Єдиний унікальний номер: 379/1314/15-ц
Провадження № 6/379/3/26
07 квітня 2026 року м. Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінкіна В.І.,
з участю секретаря судового засідання Валєєвої Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1, цивільну справу за заявою ТОВ «ВІН ФІНАНС», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК»,
про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання,
Представник заявника через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із даною заявою, в якій просить: постановити ухвалу про видачу ТОВ «ВІН ФІНАНС» дубліката виконавчого листа Таращанського районного суду Київської області № 379/1314/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 951 489,79 грн; визнати поважними та поновити строк пред'явлення до виконання дубліката виконавчого листа Таращанського районного суду Київської області № 379/1314/15-ц з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 951 489,79 грн.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Таращанського районного суду Київської області № 379/1314/15-ц від 16.02.2016 р. задоволено позов ПАТ "Дельта Банк" та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором № 11358668000 від 12.06.2008 р. у загальному розмірі 951 489,79 грн.
18.09.2019 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК Довіра та гарантія" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги № 1930/К, відповідно до якого право грошової вимоги за договором №11358668000 від 12.06.2008 року, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ "ФК Довіра та гарантія". 20.12.2019 року ухвалою Таращанського районного суду Київської області №379/1314/15-ц, замінено стягувача у цивільній справі № 379/1314/15-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме первісного стягувача на його правонаступника ТОВ "ФК Довіра та гарантія". Відповідно до умов договору купівлі-продажу прав вимоги № 1930/К від 18.09.2019 р. між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК Довіра та гарантія", новому кредитору мають бути передані оригінали кредитних договорів відповідно до реєстру. При цьому процесуальна документація про стягнення заборгованості за відступленими кредитними договорами передається новому кредиторові за можливості, в міру їх повернення до ПАТ «Дельта Банк». В подальшому ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» змінило назву на ТОВ «ВІН ФІНАНС». ТОВ «ВІН ФІНАНС» вказало, що оригінал виконавчого листа новому стягувачу не передавався та на виконанні не перебуває. Крім того, у зв'язку із тим, що виконавчого документа у заявника ніколи не було і товариство не мало змоги пред'явити його на виконання та у зв'язку із запровадженням карантину, було пропущено строк на його пред'явлення до виконання.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися. Повідомлялися належним чином про час та місце розгляду справи. Представник заявника у поданій заяві просить здійснювати її розгляд за його відсутності.
Згідно ч. 9 ст. 268 ЦПК України, ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду. Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
16.02.2016 Таращанським районним судом Київської області ухвалено заочне рішення у справі № 379/1314/15-ц за позовом ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» заборгованість за кредитним договором № 11358668000 від 12.06.2008 у розмірі 951 489,79 грн та судові витрати.
31.03.2016 ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» видано виконавчий лист.
18.09.2019 між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» було укладено договір купівлі-продажу права вимоги № 1930/К, посвідчений 18.09.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В., за реєстровим № 2199, на підставі якого було відступлено право вимоги за кредитним договором № 23-36В/09-2004А від 12.06.2008, який був укладений між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ОСОБА_1 .
Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 20.12.2019 замінено первісного стягувача публічне акціонерне товариство «ДЕЛЬТА БАНК» у справі № 379/1314/15-ц на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».
25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239). Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання протоколу № 1706 від 25.07.2024 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів товариства.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить обов'язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Щодо поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого документа
Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Виходячи з даної норми закону, при вирішенні, відповідно до ст. 433 ЦПК України, питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, суд повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як вбачається зі змісту положень ст. 433 ЦПК України, метою застосування цієї статті є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Виконавча давність - це встановлений у законі строк, протягом якого рішення може бути пред'явлено саме до примусового виконання, тому що для добровільного виконання строки не встановлені в тому сенсі, що добровільне виконання рішення після закінчення строку виконавчої давності повинно визнаватися належним. Рішення суду, за загальним правилом, може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту набрання ним законної сили
Перебіг строку виконавчої давності починається з набранням рішенням суду законної сили. Переривається перебіг цього строку пред'явленням виконавчого документа до виконання, а також частковим виконанням рішення. Пропуск строку виконавчої давності, за загальним правилом, позбавляє стягувача права на примусове виконання рішення. Однак, у разі пропуску цього строку за поважної причини стягувач може звернутися до суду із заявою про поновлення пропущеного строку.
На час видачі виконавчого листа у справі № 379/1314/15-ц був чинним Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, а на час звернення заявника до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа, діє Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Частиною першою статті 12 Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання (пункт 1 частини четвертої зазначеної статті).
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення цього строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2 - 836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок про те, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Враховуючи наведене, вирішення питання про видачу дублікату виконавчого документа у не відкритому виконавчому провадженні можливе лише за наявності підстав для відновлення виконавчого провадження (поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання).
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 18.07.2025 у справі № 1527/7585/12.
Суд звертає увагу на те, що рішення у даній справі набрало законної сили 07.03.2016, у виконавчому листі був зазначений строк пред'явлення до виконання - до 08.03.2017. Однак, матеріали справи не містять доказів того, що стягувач пред'являв виконавчий документ до примусового виконання .
Посилання заявника на те, що оригінал виконавчого листа новому стягувачу не передавався в зв'язку з чим товариство не мало змоги пред'явити його на виконання, не є поважними причинами пропуску такого строку.
Суд враховує те, що заява в частині поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання була мотивована також введенням карантинних обмежень.
Разом із тим, суд звертає увагу на те, що карантин, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, було встановлено з 12 березня 2020 року, тобто через 3 місяці після постановлення судом ухвали про заміну стягувача.
Крім того, суд приймає до уваги відсутність доказів, які б свідчили про існування у ТОВ «ВІН ФІНАНС» перешкод у зверненні до суду протягом 2020-2025 років.
Таким чином, суд доходить висновку, що у заявника була можливість реалізувати своє право на отримання виконавчого листа у визначений законом строк, яким останній не скористався.
У зв'язку із тим, що в ст. 433 ЦПК України не міститься переліку причин, які є поважними при пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд у кожному конкретному випадку, виходячи з аналізу конкретних обставин пропуску строку, вирішує питання проте, чи є причина його пропуску поважною.
Тобто, питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, так і від чинників, що не пов'язаних з людським фактором.
Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, протягом строку, який пропущено, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для сторони на вчинення певної дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проаналізувавши доводи заяви, беручи до уваги відсутність будь-яких належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання первісним стягувачем, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Щодо видачі дубліката виконавчого документа
Згідно з п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Аналізуючи зміст даної норми, можна дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано, чи не втратило судове рішення законної сили, чи не пропущений строк на пред'явлення до виконання.
У постанові від 21.08.2019 у справі №2-836/11 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, якщо строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
У постанові від 19.04.2021 у справі № 2-1316/285/11 Верховний Суд зазначив, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.05.2022 у справі № 1005/7133/2012, від 19.07.2022 у справі № 750/13088/14 та інших.
Таким чином, питання видачі дублікату виконавчого листа є похідним від вирішення питання про поновлення строку для пред'явлення його до виконання.
Встановивши, що строк пред'явлення виконавчого листа у справі щодо боржника ОСОБА_1 сплинув до подання цієї заяви, у матеріалах справи відсутні докази поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 379/1314/15-ц.
Разом з тим, при здійсненні виклику у судове засідання учасників справи, судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак 24.02.2025 знятий з реєстрації у зв'язку зі смертю.
Так, відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00057339504 від 26.03.2026, наданого Таращанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління МЮУ, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер актового запису про смерть 27 від 24.02.2025, актовий запис зареєстровано в реєстрі 01.03.2025 за № 00146305048.
Статтею 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Згідно із частиною 1статті 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
При цьому, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина 4 статті 25 Цивільного кодексу України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2023 року у справі №523/2357/20 звернула увагу на те, що, оскільки зі смертю боржника його грошові зобов'язання включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення таких вимог, застосовується і до боргових зобов'язань. Сплив цих строків має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права) за основним і додатковим зобов'язаннями, а також припинення таких зобов'язань.
Обов'язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише в межах, передбачених ст. 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї немає обов'язку задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 18, 77, 81, 247, 258-261, 351-355, 442, 443 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ТОВ «ВІН ФІНАНС», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання - відмовити у повному обсязі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала складена та підписана 07.04.2026.
Головуючий:В. І. Зінкін