08 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 910/20182/23 (911/1606/20)
провадження № 12-9гс26
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Банаська О. О.,
суддівБілоконь О. В., Булейко О. Л., Гімона М. М., Губської О. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Уркевича В. Ю.,
перевіривши наявність підстав для розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг»
на рішення Господарського суду міста Києва від 16 квітня 2025 року
у складі судді Мандичева Д. В.
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2025 року
у складі колегії суддів Станіка С. Р. (головуючого), Сотнікова С. В., Остапенка О. М.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг»
до
1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Кредит Груп»,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Сайд»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_1
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:
1) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимирівни,
2) Виробничого кооперативу "ЖБК "Десна"
про визнання протиправними дії, скасування рішення нотаріуса та звернення стягнення на предмет іпотеки
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Сайд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг»
про визнання відсутнім права за договором іпотеки
в межах справи № 910/20182/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудрест»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Сайд»
про банкрутство,
Вступ
1. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) для вирішення питання про відступлення шляхом уточнення правового висновку Великої Палати Верховного Суду про те, що за відсутності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження, особа, яка добросовісно покладалася на такі відомості, набуває майно вільним від незареєстрованих обтяжень, а отже іпотека не підлягає реалізації щодо такого майна.
2. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для прийняття справи до розгляду.
Короткий зміст і підстави заявлених позовних вимог
3. У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» (далі - ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Кредит Груп» (далі - ТОВ «ФК «Інвест Кредит Груп»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Сайд» (далі - ТОВ «Білдінг Сайд») про визнання протиправними дій, скасування рішення нотаріуса та звернення стягнення на предмет іпотеки.
4. Позов мотивовано тим, що позивач набув право вимоги до Виробничого кооперативу «ЖБК «Десна» (далі - ВК «ЖБК «Десна») за кредитним договором № 0605/01 на підставі договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 28 лютого 2019 року № 51-debtX_8688, а також право вимоги за договором іпотеки від 05 червня 2009 року (укладеним між банком та ОСОБА_1 ), що забезпечував виконання зобов'язань за кредитним договором, - на підставі договору відступлення прав за договором іпотеки від 20 листопада 2019 року. При цьому, як зазначає позивач, набуття ним прав відбулося після визнання недійсними у судовому порядку договорів від 25 червня 2014 року та 26 червня 2014 року, укладених Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» (далі - ПАТ «КБ «Актив-Банк», банк) з ТОВ «ФК «Інвест Кредит Груп» щодо відступлення прав за кредитним та іпотечним договорами.
5. Позивач стверджує, що в період розгляду спорів щодо дійсності зазначених договорів та до моменту набуття позивачем прав вимоги, за волевиявленням ТОВ «ФК «Інвест Кредит Груп» було ініційовано припинення іпотечного обтяження, внаслідок чого 12 березня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. прийнято рішення (індексний №19961187) про припинення обтяження іпотекою земельної ділянки (кадастровий номер 3210900000:01:174:0490), яка була предметом іпотеки. Позивач зауважує, що надалі вказана земельна ділянка була відчужена, поділена на п'ять земельних ділянок з кадастровими номерами 3210900000:03:002:5101- 5105 та введена у цивільний обіг; на час звернення з позовом новоутворені земельні ділянки перебували у власності ТОВ «Білдінг Сайд».
Рух справи в суді першої інстанції
6. Ухвалою Господарського суду Київської області від 26 червня 2020 року відкрито провадження у справі № 911/1606/20 за правилами загального позовного провадження та залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозову С. В., ВК «ЖБК «Десна».
7. Під час розгляду справи позивач подав клопотання про зміну предмета позову (від 28 листопада 2023 року) та заяву про уточнення прохальної частини (від 12 січня 2024 року), у яких просив:
- визнати протиправним звернення ТОВ «ФК «Інвест Кредит Груп» із заявою від 12 березня 2015 року (серія та № 098/15) про припинення іпотеки;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Морозової С. В. індексний № 19961187 від 12 березня 2015 року;
- визнати позивача іпотекодержателем земельних ділянок з кадастровими номерами 3210900000:03:002:5101- 5105;
- звернути стягнення на зазначені земельні ділянки, що належать ТОВ «Білдінг Сайд», в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором у визначеному судами розмірі, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах виконавчого провадження із визначенням вартості предмета іпотеки на підставі оцінки на стадії виконання.
8. Ухвалою Господарського суду Київської області від 31 січня 2024 року до участі у справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - ОСОБА_1 .
9. У зв'язку з відкриттям провадження у справі № 910/20182/23 про банкрутство ТОВ «Білдінг Сайд», ухвалою Господарського суду Київської області від 27 травня 2024 року матеріали справи № 911/1606/20 передано для розгляду до Господарського суду міста Києва в межах зазначеної справи про банкрутство.
10. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26 липня 2024 року справу № 910/20182/23 (911/1606/20) прийнято до провадження суду для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ «Білдінг Сайд».
11. ТОВ «Білдінг Сайд» просило застосувати наслідки спливу позовної давності до пред'явлених позовних вимог первісного позову.
Короткий зміст і підстави заявлених вимог зустрічного позову
12. У серпні 2024 року ТОВ «Білдінг Сайд» звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг» про визнання відсутнім права за договором іпотеки.
13. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «КБ «Актив-Банк» відступив позивачу права вимоги за договором іпотеки, якими банк не володів, а публічний паспорт активу за лотом № debtX_8688, придбаним ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг», не містить відомостей про включення до складу активу прав вимоги за договором іпотеки від 05 червня 2009 року, укладеним між банком та ОСОБА_1 . Також заявник посилався на те, що відповідно до публічного паспорта активу забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором № 0605/01 визначено інше нерухоме майно, розташоване у Київській області (населені пункти Димер та Литвинівка), а не спірні земельні ділянки в місті Ірпінь, а також на різницю між ціною реалізації лота та вартістю спірних земельних ділянок, що, на його переконання, свідчить про відсутність у ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг» прав іпотекодержателя.
14. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 листопада 2024 року зустрічну позовну заяву ТОВ «Білдінг Сайд» прийнято до розгляду та об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
15. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16 квітня 2025 року у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
16. Відмовляючи у задоволенні первісного позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що на момент відчуження спірної земельної ділянки відомості про іпотечне обтяження у Державному реєстрі були відсутні, у зв'язку з чим набувач майна набув право власності вільним від незареєстрованих обтяжень. При цьому суд урахував правові висновки Верховного Суду щодо значення відомостей Державного реєстру та захисту добросовісного набувача майна.
17. Одночасно господарський суд першої інстанції зазначив, що вимоги первісного позову про визнання протиправним звернення ТОВ «ФК «Інвест Кредит Груп» із заявою від 12 березня 2015 року № 098/15 про припинення обтяження земельної ділянки та скасування відповідного рішення приватного нотаріуса не є належним та ефективним способом захисту, оскільки їх задоволення саме по собі не призведе до поновлення прав іпотекодержателя, що відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17. Також господарський суд зазначив, що позовна вимога про звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, має похідний характер від позовної вимоги про визнання іпотекодержателем на відповідне нерухоме майно, що задоволенню не підлягає, тому суд дійшов висновку відмовити також у задоволенні похідної позовної вимоги.
18. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий господарський суд виходив із законодавчо обумовленого похідного характеру іпотеки від основного зобов'язання та зазначив, що відступлення права вимоги за іпотечним договором можливе після відступлення права вимоги за основним зобов'язанням, що узгоджується з положеннями частини першої статті 24 Закону України «Про іпотеку».
19. Господарський суд першої інстанції також виходив із засад змагальності та правил доказування, передбачених статтями 13, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначивши, що сторони не довели обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
20. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2025 року рішення Господарського суду міста Києва від 16 квітня 2025 року залишено без змін.
21. Апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, що регулюють зобов'язальні та забезпечувальні правовідносини, зокрема, положення статей 11, 15, 509, 546, 572, 575, 589 Цивільного кодексу (далі - ЦК України), статей 3, 7, 17, 23, 24 Закону України «Про іпотеку», а також статей 11-12 Закону України «Про заставу», виходячи з похідного характеру іпотеки від основного зобов'язання та умов її припинення.
22. Крім того, апеляційний господарський суд урахував преюдиційні обставини, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили, відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України, а також наслідки недійсності правочинів, передбачені статтею 216 ЦК України.
23. Разом із цим, апеляційний господарський суд застосував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 та від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, щодо можливості добросовісного набувача покладатися на відомості Державного реєстру. Виходячи з відсутності на момент відчуження спірного майна запису про іпотечне обтяження та недоведення недобросовісності набувача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для відновлення іпотеки та звернення стягнення на спірне майно.
24. Крім того, оскільки господарські суди дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення первісного позову, то вони також зазначили про відсутність підстав для застосування позовної давності до заявлених вимог.
Подання касаційної скарги
Вимоги касаційної скарги
25. ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16 квітня 2025 року, постанову Північного апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2025 року в частині відмови у задоволенні первісного позову та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, а в частині зустрічного позову оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Підстави касаційного оскарження
26. У касаційній скарзі скаржник зазначає обставини, передбачені пунктом 1 частиною другою статті 287 ГПК України, а саме неправильне застосування судами норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах.
27. За доводами скаржника, господарські суди неправильно застосували приписи статей 216, 236, 658 ЦК України, не врахувавши правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 462/6489/15-ц, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 17 січня 2020 року у справі № 31/287-10 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19, відповідно до яких недійсний правочин не створює юридичних наслідків, а право вимоги вважається таким, що не вибувало з володіння первісного кредитора.
28. Також скаржник зазначає про неврахування господарськими судами висновків Верховного Суду щодо застосування статті 23 Закону України «Про іпотеку», викладених у постановах від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, від 11 грудня 2024 року у справі № 521/12780/19, від 03 липня 2024 року у справі № 910/11472/21, від 10 травня 2018 року у справі № 29/5005/6381/2011 та від 31 січня 2024 року у справі № 569/19798/20, а також щодо застосування статей 3, 4, 17 Закону України «Про іпотеку» та статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що, на думку скаржника, призвело до помилкових висновків щодо відсутності у нього прав іпотекодержателя та добросовісності набувача спірного майна, оскільки необхідно здійснювати оцінку добросовісності набувача майна з урахуванням усіх обставин справи, а не виключно відомостей Державного реєстру.
29. Крім того, скаржник посилається на неврахування господарськими судами висновків Верховного Суду щодо застосування статті 75 ГПК України про преюдиційність обставин, викладених у постановах від 05 грудня 2023 року у справі № 911/2768/20, від 05 листопада 2018 року у справі № 754/12197/16-ц, від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100), від 07 травня 2019 року у справі № 926/3371/17, від 05 грудня 2018 року у справі № 2-838/519/15-ц та від 17 жовтня 2023 року у справі № 910/2120/21.
30. Окремо скаржник вказує на порушення господарськими судами норм процесуального права щодо дослідження та оцінки доказів, зокрема статей 73, 74, 210 ГПК України, без урахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25 червня 2020 року у справі № 924/233/18, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 та від 11 грудня 2024 року у справі № 521/12780/19.
31. За доводами скаржника, господарські суди попередніх інстанцій безпідставно визнали набувачів спірного нерухомого майна добросовісними, не врахували наявність судового спору щодо договорів відступлення прав вимоги, накладення арешту на майно в межах кримінального провадження, подальший поділ предмета іпотеки та інші обставини, які, на його думку, свідчать про недобросовісність набувачів.
32. Окрім наведеного, скаржник зазначає, що припинення запису про іпотеку в Державному реєстрі не припиняє саму іпотеку за відсутності передбачених законом підстав, у зв'язку з чим висновки господарських судів про неможливість відновлення прав іпотекодержателя є помилковими.
33. Узагальнюючи наведене, скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій неповно дослідили обставини справи, неправильно оцінили надані докази та дійшли помилкових висновків щодо добросовісності набувача спірного майна і відсутності у позивача права іпотекодержателя.
Рух касаційної скарги
34. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14 січня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2025 року та рішення Господарського суду міста Києва від 17 березня 2025 року у справі № 910/20182/23 (911/1606/20).
35. 12 березня 2026 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою передав справу № 910/20182/23 (911/1606/20) на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити шляхом уточнення від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 та від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17.
Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
36. Обґрунтовуючи необхідністьпередачі справи, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що спірним питанням, яке виникло у межах касаційного перегляду у цій справі та має визначальне значення для правильного вирішення спору є те, чи може сама лише відсутність у Державному реєстрі запису про іпотеку на момент переходу права власності до третьої особи бути достатньою підставою для висновку про неможливість реалізації іпотеки щодо такого майна, попри приписи статей 17, 23 Закону України «Про іпотеку» та речову природу іпотеки як способу забезпечення виконання зобов'язання.
37. Так, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначає, що судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи відмовлено у задоволенні первісного позову на підставі висновків, які містяться у постановах Великої Палати Верховного Судувід 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 та від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 про те, що за відсутності запису про іпотеку в Державному реєстрі на момент відчуження спірного майна та набуття його наступними набувачами останні набули право власності вільним від незареєстрованих обтяжень, а тому право іпотеки не може бути реалізоване щодо такого майна.
38. Водночас, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від зазначеного висновку шляхом його уточнення з формуванням такого підходу до застосування норм права, який у сфері іпотечних правовідносин забезпечить узгодженість між принципом публічної достовірності державної реєстрації речових прав та захистом довіри до відомостей реєстру, а також імперативними приписами спеціального законодавства про іпотеку.
39.Оцінюючи подібність правовідносин у цій справі та у справах №№ 922/3537/17, 922/2416/17, колегія суддів зазначає, що попри відмінність окремих фактичних обставин, правовідносини у зазначених справах є подібними саме за змістовним критерієм, оскільки в усіх випадках вирішується одне й те саме питання застосування норм права - чи впливає відсутність запису про іпотеку в Державному реєстрі на чинність і можливість реалізації іпотеки щодо майна, право власності на яке перейшло до іншої особи.
40. В контексті наявності підстав передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів посилається на те, що:
(1) господарські суди попередніх інстанцій вирішили спір саме на підставі правових висновків Великої Палати Верховного Суду;
(2) вирішення цієї справи безпосередньо залежить від можливості уточнення або відступлення від зазначених висновків;
(3) таке відступлення не може бути здійснене колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
41. Проаналізувавши положення статі 17 Закону України «Про іпотеку» щодо підстав припинення іпотеки, а також статті 23 цього ж Закону стосовно наслідків переходу права власності на предмет іпотеки до іншої особи, колегія суддів вважає, що застосований господарськими судами попередніх інстанцій підхід, сформований із посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду у справах № 922/3537/17 та № 922/2416/17, фактично призводить до правового результату, за якого іпотека не може бути реалізована не з підстав, передбачених статті 17 Закону України «Про іпотеку», а через саму лише відсутність запису про неї в Державному реєстрі на момент переходу права власності на майно, тобто до фактичного прирівняння відсутності реєстрації обтяження до припинення іпотеки, хоча спеціальний закон такого наслідку прямо не встановлює.
42. Зазначивши, зокрема, що такий підхід свідчить про можливу неузгодженість між спеціальним регулюванням Закону України «Про іпотеку», а також наслідком застосування наведеного підходу, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду висновує про необхідність вирішення питання, чи є достатнім і правомірним застосування у сфері іпотеки підходу, за якого відсутність запису в Державному реєстрі та посилання набувача на довіру до Державного реєстру автоматично виключають можливість реалізації прав іпотекодержателя, попри відсутність у спеціальному законі такої підстави припинення іпотеки.
43. Крім того, колегія суддів вважає, що застосування такого підходу фактично зумовлює необхідність встановлення судами обставин, пов'язаних із добросовісністю або недобросовісністю набувача майна, хоча у спорах щодо існування та реалізації іпотеки предмет доказування зазвичай охоплює інші юридично значущі обставини, зокрема наявність забезпеченого зобов'язання, чинність іпотеки та підстави її припинення, визначені законом, а відтак стверджує, що перенесення до сфери іпотечних правовідносин підходу, характерного для віндикаційних спорів, фактично змінює межі предмета доказування у таких спорах та зумовлює дослідження обставин, які не випливають безпосередньо з конструкції іпотеки як способу забезпечення виконання зобов'язання.
44. З урахуванням наведеного та з огляду на обставини у цій справі, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що Велика Палата Верховного Суду має вирішити питання щодо:
1) значення категорії «добросовісного набувача», передбаченої статтями 387-388 ЦК України, під час вирішення спорів щодо існування та реалізації іпотеки як забезпечувального речового обтяження;
2) правових наслідків переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи у випадку відсутності на момент такого переходу запису про іпотеку у Державному реєстрі;
3) можливості реалізації прав іпотекодержателя щодо предмета іпотеки у ситуації, коли запис про іпотеку був припинений або відсутній у Державному реєстрі, однак іпотека не припинена на підставах, визначених законом.
Мотиви, з яких виходить Велика Палата Верховного Суду, постановляючи ухвалу
45. Відповідно до частини четвертої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
46. Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2026 року у справі № 910/20182/23 (911/1606/20), обґрунтованими та приймає справу до розгляду.
47. Відповідно до частини першої статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
48. Отже, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, явка яких не є обов'язковою згідно з приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 ГПК України.
Керуючись статтями 120, 121, 233 - 235, 301, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
1. Прийняти до розгляду справу № 910/20182/23 (911/1606/20) (провадження
№ 12-9гс26) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2025 року та рішення Господарського суду міста Києва від 16 квітня 2025 року.
2. Призначити справу № 910/20182/23 (911/1606/20) (провадження № 12-9гс26) до розгляду Великою Палатою Верховного Суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 06 травня 2026 року о 15 годині 00 хвилин у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачО. О. Банасько
Судді:О. В. БілоконьМ. В. Мазур
О. Л. БулейкоН. М. Мартинюк
М. М ГімонК. М. Пільков
О. А. ГубськаС. О. Погрібний
Л. Ю. КишакевичН. С. Стефанів
В. В. КорольТ. Г. Стрелець
С. І. КравченкоО. В. Ступак
О. В. КривендаВ. Ю. Уркевич