ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11526/23
провадження № 2/753/3330/26
"26" березня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Петрової Т.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
відповідачки - ОСОБА_3 ,
представника відповідачки - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_3
про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
Узагальнені доводи сторін
05.07.2023 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив витребувати з чужого незаконного володіння відповідачки нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 ,
Позов обґрунтований наступними обставинами.
Позивач набув право власності на спірну квартиру в порядку приватизації на підставі свідоцтва про право власності на квартиру серії НОМЕР_1 , виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 року.
10.12.2003 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвєєвим О.А. посвідчено договір дарування квартири, відповідно до якого позивач подарував спірну квартиру відповідачці, яка є його донькою. Проте позивач договір дарування не підписував, а підпис від його імені в договорі здійснено невідомою особою.
Позивач до нотаріуса він не звертався та наміру відчужувати власну квартиру не мав (а.с. 1-12 т. 1).
У відзиві на позов відповідачка, в інтересах якої діє адвокат Михайленко Д.В., позов не визнала, посилаючись на те, що договір дарування спірної квартири був підписаний позивачем у присутності нотаріуса, який встановив його особу та перевірив дієздатність відповідно до вимог чинного законодавства. Починаючи з 2003 року позивач не ніс витрат на утримання спірної квартири, не сплачував житлово-комунальні послуги та фактично проживав за іншою адресою, що свідчить про те, що він усвідомлював, що квартира йому не належить. (а.с. 28-39 т. 1).
Рух справи
15.12.2023 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва у справі відкрито загальне позовне провадження (а.с. 17 т. 1).
10.05.2024 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам ТОВ "Український центр судових експертиз", зупинено провадження у справі (а.с. 181-182 т. 1).
03.08.2024 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва поновлено провадження у справі (а.с. 194 т. 1).
18.09.2024 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, зупинено провадження у справі (а.с. 216-217 т. 1).
11.03.2025 року на адресу Дарницького районного суду міста Києва направлено Висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 10599/24-32 від 19.02.2025 року (а.с. 28-44 т. 2).
19.03.2025 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва поновлено провадження у справі (а.с. 45 т. 2).
07.08.2025 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті (а.с. 89 т. 2).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ілікчієва К.І. підтримали позов з підстав викладених у ньому та просили задовольнити.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 та її представник - адвокат Михайленко Д.В. заперечували проти позову, з підстав, викладених у відзиві.
Обставини справи, встановлені судом
Квартира АДРЕСА_1 , яка складається з 4 житлових кімнат житловою площею 68,30 кв.м., загальною площею 124,60 кв.м., належала позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру серії НОМЕР_1 , виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 року на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації № 1908-С/КІ від 18.12.2002 року (а.с. 7, 34 т. 1).
10.12.2003 року сторони уклали договір дарування, відповідно до якого позивач подарував відповідачці вказану квартиру. Договір укладено в письмовій формі та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвєєвим О.А. за реєстровим № 2384 (а.с. 3, 170-178 т. 1).
10.02.2004 року право власності на квартиру зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_3 в КП КМР «КМ БТІ», що підтверджується довідкою № КВ-2024 № 8084 від 11.03.2024 року (а.с. 92 т. 1).
У 2022 році позивач звернувся до поліції із заявою про вчинення щодо нього злочину за фактом підроблення відповідачкою договору дарування спірної квартири. За цією заявою Дарницьким УП ГУНП в м. Києві 14.12.2022 року відкрито кримінальне провадження № 12022105020002792.
В межах вказаного кримінального провадження проведено судову почеркознавчу експертизу, предметом дослідження якої був договір дарування квартири. У відповідності до висновку експерта ОСОБА_5 за № СЕ-19/111-23/9571-ПЧ від 24.02.2023 року, підпис у в графі «Даруватель» у договорі дарування квартири виконаний позивачем (а.с. 81-89 т. 1).
Аналогічного висновку дійшов судовий експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_6 , яка проводила судову почеркознавчу експертизу на виконання ухвали суду по цій справі, призначеної за клопотанням позивача (а.с. 28-44 т. 2).
В судовому засіданні судовий експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Чепак В.М. підтвердила свій висновок та пояснила, що об'єктом дослідження під час проведення судової почеркознавчої експертизи були два оригінальні примірники договору дарування квартири. За результатами проведеного дослідження експерт дійшла категоричного висновку, що підписи у графі «Дарувальник» на обох примірниках договору виконані безпосередньо позивачем ОСОБА_1 . Зауважила, що за результатами проведеного дослідження будь-яких розбіжностей у підписах, які могли б свідчити про їх виконання іншою особою або вказувати на можливу підробку, експертом не виявлено.
Оцінка суду
Заслухавши сторін та їх представників, судового експерта, дослідивши письмові докази суд дійшов висновку про необґрунтованість позову, виходячи з наступного.
Вимога позивача про витребування квартири з незаконного володіння відповідачки обґрунтована тим, що позивач (дарувальник) не підписував договір дарування.
Тобто підставою позову є неукладеність договору дарування, оскільки у разі доведення того факту, що договір підписаний не дарувальником, а іншою особою, договір вважається неукладеним.
Відповідно до законодавства та за усталеною судовою практикою витребування майна за неукладеним договором здійснюється шляхом пред'явлення віндикаційного позову (витребування майна з чужого незаконного володіння), оскільки таке майно вважається вибулим з володіння власника поза його волею. Неукладений договір не створює юридичних наслідків, тому право власності не переходить, що дозволяє витребувати майно, у тому числі у добросовісного набувача.
Проте той факт, що позивач не підписував договору дарування, не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні. Ця обставина не тільки не підтверджена, але спростована належними та допустимими доказами - висновками судових почеркознавчих експертиз.
Ці докази надані як позивачем, за клопотанням якого у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, так і відповідачкою, за клопотанням якої судом витребувано висновок судової почеркознавчої експертизи з матеріалів кримінального провадження.
Двома висновками судових почеркознавчих експертиз категорично підтверджено, що підпис у договорі дарування виконаний саме позивачем ОСОБА_1 , а не іншою особою.
Висновок експерта, що отриманий відповідно до вимог закону у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його (вказаний правовий висновок, викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 753/10636/17-ц, від 25 березня 2021 року у справі № 752/21411/17, від 05 лютого 2020 року у справі №461/3675/17.
Вказаний висновок підготовлений особою, яка є атестованим судовим експертом, має вищу юридичну освіту та стаж експертної роботи, отримала кваліфікацію експерта з правом проведення експертиз. Судовий експерт ОСОБА_5 була попереджена про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд при ухваленні рішення у цій справі дійшов висновку про визнання висновку експерта № СЕ-19/111-23/9571-ПЧ від 24.02.2023 року як належного та допустимого доказу у цій справі.
Інший висновок за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 10599/24-32 від 19.02.2025 року, який встановлює те, що саме позивач підписав договір дарування квартири, за оцінкою суду є обґрунтованим, стосується обставин, які підлягають доказуванню у даній справі, є чітким та повним, не містить розбіжностей між собою та матеріалами справи, а тому приймається судом до уваги як належний доказ по справі.
Експертами чітко дана відповідь на питання ким виконаний підпис у договорі дарування квартири.
Норми права, які підлягають застосуванню.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частина перша, друга статті 202 ЦК України).
Згідно частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (частина друга статті 719 ЦК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що "підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами".
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Власник, майно якого вибуло з його законного володіння за неукладеним договором, може захистити своє майнове право шляхом пред'явлення віндикаційного позову (про витребування майна із чужого незаконного володіння чи від добросовісного набувача (статті 387, 388 ЦК України)) без оспорювання правочину (правочинів) щодо спірного майна та скасування рішення (рішень) про державну реєстрацію права власності на належне йому майно за іншою (іншими) особою (особами).
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2024 року в справі № 204/8017/17 (провадження № 14-29цс23).
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.
У випадку якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Висновок суду
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України підставу позову визначає позивач.
Оскільки в судовому засіданні не встановлено факту непідписання позивачем договору дарування спірної квартири, відсутня підстава для задоволення позову про витребування квартири з володіння відповідачки з підстави неукладеності договору.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову підлягають скасуванню застосовані судом заходи його забезпечення відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України.
Розподіл судових витрат
При вирішенні справи суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, яке буде вирішено в окремому судовому засіданні з ухвалення додаткового рішення відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 3-13, 76-81, 89, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12.08.2024 року у справі № 753/11526/23 (провадження № 2-з/753/166/24).
Скасувати арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили цим рішенням суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 07.04.2026 року.
Суддя: Осіпенко Л.М.