Справа №760/9438/26
1-кс/760/4960/26
07 квітня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №22025101110001021 від 26.08.2025, про продовження строку дії обов'язків відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України,
Виходячи із змісту поданого клопотання, слідчим управлінням СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110001021 від 26.08.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що невстановленими особами, не пізніше 03.10.2018, зареєстровано юридичну особу ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» (ЄДРПОУ 42516986), із основним видом діяльності за КВЕД 41.20 «Будівництво житлових і нежитлових будівель».
У подальшому, відповідно до наказу № 4-к по особовому складу ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР», громадянин України ОСОБА_6 з 05.11.2024 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР».
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 статуту ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР», директор товариства здійснює керівництво поточною діяльністю товариства як одноособовий виконавчий орган, який є підзвітним та підконтрольним загальним зборам учасників товариства.
Встановлено, що не пізніше лютого 2025 року у громадянина України ОСОБА_5 виник умисел на перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період шляхом фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку на підприємства критичної інфраструктури, що мають можливість бронювання осіб, за грошову винагороду.
Діючи на виконання свого умислу, усвідомлюючи характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше лютого 2025 року, запропонував своєму знайомому керівнику ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» ОСОБА_6 взяти участь у реалізації свого плану, на що останній погодився.
Крім цього, ОСОБА_5 задля реалізації свого умислу залучив до його виконання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, вступивши таким чином із ними та ОСОБА_6 у попередню змову.
При цьому ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інші невстановлені особи достовірно знали, що зменшення мобілізаційного потенціалу України шкодить Збройним Силам України, оскільки зменшує чисельність особового складу, особливо в умовах повномасштабного вторгнення. Це може призвести до дефіциту людських ресурсів, особливо під час наступу, що може бути використано агресором як тактична перевага.
З метою реалізації спільного плану ОСОБА_6 , обіймаючи посаду директора ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР», 07.03.2025, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими особами, з корисливих мотивів, перебуваючи у невстановленому місці, направив до Міністерства оборони України звернення № 0603 з пропозицією визначити ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» у відповідності до постанови КМУ № 76 від 27.01.2023 критично важливим для функціонування економіки та забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, додавши копію завідомо підробленого державного контракту № 0603 від 06.03.2025 на виконання на території Донецької області робіт з будівництва фортифікацій оборонного призначення, укладеного між військовою частиною НОМЕР_1 ДССТ МО України (ЄДРПОУ НОМЕР_2, АДРЕСА_1 ) та ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР».
За результатами розгляду вказаного звернення наказом Міністерства оборони України від 25.03.2025 № 9/ДСК ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, що надало можливість ОСОБА_6 здійснювати бронювання від військового призову громадян України чоловічої статі призовного віку, які працюють у ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР».
Відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 № 76, в редакції постанови КМУ від 22.11.2024 № 1332, бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють, зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначені критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період.
Так, згідно із загальним планом та розподіленими ролями ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інші невстановлені особи з лютого по вересень 2025 року забезпечували пошук військовозобов'язаних громадян України, які в порушення ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мали намір ухилитися від обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації та формально укладуть договір працевлаштування на ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР», яке має можливість бронювання працівників, що надасть останнім можливість не бути мобілізованими до ЗС України, за грошову винагороду.
Надалі військовозобов'язані особи надавали ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншим невстановленим особам необхідні для фіктивного працевлаштування документи, а саме копії паспортів та довідок про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків, які в подальшому передавались директору ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» ОСОБА_6 .
У свою чергу, ОСОБА_6 , умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, у період з лютого по вересень 2025 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи як директор, працевлаштував на роботу в ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» для подальшого бронювання від мобілізації 581 військовозобов'язану особу.
Після працевлаштування вказаних осіб на роботу в ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, перебуваючи у невстановленому місці, у період часу з березня 2025 року по 23.10.2025, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, відповідно до вимог Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 № 76, в редакції постанови КМУ від 22.11.2024 № 1332, забронював за ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» 581 особу.
Разом з цим, працевлаштування громадян України на ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» не передбачало їх фактичного перебування на робочому місці та відповідного залучення до виконання будівництва фортифікацій оборонного призначення на території Донецької області.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
14.11.2025 о 18 год. 50 хв. громадянина України ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208, 615 КПК України та у подальшому 15.11.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування даними у їх сукупності, зокрема даними огляду, даними допиту свідків, даними повідомлень МОУ, даними матеріалів службового розслідування МОУ, іншими даними матеріалів кримінального провадження.
15.11.2025 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_9 щодо підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 5 002 256 грн.
У подальшому, стороною захисту сплачено вказану заставу, та 19.11.2025 підозрюваний ОСОБА_5 був звільнений з-під варти.
Відповідно до ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_9 , строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків у разі внесення застави визначено строком до 07.12.2025 включно.
04.12.2025 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_10 строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків продовжено до 07.01.2026 включно.
06.01.2026 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_9 строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків продовжено до 07.03.2026 включно.
05.03.2026 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_11 строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків продовжено до 07.04.2026 включно.
Указаний запобіжний захід обрано для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри, незменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також необхідність продовження строку дії процесуальних обов'язків у межах строку досудового розслідування.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на його необґрунтованість та відсутність ризиків. Крім того, сторона захисту просила скасувати обов'язок носити електронний засіб контролю, оскільки досі такий електронний засіб контролю працівниками Служби безпеки України не був закріплений на тілі підозрюваного у зв'язку з тим, що вільні пристрої, які могли б бути закріплені на тілі підозрюваного, наразі відсутні. Тому, враховуючи те, що вказаний обов'язок фактично не виконується з причин, які не залежать від підозрюваного, сторона захисту просила його скасувати.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 цієї статті. Підставою для продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного у зв'язку із застосуванням застави, є наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, які не зменшилися й продовжують виправдовувати подальше застосування процесуальних обмежень.
Наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 на цій стадії кримінального провадження підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування даних, зокрема даними огляду, даними допитів свідків, даними повідомлень МОУ, даними матеріалів службового розслідування МОУ, а також іншими даними матеріалів кримінального провадження, які у своїй сукупності вказують на причетність підозрюваного до інкримінованого кримінального правопорушення та є достатніми для висновку про наявність саме обґрунтованої підозри у розумінні положень КПК України.
Разом з тим слідчий суддя перевіряє не лише формальне існування підозри, а й наявність конкретних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також можливість досягнення мети кримінального провадження шляхом застосування менш обтяжливого обсягу обов'язків.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується даними про те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також даними про те, що протягом 13-14 листопада 2025 року він переховувався від органів досудового розслідування та був затриманий 14.11.2025 у порядку ст. 208, 615 КПК України. Тяжкість можливого покарання у поєднанні з наведеними фактичними даними об'єктивно підвищує імовірність ухилення від правосуддя.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується даними про те, що на даний час не встановлено всіх речей та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення. За таких обставин, перебуваючи не під вартою, ОСОБА_5 може знищити або сховати вказані матеріальні об'єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Ризик незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні підтверджується даними досудового розслідування про те, що ОСОБА_5 може впливати на свідків його протиправної діяльності, коло яких на даний час встановлюється, з метою відмови від надання ними показань у кримінальному провадженні, а також на інших підозрюваних. Цей ризик обумовлений характером інкримінованого правопорушення, яке, за версією сторони обвинувачення, вчинялося за попередньою змовою групою осіб.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином підтверджується даними про те, що на даний час не встановлені усі причетні до вчинення даного кримінального правопорушення особи, а тому, перебуваючи не під вартою, ОСОБА_5 може повідомити їм про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, підтверджується даними про те, що ОСОБА_5 протягом тривалого часу неодноразово умисно вчиняв дії, які інкриміновані йому як кримінальне правопорушення. Такі дані дають підстави вважати, що він, не перебуваючи під вартою, може продовжити вказану злочинну діяльність або вчинити інші злочини.
Посилання сторони захисту на відсутність ризиків на даній стадії кримінального провадження не спростовують наведених вище даних, оскільки характер інкримінованих дій, спосіб їх вчинення, кількість залучених осіб, обсяг ще не виконаних слідчих та процесуальних дій, а також поведінка підозрюваного після початку кримінального переслідування свідчать про те, що ризики не втратили своєї актуальності.
Строк дії обов'язків підозрюваного ОСОБА_5 , визначених слідчим суддею, закінчується 07.04.2026, однак завершити досудове розслідування у вказаний термін не виявляється за можливе у зв'язку із необхідністю виконати наступні процесуальні дії: встановити інших осіб, причетних до вчинення даного кримінального правопорушення, які забезпечували пошук військовозобов'язаних громадян України для формального укладання договору працевлаштування на ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» з метою отримання бронювання для подальшого ухилення від обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації; встановити та допитати військовозобов'язаних осіб чоловічої статі, які скористалися протиправною схемою отримання бронювання для подальшого ухилення від обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації; за результатами допиту вищевказаних осіб прийняти рішення щодо повідомлення їм про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, а також вирішити питання про обрання запобіжних заходів; отримати відомості, які містять банківську таємницю, щодо руху коштів по банківських рахунках, належних ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» та фігурантам кримінального провадження, а також здійснити аналіз такої інформації; провести інші слідчі (розшукові) дії, у яких виникне необхідність; за результатами зібраних доказів здійснити остаточну кваліфікацію протиправних дій підозрюваних.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців, а у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Отже, вирішуючи питання про продовження строку дії таких обов'язків, слідчий суддя повинен виходити з принципів необхідності, пропорційності та реальної спроможності таких обов'язків забезпечити досягнення мети кримінального провадження.
Оцінюючи доводи сторони захисту щодо скасування обов'язку носити електронний засіб контролю, слідчий суддя вважає їх обґрунтованими.
Так, як встановлено у судовому засіданні, електронний засіб контролю на тілі підозрюваного фактично не закріплювався не через невиконання ним процесуальних обов'язків чи ухилення від такого обов'язку, а з причин, що не залежать від підозрюваного, а саме через відсутність у розпорядженні уповноваженого органу вільних технічних пристроїв, які могли б бути використані для реалізації відповідної ухвали.
За таких обставин збереження в ухвалі обов'язку, який об'єктивно не виконується та не може бути виконаний з причин організаційно-технічного характеру, не відповідає вимогам правової визначеності, оскільки покладає на підозрюваного формальний обов'язок без реального механізму його виконання. Процесуальний обов'язок повинен бути не декларативним, а таким, що є фактично здійсненним та здатним забезпечити досягнення мети запобіжного заходу.
Крім того, залишення такого обов'язку за умови тривалої фактичної неможливості його реалізації не посилює контроль за поведінкою підозрюваного, а лише створює ситуацію формального існування обмеження, яке не працює на практиці. Слідчий суддя враховує, що у цьому кримінальному провадженні мета забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може бути досягнута шляхом продовження дії інших обов'язків, зокрема обов'язку прибувати за викликом, повідомляти про зміну місця проживання та/або місця роботи, утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та визначеним свідком, а також здати на зберігання документи для виїзду за кордон.
Отже, з огляду на встановлену об'єктивну неможливість виконання обов'язку носити електронний засіб контролю та відсутність фактичної можливості забезпечити його реалізацію на даний час, слідчий суддя вважає за необхідне виключити цей обов'язок із переліку продовжених обов'язків. Такий висновок не свідчить про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а лише означає, що конкретний спосіб їх мінімізації у даний момент є непридатним для практичного застосування.
Водночас інші обов'язки, про продовження яких просить прокурор, є фактично виконуваними, співмірними меті кримінального провадження та необхідними для запобігання встановленим ризикам.
За таких обставин клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Виходячи із зазначеного, слідчий суддя
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Продовжити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
-прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на першу їх вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні: ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та зі свідком в даному кримінальному провадженні: ОСОБА_18 з приводу обставин кримінального провадження;
-здати на зберігання до відповідних органів влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзду в Україну;
Визначити строк дії покладених обов'язків на два місяці в межах строку досудового розслідування, тобто до 07 червня 2026 р.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1