Справа № 727/2889/26
Провадження № 2/727/1505/26
08 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Смотрицького В.Г.
при секретарі Гончар В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготар Микола Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно набутих коштів, -
Встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно набутих коштів посилаючись на те, що 14.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.вчинено виконавчий напис за №38932 за кредитним договором №001/20/031162 від 09.03.2020 року, укладеним між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Кредит», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»,про стягнення з неї на користь відповідача грошових коштів за період з 28.01.2021 року по 09.05.2021 року в розмірі 16590 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 4350 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 11310 грн.
05.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Доготарем М.В. відкрито виконавче провадження №67401525 по примусовому виконанню виконавчого напису №38932 від 14.05.2021 року.В ході виконавчого провадження з неї було стягнуто кошти в сумі 4958 грн.
Вважала виконавчий напис від 14.05.2021 року таким, що не підлягає виконанню, оскільки при зверненні до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не було подано документів, які б підтверджували безспірність заборгованості.
Крім того, стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса може здійснюватись лише на підставі нотаріально посвідченого кредитного договору, однак такий договір нотаріусу не надавався.
А тому просила визнати виконавчий напис від 14.05.2021 року, зареєстрований в реєстрі за номером №38932, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. на користь ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача на її користь безпідставно набуті кошти в розмірі 4958 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.
Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 березня 2026 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглянути справу в його відсутності та задовольнити позовні вимоги, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»в судове засідання не з'явився, про час та місце був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з'явився, про час та місце був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Доготар М.В. в судове засідання не з'явився, про час та місце був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе на підставі 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 14.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.вчинено виконавчий напис за №38932 за кредитним договором №001/20/031162 від 09.03.2020 року, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Кредит», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-Капітал» грошових коштів за період з 28.01.2021 року по 09.05.2021 року в розмірі 16590 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 4350 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 11310 грн. (а.с.13).
За виконавчим написом приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Доготарем М.В. 05.11.2021 року відкрито виконавче провадження №67401525 (а.с.15-16).
Частиною 1 ст.39 ЗаконуУкраїни «Про нотаріат» передбачено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. До інших актів законодавства України відноситься Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5.
Згідно з п.19 ч.1 ст.34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють виконавчі написи.
Частиною 1 ст.87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.
Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц з подібних правовідносин.
Суд враховує факт, що позивач не згідна із нарахованою сумою заборгованості, що безумовно свідчить про те, що заборгованість є спірною.
В постанові Верховного Суду від 12.03.2020 року у справі №757/24703/18-ц зазначено, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може проводитися в безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже, не може бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі №910/10374/17.
Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 року по справі №910/13233/17 дійшов правового висновку, що виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.
Таким чином, з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року по справі №201/11696/16-ц.
Суд вважає, що необхідно визнати виконавчий напис від 14.05.2021 року, зареєстрований в реєстрі за номером №38932, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.за кредитним договором №001/20/031162 від 09.03.2020 року, укладеним між позивачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Кредит», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача грошових коштів таким, що не підлягає виконанню, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не надало приватному нотаріусу документи на підтвердження безспірної заборгованості позивача та оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Щодо позовної вимоги про стягнення безпідставно стягнутих за виконавчим написом коштів в сумі 4958 грн., то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зі змісту статті 1212 ЦК України вбачається, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути безпідставно набуте майно цій особі.
Частинами 2, 3 ст.1212 ЦК України передбачено, що положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов'язань із повернення безпідставно набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.
Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникненні обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.
Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).
Верховний Суд у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20 (провадження № 61-88св21) зазначив, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути таке майно цій особі на підставі ст.1212 ЦК України.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18 та від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.
З матеріалів справи вбачається, що у межах виконавчого провадження ВП №67401525 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. №38932 від 14.05.2021 року з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було стягнуто 4958 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідно до приписів статті 1212 ЦК України відповідач ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» зобов'язаний повернути позивачу безпідставно набуті грошові кошти в сумі 4958 грн., оскільки відпали правові підстави набуття відповідачем вказаних грошових коштів.
Згідно з положеннями ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.
За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що необхідно визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 14.05.2021 року за реєстровим номером 38932 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на користь позивача ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в розмірі 4958 грн., задовольнивши позовні вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Згідно з ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи те, що позов задоволено судом у повному обсязі з відповідача ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн., що підтверджується квитанціями (а.с.8, 32).
Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві просила стягнути з відповідача ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.
За положеннями ч.ч.1-3 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
З огляду на викладене, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Позивачем на підтвердження таких витрат надано договір №27/05-25/5 про надання правничої допомоги від 27.05.2025 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Шестаковим В.Ю. (а.с.21), прибутковий касовий ордер №73 від 23.02.2026 року (а.с.22), акт від 23.02.2026 року до договору про надання правничої допомоги №27/05-25/5 від 27.05.2025 року (а.с.23), ордер (а.с.24), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1358 від 22.06.1999 року (а.с.25).
Зменшення суми судових витрат на правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю виконаної роботи. Такі висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду у справі № 910/16803/19 (постанова від 19.07.2021 року) та Великої Палати Верховного Суду у справі 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020 року).
З огляду на наведене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи та відсутність заперечень відповідача щодо розміру заявлених позивачем судових витрат, суд приходить до висновку про стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.34, 39, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.15, 16, 18, 1212 ЦК України, ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 280-289 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 14 травня 2021 року, що зареєстрований у реєстрі за №38932, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»(код ЄДРПОУ - 35234236) заборгованості за період з 28.01.2021 року по 09.05.2021 року в загальній сумі 16590 грн., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 4350 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 11310 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ - 35234236) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) безпідставно набуті кошти в розмірі 4958 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім) гривень.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ - 35234236) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»(код ЄДРПОУ - 35234236) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.
З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 13 квітня 2026 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: