09 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 380/2810/24
адміністративне провадження № К/990/20230/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Желєзного І.В., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 380/2810/24
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ), про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каверін С.М.,
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року (головуючий суддя - Онишкевич Т.В., судді: Сеник Р.П., Судова-Хомюк Н.М.),
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У лютому 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), в інтересах якого діє адвокат Каверін Сергій Миколайович, звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
1.1. визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 03.01.2017 включно із урахуванням іншого, ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
1.2. зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 03.01.2017 включно із урахуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
1.3. визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із січня 2017 року по травень 2017 року із урахуванням іншого, ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
1.4. зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із січня 2017 року по травень 2017 року із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
1.5. визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ) (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.05.2017 по 28.02.2018 включно з урахуванням іншого, ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
1.6. зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.05.2017 по 28.02.2018 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
1.7. визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.05.2017 по 16.12.2019 включно;
1.8. зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 01.05.2017 по 16.12.2019 включно у розмірі 4195,34 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що дії відповідачів щодо визначення інших місяців ніж січень 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації у період із грудня 2015 по 28.02.2018 включно були неправомірними, оскільки із грудня 2015 року при нарахуванні індексації не міг застосовуватись інший місяць, як місяць обчислення індексу споживчих цін ніж січень 2008 року. Вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_2 порушено його право на отримання індексації - різниці за період із березня 2018 року по час звільнення, оскільки така нараховувалась та сплачувалась не у відповідності до діючого законодавства. Відтак звернувся до суду із цим позовом.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. Відповідно до Витягу з наказу Голови Державної прикордонної служби України від 14.12.2019 № 1317-ОС, полковник ОСОБА_1 звільнений з військової служби за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас.
4. Відповідно до Витягу з наказу Голови Державної прикордонної служби України від 16.12.2019 № 1320-ОС полковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 16.12.2019.
5. Згідно з відомостями особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у спірний період:
- з грудня 2015 року по січень 2017 року (03.01.2017) - у Військовій частині НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України;
- з січня 2017 року по травень 2017 року - у ІНФОРМАЦІЯ_6 , після ліквідації правонаступником є ІНФОРМАЦІЯ_6;
- з 01.05.2017 по 16.12.2019 - у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
6. Як слідує із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2015 - 2019 роки та наданих відповідачами розрахунків, при проходженні військової служби ОСОБА_1 із березня 2018 року до часу звільнення нараховувалась індексація грошового забезпечення з урахуванням березня 2018 року місяцем обчислення індексу споживчих цін.
7. У довідці № 126 від 24.05.2021 вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_5 за період з 01.12.2015 по 03.01.2017 позивачу нараховувалася індексація грошового забезпечення з урахуванням жовтня 2015 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін.
8. ІНФОРМАЦІЯ_2, за період проходження ОСОБА_1 військової служби, нараховувалася індексація грошового забезпечення з 01.05.2017 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2017 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін, що підтверджується довідкою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.05.2017 по 28.02.2018.
9. Вважаючи дії відповідачів щодо виплати індексації у періоди військової служби не в повному розмірі протиправними, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом, що розглядається.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
10. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі № 380/2810/24 вказаний позов задоволено повністю.
10.1. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), то відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078) січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, у якому постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.
10.2. Тому нарахування індексації грошового забезпечення позивача у періоди з 01.12.2015 по 03.01.2017, з січня 2017 року по травень 2017 року та з 01.05.2017 по 28.02.2018 має проводитися із застосуванням базового місяця січня 2008 року з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
10.3. Щодо позовної вимоги про нарахування та виплати позивачу індексації - різниці грошового забезпечення за період з 01.05.2017 по 16.12.2019, суд першої інстанції дійшов висновку, що така повинна виплачуватись у розмірі 4195,34 на місяць.
10.4. Суд першої інстанції встановив, що відповідно до архівної відомості особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 рік, грошове забезпечення (грошовий дохід) у лютому 2018 року становив 18 315,60 грн і включав такі постійні складові, які не мають разового характеру (без включення разових виплат - матеріальної допомоги у сумі 1 000 грн): посадовий оклад - 1 500 грн; оклад за військове звання - 135 грн; надбавка за вислугу років - 654 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань - 1 144,50 грн; надбавка за таємність - 225 грн; надбавка за класність - 82,50 грн; надбавка за ОУС з ризиком - 225 грн; надбавка за ОРР- 450 грн; премія - 6 975 грн; щомісячна додаткова грошово винагорода - 6 924,60 грн.
10.5. Також, відповідно до особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 рік, грошове забезпечення (грошовий дохід) у березні 2018 року становив 18 583,41 грн і включав такі постійні складові, які не мають разового характеру: посадовий оклад - 7 890 грн; оклад за військове звання - 1 480 грн; надбавка за вислугу років - 4 685 грн, надбавка за таємність - 1 183,50 грн; надбавка за класність - 552,30 грн; доплата на конфіденційній основі - 75 грн; премія - 2 603,70 грн; щомісячна додаткова грошово винагорода - 113,91 грн.
10.6. Отже, підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А), у зв'язку із підвищенням на законодавчому рівні посадових окладів у березні 2018 року військовослужбовцям згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704), відбулося на 267,81 грн (18 583,41 грн - 18 315,60 грн).
10.7. Із огляду на те, що підвищення доходу позивача в березні 2018 року відбулося на 267,81 грн, а сума можливої індексації грошового забезпечення позивача за березень 2018 року становить 4 463,15 грн, то сума можливої індексації грошового забезпечення перевищує розмір підвищення доходу. Таким чином, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, за висновками суду першої інстанції, позивач має право із березня 2018 року на отримання індексації - різниці в сумі 4 195,34 грн (від суми можливої індексації 4 463,15 грн відняти суму підвищення доходу 267,81 грн).
10.8. У підсумку Львівський окружний адміністративний суд вказав, що починаючи з березня 2018 року індексація - різниця у сумі 4 195,34 грн з урахуванням абзацу 3, 4, пункту 5 Порядку № 1078 мала б нараховуватись та виплачуватись позивачу до дня звільнення з військової частини, оскільки у період із березня 2018 року до дня звільнення не відбувалось підвищення посадових окладів військовослужбовців на законодавчому рівні і такий, із огляду на архівні відомості особистих карток грошового забезпечення, виплачувався позивачу із розрахунку прожиткового мінімуму на 01.01.2018. ІНФОРМАЦІЯ_2 оминуло застосування норм законодавства щодо нарахування та виплати із березня 2018 року позивачу індексації - різниці відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, що призвело до невиплати індексації - різниці у розмірі 4 195,34 грн на місяць до часу звільненні позивача із військової служби.
11. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 24.04.2025 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2024, у частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.05.2017 по 16.12.2019 включно та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 01.05.2017 по 16.12.2019 включно у розмірі 4195,34 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, скасував та у задоволенні такої позовної вимоги відмовив. У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 залишив без змін.
11.1. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в означеній частині позовних вимог, вказав про те, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
11.2. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію - різницю за період з 01.03.2018 по 16.12.2019.
11.3. Апеляційний суд зауважує, що за правилами абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
11.4. Суд апеляційної інстанції з матеріалів справи встановив, що грошове забезпечення позивача становило:
- у лютому 2018 року: посадовий оклад - 1500 грн; оклад за військове звання - 135 грн; надбавка за вислугу років - 654 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань - 1144,50 грн; надбавка за таємність - 225 грн; надбавка за класність - 82,50 грн; надбавка за ОУС з ризиком - 225 грн; надбавка за ОРР- 450 грн; премія - 6 975 грн; щомісячна додаткова грошова винагорода - 113,91 грн. Всього 11504,91 грн.
- у березні 2018 року: посадовий оклад - 7 890 грн; оклад за військове звання - 1 480 грн; надбавка за вислугу років - 4 685 грн; надбавка за таємність - 1 183,50 грн; надбавка за класність - 552,30 грн; доплата на конфіденційній основі - 75 грн; премія - 2 603,70 грн; щомісячна додаткова грошово винагорода - 00 грн. Всього 18469,50 грн.
11.5. При цьому апеляційний суд звернув увагу, що відповідно до пункту 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 № 73 (далі - Інструкція № 73) винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби.
11.6. Отже, за висновками суду апеляційної інстанції, щомісячна додаткова грошова винагорода ОСОБА_1 виплачувалась у 2018 році за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
11.7. Тобто у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода нарахована та виплачена за січень 2018 року у розмірі 60 % місячного грошового забезпечення за січень 2018 року (наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.02.2018 № 101-ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України в лютому-грудні 2018 року»), а у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода нарахована та виплачена за лютий 2018 року у розмірі 1 % місячного грошового забезпечення за лютий 2018 року (наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.03.2018 № 204-ОС «Про грошове забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України в березні 2018 року»).
11.8. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що грошове забезпечення позивача, з урахуванням постійних його складових, за березень 2018 року збільшилось на 6964,59 грн (18469,50-11504,91).
11.9. Сума можливої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у березні 2018 року складала = 4463,15 грн (1762 грн х 253,30 %).
11.10. Отже, оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року склав 6964,59 грн, що перевищує суму можливої індексації 4463,15 грн, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивач не має право на отримання щомісячної індексації - різниці.
11.11. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов'язання цього відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.12.2019 включно у розмірі 4 195,34 грн на місяць із одночасною виплатою компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, та у задоволенні такої вимоги відмовив.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції.
12. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каверін С.М., просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та в цій частині залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2024.
12.1. Як на підставу оскарження постанови суду апеляційної інстанції позивач посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення пункту 5 Порядку № 1078 в частині встановлення розміру підвищення доходу у березні 2018 року, яка визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.07.2021 у справі № 240/12040/19, від 11.11.2021 у справі № 240/5760/19, від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22.
12.2. Скаржник звертає увагу, що суд апеляційної інстанції безпідставно провів розрахунок суми підвищення грошового забезпечення ОСОБА_1 в березні 2018 року, застосувавши пункт 6 Інструкції № 73 та дійшов помилкового висновку, що нарахована до виплати позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода виплачена за січень 2018 року у розмірі 60 % місячного грошового забезпечення за січень 2018 року (наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.02.2018 № 101-ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України в лютому-грудні 2018 року»), а у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода виплачена за лютий 2018 року у розмірі 1% місячного грошового забезпечення за лютий 2018 року (наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.03.2018 року № 204-ОС «Про грошове забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України в березні 2018 року»).
12.3. За доводами скаржника суд апеляційної інстанції, із огляду на правила виплати щомісячної грошової винагороди згідно з пунктом 6 вказаної Інструкції, порівнюючи розмір грошового забезпечення позивача у березні із лютим 2018 року, застосував правила виплати грошового забезпеченні, а не фактично отриманий дохід у цих місяцях для врахування правил нарахування індексації та внаслідок чого дійшов висновку, що порівнянню підлягає саме грошове забезпечення (його види) не у місяці їх виплати, а за який місяць здійснено такі виплати.
12.4. На думку позивача, таке порівняння судом апеляційної інстанції грошового забезпечення, як грошового доходу позивача для визначення права на індексацію суперечить пункту 5, як і в цілому Порядку № 1078, нормам Податкового кодексу України та позиції Верховного Суду у зазначених справах.
13. 12.05.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Мартинюк Н.М., судді Жук А.В., Мельник-Томенко Ж.М.
14. Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2025 відкрито касаційне провадження у справі.
15. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30.09.2025 № 1215/0/78-25, у зв'язку з перебуванням судді Мартинюк Н. М. у відпустці по вагітності та пологах, що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді: Загороднюк А.Г., Желєзний І.В.
16. Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2025 справу № 380/2810/24 прийнято до провадження, а ухвалою від 08.04.2026 закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статей 340 та 345 КАС України.
17. Не погоджуючись із доводами касаційної скарги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 подало відзив на касаційну скаргу у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 - без змін, наводячи доводи про те, що оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 складав 6964,59 грн, що перевищує суму можливої індексації 4463,15 грн, то суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що позивач не має права на отримання щомісячної індексації - різниці.
Оцінка Верховним Судом висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
18. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
19. Спірним питанням на стадії касаційного провадження у цій справі є наявність або відсутність у позивача права на нарахування та виплату індексації - різниці грошового забезпечення за період з за період з 01.03.2018 по 16.12.2019 у розмірі 4195,34 грн.
20. Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенні у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
21. У статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі також - Закон № 1282-ХІІ) законодавець навів визначення таких понять:
21.1. індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
21.2. індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
21.3. поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
22. Перелік об'єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. До таких об'єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону № 1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).
23. Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
24. Статтею 3 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
25. Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.
26. У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
27. Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII, який набрав законну силу 01.01.2016.
28. Тож з 01.01.2016 за правилами частини першої статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
29. Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
30. Зокрема, частина друга статті 4 Закону № 1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
31. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
32. Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
33. Згідно з пунктом 1 Порядку № 1078, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин, цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
34. Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
34.1. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016).
34.2. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
34.3. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
34.4. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
35. За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
36. Абзац 2 пункту 4 Порядку № 1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
37. Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку № 1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
38. Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15.03.2018 врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
39. Пункт 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 у новій редакції на підставі постанови Уряду № 1013 від 09.12.2015.
40. Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
40.1. Цей же абзац діяв з 15.03.2018 до 01.04.2021 у редакції постанови Уряду № 141 від 28.02.2018 і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
41. Абзац 2 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 дотепер у редакції постанови Уряду № 1013 від 09.12.2015 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
42. Абзац 3 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
43.1. Цей же абзац з 15.03.2018 у редакції постанови Уряду № 141 від 28.02.2018 передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
44. Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 у редакції постанови Уряду № 1013 від 09.12.2015 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
45. Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 у редакції постанови Уряду № 1013 від 09.12.2015 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
46. Абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
47. Пункт 2 статті 9 цього Закону встановлює, що до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
48. Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону № 2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
49. Спірним питанням на стадіє касаційного оскарження є право позивача на нарахування та виплату індексації - різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.12.2019.
50. Суд першої інстанції у цій справі № 380/2810/24 задовольнив позов ОСОБА_1 у тому числі й в означеній частині позовних вимог, натомість апеляційний суд дійшов висновку, що позивач не має право на отримання щомісячної індексації - різниці, оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року склав 6964,59 грн, що перевищує суму можливої індексації 4463,15 грн.
51. Скаржник поставив під сумнів правильність застосування судом апеляційної інстанцій приписів пункту 5 Порядку № 1078 в частині встановлення розміру підвищення доходу у березні 2018 року, оскільки цей суд, порівнюючи розмір грошового забезпечення позивача у березні із лютим 2018 року, застосував правила виплати грошового забезпеченні, а не фактично отриманий дохід у цих місяцях для врахування правил нарахування індексації.
52. Отже з урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою були установлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким необхідно здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
53. Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають підстави зробити висновок, що у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу ОСОБА_1 відповідачу належало вирішити питання, чи має він право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.
54. Тож суд апеляційної інстанції правильно зауважив, що за правилами абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
55. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
56. Отже, у цій справі судом слід, на підставі належних та допустимих доказів, підтвердити, чи спростувати доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації - різниці за спірний період і що це право протиправно порушене відповідачем.
57. Верховний Суд у свої рішеннях неодноразово наголошував та тому, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
58. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
59. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
60. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
61. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
62. У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації - різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
63. Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21 із подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини третьої статті 341 КАС України, підлягає врахуванню під час касаційного перегляду цієї справи.
64. Суд апеляційної інстанції з матеріалів справи встановив, що грошове забезпечення позивача становило:
- у лютому 2018 року: посадовий оклад - 1500 грн; оклад за військове звання - 135 грн; надбавка за вислугу років - 654 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань - 1144,50 грн; надбавка за таємність - 225 грн; надбавка за класність - 82,50 грн; надбавка за ОУС з ризиком - 225 грн; надбавка за ОРР- 450 грн; премія - 6 975 грн; щомісячна додаткова грошова винагорода - 113,91 грн. Всього 11504,91 грн.
- у березні 2018 року: посадовий оклад - 7 890 грн; оклад за військове звання - 1 480 грн; надбавка за вислугу років - 4 685 грн; надбавка за таємність - 1 183,50 грн; надбавка за класність - 552,30 грн; доплата на конфіденційній основі - 75 грн; премія - 2 603,70 грн; щомісячна додаткова грошово винагорода - 00 грн. Всього 18469,50 грн.
65. При цьому апеляційний суд вказав, що відповідно до пункту 6 Інструкції № 73 щомісячна додаткова грошова винагорода ОСОБА_1 виплачувалась у 2018 році за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
66. Тобто, за висновками суду апеляційної інстанції, у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода нарахована та виплачена за січень 2018 року у розмірі 60 % місячного грошового забезпечення за січень 2018 року, а у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода нарахована та виплачена за лютий 2018 року у розмірі 1 % місячного грошового забезпечення за лютий 2018 року.
67. У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вказав, що за лютий 2018 року позивач отримав грошову винагороду у розмірі 113,91 грн, а за березень 2018 року таку винагороду він не отримував.
68. З огляду на наведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року склав 6964,59 грн, що перевищує суму можливої індексації 4463,15 грн, то позивач не має право на отримання щомісячної індексації - різниці.
69. Водночас Верховний Суд уважає передчасним такий висновок суду апеляційної інстанції, оскільки обставини справи у цій частині вимог досліджені не у повному обсязі.
70. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що в особовій картці грошового забезпечення та заробітної плати за 2018 рік (а.с. 24) зафіксовано лише нарахування позивачу грошового забезпечення та дані усіх утримань із грошового забезпечення, а у пункті 6 Інструкції № 73, на який посилається суд апеляційної інстанції, зазначається лише про виплату винагороди, а не нарахування.
71. Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23.12.2025 у справі № 420/35557/23.
72. Неврахування указаних обставин та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права призвело до помилкових висновків та неправильного вирішення спору.
73. У постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи під час розгляду адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого статтею 2 та частиною четвертою статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
74. Виходячи із змісту принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві, саме на суд покладається обов'язок визначити характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
75. З огляду на викладене Верховний Суд констатує, що скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов'язання цього відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.12.2019 включно у розмірі 4 195,34 грн на місяць із одночасною виплатою компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, суд апеляційної інстанції, не у повному обсязі з'ясував обставини справи, необхідні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення та поновлення порушених прав позивача настільки, наскільки це можливо, у частині, що стосується вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.12.2019.
76. За результатами касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення колегія суддів констатує, що висновок суду апеляційної інстанції є таким, що зроблений без повного з'ясування обставин, які мають значення для вирішення справи, що є порушенням статей 9, 242, 308 КАС України, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України. Тому судове рішення суду апеляційної інстанції у частині позовних вимог щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.12.2019 не відповідає вимогам законності й обґрунтованості, установленим статтею 242 КАС України.
77. Натомість суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів та не може установлювати або вважати доведеними обставини, які не були установлені в оскаржуваній постанові.
78. Оскільки для правильного вирішення спору потрібно додатково дослідити докази та установити додаткові обставини, Суд дійшов висновку про наявність підстав для нового розгляду цієї справи у відповідній частині.
79. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
80. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
81. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням вимог процесуального права, що є підставою для його скасування з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
82. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку указаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
83. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каверін Сергій Миколайович, задовольнити частково.
2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року скасувати, а справу № 380/2810/24 направити на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.О. Єресько І.В. Желєзний А.Г. Загороднюк