Єдиний унікальний номер: 379/413/26
Провадження № 2/379/490/26
08 квітня 2026 року м. Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Разгуляєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Мовчан М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, просить суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 16.02.2025-100000888 від 16.02.2025 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» у розмірі 17334,48 грн, а також стягнути з відповідача судові витрати на судовий збір у розмірі 2662 ,40 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , 16.02.2025 року укладено кредитний договір (оферти) № 16.02.2025-100000888. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 16.02.2025 року, строком на 98 днів. Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 1865,54 грн. від 25.03.2025 року. Наразі відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 06.03.2026, утворилася заборгованість у розмірі 17334,48 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7247,00 грн, по процентам в розмірі 6087,48 грн, по неустойці у розмірі 4000,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2026 року головуючим суддею визначено Разгуляєву О.В.
Ухвалою суду від 10.03.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про слухання справи без його участі. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив до суду заяву в якій просив суд розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги визнає частково.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16 лютого 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) №16.02.2025-100000888, яку підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Е833.
В пункті 1.1 Пропозиції визначено, що дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) є пропозицією кредитодавця ТОВ «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст. 634 ЦК України, ні публічним договором у розумінні ст. 633 ЦК України.
В розділі 3 Пропозиції зазначено, що умовами надання кредиту є: дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, тип кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом, графік платежів, що встановлюється в заявці, яка є невід'ємною частиною оферти.
Згідно п. 4.1 Пропозиції кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74ХХ-ХХХХ-4862.
Днем надання Кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу (п. 4.3 Пропозиції).
Згідно заявки на отримання кредиту передбачено, що позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 16 лютого 2025 року; сума кредиту 8000 грн; строк, на який надається кредит 98 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 24 травня 2025 року. Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом усього періоду на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Комісія, пов'язана з наданням кредиту 1600,00 грн. Комісія за надання нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
До заявки на отримання кредиту позичальником підписано відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) згідно якої ОСОБА_1 підтверджено, що він розуміє, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором Е833 (код з смс-повідомлення), яке було відправлене на його фінансовий номер 0933099512.
Позивач ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало та надало відповідачу ОСОБА_1 згідно якого на картку НОМЕР_1 , зазначену відповідачем під час укладення кредитного договору, здійснено переказ в розмірі 8000,00 грн, призначення платежу: видача за договором кредиту №16.02.2025-100000888, ID 655164873.
12.03.2025 між відповідачем та позивачем було підписано пропозицію про укладення додаткового договору до кредитного договору (оферта) - звернення позичальника, який підписано одноразовим ідентифікатором К522. Сторони погодили, на підставі звернення позичальника продовжити строк на який надається кредит - 123 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту - 18.06.2025.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №16.02.2025-100000888 від 16.02.2025, станом на 13.02.2026, позичальника ОСОБА_1 складає 17334,00 грн , що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7247,00 грн, по процентам в розмірі 6087,48 грн, по неустойці у розмірі 4000,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.4, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 16 лютого 2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та відповідачем було укладено кредитний договір № 16.02.2025-100000888. Договір підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на його номер мобільного телефону (пункт 11 договору позики) реквізити та підписи сторін.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України)
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. (ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України)
Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.
Позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов'язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.
Відповідно до частини першої статі 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц.
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За правилами частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З огляду на викладене, в розрізі даного спору убачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним 16.02.2025 року кредитним договором №16.02.2025-100000888, та у зв'язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного договору, у позивача як кредитора за спірними зобов'язаннями виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, по відсоткам за користування кредитом.
Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 13.02.2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором № 16.02.2025-100000888 від 16.02.2025 року становить: 17334,48 грн , що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7247,00 грн, по процентам в розмірі 6087,48 грн, по неустойці у розмірі 4000,00 грн.
Враховуючи відсутність доказів погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотків за користування кредитом позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо вирішення вимоги про стягнення неустойки в розмірі 4000,00 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Таким чином, позивачу в стягненні неустойки в сумі 4000,00 грн. слід відмовити.
Враховуючи викладене, перевіривши надані позивачем докази, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 13334,48 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7247,00 грн., по процентам в розмірі 6087,48 грн.
Судовим розглядом було встановлено, що вказаний кредитний договір відповідачем не оспорювався, недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак є чинним і підлягає до виконання його сторонами. Відповідач під час укладення кредитного договору, ознайомився з його текстом та змістом в цілому, що підтверджується особистим підписом позичальника.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позичальником порушено встановлений договором обов'язок повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а тому позикодавець правомірно звернувся з позовом про стягнення суми кредитної заборгованості з відповідача.
Відповідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2048,05 грн (13334,48 грн * 2662,40 грн / 17334,48 грн).
Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором № 16.02.2025-100000888 від 16 лютого 2025 року в розмірі 13334,48 грн, що складається із: 7247,00 грн - заборгованості по тілу кредиту; 6087,48 грн- заборгованості за відсотками.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» судовий збір у розмірі 2048,05 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського,133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено та підписано 08.04.2026.
Головуючий: О.В. Разгуляєва