Справа №760/7227/26 1-кс/760/3857/26
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
08 квітня 2026 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ "БК "ВІДБУДОВА" про скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК України в кримінальному провадженні №42023000000001320 від 11.08.2023,
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «БК «Відбудова» звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва із вищезазначеним клопотанням про скасування арешту майна, у якому просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 30 січня 2026 року, а саме арешт на майно ТОВ «БК «ВІДБУДОВА» (код ЄДРПОУ 44737100) - грошові кошти у сумі 2005725,95 грн, які знаходяться на наступних банківських рахунках, відкритих у: ФІЛІЯ - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО М. КИЄВУ ТА КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (МФО 322669, адреса: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 27); АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПУМБ» (МФО 334851, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4).
В обгрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 30 січня 2026 року задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно ТОВ «БК «Відбудова». Представник власника майна вважає, що арешт майна вдруге накладено необґрунтовано, після скасування попереднього арешту майна. Крім того, майно, на яке накладено арешт, не відповідає критеріям ст.98 КПК України.
Представник власника майна у судовому засіданні просив клопотання задовольнити та скасувати арешт майна.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що арешт майна накладено обґрунтовано, відтак відсутні підстави для скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Крім того, майно є речовим доказом та відповідає критеріям ст.98 КПК України.
Так, Конституція України гарантує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ст.41).
У відповідності до положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі наведеної вище статті 1 Першого протоколу.
Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69 і 73, Series A N 52).
Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України (ч.1 ст.16 КПК України).
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України).
Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України (ч.2 ст.22 КПК України).
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч.6 ст.22 КПК України).
Судовим розглядом встановлено, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 30 січня 2026 року задоволено клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42023000000001320 від 11.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191 КК України. Накладено арешт на майно ТОВ "БК "ВІДБУДОВА" (код ЄДРПОУ 44737100) у кримінальному провадженні №42023000000001320 від 11.08.2023, а саме грошові у сумі 2 005 725, 95 грн, які знаходяться на наступних банківських рахунках, відкритих у ФІЛІЯ - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО М. КИЄВУ ТА КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (МФО 322669, адреса: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 27):№ НОМЕР_1 (980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);№ НОМЕР_2 (980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ),заборонивши розпорядження вказаними грошовими коштами та зупинивши видаткові операції по зазначених рахунках, за винятком видаткових операцій, пов'язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та видатків пов'язаних з виплатою заробітної плати. Задоволено клопотання та постановлено ухвалу про накладення арешту на майно ТОВ «БК «ВІДБУДОВА» (код ЄДРПОУ 44737100) - грошові кошти у сумі 2 005 725, 95 грн, які знаходяться на наступних банківських рахунках, відкритих у АТ «ПУМБ» (МФО 334851, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4):№ НОМЕР_3 (980 УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ),заборонивши розпорядження вказаними грошовими коштами та зупинивши видаткові операції по зазначених рахунках, за винятком видаткових операцій, пов'язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та видатків пов'язаних з виплатою заробітної плати.
Як вбачається з клопотання адвоката, арешт накладено необґрунтовано та майно, на яке накладено арешт, не відповідає критеріям ст.98 КПК України.
Доводи про те, що арешт накладено необґрунтовано - не доведено, враховуючи положення ч.1 ст.26 КПК України, відповідно до якої сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Саме на представника, у силу положення ст.22 КПК України, покладено обов'язок довести ті обставини, на які сторони посилаються у клопотанні про скасування арешту майна. Свій обов'язок адвокат не виконав, обставини не довів.
На підставі викладеного, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи захисника не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду клопотання у порядку ст.174 КПК України, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Слідчий суддя також звертає увагу, що слідчий суддя не може виступати як суд апеляційної інстанції та перевіряти відповідну ухвалу про накладення арешту на майно з підстав її мотивованості, законності та обґрунтованості, виключно з підстав наявності обґрунтованості накладення арешту на майно та необхідності подальшого перебування майна під арештом. Представник відповідних доводів не виклав.
Керуючись ст.ст.174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст виготовлено 09.04.2026