Справа № 368/485/26
6/368/20/26
"08" квітня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області
у складі: головуючого - судді Шевченко І.І.
за участю секретаря Назаренко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кагарлик в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за заявою Товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»», представник заявника адвокат Кролевець Руслан Ігорович, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович про заміну сторони виконавчого провадження, -
26 березня 2026 Товариство з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»», представник заявник адвокат Кролевець Руслан Ігорович звернулося до суду із заявою, стягувач: Товариство з обмеденою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою судді Кагарлицького районного суду Київської області від 27.03.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Згідно відповіді Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області за № 837/04-17 від 02.04.2026 на запит суду щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за відомостями реєстру територіальної громади був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заявник в особі Товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»», представник заявника адвокат Кролевець Руслан Ігорович в судове засідання не з'явився, в поданій заяві просив розгляд справи провести за відсутності представника заявника.
Стягувач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»» в судове засідання не з'явились, хоча про час, день та місце його проведення були повідомлені у встановленому законом порядку.
Боржник: ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заінтересована особа в особі Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович в судове засідання не з'явились, хоча про час, день та місце його проведення були повідомлені у встановленому законом порядку.
В зв'язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено в суді та вбачається із повідомлення Кагарлицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за № 244//22.20-27 від 07.04.2026 в архіві відділу наявний актовий запис № 4 від 30.07.2024 про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України регламентовано, що суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до положень ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
За змістом норми ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Частинами 1, 4 ст. 25 ЦК України встановлено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Процесуальне правонаступництво це заміна сторони або третьої особи у справі (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якими до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов'язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника.
Таким чином, з наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно у разі, коли відповідач у справі на момент відкриття провадження у цивільній справі мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.
Тобто, правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у цивільних справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
В кредитних правовідносинах в зв'язку зі смертю боржника має місце перехід обов'язків боржника до його спадкоємців, а нормами матеріального права визначено порядок пред'явлення вимоги кредитора до спадкоємців та обов'язки останніх (ст. 1281, 1282 ЦК України).
Водночас, залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам (засадам) цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
За таких обставин, виходячи з характеру спірних правовідносин, оскільки позов пред'явлено 26.03.2026 тобто після смерті ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), то за життя останній не набув процесуальних прав і обов'язків, в зв'язку з чим такі не набуті за життя процесуальні права і обов'язки не могли перейти до інших осіб, що випливає також і з положень ст. 1218, 1219 ЦК України.
З урахуванням викладеного, оскільки ОСОБА_1 помер до звернення заявника із заявою про заміну сторони виконавчого, відповідно його цивільна правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність є припиненими і останній не може бути боржником у даній справі, відтак у суду відсутні підстави для зупинення провадження з метою встановлення кола можливих правонаступників.
Крім того, з аналізу вищенаведених норм чинним законодавством України не передбачено можливості пред'явлення заяви до особи, яка на час звернення до суду з вимогами до боржника померла та правоздатність якої на підставі положень ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася.
У своїй постанові від 16.05.2018 по справі № 183/4229/14 Верховний Суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
У постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №127/328/17 зазначено, що норма ст. 205 ЦПК 2004 року (ст. 255 чинного ЦПК) є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених у п.п.1-8 ч. 1 ст. 255 ЦПК (п.п.1-7 ст. 205 ЦПК 2004 року), незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів («Diya 97 v. Ukraine», №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
Враховуючи те, що ОСОБА_1 помер, його правоздатність відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинилась, а провадження в даній справі відкрито 26.03.2026, в силу вказаного вище він не міг бути стороною по справі.
У відповідності до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст. ст. 255, 256, 259-261 ЦПК України, суд, -
Провадження у справі за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»», представник заявника адвокат Кролевець Руслан Ігорович, стягував Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович про заміну сторони виконавчого провадження - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Роз'яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 08.04.2026 р.
Суддя І.І. Шевченко