Номер провадження 1-в/754/93/26
Справа № 754/17073/23
08 квітня 2026 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотаня т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Косолари Тетрицкаройського району Республіки Грузія, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 ,
про направлення звільненого від відбування покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком суду,
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 23.04.2024 р. ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.
26.03.2026 р. до суду надійшло клопотання т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 про направлення ОСОБА_4 , звільненого від покарання з випробуванням, для відбування покарання, призначеного вироком.
Клопотання мотивовано тим, що вироком Деснянського районного суду м. Києва від 23.04.2024 р. ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки. Вирок суду відносно ОСОБА_4 набрав законної сили 24.05.2024 року.
Відповідно до ч.4 ст.76 КК України, нагляд за військовослужбовцем ОСОБА_4 у період дії іспитового строку покладено на командира військової частини за місцем служби.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 160 від 09.06.2025 р., солдат ОСОБА_4 вважається таким, що з 07.06.2025 р. самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 .
11.07.2025 р. на поштову адресу солдата ОСОБА_4 надіслано письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Засуджений ОСОБА_4 відповіді на вказане повідомлення не надіслав, пояснень не надав.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 227 від 15.08.2025 р., солдат ОСОБА_4 вважається таким, що повернувся після самовільного залишення відськової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 252 від 09.09.2025 р., солдат ОСОБА_4 вважається таким, що з 09.09.2025 р. самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 .
10.09.2025 р. на поштову адресу солдата ОСОБА_4 надіслано письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання, на яке засуджений ОСОБА_4 відповіді не надіслав, пояснень не надав.
21.02.2026 р. письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання № 1675 від 19.02.2026 р. було повторно відправлено на наступні адреси засудженого ОСОБА_4 :
а) АДРЕСА_3 (остання відома адреса перебування, згідно даних доповіді про самовільне залишення військової частини, 2025 рік);
б) АДРЕСА_4 (адреса згідно вироку суду, 2024 рік);
в) АДРЕСА_5 (адреса реєстрації);
г) АДРЕСА_6 (адреса реєстрації ФОП ОСОБА_4 ).
Засуджений ОСОБА_4 відповіді на вказане повідомлення не надіслав, пояснень не надав.
З 09.09.2025 р. по теперішній час засуджений ОСОБА_4 без поважних причин та дозволу командирів в умовах воєнного стану відсутній у військовій частині НОМЕР_1 , обов'язків військової служби не виконує, у зв'язку із чим:
а) 16.10.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за № 42025272300001494 за ч. 5 ст. 407 КК України;
б) 16.10.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за № 42025272300001499 за ч. 5 ст. 407 КК України.
Повторність самовільного залишення військової частини, тривала відсутність понад п'ять місяців та відкриття кримінального провадження за ч. 5 ст. 407 КК України свідчать про демонстративне ігнорування вироку суду та умисний характер невиконання покладених обов'язків.
Прокурор клопотання підтримала та просила задовльнити.
Засуджений в судове засідання не з"явився, причини неявки не повідомив.
Особа, що подала клопотання, - командир військової частини, подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що вироком Деснянського районного суду м. Києва від 23.04.2024 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 223 від 03.06.2025 р. ОСОБА_4 прийнятий на облік у військову частину НОМЕР_1 як військовослужбовець, засуджений до покарання з випробуванням.
У подальшому, згідно викладених у поданні відомостей, 07.06.2025 року військовослужбовець ОСОБА_4 самовільно залишив місце служби - розташування військової частини НОМЕР_1 , однак 15.08.2025 р. солдат ОСОБА_4 повернувся після самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 252 від 09.09.2025 р., солдат ОСОБА_4 вважається таким, що з 09.09.2025 р. самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 .
Згідно з п. 8 ч. 1 статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, зокрема про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Зі змісту п. 3 ч.2 ст. 539 КПК випливає, що у разі необхідності вирішення питання про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку відповідне клопотання (подання) подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений.
Відповідно до ч.1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Відповідно до ч.2 ст. 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно ч. 1 ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, ЗУ «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Зі змісту ч. 3 ст. 166 КВК випливає, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Наведені вище приписи закону свідчать, що ухилення засудженого від виконання умов відбування кримінального покарання з випробуванням є підставою для скасування такого звільнення.
Контроль за поведінкою військовослужбовців, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, регламентований Порядком здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 17.09.2020 № 337, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.10.2020 за № 967/35250.
Заходи контролю за поведінкою військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням визначені розділом ІІІ Порядку.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку стосовно військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, командир (начальник) військової частини (установи) здійснює контроль з таких питань: виконання покладених на військовослужбовця судом обов'язків; виконання загальних обов'язків військовослужбовця, визначених статтями 11-17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та додержання ним військової дисципліни; недопущення вчинення правопорушень, у тому числі дисциплінарних, що можуть призвести до накладення адміністративних та дисциплінарних стягнень, або притягнення до кримінальної відповідальності.
Оцінюючи доводи клопотання, в якому зазначається підстава для скасування звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням - вчинення ОСОБА_4 злочину, суд вважає за доцільне вказати наступне.
З огляду на конституційний принцип презумпції невинуватості, винуватість особи може бути підтверджена лише вироком, що набрав законної сили.
Надані до клопотання матеріали такого вироку не містять.
Крім того, правові наслідки вчинення нового злочину у період іспитового строку визначені частиною третьою статті 78 КК у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене суд вважає, що на цей час правові підстави для задоволення клопотання та скасування звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням та направлення його для відбування призначеного покарання відсутні. Саме тому суд відмовляє у задоволенні клопотання .
Керуючись статтями 371, 539 КПК, суд
Відмовити у задоволенні клопотання командира т.в.о. військової частини НОМЕР_1 про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, засудженого вироком Деснянського районного суду м.Києва 23.04.2024 р. за ч.4 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена прокурором або засудженим протягом семи днів з моменту її проголошення до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва.
Головуючий -