Справа №760/8213/26 1-кс/760/4350/26
02 квітня 2026 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчої слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22026101110000278, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2026 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.114-1, ч. 2 ст.194 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.114-1 КК України,
Слідча слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22026101110000278, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2026 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.114-1, ч. 2 ст.194 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.114-1 КК України, в якому просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7 , а саме на мобільний телефон iPhone 11, IMEI НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 із сім картою НОМЕР_3 з паролем 1002.
Клопотання обґрунтоване тим, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області розслідується кримінальне провадження №22026101110000278 від 12.03.2026 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.194 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 07.03.2026, у громадянина України ОСОБА_7 , якому достовірно відомо про збройний напад Російської Федерації на Україну, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, а також із корисливих мотивів, виник злочинний умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань.
З метою реалізації вказаного умислу ОСОБА_7 , який є користувачем меседжера «Telegram» на ім'я « ОСОБА_8 », написав невстановленій особі на ім?я « ОСОБА_9 » у застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», з метою отримання інформації з приводу виконання певної роботи за грошову винагороду.
Невстановлена на разі досудовим розслідуванням особа, на ім'я « ОСОБА_9 » у застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», запропонувала ОСОБА_7 за грошову винагороду у розмірі від 1500 (одна тисяча п'ятсот) доларів США здійснювати підпали транспортних засобів, що належать або використовуються Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями.
ОСОБА_7 погодився та взяв на себе роль організатора, а для реалізації плану залучив знайомого - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який погодився на пропозицію та у свою чергу, вступив у змову з раніше знайомим йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Переслідуючи свою мету, яка полягала у вчиненні кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, а також із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпечність вказаного діяння, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою, прийняли рішення здійснювати підпали транспортних засобів, що належать або використовуються Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями.
Надалі ОСОБА_5 , використовуючи власний мобільний телефон марки «Xiaomi» із сім-карткою оператора стільникового зв'язку «Vodafone» ( НОМЕР_4 ), зі свого акаунту під назвою «Aferist» надіслав повідомлення у застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» невстановленому раніше абоненту «Партизан», контактні данні якого надав ОСОБА_7 . Після отримання необхідної інформації від невстановленої особи з нікнеймом « ОСОБА_9 », ОСОБА_5 , підшукав транспортний засіб, що відповідав необхідним умовам, та надіслав його для погодження невстановленій особі «Партизан».
В подальшому, ОСОБА_5 під час спілкування з ОСОБА_6 обговорив подальші дії, необхідні для виконання умов завдання, наданого невстановленою особою через застосунок миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» під ім'ям « ОСОБА_9 », а також способи отримання грошової винагороди.
Увечері 07.03.2026, отримавши погодження від невстановленої особи з нікнеймом « ОСОБА_9 » через застосунок миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», ОСОБА_5 взяв із собою заздалегідь підготовлену суміш горючої рідини, рукавиці та маску «балаклаву», які зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , помістив їх до свого рюкзака та прослідував на зустріч із ОСОБА_6
08.03.2026 не пізніше 01 год. 30 хв., ОСОБА_5 зустрівся із ОСОБА_6 , та останні діючи умисно за попередньою змовою, прибули за адресою: АДРЕСА_2 , де перебував транспортний засіб «Рено Лагуна» з номерним знаком НОМЕР_5 , що мав військове забарвлення та наліпки у вигляді хрестів чорного кольору.
З метою уникнення відповідальності за запланований злочин, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 одягли підготовлені балаклави та рукавиці та, переконавшись у тому, що необхідний йому автомобіль знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червоної Калини, 18, близько 01 год. 40 хв. 08.03.2026, діючи умисно та відповідно до попередньої домовленості, надав вказівку ОСОБА_6 облити вказаний автомобіль, використовуючи заздалегідь підготовлене знаряддя злочину - суміш горючої рідини. У свою чергу ОСОБА_5 здійснював відеофіксацію на мобільний пристрій ОСОБА_6 марки «POCP X6 Pro 5G» та дочекавшись, коли останній облив автомобіль сумішшю горючої рідини, здійснив підпал власною запальничкою, при цьому продовжуючи відеофіксацію своїх злочинних дій.
Після вчинення вказаного кримінального правопорушення, з метою отримання грошової винагороди за вчинення злочину, ОСОБА_5 , використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», надіслав не встановленій наразі досудовим розслідуванням особі під ім'ям « ОСОБА_9 » відеозапис підпалу транспортного засобу на підтвердження виконання завдання.
Крім того, ОСОБА_5 в месенджері «Телеграм» під час скоєння злочину спілкувався за допомогою голосових повідомлень з ОСОБА_7 під ніком « ОСОБА_8 » щодо деталей виконання та оплати завдання, отриманого від користувача під ніком « ОСОБА_9 » щодо підпалу військового автомобіля. Зокрема, ОСОБА_7 під ніком «Nataniel» просив ОСОБА_5 скинути геолокацію спаленого військового автомобіля для звіту користувачу « ОСОБА_9 », а також ОСОБА_7 повідомив, що поспілкувавшись з «Партизаном» отримав від останнього підтвердження, щодо оплати за вчинення підпалу військового автомобіля, у розмірі 500 (п'ятсот) доларів США, які він відправив на криптогаманець ОСОБА_5 , створений останнім у месенджері «Телеграм».
У подальшому, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 02 год. 00 хв. 08.03.2026, переконавшись у тому, що вказаний транспортний засіб спалахнув, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 залишили місце злочину.
Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
23.03.2026 ОСОБА_7 затримано відповідно до вимог ст. 615 КПК України та повідомлено про підозру у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
23.03.2026 року на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України проведено невідкладний обшук, з метою врятування майна, а саме за адресою: АДРЕСА_3 в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone 11, IMEI НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 із сім картою НОМЕР_3 з паролем 1002.
Зазначені речі визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, в зв'язку з тим, що вони зберегли на собі сліди злочину та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, які досліджуються під час кримінального провадження.
Приймаючи до уваги, що знайдені речі і документи мають важливе значення для досудового розслідування, а також те, що відомості, які містяться у знайдених речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду, слідчий просить накласти арешт на вказане майно.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Власник майна, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
Частина 2 статті 131 КПК України передбачає, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з положеннями статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з частиною 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частин 10 та 11 статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з частиною 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області розслідується кримінальне провадження №22026101110000278 від 12.03.2026 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.194 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.114-1 КК України.
23.03.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
23.03.2026 року проведено невідкладний обшук за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone 11, IMEI НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 із сім картою НОМЕР_3 з паролем 1002, який визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні № 22026101110000278 від 12.03.2026.
На даний час, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, забезпечення виконання всіх необхідних слідчих дій, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, запобігання спробам перешкоджання у встановленні істини та притягнення винних до кримінальної відповідальності, необхідно накласти арешт на вищезазначене майно у кримінальному провадженні.
Слідчим на даному етапі доведено, що майно, на яке необхідно накласти арешт, відповідає критеріям частини 1 статті 98 КПК України. Вилучений предмет може бути доказом ймовірного кримінального правопорушення і відноситься до категорії речових доказів.
Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчої слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22026101110000278, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2026 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.114-1, ч. 2 ст.194 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.114-1 КК України - задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні № 22026101110000278, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2026, арешт на майно, вилучене 23.03.2026 рокупід час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: мобільний телефон iPhone 11, IMEI НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 із сім картою НОМЕР_3 з паролем 1002, який належить ОСОБА_7 , заборонивши відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном.
Роз'яснити власнику майна - ОСОБА_7 право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1