Справа № 373/1163/26
про повернення позовної заяви
08 квітня 2026 року Суддя Переяславського міськрайонного суду
Київської області Залеська А.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
встановив:
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Ганіна М.Д. звернулася до суду з даною заявою та просить:
1) встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 15.11.2014 державним нотаріусом Згурівської районної державної нотаріальної контори Київської області Саркісян О.М. та зареєстрованого в реєстрі за №4141;
2) встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 15.11.2014 державним нотаріусом Згурівської районної державної нотаріальної контори Київської області Саркісян О.М. та зареєстрованого в реєстрі за №4144;
3) встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 15.11.2014 державним нотаріусом Згурівської районної державної нотаріальної контори Київської області Саркісян О.М. та зареєстрованого в реєстрі за №4147.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державний нотаріус у виданих ним Свідоцтвах про право на спадщину на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 невірно зазначив РНОКПП спадкоємця: НОМЕР_2 , який ОСОБА_1 (позивачу) не належить. Допущена помилка позбавляє позивача можливості продовжити строк дії договору оренди земельних ділянок, набутих у спадщину. З метою усунення помилки позивач звернувся особисто до державного нотаріуса Згурівської районної державної нотаріальної контори Київської області Саркісян О.М., яка видавала свідоцтва, однак нотаріус в усній формі відмовила йому у внесенні відповідних виправлень до свідоцтв про право на спадщину та рекомендувала звернутися до суду. На прохання позивача надати письмову відмову нотаріус Саркісян О.М. пояснила, що постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (виправлення помилки) вона не може виготовити у зв'язку зі значним навантаженням та зайнятістю.
Вивчивши зміст позовної заяви, перевіривши її на відповідність закону, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження, виходячи з наступного.
Згідно п.6.16. Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 3253/5 від 22.12.2010, У разі виявлення нотаріусом у тексті нотаріального документа, який створений ним у результаті вчинення нотаріальної дії, технічної помилки, яка не змінює змісту документа та не впливає на права особи(іб), щодо якої(их) було вчинено нотаріальну дію (описка, друкарська або граматична помилка), нотаріус може виправити таку помилку. Помилка у тексті нотаріального документа виправляється у всіх примірниках такого документа одночасно. Виправлення помилки повинно відповідати відомостям, що містяться в документах, які були подані нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, або отримані безпосередньо з єдиних та державних реєстрів. Виправлення технічної помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису, із зазначенням дати та проставленням свого підпису і печатки на такому застереженні. При цьому всі виправлення мають бути зроблені таким чином, щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане, а потім закреслене.
Відповідно до п.7 ч.4 ст. 185 ЦПК України заява повертається, коли до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Позивач не долучає до заяви ні своє письмове звернення, зареєстроване у нотаріуса у Журналі реєстрації вхідних документів, ні відповідь-постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо виправлення допущеної помилки у свідоцтва про право на спадщину у відомостях про спадкоємцям ОСОБА_1 (в частині РНОКПП), а, відтак, і в Державних реєстрах прав власності позивача на відповідне спадкове майно, що також здійснено тим самим нотаріусом як державним реєстратором.
Відсутність мотивованої відмови нотаріуса у виправленні допущеної помилки не дозволяє суду з'ясувати предмет спору та обставини, які стали причиною порушення прав позивача невірним зазначенням його ідентифікаційних даних в офіційних документах, виданих нотаріусом. Виклад та з'ясування відповідних обставин є обов'язковими згідно із законом, оскільки причини відмови нотаріуса привести документи у відповідність щляхом виправлення помилки впливає на обсяг доказування та на коло відповідачів, яким також може бути і нотаріус.
За правилами ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Враховуючи все вищевикладене, з'ясувавши, що до заяви не додано доказів (документів) вжиття заходів досудового врегулювання спору, що передбачені законом, у тому числі: порядком вчинення нотаріальних дій та правилами ведення нотаріального діловодства, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви особі, яка її подала, на підставі п.7 ч.4 ст. 185 ЦПК України.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч.7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись п.7 ч.4 ст. 185, ст. 261 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - повернути заявнику.
Ухвала еабирає законної сили негайно та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її винесення.
Суддя А.О. Залеська