Справа № 761/12242/26
Провадження № 1-кс/761/8471/2026
03 квітня 2026 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42022110000000192 від 17.08.2022
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що відділом розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022110000000192 від 17.08.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 3, 4 ст. ст. 358, ч. 3 ст.362, ч. 1 ст. ст.438 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку березня 2022 року збройні сили рф, застосовуючи засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, порушуючи закони та звичаї війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, окупували м. Бучу Київської області.
Під час окупації вказаного населеного пункту у період з 03 березня 2022 року по 31 березня 2022 року невстановлені військовослужбовці зс рф, в порушення ст. 147 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, викрали громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Вже після деокупації м. Буча сусіди ОСОБА_4 повідомили знайомим останнього, що на початку березня 2022 року військовослужбовці зс рф цілеспрямовано прийшли до будинку ОСОБА_4 та забрали його у невідомому напрямку. Після цього, ОСОБА_4 зник безвісті і встановити його місце перебування наразі не виявилось за можливе.
Разом з тим, ОСОБА_5 , будучи знайомою із ОСОБА_4 ще із 2020 року та тісно підтримуючи із ним зв'язок до вказаних подій, дізнавшись про зникнення ОСОБА_4 та достовірно знаючи про значне матеріальне становище останнього, зокрема наявність на праві власності нерухомості за наступними адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 (частка 15/100), вартість якого складає 18 130 903 грн., вирішила заволодіти цим майном для власного збагачення, шляхом обману та обернути від його реалізації грошові кошти на свою користь.
З цією метою, ОСОБА_5 запропонувала близькому другу ОСОБА_4 - громадянину рф ОСОБА_6 , з яким також підтримувала дружні відносини, долучитись до виконання дій, спрямованих на заволодіння всім майном ОСОБА_4 шахрайським шляхом та обернення від його реалізації грошових коштів на свою користь, на що ОСОБА_6 погодився та вступив у попередню змову із ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив.
У подальшому, за невстановлених обставин, не пізніше середини квітня 2022 року ОСОБА_5 та громадянин рф ОСОБА_6 , діючи умисно з корисливих мотивів, розробили спільний злочинний план, кінцевою метою якого мало бути заволодіння всім майном ОСОБА_4 та обернення від його реалізації, грошових коштів на свою користь для особистого збагачення.
Суть вказаного злочинного плану полягала у тому, щоб за допомогою фіктивного заповіту заволодіти майном ОСОБА_4 , який на переконання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , був точно мертвий.
З урахуванням того, що ОСОБА_6 був громадянином рф і його фізичне відвідування території України матиме негативні наслідки, останній разом із ОСОБА_5 вирішили, що майбутній фіктивний заповіт має бути складений саме на громадянку України ОСОБА_5 , яка разом з цим, перебуваючи у місті Києві, зможе швидко вирішувати на місці всі проблемні питання, які будуть виникати по ходу його використання.
Так, злочинний план ОСОБА_5 та ОСОБА_6 включав у собі окремі етапи вчинення тих чи інших протиправних дій, які мали стати складовою для подальшого спільного заволодіння майном ОСОБА_4 шахрайським шляхом в особливо великих розмірах, зокрема:
- збір інформації про особу ОСОБА_4 та його родинні зв'язки, наявність близьких родичів, які зможуть претендувати на спадщину за заповітом або законом, для чого необхідно тимчасово розповсюдити інформацію про те, що ОСОБА_4 живий та знаходиться у безпечному місці;
- пошук особистого мобільного телефону ОСОБА_4 , за допомогою якого було б можливим під'єднатись до всіх можливих месенджерів та почати спілкуватись від імені ОСОБА_4 ;
- комунікація від імені ОСОБА_4 із його потенційними спадкоємцями та бізнес-партнерами у такому ключі, щоб останні зрозуміли, що єдиними особами, яким довіряє ОСОБА_4 являється ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а вже у подальшому штучно створити у розумінні його близьких та знайомих логічний перебіг подій у вигляді наявності заповіту від імені ОСОБА_4 саме на ОСОБА_5 , як найближчу для нього людину;
- пошук осіб, які зможуть організувати за грошову винагороду внесення неправдивої інформації до Спадкового реєстру, а саме про наявність підробленого заповіту від імені ОСОБА_4 на ОСОБА_5 ;
- організація пошуку осіб, які зможуть забезпечити виготовлення спеціального нотаріального бланку такого заповіту із наявними відповідними реквізитами та печатками, спеціальними знаками, зокрема у вигляді QR-коду тощо, передбаченими чинним законодавством;
- підроблення заповіту від імені ОСОБА_4 шляхом написання відповідного тексту та його підписання;
- на підставі підробленого заповіту від імені ОСОБА_4 ініціювання питання щодо визнання останнього померлим в судовому порядку згідно вимог чинного законодавства, а саме ст. ст. 1220, 1223 ЦК України, ст. 317 ЦПК України, для чого необхідно знайти адвоката, який від імені ОСОБА_5 зможе подати відповідні документи, але при цьому, щоб остання у відповідних документах не підписувалась для конспірації своїх дій;
- організація прийняття судом позитивного рішення щодо поданої від імені ОСОБА_5 заяви про визнання ОСОБА_4 померлим;
- після прийнятого судового рішення відкриття спадкової справи та подача фіктивного заповіту для легалізації прав ОСОБА_5 , як єдиної спадкоємиці, на все майно ОСОБА_4 ;
- заволодіння правами на майно ОСОБА_4 для подальшого його продажу та отримання грошових коштів, які мають бути розподілені між учасниками злочинного плану, згідно попередніх домовленостей.
В подальшому, узгодивши вказаний злочинний план і його основні етапи, переслідуючи корисливу мету особистої наживи і збагачення шахрайським шляхом, ОСОБА_5 та громадянин рф ОСОБА_6 , одночасно перейшли до виконання перших двох етапів злочинного плану.
Так, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та у невстановлений час, але не пізніше 01.04.2022, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 почали збирати у соціальних мережах інформацію щодо наявності найближчих за рівнем спорідненості родичів ОСОБА_4 , щоб виокремити з них майбутніх «конкурентів», які можуть створити їм перешкоди на шляху до реалізації свого плану, а також встановити наявність чи відсутність вже написаного ОСОБА_4 заповіту на когось із родичів, друзів або близьких.
Водночас, у той же період часу, на виконання узгодженого спільного злочинного плану, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із громадянином рф ОСОБА_6 , прийняли рішення про те, що для заволодінням майном ОСОБА_4 , потрібно знайти його особистий мобільний телефон, до якого були прив'язані месенджери «WhatsApp», «Viber», «Telegram», який за їх даними мав знаходитись у місті Буча, Київської області.
За допомогою відшуканого телефону, згідно злочинного плану ОСОБА_5 та громадянина рф ОСОБА_6 , мала відбуватись вся комунікація із близькими ОСОБА_4 від його імені, а також був можливий доступ до фінансових ресурсів останнього.
З цією метою, ОСОБА_5 попросила ОСОБА_7 зробити та розвісити оголошення по околицям місця проживання ОСОБА_4 , у якому зазначити про пошук мобільного телефону із зазначенням всіх характеризуючих даних.
Після того, як вказаний телефон був знайдений, ОСОБА_5 у період із 12.07.2022 по 15.07.2022 організувала разом із ОСОБА_6 підключення від імені ОСОБА_4 до вище перелічених месенджерів.
На виконання свого спільного плану, отримавши доступ до особистого телефону ОСОБА_4 , за допомогою якого можна було вести комунікацію із усіма близькими та знайомими ОСОБА_4 , діючи умисно за попередньою змовою між собою, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вигадали історію для всіх близьких ОСОБА_4 про те, що останній був взятий в полон військовослужбовцями зс рф та доставлений до Республіки Білорусь, а вже у подальшому, зусиллями ОСОБА_6 , ОСОБА_4 був повернутий із полону до лікарні у м. Лінц, Республіка Австрія у дуже важкому стані здоров'я.
З урахуванням цього, ОСОБА_4 вже начебто перебуваючи у Республіці Австрія, але у важкому стані здоров'я, почав листуватись через месенджери зі своїми родичами, близькими та знайомими.
Для надання максимальної реальності своїм діям, враховуючи україномовний стиль спілкування ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на виконання свого спільного злочинного плану, діючи за попередньою змовою між собою, прийняли рішення про те, що ОСОБА_6 буде спілкуватись від імені ОСОБА_4 із його родичами та знайомими, але українською мовою. Так як громадянин рф ОСОБА_6 зовсім не володів українською мовою, останній мав завжди переадресовувати всі вхідні повідомлення ОСОБА_5 , яка у свою чергу відповідала ОСОБА_6 вже перекладеним на українську мову повідомленням, яке ОСОБА_6 після цього пересилав тим, хто писав начебто ОСОБА_4 , створюючи при цьому ілюзію того, що ОСОБА_4 живий та знаходиться у Республіці Австрія.
Для подальшого виконання узгодженого злочинного плану, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 почали спілкуватись у різних месенджерах «WhatsApp», «Viber» із знайомими та близькими ОСОБА_4 , при цьому акцентуючи увагу на тому, що стан здоров'я ОСОБА_4 дуже важкий і вже заздалегідь останній написав заповіт на ім'я ОСОБА_5 , якій заповідатиме все своє майно після смерті, тим самим наперед убезпечивши себе від «зайвих» посягань з боку близьких, знайомих та бізнес-партнерів ОСОБА_4 на інші варіанти здобуття права власності на майно ОСОБА_4 , яке згідно відповідної оціночно-будівельної експертизи становить 18 130 903 грн.
Почавши реалізацію перших двох етапів спільного злочинного плану, ОСОБА_5 та громадянин рф ОСОБА_6 перейшли до наступного етапу, який вимагав вжиття відповідних організаційних заходів, спрямованих на внесення неправдивої інформації до Спадкового реєстру, а саме наявності заповіту від імені ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_5 , але за умови, що дата складення такого заповіту мала бути задовго до зникнення ОСОБА_4 .
Після цього, діючи на виконання спільного злочинного плану, спрямованого на заволодінням майном ОСОБА_4 шахрайським шляхом в особливо великих розмірах, розуміючи багатоепізодність та складність реалізації наступних його етапів, для яких неодмінним має бути додаткове залучення співучасників, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , у період із 01.04.2022 по 20.07.2022, почали вести пошуки уповноважених осіб для внесення до Спадкового реєстру неправдивих даних про заповіт від імені ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_5 .
Згодом, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому місці, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , залучила до свого плану невстановлених осіб, які погодившись на свою участь у реалізації наступного етапу вказаного плану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , увійшли під електронним ключем державного нотаріуса ОСОБА_8 до електронної бази Спадкового реєстру та 20.07.2022 об 11 год 32 хв., використовуючи вказаний електронний ключ ОСОБА_8 , внесли коригування у реальному заповіті від імені ОСОБА_9 на ім'я ОСОБА_10 від 08.05.2020, реєстраційний номер - 570, тим самим замінивши у графі «ПІБ спадкодавця/заповідача» ОСОБА_9 на ОСОБА_4 , а у графі «Спадкоємець» ОСОБА_10 - на ОСОБА_5 , чим протиправно та безпідставно фактично скасували заповіт від імені ОСОБА_9 , у той же час встановивши юридичний факт наявності заповіту від імені ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_5 , датованого 08.05.2020, реєстраційний номер - 570.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 , діючи на виконання заздалегідь обумовленого із ОСОБА_6 злочинного плану, організувала несанкціонової зміни інформації через невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб, а саме протиправне внесення 20.07.2022 до Спадкового реєстру недостовірних даних про створення фіктивного заповіту від імені ОСОБА_4 на своє ім'я.
Продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний план, спрямований на заволодінням майном ОСОБА_4 шахрайським шляхом в особливо великих розмірах та обернення від його реалізації грошових коштів на свою користь, розуміючи багатоепізодність та складність реалізації наступних його етапів, для яких неодмінним має бути додаткове залучення співучасників, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , при невстановлених обставинах, у період із 20.07.2022 по 20.11.2022 запропонували долучитись до реалізації свого спільного плану ОСОБА_11 , який є співмешканцем ОСОБА_5 .
Роль ОСОБА_11 полягала у пошуку осіб, які можуть виготовити справжній бланк заповіту від імені ОСОБА_4 з усіма необхідними реквізитами, передбаченими Цивільним кодексом України та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, яким останній начебто має заповісти ОСОБА_5 все своє майно у порядку спадщини. На вказану пропозицію при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах ОСОБА_11 погодився.
Таким чином, дійшовши до етапу, коли для реалізації свого спільного злочинного плану, ОСОБА_5 потрібен був сам бланк заповіту від імені ОСОБА_4 на її ім'я, остання у період із 20.07.2022 по 20.11.2022 залучила свого співмешканця ОСОБА_11 для пошуку відповідних осіб, хто спеціалізується на виготовленні фіктивних бланків заповітів.
У подальшому, ОСОБА_11 , діючи умисно, на виконання своєї частини спільного злочинного плану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , знайшов невстановлених осіб, які у невстановлений час, але не пізніше 12.01.2023 за грошову винагороду для себе або третіх осіб, виготовили бланк заповіту із наявними відповідними спеціальними реквізитами захисту, у тому числі QR-кодом, у якому містилась зашифрована інформація щодо того заповіту, який вже був на той час відкоригований на користь ОСОБА_5 .
Продовжуючи свої злочинні дії, переслідуючи корисливий мотив та діючи на виконання спільного злочинного плану, спрямованого на заволодіння шляхом виготовлення та використання підробленого заповіту всім майном ОСОБА_4 та обернення від його реалізації грошових коштів на свою користь, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , заздалегідь погодивши свої дії із ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб, у невстановленому місці у період з 12.12.2022 по 12.01.2023 внесли неправдиві відомості до вказаного пустого бланку заповіту із QR-кодом щодо відомостей по заповіту від ОСОБА_9 , а саме ОСОБА_11 написав рукописний текст від імені ОСОБА_4 , написавши «цей заповіт прочитаний мною уголос і відповідає моїй волі», а також « ОСОБА_4 » біля самого підпису, а ОСОБА_5 поставила підпис замість ОСОБА_4 , який міститься у рядку «підпис»/ « ОСОБА_4 », що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_5 , маючи вже на руках готовий заповіт від імені ОСОБА_4 , яким останній передає їй все своє майно та знаючи про узгодженість цього факту із відомостями, що містяться у Спадковому реєстрі, переслідуючи спільно із ОСОБА_6 , ОСОБА_11 мету заволодіння майном ОСОБА_4 та обернення від його продажу грошових коштів на свою користь, через невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб, перейшла до наступного етапу спільного злочинного плану.
У подальшому, розуміючи багатоепізодність та складність реалізації наступних його етапів, для яких неодмінним має бути додаткове залучення співучасників, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , залучає через невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб, адвоката ОСОБА_12 до процесу реалізації одного із заключних етапів плану.
Зокрема, роль ОСОБА_12 , згідно спільного злочинного плану, полягала у тому, щоб підготувати від імені ОСОБА_5 відповідну заяву в суд про визнання ОСОБА_4 померлим та підтвердити таким чином юридично встановлений факт, що у свою чергу в подальшому дасть можливість після позитивного судового рішення, вступити ОСОБА_5 у спадщину за заповітом від імені ОСОБА_4 , який насправді був фіктивний та підроблений безпосередньо ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , а згодом й заволодіти цим майном для подальшого продажу.
Позитивне вирішення цього етапу злочинного плану було ключовим для ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , так як останні розуміли, що маючи вже на руках відповідне судове рішення про визнання померлим ОСОБА_4 , відкриють собі шлях до безперешкодного вступу через шість місяців згідно ст. 1270 ЦК України у спадщину за заповітом та, як наслідок, отримають право власності на все майно ОСОБА_4 на загальну суму 18 130 903 грн.
У подальшому, ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_5 , у невстановлений час особисто підписала 20.03.2023 договір № 111 із ОСОБА_12 про надання правової допомоги від 20 березня (рік у договорі не заповнений).
При цьому, однією із умов залучення, через невстановлених на даний час осіб, адвоката ОСОБА_12 до вказаного плану було те, що останній має діяти у максимально автономному режимі, тобто не підписувати жодні заяви та інші документи безпосередньо у ОСОБА_5 , для подальшого уникнення факту встановлення системного зв'язку між ним та ОСОБА_5 , а також встановлення особи, яка підписала безпідставно подані заяви від імені ОСОБА_5 до суду щодо визнання ОСОБА_4 померлим.
Підготувавши весь перелік документів із заявою про визнання ОСОБА_4 померлим, ОСОБА_12 подав їх 08.06.2023 до Шевченківського районного суду міста Києва, яким за результатом розгляду заяви 15.06.2023 прийнято рішення про відмову у відкритті провадження.
Згодом, 18.07.2023 ОСОБА_12 подав вказану заяву до Ірпінського міського суду Київської області за місцем зникнення без вісті ОСОБА_4 , до якої долучив фіктивний заповіт та пояснення сусідів ОСОБА_4 (справа № 367/5291/23).
При цьому, всі судові рішення надходили ОСОБА_5 на особистий телефон через державний портал послуг «Дія», завдяки якому остання контролювала весь перебіг подій та надавала особисто вказівки ОСОБА_12 .
Водночас, ОСОБА_5 , розуміючи те, що отриманий заповіт ОСОБА_4 від 08.05.2020 відкриває перед нею можливість вже використовувати будь-яким чином наявне майно ОСОБА_4 та отримувати від цього грошові кошти, не чекаючи юридично встановленого факту вступу у спадщину, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, з використанням підробленого заповіту від імені ОСОБА_4 , домовилась із бізнес-партнером ОСОБА_4 - ОСОБА_13 про майбутній продаж офісного приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та отримала 06.02.2023 від останнього грошові кошти в сумі 30 000 доларів США, як завдаток за продаж.
Окрім цього, у період із 06.07.2022 по 08.07.2025 ОСОБА_5 , переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення за рахунок підроблених документів, у тому числі вище вказаного заповіту ОСОБА_4 від 08.05.2020, здавала в оренду квартиру останнього, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , отримуючи щомісячну оплату.
Проте з причин, що не залежали від їх волі, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , які діючи за попередньою змовою між собою та іншими невстановленими на даний час особами, виконуючи послідовно всі етапи свого спільного злочинного плану, не змогли довести його до кінця, у зв'язку із викриттям правоохоронними органами своїх неправомірних дій.
Надалі ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, з метою укриття вчинених кримінальних правопорушень, прийняли рішення про ігнорування судових засідань для залишення судом заяви ОСОБА_5 без розгляду.
З урахуванням викладених обставин всі вище перелічені етапи спільного злочинного плану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_4 , вартість якого складає 18 130 903 грн, що у свою чергу становить особливо великий розмір, було реалізовано, але з причин, що не залежали від волі співучасників вчинення злочину, не доведені до кінця.
Досудовим розслідуванням також встановлено, що ОСОБА_5 до процесу пошуку орендарів нерухомості ОСОБА_4 залучала свого рідного брата ОСОБА_14 , а також могла відати на зберігання найбільш важливі для неї документи, речі та предмети, що мають відношення до ОСОБА_4 .
З метою відшукання документи, що мають значення до процесу здачі в оренду майна ОСОБА_4 , мобільних телефонів та інших технічних пристроїв, які зберегли у собі листування із фігурантами щодо заволодіння майном ОСОБА_4 24.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_15 від 03.03.2026 (справа № 761/7096/26) за місцем мешкання ОСОБА_14 , за адресою: АДРЕСА_6 , проведено обшук, під час якого вилучено наступне:
- мобільний телефон iPhone 17 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з двома сім-картками: перша - абонентський номер НОМЕР_3 , друга абонентський номер НОМЕР_4 , які запаковано до спецпакету № NPU6245569;
- мобільний телефон iPhone 17 Pro Max, IMEI: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , з сім-карткою абонентський номер НОМЕР_7 , які поміщено до спецпакету №NPU5693730;
- мобільний телефон Samsung Galaxy M34 5G, IMEI: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 , з сім-карткою абонентський номер НОМЕР_10 , які поміщено до спецпакету №NPU5693731;
- ноутбук MacBook Air із серійним номером: FVHG29GEQ64L4 та флеш-накопичувач «Transcender» об'ємом 32Gb із маркуванням на корпусі С763618622/ЭD33193, які поміщено до спецпакету №NPU6323511.
Постановою слідчого від 24.03.2026 вилучені 24.03.2026 під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_14 , за адресою: АДРЕСА_6 , предмети визнані речовими доказами.
24.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно положень ч. 4 ст. 22, п. 6 ч. 2 ст. 36, 40, ст. ст. 111, 112, ст. ст. 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України.
24.03.2026 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно положень ч. 4 ст. 22, п. 6 ч. 2 ст. 36, 40, ст. ст. 111, 112, ст. ст. 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України.
24.03.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно положень ч. 4 ст. 22, п. 6 ч. 2 ст. 36, 40, ст. ст. 111, 112, ст. ст. 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 190 КК України.
Враховуючи вищевикладене з метою забезпечення подальшого повного, всебічного та об'єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, та збереження речових доказів, проведення експертиз, допитів свідків та проведення інших слідчих дій прокурор вважає за необхідне накласти арешт на вилучене майно.
Прокурор ОСОБА_3 , в судовому засіданні, клопотання підтримав просив слідчого суддю його задовольнити.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_16 , в судовому засіданні, проти задоволення клопотання заперечив, зазначив, що вилучене майно не має жодного відношення до розслідуваного кримінального провадження.
Власник майна - ОСОБА_14 , в судовому засіданні, підтримав позицію свого представника.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2, ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки речових доказів, оскільки зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту вказаного у клопотанні прокурора майна.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_14 , за адресою: АДРЕСА_6 , а саме:
1.1 мобільний телефон iPhone 17 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ;
1.2 сім-картка абонентський номер НОМЕР_3 ;
1.3 сім-картка абонентський номер НОМЕР_4 ;
1.4 мобільний телефон iPhone 17 Pro Max, IMEI: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 ;
1.5 сім-картка абонентський номер НОМЕР_7 ;
1.6 мобільний телефон Samsung Galaxy M34 5G, IMEI: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 ;
1.7 сім-картка абонентський номер НОМЕР_10 ;
1.8 ноутбук MacBook Air із серійним номером: FVHG29GEQ64L4;
1.9 флеш-накопичувач «Transcender» об'ємом 32Gb із маркуванням на корпусі С763618622/ЭD33193..
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1