про залишення касаційної скарги без руху
09 квітня 2026 року
м. Київ
справа №440/8182/25
адміністративне провадження №К/990/13320/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив :
- визнати протиправними дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України № 2262-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.24 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень), які встановлені на 2024 рік для проведення перерахунку основного розміру моєї пенсії з 01.02.2024;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виготовити, підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 для перерахунку пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ, положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.24 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2024 рік для проведення з 01.02.2024 перерахунку основного розміру пенсії.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2025, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як видно з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова суду апеляційної інстанції прийнята 28.10.2025 та складено її повний текст. При цьому, касаційну скаргу направлено до суду касаційної інстанції 20.03.2026, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Одночасно з касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому скаржник просить поновити строк касаційного оскарження, посилаючись на те, що 10.03.2026 він випадково дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, що Другим апеляційним адміністративним судом 28.10.2025 ухвалено постанову про залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 - без змін.
При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником причин пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.
Згідно з частиною третьою статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктами 6 та 7 частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України серед загальних вимог до форми та змісту письмового клопотання встановлено, що таке клопотання повинно містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до нього додаються, а також інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Аналіз викладених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що при зверненні до суду з письмовим клопотанням щодо вирішення певного питання заявник повинен надати відповідні докази (за наявності), які підтверджують викладені у клопотанні обставини.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві причин пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Посилання позивача в обґрунтування клопотання про поновлення строку касаційного оскарження на те, що копія оскаржуваного рішення отримана з Єдиного державного реєстру судових рішень є безпідставним і не може свідчити про поважність причин пропуску строку, оскільки з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова була оприлюднена 30.10.2025.
Разом з тим, наведені скаржником підстави пропуску строку не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску такого строку поважними.
Згідно з частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліку шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску цього строку та наданням належних доказів поважності такого пропуску.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025.
Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.
Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя А.І. Рибачук