Справа № 369/17687/24
Провадження №2/369/2135/26
07.04.2026 року м. Київ
Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Худинець Д.С.,
за участі представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Державний нотаріус Вишневої державної нотаріальної контори Білінець Ольги Павлівни про виділення частки земельної ділянки та частки житлового будинку в натурі та припинення права спільної часткової власності, -
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
У підготовчому судовому засідання представник відповідача просив суд закрити провадження у справі з підстав, що у позові відсутній предмет спору. Заяву мотивував тим, що ОСОБА_4 не набула права власності, оскільки є тільки спадкоємцем ОСОБА_5 , однак станом на 07.04.2026р. свідоцтва про право на спадщину за заповітом не отримала, та відповідно не могла зареєструвати право власності в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно. Позивачем було подано позов не про усунення перешкод у користуванні належної йому на праві спільної часткової власності 1/4 частини житлового будинку та 1/2 частини земельної ділянки, а позов про виділ майна із спільної часткової власності, тож даний позов є передчасним, оскільки відповідач не набула права власності (зокрема право розпорядження) на зазначене спірне майно та не є співвласником майна при розгляді даної цивільної справи, а тому на даний час відсутній спір між сторонами як співвласниками майна.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача заперечувала щодо закриття провадження у справі, просила суд відмовити у задоволенні заяви.
У підготовче судове засідання інші учасники не з'явилися, повідомлялись належним чином.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Разом і тим, за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто, не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема, шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц, від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20.
З урахуванням того, що предмет спору на час розгляду справи у суді не припинився та між сторонами наявний спір щодо виділення частки земельної ділянки та частки житлового будинку в натурі та припинення права спільної часткової власності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, твердження представника відповідача щодо відсутності у відповідача права власності на зазначене спірне майно не перешкоджає розгляду справи, та буде досліджуватись судом під час розгляду справи по суті.
У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина 1 статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.
Тобто, враховуючи обставини, зазначені представником відповідача про закриття провадження у справі, суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі на підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Державний нотаріус Вишневої державної нотаріальної контори Білінець Ольги Павлівни про виділення частки земельної ділянки та частки житлового будинку в натурі та припинення права спільної часткової власності, - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ