Справа №295/6097/26
1-кс/295/2351/26
09.04.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна, внесене слідчим СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні№1202606060000421 від 08.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та додані до нього матеріали, -
Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на два блістера таблеток (20 штук) з написом «Метадон ЗН», які поміщено до спец. пакету № ICR0042238, змив із блістерів із таблетками з написом «Метадон-ЗН», який поміщено до паперового конверту НПУ, який опечатано наліпками NPU-4438832 та NPU-4438836, товарно-транспортну накладну на ім'я ОСОБА_5 № 59001617177146, яку поміщено до спец. пакету № WAR1899028.
Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що 07.04.2026 року 09 годині 50 хвилин до чергової частини Житомирського РУП №1 через лінію «102» надійшло повідомлення та в подальшому письмовий рапорт від оперуповноваженого оперативного відділу капітана внутрішньої служби ОСОБА_6 про те, що в посилці, яка згідно з ТТН № 59001617177146 надійшла від ОСОБА_7 моб. тел. НОМЕР_1 з відділення Нової пошти №7, що в м. Київ на ім'я засудженого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено два блістера «Метадон-ЗН».
07.04.2026 під час проведення огляду місця події в приміщені державної установи «Житомирська виправна колонія №8», що за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, буд. 172 в посилці, яка надійшла від ОСОБА_7 моб. тел. НОМЕР_1 з відділення Нової пошти №7, що в м. Київ на ім'я засудженого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено та вилучено два блістера таблеток (20 штук) з написом «Метадон-ЗН», які поміщено до спец. пакету № ICR0042238, змив із блістерів із таблетками з написом «Метадон-ЗН», який поміщено до паперового конверту НПУ, який опечатано наліпками NPU-4438832 та NPU-4438836, товарно-транспортну накладну на ім'я ОСОБА_5 № 59001617177146, яку поміщено до спец. пакету № WAR1899028.
Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину.
Враховуючи, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, псування, знищення, перетворення, відчуження вилучених речей та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цього засобу, та те, що у даному кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та інших процесуальних дій з вищезазначеним майном, в тому числі і проведення судової експертизи, оглядів, тому у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
У разі повернення вилучених речей особі, у законному володінні якої вони перебувають, може призвести до знищення слідів злочину, що були на них залишені, що в подальшому може вплинути на хід досудового розслідування.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі власника майна.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, яке, серед іншого, підлягає можливій конфіскації (абз.1 ч.1). Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. (абз. 2 ч. 1). Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання (п.3 ч. 2). У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5). Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (абз. 2 ч. 10).
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
Встановлено, що в провадженні СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №1202606060000421 від 08.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в рамках якого постановою слідчого СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 від 08.04.2026 майно, на яке слідчий просить накласти арешт, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є матеріальним об'єктом, який міг були знаряддям вчинення кримінального правопорушення та міг зберегли на собі його сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку і тяжкість.
Крім того, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, такий захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним втручанню у володіння майном. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає. У цьому випадку арешт майна необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження та негативних наслідків для володільця майна не створює.
Слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації правомочностей щодо таких прав, такий захід є тимчасовим.
Наявні у клопотанні матеріали свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
З урахуванням викладеного, оскільки вилучене майно може бути використане як доказ на підтвердження обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, взявши до уваги стадію досудового розслідування, мету та підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою проведення необхідних судових експертиз, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання та накласти на вказане майно арешт.
Керуючись ст. ст. 98, 170 - 173 КПК України, слідчий суддя, -
Задовольнити клопотання та накласти арешт надва блістера таблеток (20 штук) з написом «Метадон ЗН», які поміщено до спец. пакету № ICR0042238, змив із блістерів із таблетками з написом «Метадон-ЗН», який поміщено до паперового конверту НПУ, який опечатано наліпками NPU-4438832 та NPU-4438836, товарно-транспортну накладну на ім'я ОСОБА_5 № 59001617177146, яку поміщено до спец. пакету № WAR1899028.
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника і третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1