Справа № 724/523/26
Провадження № 2/724/444/26
09 квітня 2026року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Гураль Л.Л.,
за участі секретаря судового засідання: Шуть Х.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
І. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що відповідно до укладеного договору №7850389 від 03.05.2024р. між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , відповідачка отримала кредит у розмірі 11000,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу його на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Універсал Банк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5% від суми кредиту за кожен день користування.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документу, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також із врахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 12 якого, електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На виконання цих вимог, позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А9118, для підписання Кредитного договору №7850389 від 03.05.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Згідно з умовами вказаного вище договору відповідач зобов'язався сплачувати періодично проценти за користування кредитом. Проте, відповідач порушив свої зобов'язання за договором та не сплачувала встановлені договором платежі.
24.12.2024 року між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу №24.12./24-Ф згідно якого до ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №7850389 від 03.05.2024р. в сумі 35300,00 грн.
Згідно Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №24.12./24-Ф від 24.12.2024 року сума заборгованості ОСОБА_1 становить 35300,00 грн., з яких 11000,00 грн. - сума виданого кредиту, 18800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками та 5500,00 грн. - сума заборгованості за штрафом.
З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором: прострочену заборгованість за кредитом - 11000,00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 18800,00 грн., 5500,00 грн. - заборгованість за штрафом, також судовий збір та витрати на правову допомогу.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 25.02.2026 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз'яснено учасникам справи про її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов. Вказану ухвалу та копію позовної заяви з додатками було направлено відповідачу на адресу місця реєстрації, однак на адресу суду повернувся конверт із вкладенням з причини «адресат відсутній за вказаною адресою».
Пунктом 2 ч.7 ст. 128 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України).
Враховуючи вищенаведене, судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, а тому останній вважається таким, що належно повідомлений про розгляд справи судом.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Так, судом встановлено, що 03.05.2024 року, між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 7850389 у вигляді електронного договору в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.).
За умовами Кредитного договору (п. 1.2.) Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Пунктом 1.3 Договору визначено загальний розмір кредиту - 11000,00 грн.
Строк кредиту - 360 днів (п.1.4. Договору). Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.
Тип процентної ставки - фіксована (п.1.5 Договору).
Стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день та застосовується в межах строку кредиту (360 днів). (п. 1.5.1 Договору.).
Знижена процентна ставка становить 1,425 % в день(п. 1.5.2 Договору).
Мета отримання кредиту - споживчі потреби (п.1.6 Договору).
Загальні витрати на дату укладення договору становлять: за стандартною процентною ставкою - 59400,00 грн., за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 59152,00 грн.(п.1.8 Договору).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору становить: 9089,90 % річних, за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 8564,92 % річних (п.1.9 Договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору становить: 70400,00грн., за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 70152,50 грн. (п. 1.10 Договору).
Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок Позичальника шляхом перерахування на поточний рахунок споживача , включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1. Договору).
Дата надання кредиту: 02.05.2024 року або 03.05.2024 року. (п. 2.2. Договору).
Згідно п. 6.4 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 330,00 грн на 4-й день такого невиконання та 110,00 грн. починаючи з 5-го дня за кожен день невиконання.
Також сторони погодили Таблицю обчислення за договором (Графік платежів), згідно якої період визначено з 03.05.2024р. по 28.04.2025р., сума кредиту становить 11000,00грн. З датою повернення 28.04.2025р., сплата процентів визначена кожні 30 днів, за перший місяць в розмірі 4702,50 грн., та в розмірі 4950,00 грн. За кожен наступний місяць.
Судом досліджено Паспорт споживчого кредиту, де обумовлені всі сума кредиту, строк кредитування, порядок нарахування процентів, мета кредиту.(а.с.).
Згідно повідомлення ТОВ «Пайтек» від 26.12.2024р. було здійснено переказ грошових коштів у сумі 11000,00 грн. на маску картку № НОМЕР_1 .
Судом було витребувано інформацію в АТ «Унівесал Банк», згідно якої на ім'я ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) банком було емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 та 03.05.2024 року на вказану картку зараховано коштів у сумі 11000,00 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за укладеним між сторонами договором, у зв'язку з несвоєчасним поверненням кредитних коштів у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 35300,00грн., з яких: 11000,00 грн. - основний борг; проценти нараховані за період з 03.05.2024 року по 31.08.2024 року - 19800,00 грн., та 5500,00 грн. - штраф. Нарахування процентів за користування кредитом здійснено на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування, виходячи з відсоткової ставки у період з 03.05.2024 по 31.08.2024 - 1,5% за кожен день користування кредитом. Також вбачається часткова оплата процентів в сумі 1000,00 грн.
24.12.2024 року між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу №24.12./24-Ф згідно якого до ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №7850389 в сумі 35300,00 грн.
Згідно Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №24.12./24-Ф від 24.12.2024 року сума заборгованості ОСОБА_1 становить 35300,00 грн., з яких 11000,00 грн. - сума виданого кредиту, 18800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками та 5500,00 грн. - сума заборгованості за штрафом.
ІV. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України наголошено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Вищевказаний кредитний договір № 785389 від 03.05.2024 року підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А9118, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Тобто, підписуючи кредитний договір, у якому зазначені сума кредиту, строки його повернення а також вказані відсотки за користування кредитом, відповідач погодився із вказаними умовами договору та розміром відсоткової ставки, тому зобов'язаний його виконувати в повному обсязі.
Судом не встановлено порушень щодо укладання та підписання сторонами електронного договору про надання кредиту, паспорту споживчого кредиту.
Відтак, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами кредитного договору № 785389 від 03.05.2024 р.
Разом з тим, в порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала та допустила прострочення повернення кредиту, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість.
Дослідженні судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання нею кредитних коштів, а також неналежне виконання умов договору.
За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 11000,00 грн. підтверджені належними доказами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо відступлення прав вимоги.
Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.
Згідно ч. 1 ст.1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст.1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують відступлення прав вимоги за кредитним договором від 03.05.2024. № 7850389 від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс».
Щодо нарахованих процентів за користування кредитом.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості (щоденні нарахування та погашення) за договором №7850389 від 03.05.2024 року, нарахування процентів здійснювалося позивачем за період з 03.05.2024р. по 31.08.2024р. із застосуванням процентної ставки 1,5 %.
Визначаючись із розміром заборгованості у частині процентів за користування кредитом, які підлягають стягненню з відповідача, суд виходить з наступного.
Суд бере до уваги зміст п.п. 6 п. 5 Закону №3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закон №3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5% (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів 1,5% (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
У зв'язку з цим, оскільки договір укладений між сторонами після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (в частині обмеження розміру денної процентної ставки), проте без урахування його положень, а тому відповідні умови договору щодо нарахування процентів у розмірі 1,5% на день, що мало місце із 21.08.2024р. є нікчемними.
В зв'язку з наведеним суд приходить до висновку, що розмір заборгованості за вказаний період підлягає перерахунку, виходячи з встановленого пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», а саме:
- за період з 03.05.2024р. по 20.08.2024р. (110 днів) за ставкою 1,5 %, що становить 18150,00 грн.;
- за період з 21.08.2024р. по 31.08.2024р. (10 днів) за ставкою 1%, що становить 1100,00 грн.
Отже загальна сума процентів за визначений позивачем період з 03.05.2024р. По 31.08.2024р. становить 19 250,00 грн.
При цьому судом враховується, що відповідачем було оплату відсотків в сумі 1000,00 грн., про що свідчить розрахунок заборгованості.
Таким чином, загальна сума заборгованості за процентами складає 18 250,00 грн.
Щодо вимог про стягнення штрафних санкцій.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався.
Умовами кредитного договору встановлено сплату штрафу, у разі невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом.
Враховуючи те, що вищенаведеними нормами ЦК України передбачено звільнення позичальника від сплати неустойки, а тому нарахований позивачем штраф в розмірі 5500,00 грн., суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу за кредитним договором від 03.05.2024 року в сумі 5500,00 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.
Враховуючи вище викладене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що позові вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 29250,00 грн., з яких: 11000,00 грн. - основний борг та 18250,00 грн. - проценти. В решті частині щодо стягнення процентів в сумі 550,00 грн. штрафу в сумі 5500,00 грн. - відмовити.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (82,86%).
Враховуючи те, що позов задоволено судом частково, а саме 82,86 % з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2206,06грн.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» в позовній заяві просило стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн.
В обґрунтування даної суми до позовної заяви додано:
- договір про надання правової допомоги №02/08/2024 від 02.08.2024 року., укладений між Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» та ФОП ОСОБА_3 ;
- довіреність видана ОСОБА_3 від 18.09.2025 року;
- Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю гр.. ОСОБА_3 ;
- Акт приймання-передачі наданих послуг №116 до договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 04.11.2025 року, згідно якого вартість наданих послуг становить 10000,00 грн.
За статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п'ята статті 137 ЦПК України).
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування в справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду від 24 червня 2020 року в справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо, на її думку, є недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.
Разом з тим, сторона відповідача не скористалася правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, а тому в суду відсутні підстави для вирішення питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи те, що позов задоволено частково (82,86%), з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8286,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 133, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» (зареєстроване місце знаходження: бульвар Вацлава Гавела буд. 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 41915308) заборгованість за договором № 7850389 про надання споживчого кредиту від 03.05.2024 року, в розмірі 29250,00 грн. (двадцять дев'ять тисяч двісті п'ятдесят гривень), з яких: 11000,00 (одинадцять тисяч гривень) - прострочена заборгованість за кредитом, 18250,00 (вісімнадцять тисяч двісті п'ятдесят гривень) - заборгованість по нарахованим відсоткам.
Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс» (зареєстроване місце знаходження: бульвар Вацлава Гавела буд. 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 41915308) судовий збір у розмірі 2206,06 грн. (дві тисячі двісті шість гривень 06 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8286,00 грн. (вісім тисяч двісті вісімдесят шість гривень 00 коп.).
В решті частині щодо стягнення процентів в сумі 550,00 грн. штрафу в сумі 5500,00 грн. - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал - Фінанс», зареєстроване місце знаходження: бульвар Вацлава Гавела буд. 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 41915308.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення складено 09.04.2026року.
Суддя: Лілія ГУРАЛЬ