Справа № 276/595/26
Провадження по справі 1-кс/276/140/26
07 квітня 2026 року селище Хорошів
Слідчий суддя Хорошівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026060680000064 від 06.04.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Березівка, Володарсько-Волинського району Житомирської області, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою освітою, непрацюючої, одруженої, на утриманні інших осіб не має, не є особою з інвалідністю, раніше судимої - 09.03.2025 вироком Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із встановленням іспитового строку на 3 роки,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
07.04.2026 старший слідчий СВ ВП №3 Житомирського РУП №2 за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Хорошівського районного суду Житомирської області з клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з визначенням розміру застави у виді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у кримінальному провадженні №12026060680000064 від 06.04.2026. Так, у період дії на території України воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, який наразі продовжено, ОСОБА_5 , будучи раніше судимою, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, під час іспитового строку вчинила новий умисний корисливий злочин, а саме 06.04.2026 близько 14 год. 00 хв., перебуваючи всередині приміщення сіней будинку по АДРЕСА_2 , у присутності свідка ОСОБА_7 , за допомогою сили своїх рук вихопила з рук ОСОБА_8 його особистий мобільний телефон марки «Xiaomi» модель «Redmi 9А» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 4179 грн. 00 коп., та таким способом відкрито його викрала, після чого з викраденим мобільним телефоном залишила місце вчинення злочину. У подальшому, викраденим мобільним телефоном марки «Xiaomi» модель «Redmi 9А» ОСОБА_5 розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 4179 грн. 00 коп.
07.04.2026 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У клопотанні слідчий стверджує про наявність ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обгрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 зазначив про можливість запобігання спробам підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Обгрунтовуючи існування ризику того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, старший слідчий зазначив, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Крім того, ОСОБА_5 перебуває на обліку в Житомирському районному секторі № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Житомирській області, оскільки вона раніше судима 09.03.2025 вироком Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком 3 роки. Водночас міцних соціальних зв'язків остання за місцем проживання не має та офіційно не працевлаштована. Тому, з метою уникнення покарання, ОСОБА_5 матиме реальну можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, чому також сприяють вік підозрюваної, її соціальні зв'язки, майновий стан та стан здоров'я.
В обґрунтування доказу існування ризику того, що ОСОБА_5 може впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні старший слідчий зазначив, що підозрювана, перебуваючи на волі, з метою уникнення відповідальності, матиме реальну можливість, шляхом застосування фізичного насильства або погрози його застосування, шантажем, психічним впливом, умовлянням або підкупом, для зміни останніми показів, які є джерелом доказу в кримінальному провадженні, з метою побудови власної версії, зможе незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки потерпілий та свідки є знайомими підозрюваної та місцевими жителями сусідніх сіл поруч із місцем проживання підозрюваної.
Мотивуючи наявність ризику того, що ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, старший слідчий зазначив, що підозрювана раніше судима, зокрема, 09.03.2025 вироком Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, із встановленням іспитового строку 3 роки. Перебуваючи на іспитовому терміні відбування покарання, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, ОСОБА_5 належних висновків не зробила, на шлях виправлення не стала та 06.04.2026 вчинила новий злочин.
На переконання слідчого, обрання відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, не забезпечить досягнення мети застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні, а тому просить обрати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з визначенням розміру застави у виді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити, з підстав зазначених у ньому, додатково зазначили, що підозра є обґрунтованою та підтверджується зібраними у ході розслідування доказами.
Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні нею злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, не визнала та пояснила, що з потерпілим, який перебував у стані алкогольного сп'яніння стався конфлікт, останній поводив себе агресивно та заподіяв їй тілесні ушкодження. Вона вирішила відібрати у нього телефон, щоб потерпілий його не розбив. Зазначила, що не викрадала телефон та його намагалась віддати потерпілому, однак не встигла це зробити, бо її затримали працівники поліції.
Захисник підозрюваної просив обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки ризики, визначені ст. 177 КПК України, прокурором не підтверджені. Підозрювана має постійне місце проживання і вона не буде перешкоджати слідству.
Дослідивши клопотання та додані до нього копії з матеріалів кримінального провадження, заслухавши доводи прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Частиною першою статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
За частиною 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частинами 2 та 4 ст. 194 КПК України регламентовано, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу відповідно до вимог ст.194 КПК України слідчий суддя враховує наступні обставини.
Національне законодавство не містить визначення поняття обґрунтованої підозри, однак відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати неупередженого спостерігача в тому, що відповідна особа, можливо, вчинила злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (рішення «N.C. проти Італії» від 11 січня 2001, §45).
Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №3 Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12026060680000064 від 06.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до матеріалів клопотання ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисних дій, які виразились у грабежу, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Під час розгляду клопотання прокурором на підставі матеріалів кримінального провадження, долучених до клопотання та досліджених в судовому засіданні, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Підозра підтверджується сукупністю наданих доказів: протоколом огляду місця події від 06.04.2026; протоколом затримання особи, підозюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 07.04.2026; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 06.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 06.04.2026 та ін.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
У поданому клопотанні слідчий вказав на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання лише у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років (ч. 4 ст. 186 КК України), може вдатися до відповідних дій. Окрім того, ОСОБА_5 перебуває на обліку в Житомирському районному секторі № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Житомирській області, оскільки вона раніше засуджена вироком Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 09.03.2025 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком 3 роки. При цьому, підозрювана міцних соціальних зв'язків за місцем проживання не має, офіційно не працевлаштована, тому матиме реальну можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, чому також сприяють вік підозрюваної, її майновий стан та стан здоров'я.
Доказом існування ризику того, що ОСОБА_5 може впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні є те, що перебуваючи на волі, з метою уникнення відповідальності, підозювана матиме реальну можливість шляхом застосування фізичного насильства або погрози його застосування, шантажем, психічним впливом, умовлянням або підкупом задля зміни потерпілим та свідками показів, які є джерелом доказу в кримінальному провадженні, впливати на останніх.
Доказом існування ризику того, що ОСОБА_5 може вчинити нові кримінальні правопорушення є те, що підозрювана раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, зокрема, вироком Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 09.03.2025 їй призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки, і, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, ОСОБА_5 06.04.2026 року вчинила нове кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 186 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя враховує початкову стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, розпочатого лише 06.04.2026, суть та характер кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 Кримінального кодексу України, особу підозрюваної та обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Беручи до уваги наявність доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабежу) в умовах воєнного стану, слідчий суддя вважає, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж у вигляді тримання під вартою, буде суперечити, зокрема, суспільному інтересу, який полягає в захисті та охороні права власності. Інший запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та запобігти встановленим ризикам, а тому, незважаючи на презумпцію свободи та невинуватості, наявність ризиків з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, виправдовують необхідність застосування до ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, який слід рахувати з моменту фактичного затримання - з 19 год. 24 хв. 06 квітня 2026 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За положенням до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави, крім наведеного вище, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії», відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, враховуючи характер та обставини вчинення злочину, беручи до уваги, що підозрювана офіційно не працевлаштована, доходів не отримує, будь-яких непрацездатних осіб на її утриманні не має, слідчий суддя вважає за можливе визначити ОСОБА_5 заставу у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 гривень.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена у будь-який момент, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, на підозрюваного покладаються обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.176 - 178, 182, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.
Рахувати строк тримання під вартою з моменту фактичного затримання - з 19 год. 24 хв. 06.04.2026 року.
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560,00 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яку має право внести підозрювана або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) на депозитний рахунок Хорошівського районного суду Житомирської області, до закінчення строку дії цієї ухвали.
Застава має бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок UA758201720355229001500000277, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26278626, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - ТУ ДСА України в Житомирській області, з призначенням платежу: «застава прізвище, ім'я, по батькові (найменування) платника, що вносить заставу та особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.».
У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі вважається, що до підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та, у такому випадку, покласти на підозрювану наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі с. Березівка, Житомирського району Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні, коло яких має визначити та повідомити підозрюваному слідчий, прокурор;
- у разі наявності, здати на зберігання до органів державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, про що документально повідомити слідчого або прокурора.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
Контроль за виконанням підозрюваною запобіжного заходу покласти на орган досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026060680000064 - СВ відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали та запобіжного заходу у виді тримання під вартою встановити до 19 год. 24 хв. 05.06.2026 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 09 квітня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1