Номер провадження 1-кс/754/727/26
Справа № 754/4912/26
Іменем України
03 квітня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №12026100030000323 від 12.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
До Деснянського районного суду міста Києва 27.03.2026 надійшло клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №12026100030000323 від 12.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор зазначає, що згідно ст. 10 ЗУ «Про охорону дитинства», держава через органи опіки і піклування, служби у справах дітей, центри соціальних служб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, сексуальному насильству, пов'язаному зі збройною агресією Російської Федерації проти України, протидії торгівлі людьми та з питань захисту прав дитини у порядку, встановленому законодавством, надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, передачі інформації про ці випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 6 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», до інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать служби у справах дітей. Зокрема ч.2 ст.9 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що до повноважень служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей належать: прийом та розгляд заяв і повідомлень про домашнє насильство стосовно дітей та за участю дітей, у тому числі повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, сексуальному насильству, пов'язаному зі збройною агресією Російської Федерації проти України, протидії торгівлі людьми та з питань захисту прав дитини; влаштування дитини в центр соціально-психологічної реабілітації дітей, притулок для дітей служби у справах дітей, інші установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб, а також здійснення контролю за умовами її перебування та надання допомоги у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв'язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі; проведення профілактичної роботи з батьками, іншими законними представниками дитини із запобігання домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.
Так відповідно до розпорядження голови ІНФОРМАЦІЯ_1 №81-к від 15.05.2019 «Про призначення ОСОБА_4 » ОСОБА_4 , призначено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як передбачено частиною 3 статті 18 Кримінального кодексу України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи з 15.05.2019 на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , обіймала посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто є службовою особою.
При цьому, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, діючи в межах наданих їй службових повноважень та будучи зобов'язаною вживати заходів щодо забезпечення захисту прав та законних інтересів дитини, не вжила достатніх та своєчасних заходів, спрямованих на усунення загрози життю та здоров'ю малолітнього ОСОБА_5 , не забезпечила належного виконання вимог законодавства у сфері охорони дитинства. У результаті зазначеної бездіяльності, малолітній ОСОБА_5 залишився без належного захисту з боку служби у справах дітей, що створило реальну загрозу його життю та здоров'ю, та спричинило тяжкі наслідки останньому.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.09.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 отримано від ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 вчиняє домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно ОСОБА_5 , за результатами чого відносно ОСОБА_6 складено протокол за ч.1 ст.173-2 КУпАП, та орієнтовано службу на необхідність проведення відповідної роботи, в межах компетенції, щодо недопущення подібних ситуацій у майбутньому.
Отримавши зазначене повідомлення ОСОБА_4 , займаючи посаду начальника служби, будучи відповідальною за організацію роботи Служби та контроль за своєчасністю і повнотою реагування на такі звернення, несумлінно поставилась до виконання своїх службових обов'язків, котрі виразились у не забезпеченні невідкладного виїзду за місцем проживання дитини із залученням представників поліції, не вжитті заходів щодо організації проведення оцінки рівня безпеки дитини, не забезпеченні постановку дитини на облік як такої, що перебуває у складних життєвих обставинах, а лише обмежилась складанням формального акту про неможливість поспілкуватися із сім'єю, без вжиття додаткових заходів реагування.
Одночасно з цим встановлено, що в ІНФОРМАЦІЯ_3 наявні та зберігаються інші особові справи дітей громадянки ОСОБА_6 , відповідно до яких останню на підставі рішень судів було позбавлено батьківських прав. Вказані документи перебували у володінні та розпорядженні служби, а відтак були відомі начальнику служби. Так як факти неодноразового позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав свідчать про наявність у її поведінці раніше встановлених судом істотних порушень обов'язків щодо виховання дитини та про підвищений рівень ризику для безпеки малолітніх, які перебувають під її опікою.
Незважаючи на це, після надходження повідомлення про вчинення домашнього насильства, ОСОБА_4 достовірно маючи можливість перевірити відомості щодо матері дитини та оцінити рівень ризику з урахуванням наявних у службі матеріалів, не забезпечила аналіз особових справ дітей ОСОБА_6 , не ініціювала питання про негайну оцінку рівня безпеки дитини, не розглянула питання про відібрання дитини у матері та фактично проігнорувала очевидні ознаки небезпеки.
Таким чином, ОСОБА_4 , маючи у своєму розпорядженні офіційно підтверджену інформацію про позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав та усвідомлюючи підвищений ризик для життя і здоров'я малолітнього, проявила службову недбалість, що виразилась у невжитті передбачених законом заходів реагування.
В подальшому, 07.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся директор з виховної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 , з повідомленням, що до навчального закладу прийшов учень 2-В класу ОСОБА_5 , з яскраво вираженими тілесними ушкодженнями, які зі слів останнього були спричинені його матір'ю ОСОБА_6 .
В подальшому встановлено, що ОСОБА_6 у період з серпня 2024 року по 04.04.2025 року, більш точного часу та дати розслідуванням не встановлено, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , систематично, протягом тривалого часу, за період спільного проживання зі своїм малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , грубо порушуючи гарантовані державою конституційні права і свободи людини, передбачені ч. 1 ст. 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; ч. 1 ст. 28 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню; ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», де передбачено, що кожній дитині гарантується право на свободу та особисту недоторканість та захист гідності, а також захист від усіх форм фізичного та психічного насильства, систематично, умисно, вчиняла протиправні дії, спрямовані на вчинення катування свого малолітнього сина ОСОБА_5 , за небажані форми його поведінки, тобто такі, що є невимушеними та неумисними, як методи покарання та спонукання до виконання вказівок, при цьому усвідомлюючи його вікову, фізичну та психологічну нездатність протистояти таким діям та чинити їм адекватний опір, та, розуміючи, що такі діяння супроводжуються для малолітньої дитини стресом, почуттям страху за своє життя та здоров'я, почуттям жаху та неспокою, здатні принизити та зламати її морально.
Так, ОСОБА_6 у період з серпня 2024 року по 04.04.2025 року, більш точного часу та дати розслідуванням не встановлено, по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняла катування ОСОБА_5 за небажану поведінку, а саме: систематично закривала в приміщенні туалету вказаної квартири, при цьому змушуючи зняти з себе свій одяг, від чого останній відчував сильний холод і відсутність можливості зігрітися, зв'язувала ОСОБА_5 підручними засобами - зарядним шнуром від мобільного телефону, тим самим позбавляючи його можливості вільно рухатися та пересуватися, примушувала малолітнього ОСОБА_5 з'їсти зачерствілий шматок хліба, що він не зміг зробити, за відведений йому матір'ю ОСОБА_6 час, в силу своїх фізичних і вікових можливостей, після чого, кухонним ножем здійснила порізи по голові малолітнього ОСОБА_5 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді рани у тім'яній ділянці голови, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, систематично била його по тілу руками та ногами, а також підручними засобами, а саме: ременем, зарядним шнуром від мобільного телефону та кухонними приладами, також з метою покарання свого малолітнього ОСОБА_5 , за небажану поведінку, ОСОБА_6 вставила кисть його лівої руки в дверний отвір, після чого закрила двері, внаслідок чого спричинила останньому тілесне ушкодження у вигляді синця 3-го пальця лівої кисті, що відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження.
Крім того, ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше 04.04.2025, більш точного часу та дати розслідуванням не встановлено, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , систематично вчиняла домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_5 , що виразилось у висловлюванні до нього брутальною лайкою, голосних криках, приниженні честі та гідності дитини, висловлювала бажання скорішої його смерті та поміщення до інтернату, словесно погрожувала зарізати його та винести тіло дитини у пакетах на смітник або ліс, чим завдала йому психологічних страждань.
Зазначені умисні, систематичні, протиправні дії ОСОБА_6 утворили у малолітнього ОСОБА_5 комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді переживання страху з своє життя та здоров'я, почуття напруги, тривожності очікування нових покарань та побиття, знижений настрій, почуття приниженої гідності, та як наслідок руйнують у ОСОБА_5 відчуття сімейної захищеності, сприяють формуванню тривалого відчуття образи та приниження, безпорадності та беззахисності, чим істотно порушують його соціальне функціонування та погіршують якість життя, розвитку та дорослішання.
Внаслідок вищевказаних психотравмуючих сімейних обставин, малолітньому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 завдано психічних (на моральному рівні) страждань, що має матеріальне вимірювання, яке у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, а отже є тяжкими наслідками.
Таким чином, 03.03.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , повідомлено про підозру у службовій недбалості, тобто неналежному виконанню службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Одночасно з цим слідчим відділом Деснянського УП ГУНП в м. Києві здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №12025105030000252 від 16.04.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 127, ст. 126-1 КК України.
Досудовим розслідуванням вищевказаного провадження встановлено, що ОСОБА_6 у період з серпня 2024 року по 04.04.2025 року, більш точного часу та дати розслідуванням не встановлено, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , систематично, протягом тривалого часу, за період спільного проживання зі своїм малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , грубо порушуючи гарантовані державою конституційні права і свободи людини, передбачені ч. 1 ст. 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; ч. 1 ст. 28 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню; ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», де передбачено, що кожній дитині гарантується право на свободу та особисту недоторканість та захист гідності, а також захист від усіх форм фізичного та психічного насильства, систематично, умисно, вчиняла протиправні дії, спрямовані на вчинення катування свого малолітнього сина ОСОБА_5 , за небажані форми його поведінки, тобто такі, що є невимушеними та неумисними, як методи покарання та спонукання до виконання вказівок, при цьому усвідомлюючи його вікову, фізичну та психологічну нездатність протистояти таким діям та чинити їм адекватний опір, та, розуміючи, що такі діяння супроводжуються для малолітньої дитини стресом, почуттям страху за своє життя та здоров'я, почуттям жаху та неспокою, здатні принизити та зламати її морально, за наступних обставин.
В ході досудового розслідування 20.01.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомлено про підозру у катуванні, тобто у вчиненні умисних дій, спрямованих на заподіяння морального страждання своєму малолітньому сину ОСОБА_5 , вчинених з метою покарати його за дії, вчинені ним, та у вчиненні домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення психологічного насильства щодо свого малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.127, ст. 126-1 КК України.
В подальшому досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025105030000252 було завершено, та 20.02.2026 обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 скеровано до ІНФОРМАЦІЯ_9 , а матеріали даного кримінального провадження скеровано до Деснянської окружної прокуратури міста Києва.
Таким чином, в ході досудового розслідування кримінального провадження №12026100030000323 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та подальшого їх аналізу на предмет неналежного виконання начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них що спричинило тяжкі наслідки, в органу досудового розслідування виникла необхідність в отриманні дозволу на проведення тимчасового доступу до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю з можливістю вилучення (виїмки) їх належним чином засвідчених паперових копій, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_10 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: до всіх матеріалів кримінального провадження №12025105030000252 від 16.04.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.127, ст. 126-1 КК України (протоколів проведення слідчих дій, протоколів допиту свідків, пояснень, висновків експертиз, постанов, процесуальних рішень, ухвал слідчих суддів, запитів та відповідей на них, повідомлень про підозру, обвинувальний акт, цивільний позов та інші докази що містять відомості про обставини які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні №12026100030000323).
Отримання вищевказаних документів є необхідним для повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження та перевірки вже отриманих доказів. Одночасно з цим отримати зазначені документи в інший передбачений законодавством спосіб є неможливим, оскільки вони містяться виключно в матеріалах іншого кримінального провадження доступ до яких обмежений кримінально-процесуальним законодавством та добровільно надати матеріали неможливо лише як на підставі ухвали слідчого судді.
Від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності. Особа, у володінні якої знаходяться речі і документи, оповіщались в установленому законом поряду про місце, дату і час розгляду клопотання судом, до суду не прибула, причини неприбуття у судове засідання не повідомила. Відповідно до ч. 4 ст. 163 КПК України, неприбуття за судовим викликом вказаних осіб, без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей і документів.
Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 2 ст. 132 КПК України).
Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку) (п. 1 ч. 1 ст. 159 КПК України).
Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп'ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення (п. 2 ч. 1 ст. 159 КПК України).
Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду (ч. 2 ст. 159 КПК України).
Відповідно до ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
У клопотанні зазначаються: короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Положеннями ст. 162 КПК України передбачено, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать: інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; відомості, які можуть становити лікарську таємницю; відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій; конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; відомості, які можуть становити банківську таємницю; особисте листування особи та інші записи особистого характеру; інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних; державна таємниця; таємниця фінансового моніторингу; відомості, що становлять професійну таємницю відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
Так, підстав визначених ч. 3 ст. 132 КПК України судом не встановлено, подане клопотання відповідає вимогам, передбаченим ст. 160 КПК України, а сторона кримінального провадження довела наявність підстав, передбачених ст. 163 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 159-166, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №12026100030000323 від 12.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - задовольнити.
Надати прокурорам Деснянської окружної прокуратури міста Києва: ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 тимчасовий доступ до речей і документів,
які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_10 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: до всіх матеріалів кримінального провадження №12025105030000252 від 16.04.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.127, ст. 126-1 КК України (протоколів проведення слідчих дій, протоколів допиту свідків, пояснень, висновків експертиз, постанов, процесуальних рішень, ухвал слідчих суддів, запитів та відповідей на них, повідомлень про підозру, обвинувальний акт, цивільний позов та інші докази що містять відомості про обставини які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні №12026100030000323) - з можливістю вилучення (виїмки) їх належним чином засвідчених паперових копій.
Строк дії ухвали не може перевищувати двох місяців з дня її постановлення.
Роз'яснити особам, у володінні яких знаходяться речі та документи, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 166 КПК України, у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
При виконанні даної ухвали заявник, в порядку ч. 2 та ч. 3 ст. 165 КПК України, зобов'язаний пред'явити особам, у володінні яких знаходяться речі і документи, її оригінал та вручити копію, та залишити опис документів, які були вилучені, а особи, у володінні яких знаходяться речі та документи, в порядку ч. 4 ст. 165 КПК України, мають право вимагати залишення їм копій вилучених документів.
Ухвала оскарженню не підлягає, між тим, відповідно до ст. 309 КПК України, може бути оскаржена в разі надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутністю яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність.
Слідчий суддя ОСОБА_15