверджені.
Щодо посилань представника відповідача на те, що термін дії наданого позивачем пенсійного посвідчення станом на момент розгляду справу сплив, що було єдиним доказом для прийняття заочного рішення, суд зауважує, що за приписами ст.ст.80,89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про те, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 86, 231, 232, 287 ЦПК України суд, -
В задоволенні заяві представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Фесюк Ю.О., про перегляд заочного рішення по цивільній справі 207/7650/25 за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини - відмовити.
Роз'яснити, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Притуляк С.А.