Справа № 167/1052/25
Номер провадження 2/167/32/26
02 квітня 2026 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Гармай І. Т.,
з участю:
секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи - Романюк Л. О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 поданим в її інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - виконавчий комітет Доросинівської сільської ради Луцького району Волинської області про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів
Стислий виклад позицій учасників справи.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через підсистему "Електронний суд" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - виконавчий комітет Доросинівської сільської ради Луцького району Волинської області.
В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю до 2022 року. Під час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_5 . Зазначає, що після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році ОСОБА_3 залишив сім'ю та виїхав за кордон, свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків: матеріальної допомоги не надає, участі у вихованні дитини не бере, створив іншу сім'ю, де виховує нерідну дитину. Вказує, що спочатку сім'я проживала в с. Голосіїв Андрушівського району Житомирської області, де рішенням суду від 18 січня 2018 року матір ОСОБА_4 було позбавлено батьківських стосовно дочки ОСОБА_5 .
Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, дитина з бабою ОСОБА_1 проживають в с. Немир Луцького району Волинської області. Вказує, що з моменту смерті матері дитини та виїзду батька за кордон позивач здійснює повне утримання та виховання онучки. Вона забезпечує дитину повноцінним харчуванням, одягом та належними побутовими умовами, піклується про фізичне та психічне здоров'я дівчинки, організовує медичний догляд, дозвілля та всебічний інтелектуальний розвиток. Між бабусею та онучкою встановлено стійкий емоційний зв'язок, а рівень турботи позивача повністю відповідає інтересам дитини та сприяє її гармонійному зростанню.
Покликається на те, що позивач ОСОБА_1 характеризується позитивно, веде здоровий спосіб життя та за станом здоров'я може виконувати обов'язки опікуна. Вона фактично утримує онуку ОСОБА_6 та забезпечує її розвиток. Батько дитини, ОСОБА_3 , офіційно відмовився від батьківських прав і надав письмову згоду на призначення бабусі опікуном.
Ураховуючи вищенаведене просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Призначити опікуном малолітньої ОСОБА_7 бабусю - ОСОБА_1 та стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.
Позиція учасників в судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що проживає разом із внучкою ОСОБА_5 у власному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина навчається у 6-му класі Ясенівського ліцею Доросинівської сільської ради. Позивач зазначила, що її син (відповідач) не бере жодної участі у вихованні та утриманні дитини. Також вона вказала, що під час відвідування відповідача в Кракові разом з внучкою, він на автостанції віддав документи на відмову від дитини та сказав, що у нього інша сім'я, а тому вони повернулись в Україну. Тоді дитина дуже плакала на автостанції, а на сьогоднішній день вона про батька майже не згадує. Зазначила, що вона внучці повідомила, що оформляє опіку на нею. Вважає, що заслуховування дитини в судовому засіданні може негативно вплинути на її психологічний стан і травмувати свідомість.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що у 2018 році маму дитини - ОСОБА_4 позбавлено батьківських прав. Зазначає, що малолітня дитина протягом останніх шести років фактично перебуває на повному утриманні та вихованні бабусі - ОСОБА_1 . Батько дитини свідомо усунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, що підтверджується його письмовою заявою, долученою до матеріалів справи. З метою максимального забезпечення інтересів дитини та створення стабільних умов для її розвитку просить позбавити відповідача батьківських прав та призначити ОСОБА_1 опікуном. Враховуючи вік дитини (11 років) та пояснення позивача, вважає, що безпосереднє опитування дитини в судовому засіданні може завдати їй психологічної травми, а тому просить суд розглянути справу без заслуховування думки малолітньої особи.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом опублікування оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, будь-яких заяв/клопотань до суду не подавав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - виконавчого комітету Доросинівської сільської ради Луцького району Волинської області ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Вказала, що саме в інтересах дитини буде позбавлення батьківських права ОСОБА_3 та призначення її опікуном бабусю. Під час спілкування з дитиною встановлено, що батько не телефонує і не спілкується з нею, вважає, що заслуховування дитини в судовому засіданні може негативно вплинути на неї.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 22 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 27 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 18 грудня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Постановлено витребувати від виконавчого комітету Доросинівської сільської ради Луцького району Волинської області, як органу опіки та піклування висновок про доцільність/недоцільність позбалення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітньої дочки ОСОБА_6 та копії матеріалів, що були підставою для його прийняття.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 12 лютого 2026 року за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Волосів Андрушівського району Житомирської області, батько - ОСОБА_3 , мати ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 22 серпня 2014 року Волосівською сільською радою Андрушівського району Житомирської області.
З копії акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї № 549 від 28 липня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_1 (уповноважений власник), ОСОБА_6 (онука) та ОСОБА_11 (син). ОСОБА_6 навчається в Харитонівській середній школі м. Житомир. Позивач ОСОБА_1 , зареєстрована за вказаною адресою, однак проживає в м. Житомир, не працює, отримує соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, виховує онуку ОСОБА_6 .
Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) від 23 липня 2025 року у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутні хвороби, під диспансерним наглядом не знаходиться, скарг немає.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_1 за період з січня 2025 року по червень 2025 року отримала дохід в сумі 4155,04 грн.
З довідки про відсутність індивідуальних відомостей про особу від 31 липня 2025 року встановлено, що в Реєстрі застрахованих осіб відомості стосовно ОСОБА_1 відсутні.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в УСЗН Луцької РДА відділення № 3 м. Рожище та з 01 січня 2025 року до 30 червня 2025 року призначено Державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям. Загальна сума доходу становить 2361 грн.
Позивач ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї та проживання, виданою 06 червня 2025 року Доросинівською сільсько радою Луцького району Волинської області.
З заяви ОСОБА_3 від 05 травня 2025 року встановлено, що у зв'язку з неможливістю виконання належним чином своїх батьківських обов'язків просить позбавити його батьківських прав стосовно малолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та не заперечує проти призначення опікуном малолітньої дитини ОСОБА_1 , яка є її бабусею.
Позивач ОСОБА_1 протягом 2025 року - 2026 року перебувала на обліку в Андрушівскому районному центрі зайнятості, що підтверджується індивідуальною відомістю про застраховану особу (форма ОК-5).
З довідки начальника відділу обслуговування громадян № 7 (сервісний центр) Гузь Н. від 31 липня 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області, як отримувач будь-якого виду пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та як отримувач субсидії, пільг.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 04 квітня 2025 року відділом організації надання адміністративних послуг Демидівської селищної ради ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с-щі Демидівка Дубенського району Рівненської області.
Згідно характеристики Доросинівської сільської ради Луцького району Волинської області ОСОБА_1 разом з онукою ОСОБА_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 не працює, отримує соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям. Доглядає за неповнолітньою онукою та матеріально її забезпечує. Під час проживання зарекомендувала себе як доброзичлива, спокійна та товариська жителька села.
Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 20 березня 2017 року шлюб, зареєстрований між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано. Визначено місцем проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем проживання батька ОСОБА_3 .
З копії свідоцтва про народження встановлено, що ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. салтиково пензенська область російська федерація.
Ухвалою Андрушівського районного суду від 26 січня 2018 року надано роз'яснення про те, що в свідоцтві про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 матір'ю записана ОСОБА_10 , а не ОСОБА_4 , оскільки реєстрація шлюбу та зміна прізвища ОСОБА_12 на ОСОБА_13 була здійсненна після народження дитини ОСОБА_6 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно характеристики виданої виконкомом Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_2 без реєстрації. Зарекомендувала себе з позитивної сторони, має спокійний, врівноважений, доброзичливий характер. Користується авторитетом та повагою серед односельців, не конфліктна, трудолюбива, спиртні напої не вживає. На її утриманні знаходиться онучка ОСОБА_5 .
З характеристики Харитонівської гімназії встановлено, що ОСОБА_6 проживає в с. Рудня Житомирського району Житомирської області, мати позбавлена батьківських прав, батько проживає за кордоном і немає змоги опікуватися донькою. У період коли дівчинка навчалася у гімназії (з 1 вересня по 28 листопада 2024 року та з 7 травня 2025 року і дотепер) батько ні разу не з'являвся у гімназії та не спілкувався з класним керівником щодо навчання та виховання своє доньки. Бабуся опікується онукою, дівчинка чисто одягнена, не пропускає навчання без поважних причин, але із більшості навчальних предметів має низький рівень успішності. З однокласниками має не дуже хороші відносини, часто є непорозуміння між дітьми. ОСОБА_5 намагається відповідально ставитися до виконання доручень, дуже емоційна, вразлива, може бурхливо реагувати на дії однокласників та зауваження вчителів. Потребує постійного контролю як зі сторони бабусі так і зі сторони вчителя. Бабуся цікавиться навчанням, підтримує зв'язок із класним керівником у телефонному режимі.
Відповідач ОСОБА_3 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області як отримувач державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства (3 група), що підтверджується інформацією начальника відділу обслуговування громадян № 5 (сервісний центр) ОСОБА_14 від 24 листопада 2025 року.
З висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно його малолітньої дочки ОСОБА_6 та призначення опікуном ОСОБА_1 встановлено, що орган опіки та піклування виконавчого комітету Доросинівської сільської ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначити опікуном над малолітньою дитиною ОСОБА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Доросинівської сільської ради Луцького району Волинської області від 13 січня 2026 року № 2 вказаний висновок органу опіки і піклування затверджено.
З акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що умови проживання задовільні, в будинку зроблено косметичний ремонт, наявна побутова техніка. Дитина ОСОБА_6 має окрему кімнату, спальне місце та все необхідне для навчання та розвитку. Стосунки в сім'ї добрі, привітні, з бабусею проведено бесіду щодо належного виховання онучки.
З довідки № 9 КП «Рожищенська багатопрофільна лікарня» Рожищенської міської ради від 27 березня 2026 року встановлено, що ОСОБА_1 у психіатричному та наркологічному кабінеті поліклініки по наявній базі даних не значиться.
Згідно пояснень від 24 березня 2026 року дитина ОСОБА_6 хоче проживати з бабусею ОСОБА_1 . Пояснення написані в присутності начальника служби у справах дітей Доросинівської сільської ради Романюк Л. О.
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх батьківських обов'язків щодо малолітньої дитини.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Щодо позовних вимог про позбавлення батьківських прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Частинами 1 та 2 ст. 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною 7 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (постанова Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18)).
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.
Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, в якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п. 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
ВІдповідно до ч. 4, 5 ст. 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Щодо позовних вимог про встановлення опіки.
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (ст. 55 ЦК України).
Відповідно до ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Згідно зі ст. 243 СК України, опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України
Відповідно до ч. 2 ст. 244 СК України при призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.
Згідно з ч. 4 ст. 167 СК України, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Порядок встановлення опіки визначається Правилами опіки та піклування, які затверджені Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року N 34/166/131/88. Пунктом 2.2 Правил встановлено, що опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми встановлюється, якщо батьки: померли; невідомі; визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими. Опіку (піклування) може бути встановлено і при житті батьків неповнолітніх дітей у випадках, коли батьки: судом позбавлені батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини.
Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника). Рішення про встановлення опіки (піклування) повинно бути прийняте не пізніше як у місячний термін з моменту, коли відповідному органові опіки та піклування стане відомо про потребу встановлення опіки чи піклування (п. 2.4 Правил).
Відповідно до п. 3.1. Правил для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками над однією і тією ж дитиною, надається: родичам дитини незалежно від місця їх проживання; особам, у сім'ї яких проживає дитина на час, коли стосовно неї виникли підстави щодо встановлення опіки чи піклування. При цьому за умови досягнення нею відповідного віку (10 років) враховуються побажання самої дитини. Призначеному опікуну або піклувальнику видається посвідчення установленого зразка (додаток 3).
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Згідно з ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до абз. 7 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
За змістом с. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.
Щодо позбавлення батьківських прав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_10 є батьками неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Мати дитини ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач (бабуся) - ОСОБА_1 самостійно займається вихованням та утриманням неповнолітньої онучки.
Відповідач ОСОБА_3 свідомо не виконує своїх батьківських обов'язків стосовно дитини ОСОБА_5 , самоусунувся від виховання та утримання дитини, її долею та життям не цікавиться впродовж значного періоду.
Таке відношення стверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності та власноручно поданою заявою в якій у зв'язку з неможливістю виконання належним чином своїх батьківських обов'язків просить позбавити його батьківських прав стосовно малолітньої дочки ОСОБА_6 .
Поруч з цим, суд враховує висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача.
Існування певних об'єктивних чинників, які б не залежали від волі відповідача і унеможливлювали виконання ним своїх батьківських обов'язків, по справі не встановлено. Більше того, з пояснень позивача (матері відповідача) встановлено, що остання неодноразово намагалась вплинути на сина (відповідача) щодо необхідності виховання дитини, їздила з внучкою в Польщу до нього, проте будь-якого результату це не дало. ОСОБА_3 повідомив позивачу, що у нього нова сім'я і виховувати/утримувати дитину він не має можливості.
На підставі досліджених доказів, пояснень учасників справи, судом встановлено, що відповідач не турбується з власної ініціативи вихованням, утриманням, фізичним, психічним, соціальним та духовним розвитку дочки, не піклується про її зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги та любові, що в сукупності створює негативний вплив на дитину і призводить до шкідливих наслідків для її психіки, здоров'я та духовного розвитку, що не відповідає принципам Конвенції ООН про права дитини та вимогам ст. 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства».
За таких обставин справи та відповідно до вищенаведених норм матеріального і міжнародного права, з метою якнайкращого забезпечення інтересів дитини, а також враховуючи характер спірних правовідносин, суд доходить висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову в цій частині та позбавлення відповідача батьківських прав щодо дитини ОСОБА_6 у зв'язку з умисним ухиленням від виконання батьківських обов'язків по її вихованню та свідомим нехтуванням своїми обов'язками.
Крім цього, у розглядуваному випадку втручання у гарантоване відповідачу ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на повагу до його сімейного життя здійснено згідно із законом, таке втручання не суперечить законним цілям, переліченим у п. 2 ст. 8 Конвенції.
Суд підкреслює, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою як для батька (матері), так і для дитини серйозні правові наслідки, однак, водночас, зауважує, що за певних обставин це є єдиним способом забезпечення якнайкращих інтересів дітей.
Враховуючи, що в цій справі відсутній факт примусового відібрання дитини від батька і роз'єднання сім'ї, оскільки відповідач самостійно самоусунувся від виховання дитини, то суд вважає, що вказане втручання по відношенню до відповідача є виправданим у демократичному суспільстві.
Суд вважає за необхідне також звернути увагу відповідача, що у разі зміни обставин, що слугували підставами для позбавлення його батьківських прав, він не позбавлений права звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Щодо призначення опікуна
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 впродовж тривалого часу опікується неповнолітньою внучкою, займається її вихованням та утриманням, піклується про її здоров'я, духовний розвиток.
Суд зазначає, що для призначення судом опікуна повинна існувати сукупність двох обставин, а саме, дитина повинна бути позбавлена батьківського піклування та наявне подання органу опіки та піклування про призначення конкретної особи опікуном. Орган опіки та піклування при підготовці подання перевіряє чи відповідає кандидат в опікуни вимогам закону, можливості виконувати опікунські обов'язки та стосунки з дитиною.
Ураховуючи наведене, те, що матір малолітньої ОСОБА_6 померла, батька ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав стосовно його дочки, а також, що дитина проживає разом з позивачем, має тісний емоційний зв'язок із бабусею, яка її виховує, беручи до уваги висновок про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном, суд доходить висновку, що в даній частині вимоги є обґрунтованими та в цій частині позов необхідно задовольнити.
Щодо стягнення аліментів на утримання дитини.
Згідно положень ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає стягнення аліментів у межах суми за один місяць до негайного виконання.
Враховуючи те, що позбавлена батьківських прав особа не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини, суд доходить висновку про задоволення позову в частині стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі частки з усіх видів доходів щомісячно, але не меншому 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення з даним позовом до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовна заява з доданими до неї матеріалами представником позивача подано через підсистему «Електронний суд» при подачі позову за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн, який необхідно стягнути з відповідача на його користь.
Разом з цим, оскільки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, а тому судовий збір в сумі 968,96 грн необхідно стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. 10, 12, 27, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 поданим в її інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - виконавчий комітет Доросинівської сільської ради Луцького району Волинської області про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановити опіку над малолітньою дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначити її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 вересня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 09 квітня 2026 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - виконавчий комітет Доросинівської сільської ради Луцького району Волинської області: місцезнаходження: вул. Миру, 60, с. Доросині, Луцький район, Волинська область, код ЄДРПОУ 04333201.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача виконавчого комітету Доросинівської сільської ради Луцького району Волинської області: ОСОБА_9 , адреса: АДРЕСА_4 .
Головуючий суддя І. Т. Гармай