Справа № 163/349/26
Провадження № 2-а/163/12/26
02 квітня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Павлуся О.С.,
з участю секретаря Костюк Р.М.,
представника позивача Хомича Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього рух,
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить скасувати постанову інспектора відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області капітана поліції Вегери О.К. від 28 січня 2026 року серії ЕНА № 6578304, якою на нього накладено стягнення за ч.5 ст.121 КУпАП, та провадження в справі закрити відповідно до п.1 ст.247 КУпАП.
Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки. Вважає зазначену постанову такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки при її винесенні працівник поліції, незважаючи на його прохання, не надав жодного доказу на підтвердження вчинення цього правопорушення, зокрема матеріалів відеофіксації, на підставі якого можна зробити висновок про порушення ним вимог Правил дорожнього руху. Вважає, що діяв правомірно. Крім цього, працівник поліції при винесенні постанови проігнорував вимоги закону, які визначають, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.
Представник відповідача подала відзив на позовну заяву, у якому вказала на безпідставність заявлених вимог та просила відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що факт керування позивачем транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки підтверджується відеозаписом з нагрудної боді камери поліцейського, на якому зафіксовано керування транспортним засобом не з пристебнутим, а лише накинутим на плече ременем безпеки, що є порушенням п.2.3.в ПДР. Крім цього, на відеозаписі зафіксовано початок розгляду справи, оголошення особи, яка буде розглядати справу, проголошення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Оскаржувана постанова відповідає вимогам закону.
На розгляд справи в суд ОСОБА_1 не з'явився, свої права та інтереси доручив представляти адвокату Хомичу Ю.В.
Представник позивача Хомич Ю.В. в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав та просив його задовольнити.
Представник відповідача через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
28 січня 2026 року інспектор відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області капітан поліції Вегера Олександр Петрович виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6578304, якою позивача ОСОБА_1 визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, і наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.
Відповідно до змісту цієї постанови ОСОБА_1 28 січня 2025 року об 11:55:03 годині по вулиці Єдності (1-го Травня) в місті Любомль, керував автомобілем «Фольксваген Транспортер», номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, був непристебнутий ременем безпеки, на законну вимогу поліцейського не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив п.2.3. (в) ПДР- порушив правила користування ременями безпеки.
Частина 5 статті 121 КУпАП встановлює відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Згідно із пунктом 2.3. (в) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Позивач заперечує вчинення ним правопорушення, посилаючись на те, що його поведінка була законною, а працівник поліції не надав йому доказів вчинення правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що до неї додається відеозапис з нагрудної боді камери 009.
До відзиву на позовну заяву представник відповідача додала компакт-диск із цим відеозаписом.
Із перегляду відеозапису встановлено, що на ньому 28 січня 2025 року об 11:55:03 годині зафіксований рух автомобіля «Фольксваген Транспортер», номерний знак НОМЕР_1 . На вимогу працівника поліції водій зменшив швидкість руху, звернув на праву сторону і зупинився. При цьому, на відео видно, як водій під час зниження швидкості руху автомобіля і зупинки витягнув ремінь безпеки та накинув його на плече, однак не встиг вставити його у фіксатор, оскільки у цей момент до нього уже підійшов поліцейський. У той час як поліцейський підійшов до авто позивач тримав ремінь безпеки в руці, щоб він автоматично не повернувся до верхнього місця кріплення.
Отже, факт порушення позивачем вимог пункту 2.3. (в) Правил дорожнього руху мав місце і належним чином підтверджений.
Під час зупинки транспортного засобу поліцейський представився, пояснив причину зупинки, роз'яснив позивачу його права та здійснив розгляд справи.
Істотних порушень зі сторони поліцейського, які б порушували чи обмежували права позивача, не встановлено.
Частиною 2 статті 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, в силу цієї норми, враховуючи накладення оскаржуваною постановою стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, посилання позивача на неврахування поліцейським при накладенні стягнення характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, є безпідставними.
Згідно із ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, на підставі досліджених у справі доказів суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, знайшов своє належне та обґрунтоване підтвердження, а отже постанова серії ЕНА № 6578304 прийнята поліцейським правомірно, відповідно до закону, в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством.
Згідно п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи вищенаведені висновки стосовно суті спору та заявлених вимог, судом встановлено підстави для відмови у задоволенні позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України,
Постанову інспектора відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області капітана поліції Вегери Олександра Петровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6578304 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, і накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень - залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 про скасування цієї постанови та закриття провадження в справі - без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту рішення.
Інформація про сторін:
позивач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ;
відповідач - Головне управління Національної поліції у Волинській області; місце знаходження - вулиця Винниченка 11, місто Луцьк; код ЄДРПОУ - 40108604.
Дата складання повного тексту рішення - 08 квітня 2026 року.
Головуючий: суддя О.С.Павлусь