08 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 607/20829/24
провадження № 61-1939св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши клопотання Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2» про зупинення виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 липня
2025 року, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 07 січня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок смерті фізичної особи,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2», треті особи: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок смерті фізичної особи
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області рішенням від 28 липня 2025 року, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 07 січня 2026 року, позов ОСОБА_1 задовольнив.
Стягнув з КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2» на користь
ОСОБА_1 33 022,00 грн матеріальної шкоди.
Стягнув з КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2» на користь
ОСОБА_1 2 000 000,00 грн за завдану моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи.
Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
11 лютого 2026 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Черніцький І. Р., засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 липня 2025 року та постанову Тернопільського апеляційного суду
від 07 січня 2026 року у зазначеній справі.
Верховний Суд ухвалою від 20 лютого 2026 року відкрив касаційне провадження
у цій справі, витребував справу з суду першої інстанції, роз'яснив учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України.
02 квітня 2026 року до Верховного Суду надійшло клопотання КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2» про зупинення виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 липня 2025 року, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 07 січня 2026 року,
до закінчення касаційного провадження.
Клопотання обґрунтоване тим, що у лютому 2026 року КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2» на виконання судового рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 липня 2025 року виплатило
на користь ОСОБА_1 350 000,00 грн завданої моральної шкоди та 33 022,00 грн матеріальної шкоди.
Решта суми у розмірі 1 650 000,00 грн ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 березня 2026 року розстрочено виконанням рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 липня 2025 року у справі № 607/20829/24 щодо стягнення з КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2» на користь ОСОБА_1 за завдану моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, у наступному порядку: на 6 (шість) місяців зі сплатою рівними частинами по 275 000,00 грн щомісяця, починаючи оплату не пізніше останнього дня місяця, у якому це рішення набере законної сили.
У березні 2026 року КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2»
на виконання судового рішення виплатило на користь позивача ОСОБА_1
275 000,00 грн завданої моральної шкоди.
Таким чином станом на 01 квітня 2026 року невиплачена сума за завдану моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 липня 2025 року у справі
№ 607/20829/24 щодо стягнення з КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2» на користь ОСОБА_1 становить 1 375 000,00 грн.
Таким чином рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 липня 2025 року КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня №2» виконується. Але зважаючи на те, що третя особа у справі ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на зазначені вище судові рішення та внаслідок можливого
їх скасування, баланс інтересів сторін, а саме відповідача у справі
КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня №2» може бути суттєво порушеним.
Також заявник просить врахувати, що у порядку виконання оскарженого судового рішення підлягає стягненню значна сума грошових коштів на користь фізичної особи, що свідчить про можливу появу утруднень у разі повороту виконання рішення.
Дослідивши матеріали клопотання та зміст оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання
про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції
за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Заява (клопотання) про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення
або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо.
Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення
або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням (дією) судового рішення.
Вирішуючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суд виходить
з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення
є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення
у визначеному законом порядку.
Статтею 18 ЦПК України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові
для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за
її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися
на припущеннях, кожна сторона повинна довести і обставини, на які посилається
як на підставу своїх вимог чи заперечень.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання
про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Сама по собі наявність у суду касаційної інстанції права на зупинення виконання судового рішення та незгода сторони із цим рішенням не є підставою для зупинення його виконання.
Зупинення виконання (дії) рішення є винятковим заходом і має застосовуватися лише у випадках, коли це дійсно необхідно для запобігання негативним наслідкам, які не можна буде виправити в майбутньому у разі скасування судового рішення.
Отже, враховуючи обов'язковість судового рішення, клопотання про зупинення його виконання або зупинення його дії має бути достатньо обґрунтованим та відповідати законодавчо закріпленим гарантіям врахування прав та інтересів усіх учасників справи, забезпечувати збалансованість їх інтересів.
Наведені у клопотанні заявника доводи є мотивованими, дають підстави
для висновку про необхідність зупинення виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 липня 2025 року, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 07 січня 2026 року, тому, ураховуючи предмет спору, задля забезпечення дотримання балансу інтересів сторін та запобігання порушенню конституційних прав та свобод, зокрема, заявника, Верховний Суд вважає, що клопотання КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2» про зупинення виконання оскаржених судових рішень, підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 260, 436 ЦПК України
Клопотання Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2» - задовольнити.
Зупинити виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 липня 2025 року, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 07 січня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Тернопільська комунальна міська лікарня № 2», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок смерті фізичної особи, до закінчення касаційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров