Провадження № 11-сс/803/608/26 Справа № 171/240/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
02 квітня 2026 року м. Кривий Ріг колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю заявника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 05 березня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Відділення поліції №8 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ухвалою слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 березня 2026 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб відділення поліції № 8 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що зі змісту заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення, в якій він просив вжити заходи до його начальника, не вбачається фактичне існування будь-якої конкретної події кримінально карного винного суспільно-небезпечного діяння, що має ознаки складу злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України із зазначенням що передбачено ч. 5 ст. 214 КПК України для можливості внесення до ЄРДР.
Із вказаним рішенням слідчого судді не погодився заявник ОСОБА_6 та подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та направити справу на розгляд до слідчого судді для прийняття процесуального рішення.
На обґрунтування своїх вимог вказує, що у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення, він повідомив про факти незаконних дій з боку директора привокзального ринку м. Апостолове, яка наймала працівників, частково виплачувала заробітну плату, які не були офіційно працевлаштовані, тому не сплачувалися податки державі. Наголосив на порушення останньою норм трудового законодавства та умисне створення неналежних умов праці через невиплату заробітної плати в повному обсязі та у встановлені строки, ненадання щорічної оплачуваної відпустки, неофіційне працевлаштування працівників.
Зауважує, що слідчий суддя, формально відмовляючи у задоволенні скарги, виходив з того, що у поданій заяві відсутні об'єктивні дані, які б свідчили про наявність ознак складу кримінального правопорушення.
Наголошує, що ст. 214 КПК України, встановлює безумовний обов'язок слідчого або прокурора щодо внесення відомостей до ЄРДР після отримання або повідомлення про кримінальне правопорушення. Кримінальний процесуальний закон не передбачає проведення будь-якої попередньої перевірки заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, воно здійснюється під час досудового розслідування та в разі встановлення відсутності складу кримінального правопорушення, кримінальне провадження може бути закрите у порядку, передбаченому ст. 284 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, заявника ОСОБА_6 , який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга скаржника не підлягаєзадоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно зі ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Норми ч. 2 ст. 9 КПК України передбачають, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, а згідно ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом, а порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України.
При цьому завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні належить до повноважень слідчого судді у порядку, передбаченому КПК (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як встановлено колегією суддів 30 грудня 2025 року ОСОБА_6 звернувся до Відділення поліції № 8 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив «прийняти міри» до його начальника ОСОБА_7 на привокзальному ринку, яка не хоче відправити його в оплачувану відпустку.
Вказана заява отримана відділенням поліції № 8 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області та зареєстрована у інформаційно-комунікаційній системі “Інформаційний портал Національного поліції України» за № 6910. 28 січня 2026 року ОСОБА_6 отримав відповідь, в якій йому рекомендували звернутись до суду в цивільному порядку для вирішення питань, викладених у його заяві.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Так, слідчим суддею встановлено, що повідомлення ОСОБА_6 розглянуто уповноваженими особами відділення поліції № 8 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, здійснений аналіз викладених фактів та надано відповідь про відсутність ознак злочинних діянь.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Тобто, з врахуванням вищенаведеного, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які відомості із заяви чи повідомлень, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України).
Колегія суддів враховує, що підставами вважати заяву чи повідомлення про кримінальне правопорушення такою, що містить відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР, є наявність в них об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення.
Системний аналіз норм Кримінального процесуального кодексу України свідчить про те, що закон передбачає можливість попереднього вивчення та аналізу слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності в ній даних, які можуть об'єктивно свідчити про кримінальне правопорушення.
Крім того, відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, в заяві ОСОБА_6 містяться дані про можливе порушення трудового законодавства, тобто можливу наявність цивільно-правових відносин, за відновленням прав яких сторона може звернутись до суду в порядку цивільного судочинства.
Водночас, сам ОСОБА_6 не зазначає, які на його думку дії або бездіяльність вчинені суб'єктом кримінального правопорушення, які в свою чергу містили ознаки саме кримінального правопорушення, а не будь-якого недотримання вимог трудового законодавства України.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що відомості про які вказує ОСОБА_6 у своїй заяві, не містять даних про фактичне існування будь-якої конкретної події кримінально карного винного суспільно-небезпечного діяння, що має ознаки складу злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України із зазначенням є передбачено ч. 5 ст. 214 КПК України для можливості внесення до ЄРДР.
Більш того, саме формулювання ОСОБА_6 своїх вимог до уповноважених осіб відділення поліції № 8 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, щодо вжиття заходів до начальника підприємства через порушення нею норм трудового законодавства, вказує на непогодження із діями або бездіяльністю останньої, однак жодним чином, навіть текст наведених обставин не вказує на наявність ймовірного складу злочину.
Тому, бездіяльність посадових осіб відділення поліції № 8 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області не знайшла свого підтвердження, а скарга щодо невнесення відомостей в ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
В своїй заяві ОСОБА_6 не зазначив будь-яких відомостей, які б достовірно свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, що охоплюються поняттям кримінального правопорушення, визначеного ст. 11 КПК України. На переконання колегії суддів, це дозволяє зробити висновок про відсутність правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії за такою заявою щодо початку досудового розслідування кримінального провадження відповідно до положень ст. 214 КПК України.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції № 8 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки така заява не містить конкретних фактичних даних, які б вказували на наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Будь-яких інших доводів, що спростовують правильність висновку слідчого, заявником в апеляційній скарзі не зазначено.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84).
Істотного порушення норм кримінального процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.
Ухвала слідчого судді в цілому відповідає вимогам ст.ст.370, 372 КПК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 306 КПК України та Глави 26 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином вмотивованою, а тому підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 05 березня 2026 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Відділення поліції №8 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді