Провадження 1кп-932/1835/25
Справа 932/19047/25
10 квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра
у складі:
Головуючого-судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника адвоката ОСОБА_6
за участю:
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № № 22025050000000973, відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Магдебург Німеччини, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, який має двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_8 , 2016 року народження, доньку ОСОБА_9 , 2019 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч.7 ст. 111-1 КК України, -
Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, ІІІ та ХІІІ Основного Закону України - Конституції України.
Зокрема, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до ст. 5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Відповідно до Рішень Конституційного Суду № 6-рп/2005 від 05.10.2005, № 6-рп/2008 від 16.04.2008 зазначені норми визначають, що влада народу є первинною, єдиною і не відчуженою та здійснюється народом шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдум, інші форми безпосередньої демократії у порядку визначеному Конституцією та законами України, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, сформовані відповідно до Конституції та законів України. Тільки народ має право безпосередньо шляхом всеукраїнського референдуму визначати конституційний лад в Україні, який закріплюється Конституцією України, а також змінювати конституційний лад внесенням змін до Основного Закону України в порядку, встановленому його розділом XIII.
Стаття 6 Конституції України передбачає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Статтями 69, 72 та 73 Конституції України передбачено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією. Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно- територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Так, 07.04.2014 у м. Донецьку Донецької області видано т.зв. «Акт о провозглашении государственной самостоятельности Донецкой народной республики» (мовою оригіналу), яким публічно закликано місцеве населення до проведення 11.05.2014 так названого «загального обласного референдуму» на території Донецької області з питання визнання державної самостійності «ДНР» та чинення збройного опору державній владі України, військовим підрозділам Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України. При цьому протягом квітня-травня 2014 року в окремих містах Донецької області організовано та проведено низку мітингів з метою привернення уваги та схилення громадян України з числа місцевих мешканців до визнання державної самостійності т.зв. «ДНР».
За таких обставин 11.05.2014 в окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України проведено так названий «загальний обласний референдум», за результатами якого 12.05.2014 проголошено про суверенітет т.зв. «ДНР» на території Донецької області.
Надалі представниками самопроголошеної т.зв. «ДНР», які контролюються окупаційною адміністрацією Російської Федерації, з числа своїх громадян та місцевого населення області сформовано політично-управлінські («органи державної влади ДНР») та силові органи.
Так, на учасників органів силового блоку покладено обов'язки підтримки збройної агресії Російської Федерації та вчинення дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, зокрема шляхом:
- систематичної організації та здійсненні актів застосування збройної сили проти держави України у особі Збройних Сил України, інших військових формувань, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, зокрема шляхом ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню їх службових обов'язків, обстрілів населених пунктів тощо;
- створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності;
- вербування нових учасників до складу силового блоку т.зв. «ДНР» та організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями;
- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Донецької області з метою їх виводу з-під контролю органів державної влади України та їх включення до самопроголошеного псевдодержавного утворення т.зв. «ДНР»;
- захоплення чи заволодіння у інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами з метою оснащення незаконних збройних формувань, які вчиняють дії, направлені на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України;
- координації та узгодження своїх дій з діями регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань російської федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, з метою спільного та ефективного протистояння Збройним Силам України, іншим військовим формуванням;
- блокування виконання правоохоронними органами та підрозділами Збройних Сил України передбачених Конституцією та законодавством України функцій на тимчасово окупованій території України;
- силового подолання опору цивільного населення окупаційній адміністрації шляхом фізичної розправи та незаконного позбавлення волі;
- силової підтримки учасників органів політичного та управлінського блоку незаконних утворень т.зв. «ДНР», захопленні, укріпленні та охороні зайнятих ними будівель та споруд.
Водночас, на учасників органів політичного блоку покладено обов'язки підтримки збройної агресії Російської Федерації та вчинення дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом:
- створення та участі в діяльності окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях Донецької області;
- видачі нормативно-правових актів від імені окупаційної адміністрації російської федерації та самопроголошених органів влади т.зв. «ДНР»;
- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності псевдодержавного утворення т.зв. «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній організації, приховування факту збройної агресії Російської Федерації проти України, отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;
- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;
- налагодження взаємодії з незаконним псевдодержавним утворенням т.зв. «ДНР» та її лідерами з метою координації дій, спрямованих на насильницьку зміну конституційного ладу України;
- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам та Збройним Силам України;
- координація та узгодження своїх дій з радниками та інструкторами Російської Федерації, з метою спільного та ефективного протистояння Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, та вчинення умисних дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України;
- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітації, висвітлення діяльності т.зв. «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції і заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях, та формування думки серед населення про законність власних дій;
- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку т.зв. «ДНР» для забезпечення їх протиправної діяльності;
- забезпечення учасників т.зв. «ДНР» транспортом, символікою, агітаційними матеріалами тощо.
При цьому, кожний учасник органів політичного та силового блоків т.зв. «ДНР» (у т.ч. які долучалися в подальшому до їх складу) усвідомлював, що головним їх завданням є підтримка збройної агресії Російської Федерації та зміна меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.
В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Донецької області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій Російської Федерації на території Донецької області, які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями.
Одночасно з метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, на тимчасово окупованій частині Донецької області з числа представників політичного блоку т.зв. «ДНР» створено органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, які узурпували виконання владних функцій, та, згідно з Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014, є органами окупаційної адміністрації Російської Федерації.
21 лютого 2022 року керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей звернулися до президента Російської Федерації з проханням визнати незалежність так званих Донецької та Луганської народних республік.
В цей же день президент Російської Федерації (далі - РФ) скликав позачергове засідання ради безпеки Російської Федерації, де обговорено питання щодо доцільності визнання незалежності т.зв. «Донецької» та «Луганської народних республік».
Службові особи з числа вищого керівництва РФ, які входять до складу ради безпеки РФ, публічно підтримали звернення державної думи РФ та заявили про необхідність визнання президентом РФ незалежності т.зв. «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки», а одним із основних аргументів для прийняття такого рішення членами Ради безпеки РФ було проживання на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей громадян Російської Федерації у кількості понад 800 тисяч осіб, а також понад 1,2 мільйонів осіб, котрі подали документи на громадянство РФ.
Цього ж дня президент Російської Федерації підписав указ про визнання незалежності т.зв. «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки».
У подальшому президент Російської Федерації, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил РФ (далі по тексту - ЗС РФ) на територію України.
24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який діє до теперішнього часу.
ОСОБА_7 , як громадянин України, який згідно із ст. 65 Конституції України має обов'язок здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який у відповідності до частин 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» може бути реалізований шляхом проходження військової служби виключно у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, свідомо порушуючи свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, діючи в період збройного конфлікту, умисно, з корисливих та ідеологічних мотивів, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, добровільно погодився прийняти участь у бойових діях на боці ворога (держави-агресора) - РФ.
Так, 21.06.2025 у громадянина України ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення державної зради, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
Того ж дня ОСОБА_7 , керуючись корисливим мотивом, перебуваючи у федеральній установі виконання покарань виправній колонії № 4, за адресою: РФ, Ставропольський край, м. Мінеральні Води, Станиця Олександрійська, вул. Грейдерна, б.4 уклав контракт про проходження військової служби строком 1 рік та був зарахований до списків особового складу збройного формування держави-агресора - підрозділу «Шторм» 10 танкового полку, 20 мотострілецької дивізії 8 армії, в/ч НОМЕР_1 , ЗС РФ, отримав перше військове звання «рядовий», призначений на посаду стрільця підрозділу «Шторм» 10 танкового полку, в/ч НОМЕР_1 , ЗС РФ, отримав позивий «Судак» та забезпечений вогнепальною зброєю АКС-74, військовою формою одягу зразка ЗС РФ, особистим військовим спорядженням та засобами індивідуального захисту,тим самим здійснив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
22.06.2025 року ОСОБА_7 у складі підрозділу переміщено на військовий полігон «Зоряний» збройного формуваннядержави-агресора в районі м. Чистякове (колишня назва - Торез) Горлівського району Донецької області за координатами 47.992962, 38.601339, де останній протягом 18 днів проходив первинну військову підготовку (вогневу, тактичну, первинну медичну).
12.07.2025 року ОСОБА_7 переміщено на військовий полігон « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ЗС РФ в районі АДРЕСА_2 за координатами 48.135191, 38.462360, де до 08.08.2025 продовжив проходження військової підготовки.
09.08.2025 року ОСОБА_7 у складі підрозділу переміщено у пункт тимчасової дислокації підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 10 танкового полку, 20 мотострілецької дивізії 8 армії, в/ч НОМЕР_1 , ЗС РФ на територію залізничного депо м. Донецьк за координатами: 48.085370, 37.784617, до його посадових обов'язків входило виконання господарських нарядів на роботи.
09.09.2025 року ОСОБА_7 у складі підрозділу переміщено на бойові позиції ЗС РФ у АДРЕСА_3 .
З 11.09.2025 року по 05.10.2025 року ОСОБА_7 приймав безпосередню участь у штурмі оборонних позицій ЗСУ у Покровському та Краматорському районах Донецької області.
05.10.2025 року ОСОБА_7 , приймаючи участь у бойових діях проти Збройних Сил України на боці ворога - Російської Федерації, виконуючи від невстановлених в ході досудового розслідування осіб наказ на штурм бойових позицій в районі с. Олександро-Калинове Краматорського району Донецької області та в ході бойового зіткнення був затриманий військовослужбовцями Збройних Сил України, внаслідок чого його злочинну діяльність було припинено.
Під час проходження військової служби у вказаному збройному формуванні держави-агресора грошове забезпечення ОСОБА_7 , відповідно до штатного розпису за його посадою, складало приблизно 215000 рублів РФ на місяць.
Крім того,з 21.06.2025 року громадянин України ОСОБА_7 , діючи умисно, добровільно, за власною ініціативою, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької областей, приймав участь у збройному формуванні держави-агресора, з метою допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Так, 21.06.2025 року ОСОБА_7 , перебуваючи у федеральній установі виконання покарань виправній колонії № 4, за адресою: РФ, Ставропольський край, м. Мінеральні Води, Станиця Олександрійська, вул. Грейдерна, б.4 уклав контракт про проходження військової служби строком 1 рік та був зарахований до списків особового складу збройного формування держави-агресора - підрозділу «Шторм» 10 танкового полку, 20 мотострілецької дивізії 8 армії, в/ч НОМЕР_1 , ЗС РФ, отримав перше військове звання «рядовий», призначений на посаду стрільця підрозділу «Шторм» 10 танкового полку, в/ч НОМЕР_1 , ЗС РФ, отримав позивний « ОСОБА_10 » та забезпечений вогнепальною зброєю АКС-74, військовою формою одягу зразка ЗС РФ, особистим військовим спорядженням та засобами індивідуального захисту.
22.06.2025 року ОСОБА_7 у складі підрозділу переміщено на військовий полігон «Зоряний» збройного формуваннядержави-агресора в районі м. Чистякове (колишня назва - Торез) Горлівського району Донецької області за координатами 47.992962, 38.601339, де останній протягом 18 днів проходив первинну військову підготовку (вогневу, тактичну, первинну медичну).
12.07.2025 року ОСОБА_7 переміщено на військовий полігон « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ЗС РФ в районі АДРЕСА_2 за координатами 48.135191, 38.462360, де до 08.08.2025 продовжив проходження військової підготовки.
09.08.2025 року ОСОБА_7 у складі підрозділу було переміщено у пункт тимчасової дислокації підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 10 танкового полку, 20 мотострілецької дивізії 8 армії, в/ч НОМЕР_1 , ЗС РФ на територію залізничного депо АДРЕСА_2 за координатами: 48.085370, 37.784617, до його посадових обов'язків входило виконання господарських нарядів на роботи.
09.09.2025 року ОСОБА_7 у складі підрозділу переміщено на бойові позиції ЗС РФ у АДРЕСА_3 .
З 11.09.2025 року по 05.10.2025 року ОСОБА_7 приймав безпосередню участь у штурмі оборонних позицій ЗСУ у Покровському та Краматорському районах Донецької області.
05.10.2025 року ОСОБА_7 , приймаючи участь у бойових діях проти Збройних Сил України на боці ворога - Російської Федерації, виконуючи від невстановлених в ході досудового розслідування осіб наказ на штурм бойових позицій в районі с. Олександро-Калинове Краматорського району Донецької області та в ході бойового зіткнення був затриманий військовослужбовцями Збройних Сил України, внаслідок чого його злочинну діяльність було припинено.
Під час проходження військової служби у вказаному збройному формуванні держави-агресора грошове забезпечення ОСОБА_7 , відповідно до штатного розпису за його посадою, складало приблизно 215000 рублів РФ на місяць.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_7 , що виразилися у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, що полягало в переході на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, кваліфіковані за ч. 2 ст. 111 КК України.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_7 , що виразилися у колабораційній діяльності, тобто у добровільній участі громадянина України в збройних формуваннях держави-агресора, кваліфіковані за ч.7 ст. 111-1 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою провину у скоєнні кримінальних правопорушень визнав повністю, погодився з пред'явленим обвинуваченням, повідомив, що щиро розкаюється у скоєному та відмовився від надання показань та відповідей на запитання учасників процесу.
Суд вважає доведеним вищевикладене обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено письмовими доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду, а саме:
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.10.2025 року за участю свідка ОСОБА_11 , згідно якого ОСОБА_11 , серед представлених для впізнання фотознімків, впевнено впізнав ОСОБА_7 , як особу, яку ним було взято у полон в районі с. Олександро-Калинове Краматорського району Донецької області. (т.1 а.с. 15-18);
-протоколом огляду інтернет ресурсу від 19.10.2025 року за участю свідка ОСОБА_11 , згідно якого в мережі Інтернет була оглянута супутникова карта України та ОСОБА_11 вказав на ній місце, де він затримав стрільця підрозділу «Шторм» 10 танкового полку в/ч НОМЕР_1 , ЗС РФ ОСОБА_7 ( т.1 а.с. 19-20);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.10.2025 року за участю свідка ОСОБА_12 , згідно якого ОСОБА_12 , серед представлених для впізнання фотознімків, впевнено впізнав ОСОБА_7 , як особу, яку ним було взято у полон в районі с. Олександро-Калинове Краматорського району Донецької області. (т.1 а.с. 21-24);
-протоколом огляду інтернет ресурсу від 19.10.2025 року за участю свідка ОСОБА_12 , згідно якого в мережі Інтернет була оглянута супутникова карта України та ОСОБА_12 вказав на ній місце, де він затримав стрільця підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 10 танкового полку в/ч НОМЕР_1 , ЗС РФ ОСОБА_7 ( т.1 а.с. 25-26);
-протоколом огляду від 19.11.2025 року, згідно якого в мережі Інтернет була оглянута інтернет-сторінка НОМЕР_2 гвардійського танкового полку рф, який входить до збройних сил рф і в якій проходив військову службу громадянин УкраїниОСОБА_7 ( т.1 а.с. 27-36);
-протоколом слідчого експерименту від 21.10.2025 року за участі ОСОБА_7 , згідно якого ОСОБА_7 розказав про обставини заключення ним контракту, проходження військової служби, та показав на мапі місця проходження ним служби у незаконному збройному формуванні, створеному на тимчасово окупованій території Донецької області та участь у збройній агресії на боці держави агресора РФ у період з 21.06.2025 року по 05.10.2025 року. ( т.1 а.с. 37-41).
Оцінюючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що провина обвинуваченого доведена повністю, оскільки досліджені вищезазначені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, вони мають значення для кримінального провадження та відповідають фактичним обставинам справи. Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_7 , що виразилися у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, що полягало в переході на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 111 КК України.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_7 , що виразилися у колабораційній діяльності, тобто у добровільній участі громадянина України в збройних формуваннях держави-агресора, правильно кваліфіковані за ч.7 ст. 111-1 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому, колегією суддів враховано, що у відповідності до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Так, при призначенні покарання, судом досліджено дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Судом враховано ступінь тяжкості і характер суспільної небезпеки вчинених обвинуваченим злочинів, які відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжкими, скоєними проти основ національної безпеки України, в умовах воєнного стану.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, обставини, які обтяжують покарання - вчинення злочину, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, з використанням умов воєнного стану.
Таким чином, зважаючи на дані про особу обвинуваченого, враховуючи тяжкість скоєних ним злочинів, обставини їх вчинення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 становить небезпеку для суспільства, його виправлення та перевиховання неможливо без ізоляції його від суспільства, а тому суд приходить до висновку про призначення покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі в межах санкцій, передбачених статтями КК України з призначенням додаткового покарання у виді конфіскації належного йому майна та позбавлення права обіймати певні посади, із застосуванням положень ч.1 ст. 70 КК України, що буде в даному випадку законним та справедливим, відповідатиме загальним засадам призначення покарання та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371,374, 615 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 111, ч.7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання:
за ч.2 ст. 111 КК України у виді п'ятнадцяти років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного майна;
за ч.7 ст. 111-1 КК України у виді дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування посади пов'язані зі службовою діяльністю у Збройних Силах України або інших передбачених законом України військових формуваннях строком на тринадцять років, з конфіскацією всього належного ОСОБА_7 майна.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання за сукупністю злочинів у виді п'ятнадцяти років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, посади пов'язані зі службовою діяльністю у Збройних Силах України або інших передбачених законом України військових формуваннях строком на тринадцять років, з конфіскацією всього належного ОСОБА_7 майна.
Строк покарання рахувати з 10 квітня 2026 року.
На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Шевченківський районний суд міста Дніпра, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3