09 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 160/4881/24
адміністративне провадження № К/990/4525/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Васильєвої І. А., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 160/4881/24
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейджен Трек» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Врона О. В.) від 13 листопада 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Шальєва В. А., Чередниченко В. Є., Іванов С. М.) від 21 січня 2026 року,
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ейджен Трек» (далі - ТОВ «Ейджен Трек») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01 лютого 2023 року № 8190075/41823249 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 42 від 30 грудня 2022 року, складену ТОВ «Ейджен Трек», датою подання 30 грудня 2022 року.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року у справі № 160/4881/24, яке набрало законної сили 10 червня 2024 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01 лютого 2023 року № 8190075/41823249 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 42 від 30 грудня 2022 року, складену ТОВ «Ейджен Трек», датою подання 30 грудня 2022 року.
3. 11 листопада 2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про виправлення описки в рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року по справі № 160/4881/24, шляхом зазначення у вступній та резолютивній частині: «зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Ейджен Трек» № 43 від 30 грудня 2022 року, датою подання 12 січня 2023 року».
4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року, заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про виправлення описки у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року у справі № 160/4881/24 повернуто заявнику без розгляду.
5. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 30 січня 2026 року через систему «Електронний суд» Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій податковий орган просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2026 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.
8. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. Повертаючи без розгляду заяву про виправлення описки в судовому рішенні, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, керувався частиною другою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та указав, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 року, було відмовлено у задоволенні заяви Державної податкової служби України про виправлення описки у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року у справі № 160/4881/24.
10. Враховуючи, що у даній справі вже було вирішено питання щодо наявності чи відсутності підстав для виправлення описки про яку вказує відповідач, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що підстави для розгляду заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про виправлення описки у справі №160/4881/24 відсутні, тому вона підлягає поверненню.
11. При цьому апеляційним судом зауважено, що подання заяви про виправлення описки іншим учасником справи не свідчить про обов'язок суду першої інстанції розглядати по суті заяву, адже з питання виправлення описки, з урахуванням тотожності підстав, покладених в обох заявах в обґрунтування необхідності виправлення описки, судом першої інстанції вже ухвалено процесуальне рішення у вигляді ухвали, тому відсутні підстави для повторного розгляду цього питання.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
13. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень було порушено положення статей 8, 242, 254 КАС України.
14. Зокрема скаржник зазначає, що враховуючи те, що суд першої інстанції встановив дату подання на реєстрацію податкової накладної - 12 січня 2023 року, то зазначення в резолютивній частині рішення зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 42 від 30 грудня 2022 року, складену ТОВ «Ейджен Трек», датою подання 30 грудня 2022 року - є опискою.
15. Відтак, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій фактично ототожнили технічне уточнення дати з переглядом рішення по суті, що є неправильним тлумаченням та застосуванням статті 253 КАС України.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
17. Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
18. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
19. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
20. Частинами першою та другою статті 166 КАС України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
21. Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадку, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
22. Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначає стаття 167 КАС України.
23. Відповідно до частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
24. Варто зазначити, що під змістом питання, яке має бути розглянуто судом, прохання заявника та підставами заяви (клопотання, заперечення) розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
25. У контексті наведеного суд наголошує, що заява, клопотання або заперечення повинні містити максимально чітко і зрозуміло сформовані підстави для звернення до суду.
26. Отже, письмова заява, клопотання, заперечення пред'являється шляхом подання заяви, форма і зміст якої має відповідати вимогам, установленим у статтях 166, 167 КАС України. З цього випливає, що текст заяви має бути викладено у такий спосіб, що дозволяє визначити (зрозуміти) суть заяви та вирішити питання, які ініційовані заявником.
27. Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (частина друга статті 167 КАС України).
28. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року у справі № 160/4881/24, яке набрало законної сили 10 червня 2024 року, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01 лютого 2023 року № 8190075/41823249 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 42 від 30 грудня 2022 року, складену ТОВ «Ейджен Трек», датою подання 30 грудня 2022 року.
29. Після набрання законної сили судовим рішенням у цій справі Державною податковою службою України подана до суду першої інстанції заява про виправлення описки у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року, зазначивши у вступній та резолютивній частині: «зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Ейджен Трек» № 42 від 30 грудня 2022 року, датою подання 12 січня 2023 року».
30. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 року, у задоволенні заяви Державної податкової служби України про виправлення описки у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року у справі № 160/4881/24 відмовлено.
31. З аналогічною заявою 11 листопада 2025 року до суду першої інстанції звернулось Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просило виправити описку в рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року по справі №1 60/4881/24, зазначивши у вступній та резолютивній частині: «зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Ейджен Трек» №42 від 30 грудня 2022 року, датою подання 12 січня 2023 року».
32. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року, заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про виправлення описки у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року у справі № 160/4881/24 повернуто заявнику без розгляду на підставі частини другої статті 167 КАС України.
При цьому, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про очевидну безпідставність та необґрунтованість заяви мотивований фактом вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для виправлення описки ухвалою суду, яка набрала законної сили.
33. Даючи правову оцінку таким висновкам судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів виходить з наступного.
34. Відповідно до частини першої статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
35. Так, процесуальні положення щодо виправлення описки передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання.
36. При цьому як свідчить зміст статті 253 КАС України, зазначена стаття не містить жодних обмежень щодо кількості таких звернень або щодо суб'єкта їх подання, а також не ставить можливість подання заяви у залежність від реалізації такого права іншим учасником справи.
37. Отже, кожен учасник справи, зокрема Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, має самостійне процесуальне право на звернення із заявою про виправлення описки, незалежно від дій інших учасників, у тому числі Державної податкової служби України.
38. Суди попередніх інстанцій фактично ототожнили право різних учасників справи на звернення до суду із тотожністю заяв, що суперечить принципу змагальності сторін та рівності учасників процесу, закріпленому у статтях 6, 7, 9 КАС України.
39. Водночас, реалізація процесуальних прав кожного учасника справи є самостійною та не залежить від поведінки інших учасників процесу. Отже, саме по собі факт подання аналогічної заяви іншим учасником справи не може бути підставою для обмеження права заявника на звернення до суду.
40. Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що застосування частини другої статті 167 КАС України як підстави для повернення заяви є помилковим, оскільки повернення процесуального документа без розгляду є виключним заходом, який застосовується лише у випадку неможливості його розгляду або істотних порушень вимог до форми і змісту. Таким чином, застосування частини другої статті 167 КАС України можливе лише за наявності формальних перешкод для розгляду заяви, а не з мотивів оцінки її змісту.
41. Оцінка обґрунтованості доводів заяви повинна здійснюватися судом виключно під час її розгляду по суті, із постановленням відповідної ухвали про задоволення або відмову.
42. Водночас як вбачається з матеріалів справи, подана Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області заява про виправлення описки в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року по справі №160/4881/24 відповідала вимогам до форми та змісту, передбаченим статтями 166, 167 КАС України, а тому повернення її без розгляду з підстав «очевидної безпідставності» є передчасним та ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права.
43. У даному випадку суд фактично підмінив розгляд заяви по суті її формальним поверненням, що призвело до порушення права заявника на ефективний судовий захист.
44. Окремо слід зазначити, що принцип правової визначеності (res judicata) не підлягає застосуванню у даному випадку, оскільки: предметом розгляду є не спір по суті, і не вирішується питання прав та обов'язків сторін, а мова йде про технічний аспект виконання судового рішення.
45. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
46. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
47. Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду заяви Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області про виправлення описки допустили порушення норм процесуального права, не з'ясував та не врахував усіх необхідних обставин, що мають значення для правильного вирішення цього питання, Верховний Суд, виходячи із меж, визначених статтею 341 КАС України, з огляду на приписи статті 353 КАС України, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду відповідної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 345, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року скасувати, а справу № 160/4881/24 направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. А. Васильєва
О. О. Шишов