Справа № 159/7401/25
Провадження № 2/163/203/26
06 квітня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Павлуся О.С.
з участю секретаря Костюк Р.М.,
розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У позовній заяві представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 кредитну заборгованість за договором № 103030767 від 23.09.2022 в загальній сумі 16816,60 гривень.
Вимоги обґрунтовано тим, що кредитний договір № 103030767 від 23.09.2022 відповідач як позичальник уклав із ТОВ «Мілоан». За умовами договору відповідач отримав 5000,00 грн зі сплатою відсотків та інших платежів, що передбачені договором. Право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі укладеного із ТОВ «Мілоан» договору відступлення права вимоги № 88-МЛ/Т від 23.09.2022. Відповідно до виписки з особового рахунку заборгованість відповідача за указаним кредитним договором становить 16816,60 грн, з яких: 4400,00 грн - прострочене тіло кредиту, 11751,60 грн - прострочені відсотки, 665,00 - прострочена комісія.
Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 09.01.2026, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У зв'язку з поверненням адресованого відповідачу поштового відправлення з копією вказаної ухвали без вручення з причин відсутності адресата за зареєстрованою адресою, ухвалою від 03.03.2026 судом постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання сторони не з'явились.
Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідач про розгляд справи по суті двічі у встановленому порядку був повідомлений, у тому числі шляхом публікації судового оголошення на офіційному сайті судової влади, однак в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, про причини неможливості розгляду справи за його відсутності не сповістив.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі № 911/3142/19 висловив правову позицію про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
З огляду на викладене суд провів розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами (ч.2 ст.247 ЦПК України).
Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.
23.09.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 103030767.
За умовами цього договору (п.1.1) кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості.
Сума кредиту становить 5000,00 гривень (п.1.2).
Кредит надається загальним строком на 105 днів з 23.09.2022 і складається з пільгового і поточного періодів (п.1.3).
Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 08.10.2022 (п.1.3.1).
Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду, і закінчується 06.01.2023 (дата остаточного погашення заборгованості) (п.1.3.2).
Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 08.10.2022 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 06.01.2023 (останнього дня строку кредитування) (п.1.4).
Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 20215,00 гривень (п.1.5).
Комісія за надання кредиту: 665,00 грн, яка нараховується за ставкою 13,30% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1).
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1050,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,40% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.1.5.2).
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 13500,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п.1.5.3).
Договір про споживчий кредит № 103030767 укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Надання кредитодавцем ТОВ «Мілоан» на виконання умов указаного договору кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 в сумі 5000,00 грн підтверджується платіжним дорученням від 23.09.2022 № 51449092.
28.12.2022 року ТОВ «Мілоан» /кредитор/ та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» /новий кредитор/ уклали договір відступлення права вимоги № 88-МЛ/Т, за умовами якого кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (п.1.1).
З витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги вбачається, що до нього включений боржник ОСОБА_1 за кредитним договором № 103030767 від 23.09.2022 із загальною сумою заборгованості станом на 28 грудня 2022 року 15628,60 грн, яка складається із суми виданого кредиту - 4400,00 грн, відсотків - 10536,60 грн, комісії - 665,00 грн.
Відповідно до виписки з особового рахунку за цим кредитним договором заборгованість відповідача станом на 19.09.2025 становить 16816,60 грн, з яких: 4400,00 грн - прострочене тіло кредиту, 11751,60 грн - прострочені відсотки, 665,00 - прострочена комісія.
12.09.2025 позивач на адресу відповідача надіслав претензію щодо необхідності погашення кредитної заборгованості.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Статті 512, 514 ЦК України передбачають, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 2 статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.
Дослідженими доказами стверджено укладення відповідачем кредитного договору і отримання за ним кредитних коштів в сумі 5000 грн під відсотки, порядок нарахування яких, термін нарахування та відсоткова ставка чітко визначені умовами цього договору.
Факт укладення кредитного договору належним чином підтверджений та відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» і це, окрім самого договору, доводиться анкетою-заявою відповідача на кредит, паспортом споживчого кредиту та довідкою про ідентифікацію.
Після підписання договору у його сторін виникли взаємні права та обов'язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування, а також комісії.
Досліджені у справі докази дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов'язання кредитодавець ТОВ «Мілоан» виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі.
Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання у визначений договором строк не виконав.
Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до відповідача за цим кредитним договором на підставі укладеного договору відступлення права вимоги, а тому є належним позивачем.
Заявлена до стягнення сума кредитної заборгованості по своєму розміру та складових відповідає умовам кредитного договору, зокрема щодо строку кредитування, нарахованих процентів та комісії.
При розгляді справи суд відповідно до вимог статей 10, 12, 13 ЦПК України керується принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору, наявності заборгованості та її розміру, через що у суду відсутні підстави не приймати надані позивачем докази.
Таким чином, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, позивач, який отримав право вимоги за договором про відступлення права вимоги, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні складові, на які він розраховував при укладенні договору відступлення права вимоги, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Ураховуючи повне задоволення позову та положення ч.1 ст.141 ЦПК України, сплачений за позовом судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
До стягнення представник позивача також заявив 8000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Надання позивачеві правничої допомоги підтверджується: укладеним між позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» і адвокатським об'єднанням «Апологет» договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, ордером на надання правничої допомоги серії ВС №1381377, детальним описом наданих послуг від 19.09.2025, актом наданих послуг (правової (правничої) допомоги № Д/3840 від 19.09.2025.
У детальному описі наданих послуг наведений переліг таких послуг:
- усна консультація - 30 хв;
- ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год;
- погодження правової позиції клієнта - 30 хв;
- складання позовної заяви - 3 год 30 хв.
Відповідно до п.2.3 договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредиту справу складає 8000,00 грн без ПДВ.
Питання витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, урегульоване ст.137 ЦПК України.
Разом з цим, під час вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд у кожному конкретному випадку виходить із фактичних обставин окремо взятої справи, її доказової бази, ураховує складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, значимість таких дій у справі із дотриманням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру. Без дотримання зазначених вимог рішення суду не може вважатися законним і справедливим.
Саме про такий підхід у питання витрат на професійну правничу допомогу висловив Верховний Суд у додатковій постанові від 07 серпня 2024 року в справі № 686/18768/22.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Проте, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18, від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц, від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, незначну складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Також суд зауважує, що надані адвокатським об'єднанням послуги є для нього типовими в силу укладеного із позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» договору про надання правової допомоги, який свідчить про надання адвокатським об'єднанням аналогічної правової допомоги за іншими кредитними договорами, а відтак зазначене не потребує витрат значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
Отже, враховуючи вищевказане та беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, фактично надані види послуг, а також ціну позову, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Саме такий розмір професійної правничої допомоги, на переконання суду, буде відповідати обсягу наданих послуг, а також вимогам розумності та справедливості.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 103030767 від 23.09.2022 в загальній сумі 16816 (шістнадцять тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 60 копійок, яку становлять:
- 4400 (чотири тисячі чотириста) гривень заборгованості за кредитом;
- 11751 (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят одна) гривня 60 копійок заборгованості по відсотках;
- 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.
Інформація про сторін:
позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»; місце знаходження - вулиця Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, місто Львів; код ЄДРПОУ - 35234236;
відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .
Головуючий : суддя О.С.Павлусь