Провадження № 11-сс/803/578/26 Справа № 215/1134/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
02 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на увалу слідчого судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 лютого 2026 року, якою повернута скарга ОСОБА_6 на бездіяльність ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 07.10.2025 р. про кримінальне правопорушення, -
ухвалою слідчого судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 лютого 2026 року скаргу ОСОБА_6 про бездіяльність ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області повернуто заявнику.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що вимоги скарги ОСОБА_6 стосуються бездіяльності органу досудового розслідування - ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, розташованого поза межами Тернівського району м. Кривого Рогу.
Із вказаним рішенням слідчого судді не погодився скаржник ОСОБА_6 та подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді. На обґрунтування своїх вимог вказує, що він не має обов'язку посилатися на докази, збирати їх, кваліфікувати склад злочину. Слідчий суддя не послався на положення Закону України, який забороняє витребувати докази у відділенні поліції.
Зазначає, що суддею не з'ясовано поважність пропуску строку, який він не пропустив. Слідчий суддя хибно посилається на час закінчення терміну з початку події без врахування обставин, зокрема день вручення відповіді чи її направлення.
Наголошує, що слідчий суддя неправильно засотував норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Учасники судового провадження до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. У зв'язку із чим, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд за відсутності сторін.
Перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга заявника не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно зі ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Норми ч. 2 ст. 9 КПК України передбачають, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, а згідно ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом, а порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України.
При цьому завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні належить до повноважень слідчого судді у порядку, передбаченому КПК (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як визначено в ч. 1 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Виходячи з того, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (частина 7 статті 100, частина 2 статті 132, частина 1 статті 184, частина 1 статті 192, частина 2 статті 199КПК України тощо), то, з урахуванням положень частини 6 статті 9 КПК України, правильним є застосування зазначеного права й до розгляду скарг, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема до частини 1 статті 306 КПК України).
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, як порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).
Отже, відповідно до зазначених норм та судової практики, яка є усталеною в цьому питанні, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, які оскаржуються відповідно до вимог статті 303 КПК України, повинні розглядатися слідчим суддею місцевого суду в межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, незалежно від того чи оскаржуються рішення, дії або бездіяльність слідчого або прокурора.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей в ЄРДР за повідомленням останнього про вчинення кримінального правопорушення від 07.10.2025 року.
Водночас, відділення поліції № 9 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, м. Софіївка, вул. Карпенка, 10-а, 53100.
Отже, ОСОБА_6 звернувся зі скаргою на бездіяльність посадових осіб ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області до неналежного суду, в межах територіальної юрисдикції якого не знаходиться орган досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що слідчим суддею законно та обґрунтовано повернуто скаргу ОСОБА_6 , подану в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України на бездіяльність відділення поліції № 9 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що оскаржена ухвала слідчого судді не порушує права ОСОБА_6 на звернення до суду, оскільки ця ухвала не позбавляє його права звернутись із скаргою до відповідного суду із врахуванням належної територіальної підсудності.
Доводи апеляційної скарги до непогодження ОСОБА_7 із поверненням скарги з підстав пропущеного строку на звернення із скаргою на бездіяльність та недостатністю доводів та доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, щодо якого ОСОБА_6 просить внести відомості в ЄРДР. Водночас колегія суддів наголошує, що в даному випадку, слідчий суддя повернув скаргу ОСОБА_6 виключно з підстав порушення територіальної підсудності звернення зі скаргою, з чим погоджується апеляційний суд. Будь-яких інших мотивів повернення скарги ОСОБА_6 в ухвалі слідчого судді по даному судовому провадженню (Справа № 215/1134/26; 1-кс/215/103/26), за скаргою ОСОБА_6 від 11.02.2026 року, не наведено. Отже доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу, оскільки не узгоджуються із мотивами прийнятого рішення слідчого судді.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Разом з цим, ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати. Інших апеляційних вимог не заявляє, що суперечить повноваженням суду апеляційної інстанції та вимогам ч. 3 ст. 407 КПК України.
За таких обставин, відсутні підстав вважати, що слідчим суддею допущені порушення норм КПК України, які б потягли за собою скасування ухвали.
З огляду на наведене, слідчий суддя обґрунтовано повернув скаргу заявника ОСОБА_6 , тому апеляційна скарга є необґрунтованою і підстав для скасування ухвали слідчого судді не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 лютого 2026 року, якою повернуто скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність ВП №9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 07.10.2025 р. про кримінальне правопорушення, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді