Вирок від 09.04.2026 по справі 522/5211/26

Справа №522/5211/26

Провадження №1-кп/522/2620/26

ВИРОК

Іменем України

9 квітня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162510000335 від 19.03.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженця м. Севастополь, АР Крим, з середньо спеціальною освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця який перебуває на посаді стрілець - санітар 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 запасної стрілецької роти запасного мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», не судимого в силу статті 89 Кримінального кодексу України,

-у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.4 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем призваним для проходження військової служби під час мобілізації, та проходячи військову службу на посаді стрільця - санітара 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 запасної стрілецької роти запасного мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 37, 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 19.03.2026 приблизно о 08 годині 00 хвилин, перебуваючи в приміщені квартири АДРЕСА_3 , яку він в період з 17.03.2026 по 19.03.2026 винаймав у громадянина ОСОБА_6 , визначив об'єктом свого злочинного посягання особисті речі останнього, а саме: чорну сумку марки «FILLIPPINI», в якій знаходились документи на ім'я ОСОБА_6 - пенсійне посвідчення, довідка акта огляду МСЕК, банківська картка «Банк Південний» № НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, ключі від квартири, які для потерпілого матеріальної цінності не мають, а також мобільний телефон марки «Realme Note 50», модель «RMX3834», яка перебувала на комоді в коридорі квартири.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_3 , з корисливих мотивів, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_6 в кімнаті, переконавшись, що його дії залишаться непоміченими для потерпілого, шляхом вільного доступу, власноручно викрав сумку марки «FILLIPPINI», в якій знаходились документи на ім'я ОСОБА_6 - пенсійне посвідчення, довідка акта огляду МСЕК, банківська картка «Банк Південний» № НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, ключі від квартири, які для потерпілого матеріальної цінності не мають, а також мобільний телефон марки «Realme Note 50», модель «RMX3834» у корпусі чорного кольору, з IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , після чого покинув приміщення зазначеної квартири та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 3889 (три тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять) гривень 61 копійка.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе визнав повністю та пояснив суду наступне. Підтвердив, що дійсно, він забрав сумку ОСОБА_6 , оскільки переплутав її та прийняв за свою. Коли він помітив, що в нього не його сумка, то повернув її власнику із усім її вмістом, окрім телефону. Телефон, пізніше, в нього було вилучено співробітниками поліції. Свою провину визнав повністю, розкаявся.

Потерпілий у судове засідання не з'явився, був повідомлений. Суду надав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Оскільки обвинувачений визнав себе винним у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.4 КК України, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорювались, то суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ч. 3 статті 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з'ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз'яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що дійсно мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 .

Вказане діяння ОСОБА_3 містить склад кримінального правопорушення та вірно кваліфіковане за статтею 185 ч.4 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд має підстави зробити висновок, що ОСОБА_3 дійсно виннен у вчинені вищезазначеного кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.4 КК України та підлягає кримінальній відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого.

ОСОБА_3 раніше не судимий, є військовослужбовцем.

Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України суд вважає обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 .

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.

Призначення особі, визнаній винуватою у вчиненні кримінального правопорушення відповідного покарання, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, відноситься до дискреційних повноважень суду.

Судова дискреція (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості і законності обраного покарання тощо.

Відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, суд вважає можливим виправлення засудженого без відбування покарання і вважає можливим звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 суд вважає необхідним скасувати, звільнивши його з - під варти в залі суду негайно.

Суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведеної судово-товарознавчої експертизи №448 від 19.03.2026 року року в сумі 424 гривень08 копійок, згідно звіту про фактичні затрати на проведення експертизи №448.

Речовий доказ - мобільний телефон марки Realme Note у чорному корпусі, який належить ОСОБА_6 та знаходиться у нього на зберіганні - суд вважає необхідним, залишити ОСОБА_6 в користування.

Речовий доказ - DVD - R диск із відеозаписом камер відеоспостереження, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - суд вважає необхідним зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись статтями 368, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ

ОСОБА_3 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.4 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання у виді 5( п'яти) років позбавлення волі.

На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням на 1 (один) рік, за умови, якщо протягом вказаного часу він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 - скасувати, звільнивши його з - під варти в залі суду негайно.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведеної судової товарознавчої експертизи № 448 від 19 березня 2026 року в сумі 424 гривні 08 копійок.

Речовий доказ - мобільний телефон марки Realme Note 50 у чорному корпусі, який належить ОСОБА_6 та знаходиться у нього на зберіганні - залишити ОСОБА_6 в користування.

Речовий доказ - DVD - R диск із відеозаписом камер відеоспостереження, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Одеського Апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя Приморського

районного суду міста Одеси ОСОБА_1

Попередній документ
135584625
Наступний документ
135584627
Інформація про рішення:
№ рішення: 135584626
№ справи: 522/5211/26
Дата рішення: 09.04.2026
Дата публікації: 13.04.2026
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (21.05.2026)
Дата надходження: 31.03.2026
Розклад засідань:
03.04.2026 12:30 Приморський районний суд м.Одеси
07.04.2026 16:30 Приморський районний суд м.Одеси
09.04.2026 14:15 Приморський районний суд м.Одеси