Справа № 369/6310/26
Провадження №1-кс/369/895/26
08.04.2026 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Бучанського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42025110000000274 від 28.08.2025 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 п. 11 ст. 115, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
До Києво-Святошинського районного суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Бучанського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань
№ 42025110000000274 від 28.08.2025 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 п. 11 ст. 115, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Свої вимоги мотивує тим, що слідчим відділом Бучанського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових рішень за № 42025110000000274 від 28.08.2025 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 п. 11 ст. 115, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Нагляд додержанням законів під час проведення досудового за розслідування у формі процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Києво-Святошинським відділом Бучанської окружної прокуратури Київської області.
16.03.2026 прокурором Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури матеріали кримінального провадження №12026111350000062 від 16.01.2026 за ознаками ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 1 КК України та №42025110000000274 від 28.08.2025 за ознаками ст. 14 ч. 1, ст. 115 ч. 2 п. 11, було об'єднано так як вказаний злочин вчинено однією особою.
Досудовим розслідуванням встановлено, що між колишнім подружжям ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тривають побутові конфлікти та конфлікт з приводу розподілу спільного майна подружжя, а саме квартири.
Так, 15.01.2026 у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув за адресою: АДРЕСА_1 , де на 5 поверсі 1 під'їзду очікував свою колишню дружину ОСОБА_5 .
В подальшому, 15.01.2026 приблизно о 21 год. 30 хв., в той час коли ОСОБА_5 поверталась додому та намагалась потрапити у власну квартиру, де ОСОБА_4 маючи прямий умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5 , тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, діючи умисно, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взявши у руку завчасно підготовлений предмет, зовні схожий на ніж, підійшов до ОСОБА_5 , та з метою заподіяння смерті наніс останній щонайменше вісім ударів, предметом схожим на ніж, який тримав у правій руці удари в ділянки: рук, обличчя, живота та шиї.
Внаслідок чого, ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаних ран лівого підребер'я; проникаючих у черевну порожнину; травматичного сліпого пошкодження селезінки; наскрізних травматичних пошкоджень задньої стінки шлунку в ділянці тіла; наскрізного травматичного пошкодження дистальної третини поперечноободової кишки, сліпого дотичного травматичного пошкодження тіла підшлункової залози та лівої нирки; напруженої травматичної заочеревної гематоми зліва; гемоперитонеуму; травматичного пороникаючого пошкодження лівого куполу; лівобічного малого пневматораксу; різаних ран підборідної та підщелепної ділянок зліва; різаної рани лівого скату носа; різаних ран правої кисті та передпліччя.
Таким чином, ОСОБА_4 , виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин які не залежали від його волі, оскільки потерпілій було вчасно надано домедичну допомогу.
Так, 16.01.2026 слідчим СВ ВП №1 Яворівського РВП ГУНП в Львівській області в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, тобто закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
17.01.2026 слідчим СВ ВП №3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області за погодженням з прокурором Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області повідомлено про підозру ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а саме в закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Таким чином, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Чернігова, українець, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, обґрунтовується наступними доказами: допитом потерпілого, допитами свідків та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Згідно з рапортом оперуповноваженого, а також зібраними матеріалами у кримінальному провадженні, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 коли вчиняв злочин, то був в цьому одязі в якому перебуває у теперішній час в камері №192 ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська,13. Тому для проведення судової експертизи виникла потреба вилучити вказані речі.
06.04.2026 у період часу з 12 год. 19 хв. по 12 год. 26 хв. було проведено обшук камери №192 ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська,13, в ході якого виявлено та вилучено:
- зимову куртку, кофту та туфлі, які було вміщено д картонової коробки яка була скріплена биркою та опечатана належним чином;
- джинси було поміщено до паперового конверту НПУ.
Вказані речі постановою слідчого визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Слідча зазначає, що у даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні.
У даному випадку вказане майно є доказом вчинення кримінально протиправних дій, а тому у відповідності до ст. 98 КПК України є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та може бути використаний для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
На підставі вищевикладеного, слідча просила накласти арешт на речі, які було вилучено під час проведення обшуку камери №192 ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська,13 а саме на:
- зимову куртку, кофту та туфлі, які було вміщено д картонової коробки яка була скріплена биркою та опечатана належним чином;
- джинси, які було поміщено до паперового конверту НПУ.
В судове засідання прокурор та слідчий не з'явились.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує необхідність збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання- задовольнити.
Накласти арешт на речі, які було вилучено під час проведення обшуку камери №192 ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська,13 а саме на: зимову куртку, кофту та туфлі, які було поміщено до картонової коробки яка була скріплена биркою та опечатана належним чином; джинси, які було поміщено до паперового конверту НПУ.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6