Справа № 724/3249/25
Провадження № 2/724/252/26
08 квітня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Лазарюк О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки житла, що є у спільній частковій власності в окремий об'єкт, -
У вересні 2025 року адвокат Боднарюк Віталій Іванович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ частки житла, що є у спільній частковій власності в окремий об'єкт, в якому просить виділити їй в натурі 67/100 ідеальної частки житлового будинку, який складається із: житлового будинку літ. А-1, загальною площею 41.5 кв.м., житловою площею 28.2 кв.м.; ганок літ. а; баня літ. М; вбиральня літ. Н; ворота літ. № 3; гараж літ. Л; замощення літ. II; замощення літ. І; літня кухня літ. К; огорожа літ. № 4; огорожа літ. № 5; огорожа літ. № 6; сарай літ. В; літня кухня-сарай літ. Б; ганок літ. б; погріб літ. ПГ1; вхід у погріб літ. ВхПГІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як окремий об'єкт нерухомого майна, що становить собою цілу частку 1.
Позовні вимоги мотивує тим, що на підставі постанови президіуму Чернівецького обласного суду від 14.09.1984 року ОСОБА_3 належить 67/100 часток житлового будинку в АДРЕСА_1 . Пізніше, цим 67/100 часток житлового будинку було присвоєно нову адресу: АДРЕСА_1 . При цьому, вказаною постановою встановлено, що колишньому чоловіку позивачки, а саме ОСОБА_4 належить 33/100 часток житлового будинку в АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 , який проживав у АДРЕСА_2 , було погоджено будівництво літньої кухні, загальним розміром 5,30 х 3,80 кв.м. та сараю 5,00 х 3,40 кв.м. у АДРЕСА_2 .
13 серпня 2008 року у зв'язку із переплануванням житлового будинку в АДРЕСА_2 , присвоїно частині житлового будинку з належними до неї господарськими будівлями та спорудами, яка належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_4 поштову адресу - АДРЕСА_3 . Окрім того, було вирішено оформити гр. ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_4 з належними до неї господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_3 . Так, станом на 29.09.2008 року, ОСОБА_4 на праві приватної власності належала однокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 38.4 кв.м., житловою площею 19.6 кв.м., крім того: сарай літ. Г; гараж літ. Д; літня кухня літ. Ж; вбиральня літ. Е; погріб ІІГ; огорожа 1-2.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер у місті Хотин Чернівецької області. Право власності на вищевказану квартиру у АДРЕСА_3 , на підставі рішення Хотинського районного суду перейшло до його сина - ОСОБА_2 .
Так, враховуючи той факт, що 33/100 часток житлового будинку по АДРЕСА_1 було виокремлено в окрему адресу: АДРЕСА_3 , позивач ОСОБА_1 , як власниця інших 67/100 часток, звернулася до Хотинської міської ради щодо державної реєстрації права власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , визнавши 67/100 частин житлового будинку цілою часткою 1. Однак, реєстратором їй було відмовлено щодо виділу майна в натурі, й рекомендовано звернутися із позовом до суду про виділення 67/100 частин у цілу частку.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 фактично позбавлена можливості у позасудовому порядку виділити належне їй майно в розмірі 67/100 частин у цілу частку, незважаючи на те, що інша частина даного майна (33/100), власником якої являється ОСОБА_2 вже виведена у окремий цілий об'єкт.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено справу до розгляду у підготовче судове засідання.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 30 жовтня 2025 року у справі витребувано докази.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, від її представника - адвоката Боднарюка В.І. надійшло клопотання, в якому просить розгляд справи здійснювати у його та позивачки відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги визнає і не заперечує щодо їх задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Так, судом встановлено, що позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 », після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_6 », 28.11.1980 року після розірвання шлюбу змінила прізвище на дошлюбне « ОСОБА_5 », 16.10.1984 року після укладення шлюбу прізвище позивача « ОСОБА_7 », що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .
Рішенням Народного суду Хотинського району Чернівецької області від 28 березня 1979 року було вирішено виділити ОСОБА_4 43/100 частки від домоволодіння по АДРЕСА_5 та виділити ОСОБА_8 57/100 частки від домоволодіння по АДРЕСА_5 .
Постановою президії Чернівецького обласного суду від 14 вересня 1984 року вищевказане рішення Народного суду Хотинського району Чернівецької області від 28 березня 1979 року було змінено. В частині виділення ОСОБА_4 в натурі 35% літньої кухні-сараю і 1/2 ганку рішення скасовано та ухвалено всі будівлі літньої кухні-сараю з ганком виділити в натурі ОСОБА_8 . Встановлено, що виділені сторонам частки домоволодіння складають: ОСОБА_4 33/100 від всього домоволодіння і ОСОБА_8 67/100 від всього домоволодіння.
Згідно довідки КП «Хотинське бюро технічної інвентаризації Хотинської міської ради № 282 від 01.07.2025 року, станом на 31.12.2012 року власниками житлового будинку АДРЕСА_1 є: 67/100 часток - ОСОБА_8 , 33/100 часток - ОСОБА_4 , на підставі президії Чернівецького обласного суду від 14.09.1984 року. Даний правовстановлюючий документ зареєстрований в Чернівецькому обласному бюро технічної інвентаризації 02.05.1985 року на паперових носіях в реєстраційну книгу № НОМЕР_4 , реєстраційний № 128, сторінка № 249. У подальшому, 33/100 частин, які належать ОСОБА_4 виведено в окрему адресу: АДРЕСА_3 .
Рішенням виконавчого комітету Хотинської міської ради V скликання № 189/9 від 13 серпня 2008 року, вирішено погодити ОСОБА_4 , який проживає в АДРЕСА_2 будівництво літньої кухні загальним розміром 5,30х3,80 та сараю 5,00х3,40 м. у АДРЕСА_2 та зобов'язано після завершення будівельних робіт зробити відповідні зміни в технічній документації в Хотинському КРБТІ.
Рішенням виконавчого комітету Хотинської міської ради V скликання № 191/9 від 13 серпня 2008 року, вирішено у зв'язку із переплануванням житлового будинку у АДРЕСА_2 , присвоїти частині будинку з належними до неї господарськими будівлями та спорудами, яка належить на правах приватної власності ОСОБА_4 , поштову адресу - АДРЕСА_3 , також вирішено оформити свідоцтво про право власності на вищезазначений будинок.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, квартира з належними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_6 належить у формі приватної власності у частці 1/1 ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 441028011 від 26.08.2025 року, квартира з належними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_3 , за рішенням Хотинського районного суду від 30.10.2008 року належить у формі приватної власності у частці 1/1 ОСОБА_2 .
Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 11.03.2025 року, земельна ділянка площею 0,1000 га із цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7325010100:01:009:0442 за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві власності ОСОБА_2 .
Рішенням Хотинської міської ради 15 сесії VІІІ скликання № 267/15/21 від 22 жовтня 2021 року, вирішено дати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_2 , безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва підтверджується, що рішенням № 2 від 04.02.2022 року, об'єкту 67/100 частини житлового будинку з належними будівлями та спорудами присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3201489462025 від 15.04.2025 року, у реєстрі відсутні відомості щодо власника земельної ділянки площею 0,1000 га із цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7325010100:01:009:0454 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з технічним паспортом на земельній ділянці площею 0,1 га, кадастровий номер: 7325010100:01:009:0454 за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані наступні споруди: житловий будинок (літ. А-1), ганок (літ. а), баня (літ. М), вбиральня (літ. Н), ворота (літ. №3), гараж (літ. Л), замощення (літ. ІІ), замощення (літ. І), літня кухня (літ. К), огорожа (літ. №4), огорожа (літ. №5), огорожа (літ. №6), сарай (літ. В), літня кухня-сарай (літ. Б), ганок (літ. б), погріб (літ. ПГ1), вхід в погріб (літ. ВхПГІ).
Відповідно до звіту № ОМ250807-001 від 07.08.2025 року, про оцінку майна - ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 становить 188178 грн.
Висновком щодо технічної можливості виділу об'єкта нерухомого майна № 281 від 01.07.2025 року, зробленої на замовлення позивача, встановлена технічна можливість поділу в окреме домоволодіння житлового будинку на наступні об'єкти: - об'єкт №1: АДРЕСА_3 з належними будівлями і спорудами (рішення Хотинського районного суду від 30.10.2008 року), площа земельної ділянки 0,1 га, кадастровий номер 7325010100:031:009:0442, який має окремий незалежний заїзд з АДРЕСА_1 , та може бути незалежний; - об'єкт № 2: АДРЕСА_1 (витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес ЄДЕССБ, рішення: 2 від 04.02.2022, реєстр номер:ARO1:6232-6692-6297-2111) житловий будинок літ. А-1, літня кухня-сарай літ. Б, ганок літ. б, сарай літ. В, літня кухня літ. К, гараж літ. Л, баня літ. М. вбиральня літ. Н, погріб літ. ПГ1, вхід в погріб літ. ВПГ1; ворота № 3, огорожа № 4, огорожа № 5, огорожа № 6, замощення І, замощення ІІ, площа земельної ділянки 0,1 га, кадастровий номер 7325010100:01:009:0454, який має окремий незалежний заїзд з АДРЕСА_1 , та може бути незалежний.
Судом також досліджено копію заяви з додатками ОСОБА_1 про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , в якій просить визнати, що 67/100 частки житлового будинку відповідає цілій частці один та відповідь Хотинської міської ради Чернівецької області № 02-13-Б-935 від 06.06.2025 року на вказане звернення, згідно якої ОСОБА_1 повідомлено, що реєстратор не може встановити факт виділу майна в натурі і виникають суперечності між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.
Крім того, згідно звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта: житловий будинок літ. А-1, АДРЕСА_7 , виконаного ФОП ОСОБА_9 25 березня 2026 № 10-26, вбачається, що за результатами проведеного технічного обстеження об'єкта: житлового будинку літ. А-1, загальна площа 41,5 кв.м., житлова площа 28,2 кв.м., будівельний об'єм 187,0 к.м., що за адресою: АДРЕСА_1 , Хотинська територіальна громада (станом на 01.01.2021), Дністровський район, Чернівецька область, встановлено можливість щодо його подальшої надійної та безпечної експлуатації. Основні будівельні конструкції знаходяться у задовільному технічному стані. Видимих пошкоджень та деформацій, що впливають на несучу здатність та експлуатаційну придатність житлового будинку, не виявлено.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до статті 22 Кодексу про шлюб і сім'ю України (затверджено Законом № 2006-VII (2006а-07) від 20.06.69, ВВР, 1969, № 26, в редакції від 20.06.1969 року), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Згідно ст. 28, 29 Кодексу про шлюб і сім'ю України, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу. Суд може визнати майно, нажите кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, власністю кожного з них.
Якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми. При цьому суд також бере до уваги інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.
Поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу.
Для вимоги про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю розведеного подружжя, встановлюється трирічний строк позовної давності.
Згідно ст. 355 ЦК України встановлено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до положень ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частиною першою ст. 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні ст. 181 цього Кодексу та п. 10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них» (чинного на момент виникнення правовідносин).
Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об'єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні ст. 181 ЦК України.
Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об'єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об'єкта у самостійний об'єкт.
Відповідно до ст. 182 ЦК України державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
У відповідності до п.п. 54, 56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів, проводиться за умови наявності технічної можливості такого виділу та можливості використання майна як самостійного об'єкта цивільних правовідносин.
Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються, зокрема, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду.
У пунктах 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» № 7 від 04.10.1991 роз'яснено, що при вирішенні спорів про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту статті 115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
Отже, суд при наявності порушеного права та вирішенні такого спору повинен встановлювати обставини технічної можливості виділу майна та можливості його використання як самостійного об'єкта цивільних відносин.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц (провадження № 61-21409св18), від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15 (провадження № 61-26178св18), від 11 жовтня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц (провадження № 61-19073св20).
У п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності» №20 від 22 грудня 1995 року (з наступними змінами та доповненнями) роз'яснено, що об'єкт нерухомого майна, який є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі (виділу частки з нього), якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі приміщення або які можна переобладнати в такі. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями, якщо про це заявлено позов.
Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток жилих будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 (далі Інструкція), чинною на момент виникнення правовідносин.
Так, згідно з п.п. 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції, поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм.
Предметом спору є виділ частки житла, що є у спільній частковій власності в окремий об'єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Як було встановлено судом, рішенням Народного суду Хотинського району Чернівецької області від 28 березня 1979 року та постановою президіума Чернівецького обласного суду від 14 вересня 1984 року було здійснено виділ домоволодіння по АДРЕСА_5 , що є у спільній частковій власності на частки: 67/100 - ОСОБА_1 та 33/100 - ОСОБА_4 .
У подальшому, 33/100 частин, які належали ОСОБА_4 , а наразі належать ОСОБА_2 , виведено в окрему адресу: АДРЕСА_3 та зареєстровано право власності у формі приватної у частці 1/1.
Судом встановлено факт належності позивачу вищезазначеного нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та яке, відповідно до висновків може бути виділено в натурі в самостійний об'єкт нерухомості.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Після виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до ст.364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється.
Враховуючи вищевикладене та встановлені обставини, зокрема, що 67/100 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 можливо виділити в натурі, так як інші 33/100 частин житлового будинку, які належать ОСОБА_2 , виведені в окремий об'єкт нерухомого майна з присвоєнням окремої поштової адреси: АДРЕСА_3 , суд дійшов висновку, що є підстави для виділення позивачу у натурі належної їй частини житлового будинку (літ. А-1) загальною площею 41,5 кв.м., житловою площею 28,2 кв.м. зі спільної часткової власності в цілу частку окрему одиницю нерухомого майна, з припиненням права спільної часткової власності, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити, враховуючи, що ганок (літ. а), замощення (літ. ІІ), замощення (літ. І), сарай (літ. В), літня кухня-сарай (літ. Б), ганок (літ. б) вже були поділені відповідними рішеннями судів. Щодо інших об'єктів, а саме: бані (літ. М), вбиральні (літ. Н), воріт (літ. №3), гаражу (літ. Л), літньої кухні (літ. К), огорожі (літ. №4), огорожі (літ. №5), огорожі (літ. №6), погрібу (літ. ПГ1), входу в погріб (літ. ВхПГІ), позивачем та його представником не надані докази необхідності виділу зазначених господарських споруд, які були збудовані після розподілу майна подружжя в окремий об'єкт та не надано доказів реєстрації права власності на ці об'єкти ні з БТІ, ні з інших реєстрів.
Відповідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі задоволення позову - на відповідача.
У прохальній частині позовної заяви представник позивача просив суд не стягувати з відповідача суму сплаченого судового збору.
На підставі вище зазначеного та керуючись ст. 358, 364 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки житла, що є у спільній частковій власності в окремий об'єкт - задовольнити частково.
Виділити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) житловий будинок (літ. А-1), загальною площею 41,5 кв.м., житловою площею 28,2 кв.м., як окремий об'єкт нерухомого майна, в рахунок 67/100 частки.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 08.04.2026 року.
Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ