Ухвала від 06.04.2026 по справі 754/5551/26

Номер провадження 1-кс/754/781/26

Справа № 754/5551/26

УХВАЛА

Іменем України

06 квітня 2026 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100030003226 від 26.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України відносно підозрюваного:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хороль, Хорольського району, Приморською краю рф, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2026 року слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Деснянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подано до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження №12025100030003226 від 26.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Згідно з клопотанням та додатками до нього, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_7 , з яким вирішили вчинити таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, який введено з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжено, останній раз Указом Президента України від 20.10.2025 № 793/2025 строком на 90 діб, до 03.02.2026.

Реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, протиправно, з корисливих, 25.11.2025, в період часу з 07 год. 10 хв. по 15 год. 20 хв., ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_7 та прослідували до під'їзду №1 будинку АДРЕСА_2 , де піднявшись на другий поверх звернули увагу на квартиру АДРЕСА_3 , в якій проживає ОСОБА_8 та до якої вирішили незаконно проникнути з метою викрадення чужого майна для особистого збагачення.

В подальшому, у період часу з 07 год. 10 хв. по 15 год. 20 хв. 25.11.2025, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , переконавшись, що в даній квартирі мешканці відсутні та за їх діями ніхто не спостерігає, підійшли до вхідних дверей квартири АДРЕСА_3 , та за допомогою заздалегідь заготовлених відмичок та інструментів відкрили замок вхідних дверей квартири та проникли до вказаного помешкання.

Перебуваючи у вказаній квартирі, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, діючи узгоджено із ОСОБА_7 з корисливих мотивів та з метою збагачення за рахунок чужого майна, здійснили таємне викрадення чужого майно, що належить ОСОБА_8 , а саме:

- ланцюжка виготовленого зі сплаву на основі золота, який відповідає 585 пробі вагою 16,00 г, вартістю 92 712 гривень 54 копійки;

- кулона виготовленого зі сплаву на основі золота, який відповідає 585 пробі вагою 4,00 г, вартістю 23 178 гривень 14 копійок;

- ланцюжка виготовленого зі сплаву на основі золота, який відповідає 585 пробі вагою 7,00 г, вартістю 40 561 гривня 74 копійки;

- кулона виготовленого зі сплаву на основі золота, який відповідає 585 пробі вагою 4,00 г, вартістю 23 178 гривень 14 копійок;

- жіночого браслету виготовленого зі сплаву на основі золота, який відповідає 585 пробі вагою 8,50 г, вартістю 49 253 гривні 54 копійки;

- жіночого браслету виготовленого зі сплаву на основі золота, який відповідає 585 пробі вагою 9,30 г, вартістю 53 889 гривень 16 копійок;

- чоловічого браслету виготовленого зі сплаву на основі золота, який відповідає 585 пробі вагою 10,00 г, вартістю 57 945 гривень 34 копійки;

- каблучки виготовленої зі сплаву на основі золота, який відповідає 585 пробі вагою 3,50 г, вартістю 20 280 гривень 87 копійок;

- каблучки виготовленої зі сплаву на основі золота, який відповідає 585 пробі вагою 3,50 г, вартістю 20 280 гривень 87 копійок;

- обручки виготовленої зі сплаву на основі золота, який відповідає 585 пробі вагою 4,30 г, вартістю 24 916 гривень 49 копійок;

- обручки виготовленої зі сплаву на основі золота, який відповідає 585 пробі вагою 4,46 г, вартістю 25 843 гривні 62 копійки;

- перстня виготовленого зі сплаву на основі золота, який відповідає 585 пробі з камінням рубіну загальною вагою 6,12 г чистою вагою без каміння 6,047 г, вартістю 19 263 гривень 08 копійок;

- грошових коштів у сумі 400 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на момент вчинення кримінального правопорушення 25.11.2025 еквівалентні 16 948 гривень 52 копійок;

- грошових коштів у сумі 15 000 гривень 00 копійок;

- проїзного квитка серії КВ №09576926 від 01.09.2013, банківської картки АТ «Райффайзен банк» № НОМЕР_1 , строком дії до 07/22, гаманця із шкірозаміннику темно-зеленого кольору, що не становлять матеріальної цінності для потерпілої, а всього майна на загальну суму 483 252 гривні 05 копійок.

Після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , утримуючи вищевказане майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення втекли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 483 252 гривні 05 копійок.

Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів, 02.04.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, скоїти інше кримінальне правопорушення.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з ЄРДР, клопотання слідчого та додатки вручено підозрюваному своєчасно, згідно з вимогами ч.2 ст. 184 КПК України.

Прокурор при розгляді клопотання просила його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні та обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи, що санкція статті Кримінального кодексу, за якою підозрюється ОСОБА_6 , передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років; незаконно впливати на свідків, та потерпілу, шляхом погроз, вмовляння чи підбурювання до дачі неправдивих показань, або до безпідставної відмови від дачі показань, що буде перешкоджанням здійсненню об'єктивного досудового розслідування в подальшому; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу, міцних соціальних зв'язків не має, крім того відповідно до відомостей щодо судимостей останнього та інформації, отриманої з Єдиного реєстру судових рішень, ОСОБА_6 раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення майнових кримінальних правопорушень. Крім того, останній є обвинуваченим в декількох справах щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, рішення по яких ще не винесені, - а тому менш суворі запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки чи домашнього арешту не є достатніми для запобігання вищевказаним ризикам.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або нічного домашнього арешту.

Так, на переконання захисника, у матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які б свідчили про обґрунтованість підозри. Стверджував, що жодних доказів на підтвердження заявлених прокурором ризиків матеріали кримінального провадження також не містять. Адвокат ОСОБА_5 просив врахувати, що ОСОБА_6 одружений, має міцні соціальні зв'язки, має постійне місце проживання, є особою з інвалідністю, постійно з'являвся на виклики до слідчого та прокурора, з потерпілою не спілкується, тому ризики наведені прокурором є непідтвердженими.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав адвоката ОСОБА_5 та просив застосувати щодо нього запобіжний захід не пов'язаний з позбавлення волі. Звертав увагу, що самостійно з'явився за викликом суду у судове засідання, де розглядається клопотання слідчого про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що свідчить про відсутність ризику переховування. Просив врахувати, що був військовослужбовцем ЗСУ, призваним за мобілізацією, однак наразі звільнений за станом здоров'я, отримує пенсію по інвалідності, отже має кошти на проживання. Підозрюваний повідомив, що через проблеми зі здоров'ям 07.05.2025 йому проведено оперативне втручання на хребті в КНП «Міська багатопрофільна лікарня № 18» ХМР та виписано 20.05.2025 з діагнозом: полісегментарний остеохондроз поперекового відділу хребта. Спондилоартроз. Стан після хірургічного лікування грижі міжхребцевого диска. Стійка та виражена люмбалгія. Порушення статико-динамічної функції хребта. Закритий внутрішньосуглобовий уламковий перелом основи І п'ясної кістки правої кисті зі зміщенням. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ст., ризик 2. У зв'язку із наведеним, за результатами проведеного 23.06.2025 ВЛК «Військова частина НОМЕР_2 » огляду, ОСОБА_6 визнано непридатним до військової служби. 17.09.2025 йому встановлено інвалідність ІІІ групи. Крім того, відповідно до консультаційного висновку спеціаліста від 04.04.2026 йому показано оперативне лікування в ургентному порядку в обсязі гемороїдектомії, яке він має намір провести найближчим часом. Однак взяття його під варту може завадити проведенню термінової операції. Підозрюваний також повідомив, що займається волонтерством, є членом благодійного фонду. На підтвердження наведеного ОСОБА_6 надав відповідні документи, лікарські довідки і висновки.

В судовому засіданні за клопотанням захисника на підтвердження його доводів щодо необґрунтованості підозри було допитано, як свідка, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив, що ОСОБА_6 є його знайомим, оскільки вони обидва є членами Благодійного Фонду «Лепка». Наприкінці кожного місяця члени благодійного фонду збираються за адресою його місця розташування: м. Київ, вул. Милославська, 5, з метою отримання та розподілення благодійної допомоги, виконання інших завдань фонду.

Свідок ОСОБА_9 повідомив, що 24,25,26 листопада 2025 року підозрюваний ОСОБА_6 приїжджав до Києва до благодійного фонду. Так, 25 листопада 2025 року вони зустрілись зранку, потім поїхали вивантажили продукцію до гаража, який знаходиться поруч з благодійним фондом, та завантажили інше майно, що саме, - свідок не пам'ятав. Далі вони поїхали на завод «Платформа», де знаходяться склади, - завантажили медикаменти та відвезли їх до лікарні № 17. Скільки часу 25.11.2025 ОСОБА_6 постійно перебував зі свідком ОСОБА_9 , той не пам'ятав, але на його думку, приблизно до 15-16 години.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників розгляду клопотання, дослідивши клопотання та додатки до нього, вислухавши показання свідка ОСОБА_9 , приходить до такого висновку.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, потерпілого; перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом; вчинити інше правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зокрема, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі, вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Щодо обґрунтованості підозри

Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Так слідчим суддею встановлено, що 26.11.2025 в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №12025100030003226 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України. Відповідно до короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, 25.11.2025 року у період часу з 07 год. 00 хв. по 15 год. 20 хв. невстановлені особи, шляхом пошкодження запірних механізмів вхідних дверей, проникли до квартири, за адресою: АДРЕСА_4 , звідки таємно в умовах воєнного стану викрали золоті прикраси та грошові кошти у ОСОБА_8 та заподіяли матеріальної шкоди.

02.04.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Зазначені обставини на цьому етапі досудового розслідування також підтверджуються доданими до клопотання доказами, зокрема, протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 25.11.2025; протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 від 25.11.2025; висновком експерта №СЕ-19/111-25/73324-ТР від 04.12.2025 за результатами проведення судової трасологічної експертизи; протоколами допиту потерпілої ОСОБА_8 від 26.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 08.12.2025; протоколом огляду відеозаписів з торгової кіоску за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, буд. 58А від 22.12.2025; протоколом огляду відеозаписів з ІС «Безпечне місто» від 10.12.2025; протоколом огляду відеозаписів з кав'ярні за адресою: м. Київ, вул. Миколи Закревського, буд. 87 від 23.12.2025; протоколом огляду відезаписів з ЗДО (ясла-садок) №755, що за адресою: м. Київ, вул. Сержа Лифаря, буд. 19А від 22.12.2025; протоколом огляду відезаписів з ЗДО (ясла-садок) №751, що за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 52Б, від 22.12.2025; протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_8 від 23.12.2025; висновком експерта №СЕ-19/111-25/50-ТВ від 30.12.2025 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи; протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні ПрАТ «ВФ Україна» стосовно інформації за абонентськими номерами від 02.03.2026; довідкою про опрацювання номерної інформації від 10.03.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 16.03.2026; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_11 ; протоколом тимчасового доступу до речей і документів, а саме до кримінального провадження №12025100080003572 від 11.12.2025, що перебувало у провадженні Святошинського УП ГУНП у м. Києві від 26.02.2026; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Показання свідка ОСОБА_9 , якими нібито, підтверджується та обставина, що у день вчинення кримінального правопорушення - 25.11.2025, підозрюваний увесь день перебував зі свідком ОСОБА_9 , слідчий суддя оцінює критично, оскільки свідок не може з упевненістю повідомити, до якої саме години ОСОБА_6 перебував разом із ним того дня. Не зміг свідок повідомити й імена та анкетні дані осіб, які того дня здійснювали приймання-видачу продукції членам благодійного фонду. Також у свідка відсутні будь-які документальні підтвердження здійснюваних того дня членами благодійного фонду операцій (акти приймання-передачі, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, чеки, квитанції тощо). З огляду на наведене, показання свідка не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості підозри.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Як вбачається з наданих стороною обвинувачення матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.

Необхідно наголосити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Щодо ризиків кримінального провадження

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу та свідків та скоїти новий злочин, але слідчий суддя вважає, що не всі ризики є доведеними.

При цьому слід наголосити, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер і доводитися відповідними доказами (рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України».

Обставини, які підтверджують ризик передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ризик втечі повинен оцінюватися не тільки з огляду на тяжкість можливого покарання, а й у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними, а ризик доведеним.

Так, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його засудження до можливого покарання у вигляді позбавлення волі, з урахуванням встановлених на даному етапі обставин вчинення протиправних дій, доводять, що цей ризик існує. Разом з тим, враховуються наявність стійких соціальних зв'язків, підозрюваний має родину, постійне місце проживання.

Також слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний ОСОБА_6 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, та достовірно знаючи про звернення слідчого до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу стосовно нього у вигляді тримання під вартою, самостійно з'явився до суду на розгляд зазначеного клопотання. Крім того, з матеріалів, які надані слідчим суду вбачається, що підозрюваний не переховувався від органів досудового розслідування, а навпаки з'являвся для дачі пояснень, у зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду хоча й існує, але не є такою мірою високим, щоб виправдати застосування стосовно підозрюваного тримання під вартою.

Отже, слідчий суддя вважає, що є можливість істотно зменшити цей ризик встановленням певного обмеження поведінки підозрюваного.

Разом з тим, слідчий суддя вважає не доведеним ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілу і свідків, оскільки жодних доказів на підтвердження цього факту клопотання не містить.

Щодо ризику вчинити нове кримінальне правопорушення слідчий суддя вважає його цілком ймовірним, оскільки підозрюваний раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення майнових кримінальних правопорушень. Крім того, останній є обвинуваченим в декількох справах щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, рішення по яких ще не винесені. Водночас, як вбачається з матеріалів клопотання, Святошинським УП ГУНП у м. Києві скеровано обвинувальний акт до Святошинського районного суду м. Києва за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємного викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.

Наведене може свідчити про існування певного ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Щодо більш м'яких запобіжних заходів

Вирішуючи клопотання слідчого, слідчий суддя враховує, що органом досудового розслідування дійсно надані до суду матеріали, з яких вбачаються докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, однак, на думку слідчого судді, прокурором в судовому засіданні не повністю доведено наявність усіх перелічених у клопотанні ризиків неналежного поводження підозрюваного, які-б слугували підставою для застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Як зазначено в ч.3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє в застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні довів обставини, передбачені п.1, п.2 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не довів обставини, передбачені п.3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, слідчий суддя зазначає, що підозрюваний ОСОБА_6 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, та достовірно знаючи про звернення слідчого до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу стосовно нього у вигляді тримання під вартою, вчасно з'явився до суду на розгляд зазначеного клопотання, прибувши з іншого міста. Крім того, з матеріалів, які надані слідчим суду вбачається, що підозрюваний не переховувався від органів досудового розслідування, а навпаки прибував для дачі пояснень. Також слідчий суддя враховує, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 13.12.2025 стосовно ОСОБА_6 в іншому кримінальному провадженні було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. ОСОБА_6 вніс заставу у визначеному слідчим суддею розмірі та, вийшовши на свободу, жодного разу не порушив процесуальні обов'язки та не переховувався від органу досудового розслідування та суду.

Також, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_6 має родину, стан його здоров'я, те, що підозрюваний є особою з інвалідністю, є учасником бойових дій, звільнений з військової служби за станом здоров'я. Зважає суд і на обставини, які характеризують особу ОСОБА_6 , а саме те, що він займається волонтерською діяльністю, є членом благодійного фонду, має відзнаки від командування військових частин ЗСУ.

На думку слідчого судді застосування до підозрюваного за наведених обставин запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становитиме для нього надмірний тягар та непропорційне втручання у право на особисту свободу, а також матиме негативний вплив на членів його родини та певною мірою обмежуватиме і їх права.

Враховуючи викладене, беручи до уваги тяжкість інкримінованого правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , суворість можливого покарання, дані про особу підозрюваного, наявність постійного місця проживання, з огляду на цілі та принципи кримінального провадження, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, що за результатами судового розгляду стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та частково доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не доведено обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання наведеним ризикам, зважаючи на позицію ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії» від 02.08.2001, відповідно до якої за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей ст. 5 § 1 (с) Конвенції, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період часу з 23.00 години до 06.00 години наступного дня.

Керуючись ст.ст. 176 - 178, 181, 184, 194, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалах кримінального провадження №12025100030003226 від 26.11.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, стосовно підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу: з 23 год. 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби, строком на два місяці, тобто до 06 червня 2026 року, включно.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки, а саме: не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу: з 23 год. 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби, без дозволу слідчого, прокурора, або суду; зобов'язати прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватися зі свідками, потерпілою у кримінальному провадженні за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді та суду.

Строк дії обов'язків - до 06 червня 2026 року.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Ухвалу передати відповідальній особі Головного управління Національної поліції в Харківській області для виконання.

Відповідальні особи Головного управління Національної поліції в Харківській області з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на підозрюваного зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .

Ухвала припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 08 квітня 2026 року о 16 годині 00 хвилин

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
135575395
Наступний документ
135575397
Інформація про рішення:
№ рішення: 135575396
№ справи: 754/5551/26
Дата рішення: 06.04.2026
Дата публікації: 13.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (20.04.2026)
Дата надходження: 06.04.2026
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАНАХ ОЛЕНА ЛЕОНТІЇВНА
суддя-доповідач:
БАНАХ ОЛЕНА ЛЕОНТІЇВНА